Справа № 11а- 2339
Категорія KK: 307 ч.1, 309 ч.2
Головуючий у першій інстанції - Котович О.Л.
Доповідач - Стрижко С. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2007 року колегія суддів судової палати Апеляційного суду м. Києва у кримінальних справах у складі:
Головуючого судді - Бєлан Н.О., суддів - Стрижко С. І., Балацької Г.О., за участю прокурора - Мінакової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні: в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2007 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженку м. Коростеня Житомирської області, громадянку України, без освіти, працюючу прибиральницею в ТОВ «Трипс-Плюс», проживаючу та зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1, не судиму в силу ст. 89 КК України, -- засуджено за ч.1 ст. 307 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання, якщо вона протягом іспитового строку - 1 року не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої міліції.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця м. Узургете Грузії, освіта середня, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, судимого:
11 червня 1993 року вироком Мінського районного суду м. Києва за ст. 140 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 19 Жовтня 1994 року на підставі ст. 4 Указу Президента України «Про амністію» від 18 вересня 1994 року; 16 квітня 1998 року вироком Ватутінського районного суду м. Києва за ст. 229-6 ч. 2, ст. 14 КК України 1960 року до 2 років позбавлення волі, на підставі п. «а» ст. 7 Закону України «Про амністію» від 24 липня 1998 року невідбутий строк покарання скорочено на 1/2, звільненого 25 квітня 1999 року по відбуттю покарання;
11 жовтня 1999 року Радянським районним судом м. Києва за ст. 229-6 ч. 2 КК України 1960 року до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі п «а» ст. 9 Закону України «Про амністію» від 16 липня 1999 року невідбутий строк покарання скорочено на 1/2, звільненого 26 квітня 2001 року по відбуттю покарання;
24 червня 2004 року Косовським районним судом Чернігівської області за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого 14 квітня 2006 року по відбуттю покарання, - засуджено за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнана винною в тому, що 02 липня 2007 року приблизно о 18 год., перебуваючи по АДРЕСА_3, незаконно збула ОСОБА_2 наркотичний засіб метадон, вагою 0, 6646г.
ОСОБА_2 за вироком суду визнаний винним в тому, що 02 липня 2007 року біля 18 год., перебуваючи по АДРЕСА_3, незаконно без мети збуту повторно придбав у ОСОБА_1 наркотичний засіб метадон, вагою 0, 6646г., і незаконно зберігав при собі до затримання працівниками міліції.
В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, не оспорюючи фактичних обставин справи і правильність кваліфікації дій засуджених, зазначаючи, що суд безпідставно звільнив засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України, оскільки вона як мати дитини, якій не виповнилось 7 років підлягає звільненню від відбуття покарання на підставі ст. 79 КК України, просить вирок суду змінити та звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 79 КК України.
Вирок відносно ОСОБА_2 ніким з учасників судового процесу не оскаржується.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про обґрунтованість апеляції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів уважає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду 1-ї інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у незаконному збуті наркотичного засобу, про кваліфікацію злочинних дій засудженої за ст. 307 ч. 1 КК України обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені представленими в справі, дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами в їх сукупності, та у скарзі не оспорюються.
Міра покарання ОСОБА_1 призначена з дотриманням вимог ст. 65 КК України, за своїм видом "та розміром є справедливою, відповідає тяжкості вчиненого і особі засудженої, є необхідною для її виправлення і перевиховання.
При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд обґрунтовано врахував особу засудженої, її вік, позитивні характеристики, наявність у неї на утриманні неповнолітніх дітей, щире каяття, а також відсутність по справі обставин, що обтяжують покарання засудженій, в зв'язку з чим дійшов вірного висновку про можливість її звільнення від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі.
Разом з тим, вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання- з іспитовим строком, районний суд неправильно застосував кримінальний закон, а саме ст. 75 КК України, оскільки засуджена є спеціальним суб'єктом, тобто особою - жінкою, яка має дитину, якій не виповнилось 7 років, а саме ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 194).
Відповідно до вимог ст. 19 КК України у разі призначення судом покарання у виді позбавлення волі жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку.
За таких обставин, у разі прийняття рішення про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання, районний суд повинен був застосувати до неї ст. 79 КК України.
А тому, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а вирок зміні.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, -ОСОБА_4 задовольнити.
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 в частині звільнення від відбуття покарання з випробуванням відповідно до вимог ст. 75 КК України -змінити.
Вважати ОСОБА_1 засудженою за ст. 307 ч. 1 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 79 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з встановленням іспитового строку до досягнення дитиною семирічного віку, а саме, до 07 березня 2008 року, поклавши на неї передбачені ст. 76 КК України обов'язки, саме повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої міліції.
В решті вирок залишити без зміни.