№ справи:123/11907/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Тонкоголосюк О.В.

№ провадження:22-ц/190/389/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Синельщікова О. В.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Синельщікової О.В.

суддів:Курської А.Г., Чистякової Т.І.

при секретарі:Щегловій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_6 про визнання дій державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим неправомірними, скасування постанови та акту державного виконавця,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2013 року у задоволенні скарги ОСОБА_6 про визнання дій державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим неправомірними, скасування постанови та акту державного виконавця - відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник скаржниці ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ставить питання про скасування ухвали суду та просить направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необґрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Вважає, що судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що державний виконавець повідомив ОСОБА_6 про закінчення виконавчого провадження і визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, отже боржниці не було відомо про оцінку квартири та виставлення її на торги, і вона була позбавлена можливості прийняти участь у торгах. Також, зазначає, що згідно з пунктом 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна, а відповідно до пункту 4.7 зазначеного положення порядок підготовки і проведення прилюдних торгів, визначений цим Положенням, є

обов'язковим у разі проведення повторних торгів, проте спеціалізована організація, в порушення зазначених пунктів, не повідомила ОСОБА_6 про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна. Крім того, посилається на те, що на офіційному веб-порталі «Судова влада України» було оприлюднено, що розгляд справи за скаргою ОСОБА_6 відбудеться 19 листопада 2013 року о 16:00, проте розгляд справи відбувся 19 листопада 2013 року о 10:00, отже судом першої інстанції були порушені права скаржниці, передбачені статтею 27 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, представників скаржниці, ВДВС, стягувача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що під час здійснення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим виконанням рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належав боржниці ОСОБА_6, державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», і підстави для визнання його дій неправомірними, скасування постанови та акту про передачу предмету іпотеки стягувачу відсутні.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновками суду першої інстанції.

При апеляційному перегляді питання встановлено, що заочним рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2011 року, яке набрало законної сили 04 травня 2011 року, стягнено з ОСОБА_9 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» заборгованість за кредитним договором № 466/RS від 06 серпня 2008 року, а саме: заборгованість за кредитом - 48.0651,06 грн., заборгованість по сплаті відсотків - 49.550,57 грн., заборгованість за пенею - 14.245,05 грн., а всього 544.446,68 грн., звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_6 на праві власності на підставі договору дарування від 31 липня 2008 року, шляхом продажу її з прилюдних торгів.

Розподілено судові витрати (справа № 2-1472/2011 а.с.70-71).

За виконавчим листом № 2-1472/2011, виданим 02 грудня 2011 року Київським районним судом м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_6, на користь ПАТ «Марфін Банк», постановою державного виконавця 22 грудня 2011 року відкрито виконавче провадження.

Згідно з частиною 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

20 квітня 2012 року при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1472/2011 складений акт опису й арешту майна, згідно якого описано і накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1. Зазначений акт підписаний державним виконавцем, представниками торгуючої організації і стягувача, понятими та боржником ОСОБА_6, зауважень з приводу провадження зазначених виконавчих дій ніким не зроблено (а.с.17-18).

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

За частинами 1, 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що боржником ОСОБА_6 рішення самостійно не виконано, що нею і не заперечувалося.

Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Із матеріалів справи вбачається, що 09 серпня 2012 року за вих. № 03-21/11/13681 старший державний виконавець Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ повідомив сторін виконавчого провадження, зокрема боржника ОСОБА_6, що суб'єктом оцінювальної діяльності здійснена оцінка вартості квартири, яка належить боржнику, і розташована за адресою: АДРЕСА_1. Згідно висновку оцінювача ринкова вартість майна складає 301.601 грн. (без урахування ПДВ). Також, у зазначеному повідомленні сторонам виконавчого провадження роз'яснено, що відповідно до вимог статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» вони мають право на подачу державному виконавцю заперечень щодо результатів оцінки в десятиденний строк з дня надходження повідомлення (а.с.38).

Зазначене повідомлення з додатком - копією експертного висновку та копією акту опису й арешту майна направлено боржнику ОСОБА_6 за адресою, зазначеною у виконавчому документі (а.с.39, 41), та отримано нею 18 серпня 2012 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.40).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що боржнику ОСОБА_6 ще у 2012 році було відомо, що державним виконавцем здійснюються заходи з примусового виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 не було відомо про оцінку квартири, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Частинами 1, 8 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно частини 1 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

З матеріалів справи вбачається, що постановою про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 18 березня 2013 року передано стягувачу ПАТ «Марфін Банк» (68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28, ОКПО 21650966) в рахунок погашення заборгованості по виконавчому листу № 2-1472/2011, виданому 02 грудня 2011 року Київським районним судом м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, майно, що належить ОСОБА_6 - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, за ціною 301.601 грн., що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію.

У вказаній постанові зазначено, що під час проведення виконавчого провадження предмет іпотеки (квартира, розташовану за адресою: АДРЕСА_1) передано на реалізацію шляхом проведення прилюдних торгів у КФ ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція» за початковою ціною 301.601 грн. на підставі договору «Про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна» № 01108012 від 15 жовтня 2012 року.

Початкова ціна визначена суб'єктом оцінювальною діяльності згідно зі статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Перші прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що були призначені на 22 листопада 2012 року, визнано такими, що не відбулись у зв'язку з відсутністю потенційних покупців. Прилюдні торги проводились за адресою: м. Сімферополь, вул. Козлова, 45.

05 грудня 2012 року проведено уцінку майна, а саме - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6, переданого на реалізацію шляхом проведення прилюдних торгів. Майно уцінено на 20 відсотків від вартості визначеної суб'єктом оцінювальною діяльності згідно зі статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження». Вартість майна після уцінки склала 241.280,80 грн.

Повторні прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що були призначені на 31 січня 2013 року, визнано такими, що не відбулись у зв'язку з відсутністю потенційних покупців. Прилюдні торги проводились за адресою: м. Сімферополь, вул. Козлова, 45.

Згідно зі статтею 49 Закону України «Про іпотеку», статтями 54, 62 Закону України «Про виконавче провадження» ПАТ «Марфін Банк» проінформовано про результати проведення прилюдних торгів та йому запропоновано залишити за собою майно, що не було реалізовано: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 301601 грн.

Стягувач надав письмову згоду залишити за собою майно, що не було реалізовано за ціною 301.601 грн. (справа № 2-1472/2011 а.с.201)

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що при розгляді скарги ОСОБА_6 не встановлено порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» в діях і рішеннях державного виконавця, пов'язаних з примусовим виконанням рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому відсутні підстави для задоволення скарги боржника.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 не було повідомлено про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна, колегія суддів не приймає до уваги у зв'язку з наступним.

На підставі договору «Про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна» № 01108012 від 15 жовтня 2012 року під час проведення виконавчого провадження предмет іпотеки був переданий на реалізацію шляхом проведення прилюдних торгів у КФ ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція».

Відповідно до пункту 1.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Згідно пункту 3.11 зазначеного Тимчасового положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Таким чином, обов'язок повідомляти боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна покладений на спеціалізовану організацію.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 звернулася до суду зі скаргою в порядку статті 383 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Боржниця просила визнати неправомірними дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим та скасувати постанову та акт державного виконавця від 18 березня 2013 року про передачу предмета іпотеки стягувачу.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Отже питання дотримання порядку проведення прилюдних торгів КФ ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція» виходить за межі скарги на дії і рішення державного виконавця, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не приймаються до уваги апеляційного суду відповідно до правил частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України.

Що стосується доводів апеляційної скарги про неналежне повідомлення ОСОБА_6 про розгляд її скарги, то колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 74 Цивільного процесуального кодексу України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Частиною 5 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 06 листопада 2013 року розгляд справи за скаргою ОСОБА_6 був відкладений на 19 листопада 2013 року о 10:00, про що учасники цивільного процесу, які були присутні у судовому засіданні, зокрема представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, ознайомлені під розписку (а.с.113).

Таким чином, про час місце судового засідання на 19 листопада 2013 року о 10:00 ОСОБА_6 через свого представника ОСОБА_7 була повідомлена належним чином.

Зазначення на офіційному веб-порталі «Судова влада України», що розгляд справи за скаргою ОСОБА_6 відбудеться 19 листопада 2013 року о 16:00, не є належним повідомленням відповідно до вимог процесуального закону, і, крім того, в матеріалах справи відсутні відомості, що представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 дійсно перебувала у суді 19 листопада 2013 року о 16:00.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому не приймаються до уваги апеляційного суду.

Відповідно до пункту 1частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

Синельщікова О.В. Курська А.Г. Чистякова Т.І.