Справа №104/213/14-ц
Провадження №2/104/110/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2014 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого - судді Соколовського І.С.,
при секретарі - Пояркової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білогірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Аметист» про стягнення боргу за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
04.02.2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Аметист» про стягнення боргу за договором позики в сумі 365707,16 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 17 квітня 2013 року між нею та приватним підприємством «Аметист» в особі директора ОСОБА_2 було укладено договір №1 безпроцентної позики, відповідно до якого вона 22.04.2013 року передала 100000 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №7 від 22.04.2013 року), 26.04.2013 року 150000 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №8 від 26.04.2013 року) та 29.04.2013 року 100000 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №9 від 29.04.2013 року). Пунктом 4 договору безпроцентної позики №1 від 17.04.2013 року передбачено, що строк повернення позики становить сім календарних місяців з моменту надання суми позики, а саме до 30.11.2013 року.
Однак, взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав, заборгованість за договором до 30.11.2013 р. у встановлений строк не задовольнив, у зв'язку з чим, позивачка просить стягнути з ПП «Аметист» на її користь грошові кошти в сумі 365707,16 грн. та стягнути з відповідача витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 3654 грн.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, але надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Представник відповідача ПП «Аметист» ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилася, але до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала, проти задоволення позову не заперечувала.
Відповідно до ст.169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для з'ясування прав і взаємовідносин сторін.
Оскільки особи, що беруть участь у справі у судове засідання не з'явилися, суд вважає за можливе, відповідно до статті 197 ЦПК України не здійснювати фіксування процесу технічним засобом.
Розглянувши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання.
Стаття 16 ЦК України, передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майна або майнового права та інтересу, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1,2 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що 17 квітня 2013 р. за домовленістю між сторонами ПП «Аметист» отримало від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 350000 грн., які зобов'язалося повернути не пізніше останнього дня строку, встановленого в п.4.1 цього Договору, тобто у строк до 30 листопада 2013 року, що підтверджується умовами договору безпроцентної позики №1 від 17.04.2013 року, згідно якої, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому договором, а позичальник зобов`язується повернути їх позикодавцю (а.с.4). Факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів №7 від 22.04.2013 року на суму 100000 грн., №8 від 26.04.2013 року на суму 150000 грн. та №9 від 29.04.2013 року на суму 100000 грн., які є в матеріалах цивільної справи (а.с.5-7).
Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_1, відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції в АР Крим, розірваний 03.05.2013 року, про що зроблено актовий запис за №19 та дружині присвоєно прізвище «ОСОБА_1» (а.с.12), що також підтверджується наданою копією паспорта НОМЕР_2, виданого 01.06.2013 року Білогірським РС ГУ ДМС України в АР Крим на ім`я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З положень ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1047 ЦК України вбачається, що за договором позики (який укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
У добровільному порядку, відповідно до умов укладеного договору від 17.04.2013 р. (а.с.4), відповідач борг не повернув.
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до п.6.2 договору №1 безпроцентної позики від 17.04.2013 року при простроченні повернення позики позичальник сплачує проценти в розмірі 26% річних від неповернутої суми за весь строк прострочення.
Згідно розрахунку, з яким погоджується суд, сума заборгованості 26% річних за період з 30.11.2013 року по 01.02.2014 року (63 дні) складає: сума боргу - 350000 грн. х 26/100/365 = 249,32 грн.; 249,32 грн. х 63 (кількість днів прострочення) = 15707,16 грн.
Таким чином, приймаючи до уваги, що умови договору відповідачем виконані не були, боргове зобов'язання відповідачем не припинено, сума грошових зобов'язань, а саме боргу в розмірі 365707,16 грн. відповідачем не сплачена, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, суд, дотримуючись положень ч.4 ст.174 ЦПК України, приймає визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить закону і не порушує права, свободи, чи інтереси інших осіб.
Дотримуючись положень статті 214 ЦПК України, суд при ухваленні рішення вважає за необхідне, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 р., стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 3654 грн.
На підставі ст.ст.525, 526, 530, 611, 625, 1046-1050 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 15, 16, 59, 60, 88, 169,197, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Аметист» на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 365707 (триста шістдесят п`ять тисяч сімсот сім) гривень 16 коп. та судовий збір у розмірі 3654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: (підпис) З оригіналом згідно.
Суддя: І.С. Соколовський Секретар:
Рішення не набрало законної сили.
Суддя: І.С. Соколовський Секретар: