№ справи:122/6671/2012 Головуючий суду першої інстанції:Андрєєва О.М.
№ провадження:22-ц/190/159/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Синельщікова О. В.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Синельщікової О.В.
суддів:Курської А.Г., Чистякової Т.І.
при секретарі:Щегловій Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за заявами Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» про виправлення помилки, допущеної при оформленні виконавчих листів, виданих на підставі заочного рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2012 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» в особі структурного підрозділу Сімферопольська міська електрична мережа ПАТ «ДТЕК Крименерго» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування збитків,
за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» - Аксьонова Сергія Олександровича на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
Оскаржуваною ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2013 року у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» про приведення виконавчого документу у відповідність до вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник заявника ПАТ «ДТЕК Крименерго» - Аксьонов С.О. ставить питання про скасування ухвали суду та просить постановити нову ухвалу про задоволення заяв, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необґрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Вважає, що судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається, зокрема, індивідуальний ідентифікаційний номер боржника, проте у виданих 24 січня 2013 року Центральним районним судом виконавчих листах не зазначені індивідуальні ідентифікаційні номери боржників. Крім того, зазначає, що спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державної судової адміністрації України № 30/44 від 26 лютого 2013 року затверджено Порядок надання судам загальної юрисдикції інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників, відповідно до цього Порядку суди загальної юрисдикції мають можливість відправляти запити у Державну податкову службу і отримувати інформацію про
реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників для внесення цих даних до виконавчого документу, що видається відповідно до вимог процесуального законодавства, однак суд не зробив відповідний запит і не зазначив причини відмови у здійсненні такого запиту, отже вважає, що судом безпідставно було відмовлено у задоволенні заяв про виправлення помилок, допущених при оформленні виконавчих листів.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, відповідачку, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 369 Цивільного процесуального кодексу України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.
З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2012 року позов ПАТ «ДТЕК Крименерго» в особі Структурного підрозділу ПАТ «ДТЕК Крименерго» Сімферопольська міська електрична мережа задоволено.
Стягнено солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «ДТЕК Крименерго» в особі Структурного підрозділу ПАТ «ДТЕК Крименерго» СМЕМ суму у розмірі 4083,96 грн.
Стягнено з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «ДТЕК Крименерго» в особі Структурного підрозділу ПАТ «ДТЕК Крименерго» СМЕМ судові витрати у розмірі 107,30 грн. з кожної (а.с.13).
Зазначене рішення набрало чинності 02 жовтня 2012 року.
За вказаним рішенням Центральним районним судом м. Сімферополя Автономної Республіки Крим 24 січня 2013 року було видано чотири виконавчих листа за №№ 2/122/2354/2012 про стягнення суми відшкодування і судового збору з кожної із боржниць (а.с.22, 28, 36, 42).
З матеріалів справи вбачається, що 23 вересня 2013 року представник ПАТ «ДТЕК Крименерго» - Аксьонов С.О. звернувся до суду з заявами про виправлення помилок, допущених при оформленні виконавчих листів, виданих на підставі заочного рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2012 року, просив вказати у виконавчих документах за №№ 2/122/2354/2012 ідентифікаційні номери боржників та внести до виконавчих документів зміни відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.19-20, 26-27, 33-34, 39-40).
Заяви обґрунтовані тим, що постановами державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції від 08 липня 2013 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчих документів та у відкритті виконавчих проваджень за підстав не відповідності виконавчих документів вимогам пункту 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не зазначені індивідуальні ідентифікаційні номери боржників (а.с.21, 29, 35, 41).
Відмовляючи у задоволенні заяв про виправлення помилки, допущеної при оформленні виконавчих листів, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, звернувшись з позовом до суду про стягнення вартості необлікованої електроенергії, не зазначив ідентифікаційні номери боржників (відповідачок у справі), і в матеріалах справи інформація про ідентифікаційні номери боржників відсутня.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що суд, вирішуючи зазначене питання, пов'язане з виконанням судового рішення за правилами Розділу VІ Цивільного процесуального кодексу України, припустився процесуальних порушень.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно» від 04 липня 2012 року № 5037-VI, який набрав чинності 08 серпня 2012 року, у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Вказана редакція закону була чинна на час оформлення і видачі судом першої інстанції виконавчих листів, і відрізняється від попередньої редакції Закону, де індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника у виконавчому документі вказувався судом лише за наявності.
Відповідно до частини 3 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирушення справи.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що зазначення індивідуального ідентифікаційного номеру боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номеру і серії паспорта боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, є обов'язковою вимогою до оформлення виконавчих документів, які видані після 08 серпня 2012 року.
Вирішуючи питання щодо процесуальної можливості оформлення виконавчих листів, колегія суддів виходить з того, що на час вирішення у суді першої інстанції питання про виправлення помилок у виконавчих листах за №№ 2/122/2354/2012, виданих 24 січня 2013 року, діяв спільний наказ Державної податкової адміністрації України та Державної судової адміністрації України № 30/44 від 26 лютого 2013 року, яким затверджений Порядок надання судам загальної юрисдикції інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників та стягувачів, який розроблено, зокрема, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 369 Цивільного процесуального кодексу України.
Пунктами 2, 4, 5, 8 вказаного Порядку встановлено, що цей Порядок визначає загальні правила надання Державною податковою службою України інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників та стягувачів до судів загальної юрисдикції на підставі судових рішень, що набрали законної сили, для внесення цих даних до виконавчого документа, що видається відповідно до вимог процесуального законодавства.
Суди загальної юрисдикції подають запити до Державної податкової служби України через Адміністратора автоматизованої системи документообігу суду. Запит повинен містити відомості про підставу надання (судове рішення, що набрало законної сили) та інші реквізити, визначені протоколами обміну інформацією.
Відповіді на запити судів загальної юрисдикції надаються Державною податковою службою України через Адміністратора автоматизованої системи документообігу суду.
Використання судами загальної юрисдикції отриманої інформації здійснюється з урахуванням обмежень щодо використання інформації з обмеженим доступом виключно для внесення даних до виконавчого документа, що видається відповідно до вимог процесуального законодавства.
Колегія суддів апеляційного суду виходить з того, що затвердження зазначеного Порядку забезпечує виконання судом вимог частини 1 статті 369 Цивільного процесуального кодексу України, і надає можливість вирішити зазначене питання відповідно до вимог частини 2 статті 369 Цивільного процесуального кодексу України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що, відмовляючи у задоволенні заяви про виправлення помилки, допущеної при оформленні виконавчих листів, а саме: зазначення у виконавчих листах індивідуальних ідентифікаційних номерів боржників, суд першої інстанції припустився порушень норм процесуального права, порушив порядок, встановлений для вирішення зазначеного питання, оскільки не з'ясував індивідуальні ідентифікаційні номери боржників, за наявності повноважень для такої дії, не вніс виправлення у виконавчі документи задля приведення їх у відповідність до вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».
З урахуванням вищенаведеного, а також, що вирішення цього питання за законом віднесено до компетенції суду першої інстанції, який видав виконавчі листи, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Таким чином, враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, а представник заявника в апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про задоволення заяв, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» - Аксьонова Сергія Олександровича задовольнити частково.
Ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2013 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Синельщікова О.В. Курська А.Г. Чистякова Т.І.