Справа № 367/8589/13-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О.В.

Провадження № 22-ц/780/1431/14 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л.П.

Категорія 56 12.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

12 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Лащенка В.Д., Кулішенка Ю.М.

при секретарі: Токар Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ірпіньського міського суду Київської області від 08 січня 2014 року за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції в Київській області, Торгуючої організації ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", ОСОБА_2, треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" про визнання недійсними прилюдних торгів, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2013 року позивачка звернулася до суду з вище зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 29 червня 2011 року Ірпіньським міським судом Київської області від 08 січня 2014 року винесено рішення по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором та звернення стягнення на нерухоме майно, яким позов задоволено. На виконання даного рішення банк звернувся з заявою до ВДВС Бучанського міського управління юстиції в Київській області про відкриття виконавчого провадження. 21 грудня 2001 року державним виконавцем було складено акт опису і арешту майна, а саме: двокімнатна квартира, загальною площею 60,10 кв.м., за адресою, АДРЕСА_1. По результатам проведення прилюдних торгів було складено протокол №1-022/13/БЧ-1 від 19 червня 2013 року проведення прилюдних торгів з продажу майна що належить їй. В ході проведення даних торгів переможцем було оголошено ОСОБА_2, яка запропонувала за нерухомість ціну 152000,00 грн. Вважає прилюдні торги недійсними, оскільки вони були проведені з порушенням чинного законодавства.

Позивачка в судовому засіданні заявила клопотання про накладення арешту на двокімнатну квартиру за адресою, АДРЕСА_1 у зв'язку з можливістю перепродажу даного майна.

Ухвалою Ірпіньського міського суду Київської області від 08 січня 2014 року клопотання задоволено. Накладено арешт у вигляді заборони відчуження на квартиру АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на її незаконність та порушення судом норм процесуального права. Вважає, що позивачем не надано обґрунтування необхідності застосування заявленого виду забезпечення позову, зокрема, накладення арешту на належну їй квартиру.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України за заявою особи, яка бере участь у справі, суд може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено її з додержанням вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи, заява позивачки ОСОБА_3 про забезпечення позову за своїм змістом відповідає ст. 151 ЦПК України і суд першої інстанції, розглядаючи її, не допустив порушень встановленого для цього ст. 153 ЦПК України порядку, що підтверджується матеріалами справи і відповідає суті самого інституту забезпечення позову, як гарантії забезпечення прав позивача в разі ухвалення судом рішення про задоволення його вимог.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту у вигляді заборони відчуження на квартиру АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_2, обґрунтовано прийшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду.

Доводи апелянта стосовно неспівмірності забезпечення позову із заявленими позовними вимогами відхиляються колегією суддів за їхньою необґрунтованістю.

За таких обставин, суд дійшов вірного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі вимог ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 307, 312-313, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Ірпіньського міського суду Київської області від 08 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: