Справа № 107/12549/13-ц.

Провадження № 2/107/567/14р.

Заочне Рішення

Іменем України

21 лютого 2014 року м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Собєщанській Н.В., при секретарі Нікітіній О.О., представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

Встановив:

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщення квартири АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивує тим, що 22.01.2002 року він став власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири. У 2004 році зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 та у ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_4, відповідачі у квартирі були зареєстровані як члени родини власника. 17.07.2013 року шлюб було розірвано, але до цього у грудні 2012 року ОСОБА_3 зібрала свої речі та з дитиною виїхала з квартири. Місце проживання їх не відомо, добровільно знятися з реєстрації не бажають, перешкод у користуванні квартирою з його сторони не чинилось. Також ОСОБА_3 з ОСОБА_4 з указаного часу станом житла не цікавиться. У квартирі не з'являються, тобто інтерес до квартири втратили. Оскільки відповідачі тривалий час не проживає у квартирі, комунальні послуги не сплачують, речей у квартирі їх не має, просить суд визнати їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, але з'явився його представник ОСОБА_1, діюча на підставі належним чином оформленої довіреності.(а.с.9).

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити на підставі обставин викладених у позові та матеріалів справи. Додатково пояснила, що квартира є особистою власністю позивача, оскільки квартира була придбана у 2002 році, а шлюбу було зареєстровано у 2004 році. Відповідач добровільно покинула квартиру, причина це у неї створилась нова родина, розірвання шлюбу було ініціативою відповідача. Не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідачі до суду не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, через засоби масової інформації, заяву про розгляд справи у відсутності або про відкладення слухання справи суду не надали.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд вислухавши пояснення представника позивача, свідків, вивчивши письмові матеріали справи прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час вирішення спору між сторонами суд приймає до уваги положення ст.. 60 ЦПК України, якою встановлено, що «Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.».

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 22.01.2002 року реєстровий № 275 ОСОБА_2 належить право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1. (а.с.4)

Як слідує копії лицевого рахунку на квартиру та довідки від 05.12.2013 року відповідачі зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 з 2004 року.(а.с.8,22)

Згідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на свій розсуд, власник має право використовувати приміщення для власного проживання, а також проживання членів своєї сім*ї.

Відповідно до положень ст. 405 ч. 2 ЦК України член сім*ї власника житла втрачає право на користування даним житлом у разі відсутності члена сім*ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлене угодою між ним та власником житла або законом.

Як було встановлено у судовому засіданні, згідно рішення Керченського міського суду АР Крим від 17.07.2013 року, відповідач ОСОБА_3 з відповідачем ОСОБА_4 не проживає у спірній квартирі з 12.12.2012 року, спірне житлове приміщення залишили добровільно, житло не оплачують, речей їх у квартирі не має.(а.с.5)

Факт не проживання відповідачів у спірній квартирі підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які пояснили, що відповідачі залишили квартиру добровільно 12.12.2012 року, яких не будь речей у квартирі відповідачів вони не бачили, позивач не перешкоджав відповідачам у проживанні у квартирі.

Угоди між відповідачами і власником житла з приводу користування спірним житловим приміщенням не має.

Яких-небудь доказів в спростування позову відповідачами суду не надано і таких доказів не має в своєму розпорядженні суду.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі не проживають у квартирі АДРЕСА_1 без поважних причин з 12.12.2012 року, тобто понад один рік, отже, відповідно до ст. 405 ЦК України вони втратили право користування спірним житловим приміщення.

Відповідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати. Позивачем сплачено судовий збір в сумі 229,40 грн. та витрати пов'язані з викликом відповідачів у судове засідання через засоби масової інформації в сумі 630,00 грн., що підтверджується квитанціями.(а.с.1-2,41) Отже, ці витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60,88, 209, 212 - 215,224-226 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщеннямзадовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з неповнолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п.НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п.НОМЕР_2) сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 229,40 грн. та витрати пов'язані з викликом відповідача через засоби масової інформації у розмірі 630,00 грн., а усього 859,40 грн. (вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, под аною протягом десяти днів з дня отримання його копії..

Повний текст рішення суду виготовлений 24.02.2014 року

Суддя підпис Собєщанська Н.В.

Згідно з оригіналом.

Суддя