Судове рішення #3536940
Справа № 2318- а 2007 р

Справа № 2318- а 2007 р.

                                                                                Головуючий у 1 інстанції Нежура В.А.

Категорія-11-а

                                                                               Доповідач Кузьмін М. Л.

 

 

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

29 листопада 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах

Апеляційного суду м.  Києва у складі:

Головуючого Приндюк М. В.

Суддів Дмитренко Г.М. ,  Кузьміна М. Л.

за участю прокурора Рабінчук Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві кримінальну справу

за апеляцією прокурора,  який  брав участь  у розгляді справи  судом  першої

інстанції,    на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 31 серпня

2007 року,  -

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Зазначеним вироком

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н. прожив,  в м.  Києві учень школи - інтернату № 7,  не судимий,  -засуджений за  ст.  289 ч. 2 КК України з застосуванням  ст.  69 КК України на 2 роки позбавлення волі.

За  ст.  186 ч. 2 КК України з застосуванням  ст.  69 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі  ст.  70 КК ч. 4 України за сукупністю злочинів призначено покарання - 2 роки позбавлення волі.

Згідно  ст.  75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбуття покарання з дворічним терміном випробування і з покладенням на нього передбачених  ст.  76 КК України зобов'язань.

Як зазначено у вироку суду першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні злочинів за таких обставин.

23 березня 2007 року близько 18 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2,  який не досяг віку,  з якого наступає кримінальна відповідальність,  в під'їзді АДРЕСА_1 з застосуванням до потерпілого насильства,  яке не було небезпечним для життя і здоров'я,  відкрито заволоділи мобільним телефоном неповнолітнього ОСОБА_3 вартістю 507 грн.

Крім того,  1 червня 2007 року близько 1 год ночі ОСОБА_1 біля буд.  № 16 по вул.  Заболотного в м.  Києві за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4,    які   не   досягли   віку,       з   якого      настає   кримінальна

 

відповідальність,  незаконно заволоділи автомобілем «ЗАЗ -968» потерпілого ОСОБА_5 вартістю 1010 грн.

У апеляції прокурор,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  просить вирок змінити,  виключити з мотивувальної частини вироку посилання на вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб,  остаточну міру покарання за сукупністю злочинів призначити на підставі ч. 1 ст 70 КК України,  іспитовий строк призначити з урахуванням  ст.  104 КК України,  а в іншому вирок залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Кузьміна М. Л.,  прокурора Рабінчук Т.І.,  яка частково підтримала подану апеляцію,  перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції,  колегія суддів вважає,  що апеляція державного обвинувача підлягає частковому задоволенню,  виходячи з наступного.

Вина засудженого ОСОБА_1 у скоєнні злочинів за обставин,  зазначених у вироку суду,  матеріалами справи доведена.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у скоєнні злочинів разом з малолітніми ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Обставини скоєння злочинів підтвердили також малолітній ОСОБА_4 та ОСОБА_6,  відносно яких постановою суду застосовані заходи виховного характеру як до осіб,  які не досягли віку,  з якого настає кримінальна відповідальність.

Особисте майно,  яким незаконно заволодів ОСОБА_1 вилучене і повернуте потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Зібраним по справі доказам у їх сукупності суд першої інстанції дав належну оцінку.

Дії засудженого ОСОБА_1 за  ст.   ст.  186 ч. 2,  289 ч. 2 КК України кваліфіковані правильно.

Проте,  кваліфікуюча ознака скоєних злочинів - попередня змова групи осіб підлягає виключенню з мотивувальної частини вироку,  оскільки неповнолітні ОСОБА_2 і ОСОБА_4 не є суб'єктами скоєних злочинів як особи,  які не досягли віку,  з якого настає кримінальна відповідальність.

Крім того,  суд першої інстанції неправильно послався на ч. 4 ст 70 КК України при призначені покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів,  а також на  ст.   ст.  75 та 76 КК України про звільнення засудженого ОСОБА_1,  який є неповнолітнім,  при звільненні його від відбування покарання з випробуванням і з покладенням на нього передбачених законом зобов'язань.

Керуючись  ст.   ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів,  -

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляцію прокурора,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.

Вирок Голосіївського районного суду м.  Києва від 31 серпня 2007 року відносно ОСОБА_1 змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку злочину - попередня змова групи осіб.

 

На підставі ч. 1 ст 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів,  передбачених  ст.   ст.  186 ч. 2,  69; 289 ч. 2,  69 КК України призначити - 2 роки позбавлення волі.

Згідно  ст.  104 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з дворічним терміном випробування.

На підставі  ст.  105 КК України передати неповнолітнього ОСОБА_1 під нагляд батьків.

В решті вирок залишити без змін.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація