АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі: Лужецькій І.С.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача Любчик Ю.О.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 листопада 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Служби Безпеки України про визнання незаконною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії щодо належного оформлення трудової книжки, зміну дати звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки, затримкою розрахунку та виплати заробітної плати та виплату моральної шкоди, -

Справа №2605/15389/2012

№ апеляційного провадження:22-ц-796/492/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Луценко О.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05 листопада 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Служби Безпеки України про визнання незаконною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії щодо належного оформлення трудової книжки, зміну дати звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки, затримкою розрахунку та виплати заробітної плати та виплату моральної шкоди - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду та ухвалити нове по суті позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача, який діє на підставі довіреності в інтересах Служби Безпеки України, проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29 листопада 2005 року позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу головним науковим співробітником в Науково - координаційному центрі«Інституту оперативної діяльності державної безпеки».

Наказом т.в.о. директора Інституту від 07.02.2012 № 3-ос позивача було звільнено з роботи відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1188 «Про ліквідацію Інституту дослідження проблем державної безпеки» СБУ була здійснена процедура ліквідації зазначеної юридичної особи та розпорядженням Центрального управління СБУ від 18 січня 2012 року була створена ліквідаційна комісія.

Відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до довідки (т.3 а.с.130)) 07 лютого 2012 року співробітниками сектору кадрового забезпечення Інституту в телефонному режимі позивачу було доведено інформацію про його звільнення та, згідно з вимогами пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.93 № 110, запропоновано прибути в цей же день до Управління роботи з особовим складом СБУ для отримання трудової книжки.

До Управління роботи з особовим складом СБУ для одержання трудової книжки ОСОБА_1 прибув лише 21 лютого 2012 року, що він підтвердив в судовому засіданні.

Отже, ОСОБА_1 знав про можливість отримання своєї трудової книжки у кадровому підрозділі ще з дня його звільнення - 07 лютого 2012 року.

У відповідності до п. 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників власник або уповноважений ним орган несе відповідальність за затримку видачі трудової книжки тільки тоді, коли ця затримка відбулась з його вини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 зазначено, що вимоги працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню в тому разі і за той період, коли з вини власника або уповноваженого ним органу була затримана видача трудової книжки або неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника.

Отже, Служба Безпеки України не виявила бездіяльності під час оформлення та ведення трудової книжки ОСОБА_1 а затримка видачі трудової книжки виникла не з вини СБУ, а саме позивач умисно ухилявся від отримання трудової книжки; у трудовій книжці позивача причини звільнення були сформульовані вірно та не спростовуються самим позивачем; затримка у видачі трудової книжки не перешкоджала працевлаштуванню позивача, який підтвердив в судовому засіданні що він працює в Університеті «КРОК», де на його ім'я оформлена трудова книжка, є старшим науковим співробітником, професором кафедри цивільно-правових дисциплін, доктором юридичних наук.

Остаточний розрахунок з позивачем у зв'язку з його звільненням, відповідно до завіреної копії розрахунково-платіжної відомості ОСОБА_1 № 5590 було проведено 17 лютого 2012року.

За встановлених обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість пред'явленого позову ОСОБА_1

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.

Висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: