Справа №2-6824/2012

№ апеляційного провадження:22-ц-796/27/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Сухомлінов С.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі: Лужецькій І.С.

за участю: представника позивача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів боргу в розмірі 104 672, 32 доларів США.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12 жовтня 2009 року позивач надав ОСОБА_4 позику у сумі 80 000 доларів США, строком до 01 листопада 2009 року.

Крім того, в забезпечення даного виконання вказаного зобов'язання уклав з ОСОБА_6 договір поруки.

Однак, після закінчення зазначеного терміну, ОСОБА_4 борг не повернув, в зв'язку з чим утворилася заборгованість, яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_4 - 836 331 (вісімсот тридцять шість тисяч триста тридцять одна ) грн. 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 3 441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. судових витрат.

В решті позову відмовити.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідачем ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу в якій він просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Зокрема посилається на те, що судом першої інстанції при постановлення рішення було неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права та неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, що призвели до прийняття неправильного рішення.

В судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5, проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позичальникові таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Задовольняючи частково позов про стягнення боргу, суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.

12 жовтня 2009 року, відповідно до розписки ОСОБА_5 надав ОСОБА_4 грошову позику у сумі 80 000 доларів США із зазначеним терміном повернення до 01 листопада 2009 року.

Вказана підстава підтверджується розпискою (а.с. 3).

Доводи відповідача ОСОБА_4 про те, що він не підписував даної розписки спростовуються висновками судової-почеркознавчої експертизи за № 11782/11783/13-32 від 16 січня 2014 року, проведеної КНДІСЕ, яка була призначена за клопотанням ОСОБА_4, відповідно до якого підпис на вказаній розписці виконаний ОСОБА_4

Крім того, судом встановлено, що згідно договору поруки ОСОБА_6 поручився відповідати перед ОСОБА_5 за повернення ОСОБА_4 грошових коштів згідно умов вищевказаної розписки.

У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_4 не виконав взятих на себе зобов'язань та у вказаний термін кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 104 672, 32 доларів США, що складає, 80 000 доларів США - сума основного боргу, 6 503, 01 доларів США - сума 3 % річних з простроченої суми та 18 169. 31 доларів США - проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 533 ЦК України за договором поруки поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Також як зазначено у нормах ч. 1 ст. 554 ЦК України, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Оскільки в договорі укладеному з ОСОБА_6 не встановлено строк закінчення поруки, а вимога за основним зобов'язанням не пред'явлена протягом шести місяців з 01 листопада 2009 року, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_6

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: