Справа № 369/8573/13-ц Головуючий у І інстанції Пінкевич Н.С.

Провадження № 22-ц/780/667/14 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л.П.

Категорія 26 12.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

12 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Лащенка В.Д., Кулішенка Ю.М.

при секретарі: Токар Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня 2013 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу, свої вимоги обґрунтовував тим, що 23 травня 2013 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір завдатку за умовами якого, він передав кошти в сумі 8180,00грн в якості авансу з метою укладання договору купівлі- продажу квартири НОМЕР_1 на 8-му поверсі, площею 67,66 кв.м. по АДРЕСА_1, в свою чергу відповідач зобов'язався підготувати всі необхідні документи для продажу квартири до 30.06.2013 року. Даний договір є недійсним, оскільки укладений з порушенням вимог закону, оскільки він не може існувати окремо від основного зобов'язання і має укладатись у такій же формі як і основний договір, тому завдаток є авансовим платежем та підлягає поверненню. Сплачені кошти відповідач повернути в добровільному порядку відмовився. Таким чином відповідач незаконно, без достатніх правових підстав отримав від нього кошти.

У зв'язку з цим просив суд визнати договір від 23 травня 2013 року недійсним, визнати передані кошти авансом в розмірі 8 180 грн. та стягнути з ОСОБА_2 кошти в розмірі 8180 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня 2013 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 8180 грн. та судові витрати в розмірі 229,40 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 коштів в розмірі 8180, 00 грн. та судових витрати в розмірі 229, 40 грн. та ухвалити нове, яким в задоволені позову ОСОБА_3 відмовити повністю, посилаючись на його незаконність, ухваленим з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та таким, що порушило його конституційні права. Вважає, що судом було неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позов в частині стягнення авансового платежу заявлений правомірно, оскільки відповідач всупереч вимогам закону не повертає авансовий платіж, позовні вимоги в цій частині ґрунтуються на чинному законодавстві, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню. Відповідачем дані обставини не спростовані належними та допустимими доказами.

Вирішуючи даний спір в частині визнання договору завдатку недійсним та визнання суми авансом, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позов в цій частині заявлений не правомірно, оскільки позивач обрав спосіб захисту порушеного права і охоронюваного законом інтересу не передбачений ст. 16 ЦК України.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема завдатком.

Згідно з ст. 570 України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Згідно ч.2 ст. 570 ЦК України у випадках, коли сторони домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі повертаються в тому розмірі, в якому вони давались. Правила про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в тих випадках, коли між сторонами було укладено договір, але він не виконується з вини якоїсь із сторін.

Згідно ст. 1212 особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи насідком події.

Встановлено, що 23 травня 2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підписали договір завдатку, на умовах якого позивач передав відповідачу 8180 грн. - завдатку за придбання подальшої 2-х кімнатної квартири НОМЕР_1 на 8-му поверсі, площею 67,66 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Крім того ОСОБА_3 зобов'язався до 30 червня 2013 року здійснити проплату в розмірі 100% від вартості квартири. При невиконанні покупцем умов цього договору, завдаток йому не повертається. При невиконанні продавцем умов цього договору, він зобов'язується в тижневий строк повернути покупцеві подвійну суму завдатку.

Також встановлено, що між стронами не було укладено основного договору купівлі - продажу 2-х кімнатної квартири НОМЕР_1 на 8-му поверсі, площею 67,66 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку, що позов в частині стягнення авансового платежу заявлений правомірно, оскільки внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати із договору, укладеного сторонами, а якщо ні попередній договір купівлі-продажу квартири, ні договір купівлі-продажу квартири в установленому законом порядку між сторонами не укладався, передані кошти є авансом, який підлягає поверненню позивачу у цьому ж сплаченому розмірі.

Крім того, суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову про визнання договору завдатку недійсним та визнання суми авансом, яке в цій частині відповідачем оскаржувалось.

Доводи апеляційної скарги, про те, що в договорі внесенно виправлення позивачем щодо суми завдатку, без згоди відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем під час розгляду справи не подавались належні та допустимі докази щодо невідповідності по часу внесення виправлень з часом підписання договору, крім того відповідачем зазначена угода не оспорювалась в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст.. ст. 209, 218, 303, 307-308, 313-315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: