Справа №104/135/14-ц

Провадження №2/104/86/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 року м. Білогірськ

Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Соколовського І.С.,

при секретарі - Пояркової О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Білогірську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Свої вимоги мотивує тим, що йому на підставі договору купівлі - продажу від 21.10.1988 року належить житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Позивач не може належним чином використовувати та розпоряджатися належним йому майном тому, що у зазначеному житловому будинку з 15.11.2000 року зареєстрований відповідач по справі ОСОБА_3, який у вказаному домоволодінні не проживав та не проживає у теперішній час.

Позивач у судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив позов задовольнити. Не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у справі в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений.

Відповідно до ст.169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, що не з`явилися, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для з'ясування прав і взаємовідносин сторін.

Оскільки особи, що беруть участь у справі у судове засідання не з'явилися, суд вважає за можливе, відповідно до статті 197 ЦПК України не здійснювати фіксування процесу технічним засобом.

Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача, дотримуючись вимог ст.224 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд по даній справі та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України, обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, диспозитивності, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою осіб в межах заявлених ними вимог на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Судом встановлено, що згідно Договору купівлі - продажу від 21.10.1988 року, власником житлового будинку в цілому, розташованого в АДРЕСА_1, є ОСОБА_2, який належав продавцю на підставі довідки виконавчого комітету Цвіточненської сільської Ради №85 від 21.10.1988 року і Акту про продаж будинку від 10.08.1972 року з відміткою про повну виплату (а.с.7-8). Факт реєстрації позивача за вказаною адресою також підтверджується копією будинкової книги (а.с.10-13).

Згідно з довідкою наданою виконкомом Цвіточненської сільської ради АР Крим №1975 від 15.11.2013 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований по АДРЕСА_1, фактично за місцем реєстрації не проживав і не проживає. Станом на 15.11.2013 року на території Цвіточненської сільської ради не проживає, відомостей про його місце проживання у виконкому немає (а.с.5).

Як убачається з копії акту обстеження від 28.11.2013 р., в будинку АДРЕСА_1, який був проведений за участю депутата Цвіточненської сільської ради Білогірського району АР Крим Колеснікової О.В., у присутності сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, за вказаною адресою фактично не проживав і не проживає (а.с.6).

Згідно зі ст.150 Житлового Кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Згідно зі ст.319 Цивільного Кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст.391 Цивільного Кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскільки відповідач відсутній на спірній житловій площі понад встановленого законом шестимісячного строку без поважних причин, власником квартири він не є, в силу ст.71 ЖК України він втратив право користування спірним житловим приміщенням.

Відповідно до ст. 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

З урахуванням зазначеного та враховуючи те, що факт не проживання ОСОБА_3 у вказаному домоволодінні підтверджується актом обстеження від 28.11.2013 року, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_3 в будинку за адресою по АДРЕСА_1, фактично не проживав і не проживає, суд приходить до висновку, що позов про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки це перешкоджає позивачу у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

На підставі ст.ст.319, 391 ЦК України та керуючись ст.ст.71,72,150 ЖК України, ст.ст.1, 3, 4, 10, 11, 60, 169, 197, 212, 213, 215, 224-233 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: (підпис) З оригіналом згідно.

Суддя: Секретар:

Рішення не набрало законної сили.

Суддя: Секретар: