АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 524/1970/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/360/14
Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д.Д.
Доповідач Карпушин Г. Л.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Винниченка Ю.М., Абрамова П.С., при секретарі: Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 червня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 89 172,36 грн. та судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 27.06.2008 року між ЗАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ABPTRC07220005, відповідно до якого відповідач отримала кредитні кошти в сумі 16815,18 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% річних та строком користування до 27.06.2011 року. Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, в зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 13.02.2013 року складає 89 172,36 грн.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 червня 2013 року позов публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №ABPTRC07220005 від 27.06.2008 року в розмірі 43 580,54 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору в сумі 435, 80 грн.
З рішенням суду не погодилась ОСОБА_1 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та постановити ухвалу, якою закрити провадження по справі. Посилається на те, що при ухваленні рішення судом дана неправильна оцінка встановленим обставинам справи, порушені норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Судове засідання проведено за участі представників апелянта та позивача, за відсутності апелянта, яка будучи належним чином та завчасно повідомленою про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилася направивши свого представника.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до необхідності часткового задоволення апеляційної скарги та внесення змін до рішення з підстав, визначених п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України - невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин.
Судом встановлено, що 27.06.2008 року між ЗАТ «Акцент-Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ABPTRC07220005, відповідно до якого відповідач отримала кредитні кошти в сумі 16815,18 грн., на строк 36 місяці з 27.06.2008 року по 27.06.2011 року включно, на наступні цілі: придбання товару у розмірі 24 500 грн., сплату страхового платежу у розмірі 645, 18 грн., на умовах сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць, на суму залишку заборгованості за кредитом, одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1470 грн. та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 302, 67 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що свої зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконував, а тому внаслідок порушення відповідачем зобов'язання станом на 13 лютого 2013 року загальна заборгованість відповідача перед ПАТ «Акцент-Банк», яка підлягає стягнення, становить - 43 580,54 грн. та складається із: заборгованості за кредитом - 15 967,09 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 4769,99 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 2153,88 грн.; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 15967,09 грн., а також штрафу (фіксована частина) у сумі 500 грн. та штрафу (процентна складова) у сумі 4 222,49 грн.
Однак, з таким висновком суду, в повній мірі, колегія суддів погодитись не може, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та порушують норми матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що 02.03.2009 року представник «Приватбанку» - Янсон Є.В. звертався до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області із заявою про видачу судового наказу (а.с.56-57). Судовим наказом виданим 03 квітня 2009 року суддею Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ЗАТ «Акцент-Банк» розташований м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11, рахунок 29090829000010 код ЄДРПОУ 14360080 МФО 307770 заборгованість за кредитним договором у розмірі 22 171 грн. 33 коп. та 110 грн. 86 коп. сплаченого судового збору і 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.48)
При розгляді даної справи було достовірно встановлено, що відповідно до укладеного сторонами договору, кінцевим строком виконання основного зобов'язання є 27.06.2011 року. Позивач у зв'язку з не виконанням відповідачкою зобов'язання за договором, скориставшись правом дострокової вимоги виконання зобов'язання звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України). Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Зважаючи на те, що відповідачкою основне зобов'язання не виконане, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника від сплати процентів за користування коштами та від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
При винесені рішення, місцевим судом вказані обставини справи та наведені вище положення закону, в повній мірі не враховані, та фактично проведено повторне стягнення з відповідачки тіла кредиту, частини процентів, комісії та штрафу, що суперечить нормам матеріального права. За вказаних умов обґрунтованими є лише вимоги про стягнення процентів за користування кредитом, та пені, розмір якої сторонами не оскаржувався.
Викладені в апеляційних скаргах доводи є частково обґрунтованими та такими, що підлягають в цій частині задоволенню. За таких обставин, рішення місцевого суду підлягає зміні.
Враховуючи суми заборгованості стягненні з відповідача судовим наказом від 03 квітня 2009 року, колегія суддів, вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача: 1171,15 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 3026,70 грн. заборгованості з комісії, 15967,09 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, а всього 20164,94 грн.
Судові витрати понесені позивачем по оплаті судового збору при подачі позову до суду та судового збору при подачі апеляційної скарги, підлягають стягненню з відповідача в сумі пропорційні до суми задоволених позовних вимог, тобто в сумі 201,64 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 червня 2013 року - змінити, зменшивши загальну суму заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідачки до 20164,94 грн., та суму судових витрат, що підлягають відшкодуванню до 201,64 грн.
В іншій рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : (підпис)
Судді: (підписи)
Копія згідно: суддя апеляційного суду
Полтавської області Г.Л. Карпушин