Справа № 117/1813/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2014 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого: судді - Петрової Ю.В.

за участю: секретаря - Тріфонової С.О.

позивачки - ОСОБА_1

прокурорів - Оськіна А.А., Прядєіної С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Служба у справах дітей Совєтської районної державної адміністрації в АР Крим, прокурор Совєтського району АР Крим, Відділ державної виконавчої служби Совєтського районного управління юстиції в АР Крим, Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної державної адміністрації в АР Крим, про звільнення від сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, та звільнення від сплати заборгованості по аліментам,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, які стягнуті за рішенням Совєтського райсуду АР Крим від 25 листопада 2010 року на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнення від заборгованості по сплаті аліментів за виконавчим листом № 2-653 від 16 грудня 2010 року, який виданий Совєтським райсудом АР Крим про стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8. Від спільного проживання у них народилося троє дітей - сини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. За вироком Совєтського райсуду АР Крим від 20 липня 2010 року позивачка була засуджена до позбавлення волі на строк п'ять років один місяць, відбувала покарання у Приазовській виправній колонії № 107 м. Маріуполя Донецької області. У період відбуття покарання над дітьми встановлена опіка, опікуном призначено її тітку ОСОБА_2. За рішенням Совєтського райсуду АР Крим від 25 листопада 2010 року з неї було стягнуто аліменти на утримання дітей, виконання якого здійснювалося шляхом утримання платежів із заробітної плати за місцем відбування покарання. Однак, оскільки постійної роботи у колонії не було, заробітки були нестабільними і з об'єктивних причин за незалежних від неї обставин у неї утворилася заборгованість по сплаті аліментів, розмір якої на час звільнення становив 26 895 гривень 25 копійок.

Розпорядженнями Совєтської РДА в АР Крим №№ 472 і 473 від 05 грудня 2013 року рішення про встановлення опіки над її дітьми скасовані і діти передані їй і на теперішній час вони знаходяться на її утриманні. За таких обставин, вказуючи, що заборгованість по аліментам утворилася з об'єктивних причин, що має суттєве значення, і діти на теперішній час знаходяться на її утриманні, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 05 лютого 2014 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача залучено Управління праці та соціального захисту населення Совєтської РДА в АР Крим.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, треті особи Служба у справах дітей Совєтської РДА в АР Крим, Управління ПСЗН Совєтської РДА в АР Крим, Відділ ДВС Совєтського РУю в АР Крим явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, від відповідачки до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю, в якій у тому числі позовні вимоги визнала, від Управління ПСЗН Совєтської РДА в АР Крим також надійшла заява, з якої вбачається, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не є отримувачами ніяких видів допомоги, списання заборгованості за аліментами за попередній період не впливає на раніш виплачену державну допомогу на дітей, над якими встановлено опіку та піклування, у зв'язку з чим просили розглянути справу за відсутністю їх представника, про причини неявки Служба у справах дітей Совєтської РДА в АР Крим суд не сповістила, заяви про розгляд справи за відсутністю їх представника до суду не надійшло.

За таких обставин з урахуванням думки позивачки та прокурорів суд відповідно до положень ст.ст. 158, 169 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явилися.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Прокурори прокуратури Совєтського району АР Крим Оськін А.А., Прядєіна С.О. у судовому засіданні не заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, вказуючи що позовні вимоги обґрунтовані та у разі їх задоволенні не будуть порушені права інших осіб, оскільки заборгованість по аліментам виникла з об'єктивних причин, до того ж діти на теперішній час знаходяться на утриманні позивачки.

Заслухавши пояснення позивачки, прокурорів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Особа, яка вважає, що її право порушене, самостійно визначає спосіб його захисту, передбачений ст. 16 ЦК України.

Так, у судовому засіданні встановлено, що за рішенням Совєтського райсуду АР Крим від 25 листопада 2010 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітніх дітей: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частки її заробітку (доходу) щомісячно, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, шляхом перерахування коштів на особисті рахунки дітей, що відкриті на їх ім'я у ТОБО № 10011/057 філії - КРУ ВАТ «Ощадний Банк України», починаючи з 13 жовтня 2010 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 з 21 квітня 2010 року по 11 жовтня 2013 року відбувала покарання за вироком Совєтського райсуду АР Крим від 20 липня 2010 року у Приазовській виправній колонії Управління ДПтС України в Донецькій області.

Розпорядженнями Совєтської РДА в АР Крим №№ 472-р і 473-р віл 05 листопада 2013 року скасовано опіку над малолітніми ОСОБА_4 і ОСОБА_3 і звільнено ОСОБА_2 від виконання опікунських обов'язків у їх відношенні, розпорядження Совєтської РДА в АР Крим № 407-р від 16 серпня 2010 року «Про встановлення статусу малолітньому ОСОБА_4», № 136-р від 12 березня 2013 року «Про встановлення опіки і призначення опікуна над малолітнім ОСОБА_4», № 394-р від 11 серпня 2010 року «Про встановлення статусу малолітній ОСОБА_3», № 137-р від 12 березня 2013 року «Про встановлення опіки і призначення опікуна малолітній ОСОБА_3» визнано такими, що втратили силу, малолітній передано на виховання матері ОСОБА_1 (а.с. 11, 12).

Тобто на теперішній час неповнолітні діти знаходяться на вихованні та утриманні позивачки, що також підтверджено наявною у матеріалах справи довідкою виконкому Некрасівської сільської ради Совєтського району АР Крим від 18 грудня 2013 року (а.с. 16).

Відповідно до звіту про здійснення відрахування та виплати відносно ОСОБА_1, наданому Іллічівським ВДВС Маріупольського МУЮ за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року, станом на 11 жовтня 2013 року заборгованість по сплаті аліментів складала 29 000 гривень 60 копійок (а.с. 10).

Разом з тим з вказаного документу вбачається, що у визначений період з позивачки систематично проводилося відрахування аліментних платежів.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняються обставини, що випливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зімни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Приписами ч. 2 ст. 197 СК України визначено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

З урахуванням конкретних обставин, що були встановлені під час судового розгляду справи, враховуючи, що неповнолітні діти знаходяться на утриманні позивачки ОСОБА_1, проживають разом з нею, тобто на теперішній час позивачка виконує свої обов'язки, передбачені ст. 180 СК України з утримання неповнолітніх дітей, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, які стягнуті з неї за рішенням Совєтського райсуду АР Крим від 25 листопада 2010 року.

При цьому, розглядаючи питання про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, суд виходить з положень ч. 2 ст. 197 СК України та враховує, що невиконання аліментного обов'язку було зумовлено об'єктивними причинами, оскільки позивачка у даній справі відбувала покарання у місцях позбавлення волі і отриманого нею заробітку не вистачало на належне виконання її обов'язку з утримання дітей, при цьому працювала і з її заробітку проводилося відрахування стягнутих аліментів у межах отриманого заробітку, суд вважає, що є законні підстави для задоволення позову в цій частині і вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання позовних вимог відповідачем суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідачка позовні вимоги визнала, права, свободи та інтереси інших осіб при задоволенні позовних вимог не порушуються.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного процесу, беручи до уваги, що відповідачка безпосередньо права позивачки не порушувала, вважає за можливе не стягувати на користь позивачки понесені нею судові витрати.

На підставі викладеного, ст. 16 ЦК України, ст.ст. 180, 197 СК України, керуючись ст.ст. 3, 5, 10, 11, 14, 57, 60, 81, 88, 158, 169, 174, 208, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженку смт. Совєтського району АР Крим, від сплати аліментів, які стягнуті з неї на утримання на утримання малолітніх дітей: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частки її заробітку (доходу) щомісячно, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за рішенням Совєтського районного суду АР Крим від 25 листопада 2010 року.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженку смт. Совєтського району АР Крим, від сплати заборгованості по аліментам, яка утворилася у ході примусового виконання рішення Совєтського районного суду АР Крим від 25 листопада 2010 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ю.В. Петрова