№ справа:122/14/13-кСлідчий суддя:Сенько
№ провадження:11-сс/190/73/14Доповідач:Караваєв К. М.
__________________________________________________________________________________
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"06" лютого 2014 р. м. Сімферополь
Колегія суддів спеціалізованої судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Погребняка С.М.,
Суддів -Караваєва К.М., Дяченко Л.О.,
при секретарі -Кулікє А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Сімферополі апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_15 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Сімферополя АР Крим від 20 січня 2014 року, якою було відмовлено у задоволенні його скарги на постанову слідчого відділу розслідувань ДТП СУ ГУ МВС України в АР Крим Антіпова О.А. від 17 грудня 2013 року про закриття кримінального провадження №12013130000000277,
за участю прокурора -Кейдуна Б.В.,
потерпілої представника потерпілої ОСОБА_15, ОСОБА_6
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Сімферополя АР Крим від 20.01.2014 року відмовлено у задоволенні скарги представника потерпілої ОСОБА_15 - ОСОБА_6 на постанову слідчого відділу розслідувань ДТП СУ ГУ МВС України в АР Крим Антіпова О.А. від 17.12.2013 року про закриття кримінального провадження №12013130000000277 за фактом ДТП за участю водія ОСОБА_10 та пішохода ОСОБА_11 внаслідок відсутністю в діях ОСОБА_10 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, з тих підстав, що доводи скарги не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
З даним рішенням слідчого судді не погодився представник потерпілої ОСОБА_15 - ОСОБА_6 та подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, у якій просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову слідчого відділу розслідувань ДТП СУ ГУ МВС України в АР Крим Антіпова О.А. від 17.12.2013 року про закриття кримінального провадження №12013130000000277.
Свої вимоги мотивує тим, що дана ухвала є необґрунтованою, оскільки висновки слідчого в оскаржуваній постанові від 17.12.2013 р. та висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи і не опираються на належні докази, що свідчить про неналежність, односторонність та неповноту проведеної досудової перевірки обставин скоєного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Апелянт зазначає, що підставою для закриття кримінального провадження стали висновки автотехнічної експертизи щодо невинуватості водія ОСОБА_10 у скоєному ДТП, проте дані висновки викликають сумніви в своєї об'єктивності, оскільки при призначенні експертизи слідчий вказав в постанові установчі дані, виходячи з показань зацікавленої у справі особи - водія ОСОБА_10, та результатів слідчого експерименту, проведеного за його участю, згідно яких, момент виникнення для водія ОСОБА_10 небезпеки для руху слідчим визначений, виходячи з того, що перед ДТП пішохід ОСОБА_11 стояв нерухомо на проїзній частині.
Разом з тим, слідчий не звернув уваги на той факт, що пішохід ОСОБА_11 направлявся додому по проїзній частині у темпі спокійного кроку у попутному з автомобілем ОСОБА_10 напрямку, внаслідок чого, за час його виявлення водієм відстань між переходом і автомобілем збільшилася та змінився момент виникнення небезпеки для водія ОСОБА_10, проте слідчий дані обставини належним чином не перевірив і не з'ясував, яким чином вони могли вплинути на можливість для водія уникнути наїзду на пішохода.
Крім того, на думку представника потерпілої, слідчим невірно дана правова оцінка щодо відсутності в діях водія ОСОБА_10 складу злочину, передбаченого ст.135 КК України, як залишення у небезпеці.
Вислухавши доповідь судді, пояснення потерпілої та її представника, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги та доповнення до неї, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Виходячи зі змісту ст.284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті - якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Відповідно п.3 ч.1 ст.303 КПК України, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та судової справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 о 24 годині водій ОСОБА_10, керуючи автомобілем ВАЗ 21011 реєстраційний номер з НОМЕР_1, рухаючись біля будинку № 105 по вул.Паркової с.Краснолісся Сімферопольського району АР Крим, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_11, внаслідок якого останній загинув на місці.
25.02.2013 року відомості за фактом ДТП за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України були внесені до ЄРДР за № 12013130000000277.
17.12.2013 року слідчим відділу розслідувань ДТП СУ ГУ МВС України в АР Крим Антіповим О.А. кримінальне провадження № 12013130000000277 за фактом ДТП участю водія ОСОБА_12 та пішохода ОСОБА_11 було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю складу кримінального правопорушення у діях водія ОСОБА_10.
Своє рішення слідчий мотивував, виходячи з показань водія ОСОБА_10, експерта СМЕ ОСОБА_16, даних слідчого експерименту за участю ОСОБА_10, висновків судової медичної експертизи № 221 від 20.03.2013 року, комісійної судової медичної експертизи № 50 від 11.04.2013 року, автотехнічної експертизи № 3/509 від 4.09.2013 року, комісійної комплексної криміналістичної, судово-медичної, трасологічної автотехнічної експертизи № 2470/2471/3/610/141 від 18.11.2013 року.
Не погоджуючись з постановою слідчого, представник потерпілої - ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в який просив дану постанову скасувати, як незаконну, посилаючись на те, що слідчим не прийнято мір до всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин у справі, внаслідок чого ним неправильно визначений момент виникнення небезпеки для водія ОСОБА_10, що має суттєво значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави, проте слідчий суддя не дотримався зазначених вимог кримінального процесуального закону.
Розглядаючи скаргу представника потерпілої на постанову слідчого від 17.12.2013 року про закриття кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про те, що під час досудового розслідування слідчим були виконані всі необхідні слідчі дії, передбачені КПК України, щодо встановлення обставин справи та винних осіб, внаслідок чого постановив ухвалу про відмову в задоволенні цієї скарги.
Даний висновок слідчий суддя зробив на підставі пояснень представника потерпілої, прокурора, матеріалів скарги та кримінального провадження.
Разом з тим, з наданих апеляційному суду матеріалів кримінального провадження № 12013130000000277 виходить, що під час досудового слідства не були досліджені обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема слідчим не допитані в якості свідків - ОСОБА_14, який повідомив працівників міліції про ДТП та може знати про його обставини; не допитані працівник ДАІ та матір водія ОСОБА_10, які розмовляли з останнім за місцем проживання після ДТП, а також з цією метою не перевірена наявність у працівників ДАІ первинних пояснень водія ОСОБА_10 про обставини ДТП і вони не долучені до матеріалів справи; не перевірені доводи представника потерпілої ОСОБА_6 щодо неправильності визначення моменту виникнення небезпеки руху для водія ОСОБА_10; не дана оцінка розміщенню виявлених в місці ДТП предметів і трупа на відповідність показанням водія ОСОБА_10; з метою перевірки показань водія ОСОБА_10 щодо швидкості його автомобіля в момент ДТП, виходячи із наслідків сили прикладання маси автомобіля до маси пішохода ОСОБА_11 у вигляді механічних пошкоджень переднього капоту та лобового скла автомобіля, слідчим не призначена і не проведена по справі судова фізико-технічна експертиза, що свідчить про неповноту досудового слідства та передчасність прийнятого ним рішення.
Внаслідок поверхового розгляду скарги представника потерпілої, слідчий суддя, у порушенні вимог ст.306 КПК України, не виявив допущені порушення слідчим своїх обов'язків щодо доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, та загальних засад кримінального процесуального судочинства, визначених в ст.9 КПК України, не дав належної правової оцінки висновкам автотехнічної і комісійної комплексної трасологічної автотехнічної експертиз з точки зору її допустимості у якості доказу, виходячи з того, що представник потерпілої оспорює достовірність даних, отриманих для проведення експертизи, внаслідок неправильності слідчого експерименту з участю водія ОСОБА_10, в результаті чого дійшов помилкового висновку про законність і обґрунтованість постанови слідчого про закриття кримінального провадження та відсутності в діях гр.ОСОБА_10 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Таким чином, судовий розгляд скарги представника потерпілої слідчим суддею був проведений неповно, з порушенням кримінального процесуального закону, що, у відповідності до ст.409 КПК України, є безумовною підставою для скасування прийнятого ним рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апелянта щодо необґрунтованості і незаконності прийнятих слідчим та слідчим суддею рішень за його зазначеною скаргою знайшли своє підтвердження, а тому вважає за необхідне апеляційну скаргу представника потерпілої задовольнити, ухвалу слідчого судді від 20.01.2014 року скасувати та постановити нову ухвалу про скасування постанови слідчого від 17.12.2013 року.
Доводи представника потерпілої про неправильність висновків слідчого щодо відсутності в діях водія ОСОБА_10 складу злочину, передбаченого ст.135 КК України, як залишення у небезпеці, значення для розгляду справи не має, оскільки відомості про це не вносилися до Єдиного реєстру досудових розслідувань і бездіяльність слідчого з цього приводу не була оскаржена.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 і 422 КПК України, колегія судді,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_15 - ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Сімферополя АР Крим від 20 січня 2014 року, якою було відмовлено у задоволенні скарги представника потерпілої ОСОБА_15 - ОСОБА_6 на постанову слідчого відділу розслідувань ДТП СУ ГУ МВС України в АР Крим Антіпова О.А. від 17 грудня 2013 року про закриття кримінального провадження № 12013130000000277, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою постанову слідчого відділу розслідувань ДТП СУ ГУ МВС України в АР Крим Антіпова О.А. від 17 грудня 2013 року, якою було закрито кримінальне провадження № 12013130000000277 за ч.2 ст.286 КК України, - скасувати, а матеріали кримінального провадження направити для подальшого розслідування до слідчого відділу розслідувань ДТП СУ ГУ МВС України в АР Крим.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
С У Д Д І:
Погребняк С.М. Караваєв К.М. Дяченко Л.О.