Справа № 121/8007/13-ц
2/121/2767/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі суду: судді Прищепи О.І., при секретарі Герман Т.В.;
за участі: позивача ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_3;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності та просить суд встановити факт родинних відносин між нею та померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 бабкою - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, а також визнати за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її бабуся - ОСОБА_4. Позивачка прийняла залишену після смерті ОСОБА_4 спадщину у вигляді ? частини квартири АДРЕСА_1, оскільки як на момент смерті бабці, так і до теперішнього часу вона продовжує проживати у вказаній квартирі. Отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину вона не може, оскільки втрачені документи, що підтверджують родинний зв'язок між нею та померлою бабкою, і крім цього її рідний брат - відповідач по справі ОСОБА_3 утримує у себе правовстановлюючий документ на залишену після смерті ОСОБА_4 ? частку квартири, вважаючи що це майно належить йому і позивачка на нього жодних прав не має.
Позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, дав суду пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.
Відповідач ОСОБА_3 позов визнав в частині встановлення факту родинних відносин між позивачкою та померлої ОСОБА_4, підтвердивши, що вона доводиться йому і позивачці бабкою по лінії матері. Їх мати - ОСОБА_6 народилася в 1923 році в м. Ленінград. Під час Великої Вітчизняної Війни вона разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 пережила блокаду Ленінграда, під час чого булі втрачені документи про її народження. Відновити документи після війни не представилося можливим у зв'язку із знищенням архівних даних під час блокади Ленінграда. Відповідач не заперечував той факт, що позивачка проживала разом з бабцею ОСОБА_4 на день її смерті в квартирі АДРЕСА_1, а також продовжує проживати в цій квартирі по теперішній час. Разом з тим, відповідач вважає, що спадкове майно, що залишилося після смерті бабці повинно бути розділено порівну між ним і позивачкою, оскільки їх мати ОСОБА_6 також померла. Інших родичів померлої ОСОБА_4 немає. Не бажає віддавати позивачці оригінал договору міни квартири від 05 грудня 1997 року, що підтверджує приналежність 1/2 частини спірної квартири померлої бабці, вважаючи, що має право на ? частку спірної квартири.
Вислухавши пояснення сторін, представника позивача, свідків, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Права і свободи людини і громадянина, відповідно до ст. 55 Конституції України, захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України суд здійснює цивільне судочинство на засадах змагальності сторін, не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.
Судом встановлено наступні факті та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті, з заявою про прийняття залишеної спадщини до нотаріуса за місцем відкриття спадщини ніхто не звертався. На день смерті ОСОБА_4 проживала за адресою: АДРЕСА_1, разом з позивачкою ОСОБА_2, яка продовжує проживати в даній квартирі по теперішній час.
Позивачка ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3. в м. Ялті. її батьками є: ОСОБА_8 і ОСОБА_6. Батьки позивачки вступили в шлюб 27 жовтня 1950 року. Дошлюбне прізвище матері «ОСОБА_6».
Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 показали суду, що знають позивачку з дитинства, як її брата, батьків, бабусю, якою є ОСОБА_4. Всі свідки є далекими родичами позивачки, відповідача та померлої ОСОБА_4 На поданих фотознімках вказали позивачку разом із померлою в різні періоди їх життя.
Згідно з представленим суду договором міни квартир від 05 грудня 1997 року, посвідченим Першою Ялтинською державною нотаріальною конторою і зареєстрованим в реєстрі за №1-3328, позивачка, її батьки і ОСОБА_4 здійснили обмін квартир з громадянкою ОСОБА_12, в результаті якого у власність позивачки і ОСОБА_4 перейшла квартира за адресою: АДРЕСА_1, в рівних частках. До теперішнього часу ? частка зазначеної квартири зареєстрована за ОСОБА_4
Таким чином, судом достовірно встановлено, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, була бабкою позивачки.
Відповідно до п.2 Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 р. N 1-рп/99 до події, факту застосовується той закон або іншій нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
При таких обставинах слід аналізувати вимоги та положення нормативно-правових актів, які діяли на час прийняття (24 липня 2009 року та 26 грудня 2012 року) оспорюваних рішень.
Згідно з нормами цивільного законодавства, що діяло на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4, і які підлягають застосуванню при вирішенні судом цього спору, онуки спадкодавця є спадкоємцями за законом (ст.529 ЦК України в редакції 1963 року). Вважається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (ст.549 ЦК України в редакції 1963 року). Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві із часу відкриття спадщини (ст.548 ЦК України в редакції 1963 року).
Після смерті бабці позивачка прийняла у фактичне володіння спадкове майно: ? частку квартири АДРЕСА_1, продовживши в ній проживати і її утримувати, у зв'язку з чим це майно є її власністю з дня смерті спадкодавця - ІНФОРМАЦІЯ_2.
Доводи відповідача суд до уваги не приймає, оскільки як достовірно встановлено, ОСОБА_3 не вчинив дій, що свідчать про прийняття ним спадщини залишеної після смерті ОСОБА_4
Відповідно до п.4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.
Надати правовстановлюючий документ на спадкове майно нотаріусу, а відповідно отримати свідоцтво про право на спадщину та зареєструвати своє право власності - позивачка позбавлена можливості з причин зазначених в позові, чим порушуються її права, передбачені в ст.ст.316, 321 ЦК України.
Крім того, відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою.
Відповідно до вимог ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки вини кають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обовґязків, зокрема, є договори та інши правочини.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до вимог ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та способами захисту цивільних прав та інтересів.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим і обґрунтованим визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті її бабки ОСОБА_4
При таких обставинах позовні вимоги засновані на законі та підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.529, 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст.316, 321, 392, п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-61, 208-215, 218, 235, 256 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 і померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, як між онукою та бабцею.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Ялтинський міський суд АР Крим в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя