Справа № 122/207/14-ц

Провадження по справі 2/122/436/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2014 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді - Масалигіної Н.С.

за участю секретаря - Ярмошик М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

13.01.2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.04.2009 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір позики на суму 53 500,00 грн., яку ОСОБА_2 отримала у повному обсязі, про що свідчить розписки на зворотній стороні угоди. Також 08.04.2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якості забезпечення повернення суми боргу уклали договір іпотеки квартири АДРЕСА_1, яка належить відповідачці на праві приватної власності. 10.04.2009 року сторонами був підписаний договір про внесення змін до договору позики грошових коштів від 08.04.2009 року, відповідно до якого п.7 договору позики був викладений у такій редакції: «За взаємною домовленістю сторін при несвоєчасному виконанні грошового зобов'язання Позичальник зобов'язується сплатити пеню у розмірі 3-х відсотків від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Пеня сплачується у гривні по курсу НБУ на момент виникнення права вимоги платежу». На підставі пункту третього договору позики, відповідач зобов'язалася повністю повернути грошову позику у сумі 53 500грн. не пізніше 08.05.2009 року, однак у встановлений строк не виконали взятих на себе обов'язків у повному обсязі. На момент звернення до суду, сума боргу відповідачем частково сплачена у розмірі 9600 грн. Таким чином, залишок суми боргу складає 43 900 грн. З метою захисту порушеного права, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості та пені до договором позики від 08.04.2009 року. Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10.10.2011 року по цивільній справі №2-1696/11 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 43 900 грн. та пеню у розмірі 40000 грн. Зазначене рішення суду було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 17.05.2012 року по справі №22-ц-0109/2839/12. На теперішній час рішення суду не виконано, про що свідчить лист ВДВС Залізничного району від 26.11.2013 року за вих.№6122/01. 19.08.2013 року ВДВС Залізничного району СМУЮ звернулося до суду із заявою про встановлення порядку та способу виконання рішення суду, а саме можливістю звернути стягнення на іпотечне майно - квартиру АДРЕСА_1. Ухвалою Апеляційного суду АР Крим №22-ц-190-6318/13 від 31.10.2013 року у задоволенні заяви ВДВС Залізничного району було відмовлено у зв'язку з тим, що питання звернення стягнення на предмет іпотеки повинні вирішуватися в позовному порядку, а не шляхом встановлення порядку та способу виконання рішення суду. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 змушений звернутися до суду та просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1

В судове засідання представник позивача - адвокат ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, наполягав на задоволенні вимог у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення (а.с.24).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причини своєї неявки суду не повідомила (а.с.22-23).

Відповідно до письмової згоди представника позивача, якому відомі підстави та наслідки заочного розгляду справи, суд, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. ст. 169, 224 ЦПК України.

Справа розглянута відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, визначивши закон, який підлягає застосуванню до правовідносин сторін, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільний прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Судом встановлено, що 08.04.2009 року між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) був укладений договір позики, відповідно до умов якого Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі 53 500,00 грн., на вказаний у договорі строк, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю таку саму суму грошових коштів (а.с.3).

Факт отримання грошової позики у повному обсязі підтверджується розпискою, зробленою ОСОБА_2 на зворотній стороні договору позики (а.с.3 на звороті).

Пунктом третім договору позики передбачено, що повернення суми позики здійснюється одноразово в строк не пізніше 08 травня 2009 року. Позичальник має право повернути, а Позикодавець зобов'язується прийняти суму боргу за цим договором достроково у будь-який термін до 08.05.2009 року (а.с.3).

08 квітня 2009 року з метою забезпечення виконання зобов'язань, що виникли у ОСОБА_2 за договором позики грошей від 08.04.2009 року, був укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого в забезпечення зобов'язань за основним договором Іпотекодавець (ОСОБА_2) передає в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, а Іпотекодержатель (ОСОБА_1) приймає в іпотеку вищезазначене майно (а.с.5).

Пунктом десятим даного договору встановлено, що у випадку не повернення Позичальником грошей у вказаний у справжньому договорі строк, Позикодавець має право пред'явити справжній договір для стягнення у примусовому порядку (а.с.5).

10.04.2009 року був укладений договір про внесення змін до договору позики грошей, відповідно до якого пункт сьомий договору позики, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 08 квітня 2009 року був викладений у такій редакції: «За взаємною домовленістю сторін при несвоєчасному виконанні грошового зобов'язання Позичальник зобов'язується сплатити пеню у розмірі 3-х відсотків від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Пеня сплачується у гривні по курсу НБУ на момент виникнення права вимоги платежу» (а.с.4).

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим по цивільній справі №2-1696/11 від 10.10.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, пені задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 08.04.2009 р. у розмірі 43 900 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 40 000 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 839 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього у сумі 84 859 грн. (а.с.6).

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 31.101.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06.09.2013 року скасовано та постановлено нову, якою у задоволенні заяви державного виконавця Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі №2-1696/11відмовлено, оскільки питання звернення стягнення на предмет іпотеки вирішується у позовному порядку, а не шляхом встановлення порядку та способу виконання рішення суду (а.с.7).

Як вбачається з листа за підписом заступника начальника Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ Доліашвілі Г.Г., у Залізничному ВДВС СМУЮ знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь фізичних осіб на загальну суму 117 815,59 грн. у кількості 2-х виконавчих проваджень, до складу якого входить виконавче провадження №32825638 по виконанню виконавчого листа №2-1696/2011 від 29.05.2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості. Станом на 26.11.2013 року по вищевказаним виконавчим провадження проводяться виконавчі дії (а.с.9).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Виходячи зі змісту ст. 1 Закона України «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні й користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

Підставами для задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки шляхом звернення на останній стягнення, є невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов'язання (ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

Таким чином, зважаючи на невиконання ОСОБА_2 зобов'язання стосовно умов повернення грошової позики, позивач вправі вимагати стягнення заборгованості по договору позики з останньої, за рахунок предмету іпотеки.

Відповідно до ч.6 ст.3 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Статтею 12 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Зі змісту статті 33 ЗУ «Про іпотеку» вбачається, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотеко держателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 ЗУ «Про іпотеку».

Отже, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на яких ґрунтується позов, з урахуванням приписів ст.1 ЦПК України, відповідно до якої завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача.

Тому, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню на відшкодування судових витрат у розмірі 439 грн. (а.с.1).

На підставі ст.ст. 524, 525, 526, 533, 1046, 1054 ЦК України, Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 197, 212, 213, 214, 224-226, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 04 квітня 2009 року, зареєстрованим приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 під реєстровим номером 949, а саме квартиру АДРЕСА_1, площею 74,5 кв.м., яка належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУ ГУМВС України в Криму 19.11.2004 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1) в рахунок погашення заборгованості перед ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина Російської федерації, паспорт Російської Федерації НОМЕР_3, виданий Г/К Росії, Сімферополь 17.12.2007 року та тимчасове посвідчення на проживання для іноземних громадян серії НОМЕР_4, видане 30.01.2008 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 (НОМЕР_5) за договором позики від 08.04.2009 року, яка становить 43 900 (сорок три тисячі дев'ятсот) гривень, шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУ ГУМВС України в Криму 19.11.2004 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина Російської федерації, паспорт Російської Федерації НОМЕР_3, виданий Г/К Росії, Сімферополь 17.12.2007 року та тимчасове посвідчення на проживання для іноземних громадян серії НОМЕР_4, видане 30.01.2008 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 (НОМЕР_5) витрати по сплаті судового збору у сумі 439 (чотириста тридцять дев'ять) грн.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: