перша інстанція

справа №763/1914/13-ц

провадження 2/763/2392/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року Гагарінський районний суд м. Севастополя

у складі:

головуючого - судді Євдокімова І.А.

при секретарі Білан К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ частки майна у натурі або стягнення грошової компенсації за частку майна, суд -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2013 року позивачка звернулася до суду з вищеназваною позовною заявою, посилаючись на те, що їй та відповідач на праві спільної сумісної власності належить по 1/3 частки кожному квартири АДРЕСА_1. У даній квартири вона не проживає з тих підстав, що у неї з відповідачами погані стосунки. На даний час вона хоче розпорядиться своєю часткою, у заявку з чим просить суд виділи у натурі 1/3 частку вищевказаної квартири, що належить їй або стягнути з відповідачів грошову компенсації за частку квартири.

У судове засідання позивачка, представник позивача у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Від представника позивача надійшла письмова заява, відповідно до якої вона просить позовні вимоги задовольнити, справу розглянути у її відсутність.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Від відповідача надійшла письмова заява, відповідно до якої, просить у задоволені позовних вимог відмовити, справу розглянути у її відсутність.

Згідно до ст.158 ч.2, 169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, оскільки в матеріалах справи є досить доказів про права і взаємовідносини сторін.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні з наступних підстав.

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.57 ЦПК України докази встановлюються на підставі пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 07.11.2002 року сторонам по справі належить квартира АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки БТІ ДРОНМ СМР, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 1/3 частку вищевказаної квартирі.

Згідно Довідки №1601 від 14.12.2013 р. у квартирі АДРЕСА_1 значаться прописаними позивачка, відповідачі та неповнолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька позивачки, відносно якої вона була позбавлена батьківських прав, що підтверджується рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 31.05.2010 року.

Відповідно до ст. 372 ЦК України, співвласники мають право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої компенсації вартості його частки, що передбачено ст.364 ЦК України.

Позивачкою при подачі позову до суду не була проведена експертиза для встановлення можливості виділення частки у натурі та встановлений розмір грошової компенсації, також у процесі розгляду справи у суді позивачка не використала своє право на заявленя клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, на момент розгляду справи позивачкою суду не надані зведення, щодо можливості виділення зазначеної частки квартирі у натурі, а також не визначена ринкова вартість.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення позову у зв'язку з його необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 364,372 ЦК України, ст.10, 60, 88, 179, 212, 214, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 у натурі або стягнення грошової компенсації за частку майна - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-денний строк апеляційній скарги з дня проголошення рішення, а якщо особа яка оскаржує рішення не була присутня у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, протягом десяті днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Гагарінського районного

суду м. Севастополя Євдокімова І.А.