Справа № 428/4804/13к
Провадження № 11кп/782/1774/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2014 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області в складі: головуючого: Каткова І.А.
суддів: Руденка В.В., Бас О.Є.
при секретарі: Сотнікової О.А.
за участю прокурора: Мельнікова Д.О.
адвоката: ОСОБА_1
обвинуваченого: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду Луганської області кримінальне провадження № 11 кп / 782 / 1774 / 13 за уточненою апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1 на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 4 листопада 2013 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець селища Платонівка міста Ровеньки Луганської області, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2,
засуджений за за ч.1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік, за ч.2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік. На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Обрано обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, він був взятий під варту в залі суду негайно.
Строк відбування покарання обвинуваченому обраховано з моменту затримання, тобто з 4 листопада 2013 року.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні наступних кримінальних правопорушень.
Епізод 1.
30 грудня 2012 року у денний час ОСОБА_3, маючи злочинний намір на заволодіння чужим майном шляхом обману та реалізуючи його, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, під приводом укладання договору купівлі-продажу ПВХ конструкцій (метало- пластикового вікна у кількості 1 штука) отримав від ОСОБА_4 гроші у сумі 1460 гривень, які витратив на власні потреби, при чому ОСОБА_3 наперед знав, що буде витрачати кошти, отримані від ОСОБА_4, на врегулювання своїх матеріальних труднощів, а не на виконання умов договору, таким чином, отримані від ОСОБА_4 кошти ОСОБА_3 використав не на закупівлю ПВХ конструкцій, а витратив за власним розсудом, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на вищевказану суму.
Епізод 2.
16 січня 2013 року, у денний час, ОСОБА_3, маючи злочинний намір на заволодіння чужим майном шляхом обману та реалізуючи його, перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, повторно, під приводом укладання договору купівлі- продажу ПВХ конструкцій (метало- пластикових вікон у кількості 2 штук) отримав від ОСОБА_5 гроші у сумі 2700 гривень, які витратив на власні потреби, при чому ОСОБА_3 наперед знав, що буде витрачати кошти, отримані від ОСОБА_5, на врегулювання своїх матеріальних труднощів, а не на виконання умов договору, таким чином, отримані від ОСОБА_5 кошти ОСОБА_3 використав не на закупівлю ПВХ конструкцій, а витратив за власним розсудом, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на вищевказану суму.
В своїй уточненій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_1 просить скасувати вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 4 листопада 2013 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю його вини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1та ч.2 ст. 190 КК України та закрити провадження по кримінальній справі у відношенні ОСОБА_3 за відсутності складу кримінального правопорушення, оскільки судом не було приведено доказів того, що у обвинуваченого ОСОБА_2 був намір заволодіти чужим майном, потерпілій ОСОБА_6 на час слухання справи частка грошової суми у розмірі 790 гривень була повернута, що в діях обвинуваченого є невиконання цивільно- правових зобов'язань перед потерпілими.
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_1, яка підтримала свою уточнену апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав доводи уточненій апеляційної скарги свого захисника- адвоката ОСОБА_1, прокурора, який вважав за необхідне вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 4 листопада 2013 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без змін, а уточнену апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 без задоволення, вивчивши доводи уточненої апеляційної скарги адвоката ОСОБА_1, матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що уточнена апеляційна скарга адвоката ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Винність обвинуваченого ОСОБА_2 при обставинах, встановлених вироком суду, підтверджується, крім визнання своєї провини у скоєних злочинах самим ОСОБА_3, наступними доказами.
У судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_3 по епізоду № 1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому правопорушенні, суду пояснив, що потерпілий ОСОБА_4 прийшов до нього як клієнт в офіс, який розташований за адресою: місто Сєвєродонецьк, вулиця Менделєєва, 27. Він надавав послуги з продажу та встановлення вікон ПВХ конструкцій. ОСОБА_4 прийшов у грудні 2012 року, узнав розцінки, після чого, приблизно 30 грудня 2012 року він знов прийшов до нього і між ним і замовником було укладено договір, за яким потерпілий ОСОБА_4 заплатив йому 1460 грн. Протягом двох тижнів він повинен був доставити та встановити вікно за вказаною адресою. Спочатку він взяв передплату, але замовлення не виконав, гроші витратив на свої потреби, на повернення своїх боргів. У нього на фірмі за тиждень збираються замовлення, звіряються розміри вікон та загальна сума перераховується виробнику. Через два тижні він подзвонив ОСОБА_4 і сказав, що треба ще почекати півтора- два тижні, але за цей час він так і не оплатив замовлення. Він сподівався на суму, яку йому повинні були позичити та закрити замовлення. Потерпілий чекав своє замовлення, поки не подав заяву до міліції.
Із пояснень в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4 видно, що він раніше не був знайомий з обвинуваченим. Він хотів поміняти вікно. Зайшовши в офіс до обвинуваченого по вулиці Менделєєва міста Сєвєродонецька, він надав розміри вікна, після чого обвинувачений перерахував та сказав суму. Через тиждень він прийшов до нього і вони уклали договір. Обвинувачений прийшов та зробив заміри і сказав, що вікно буде коштувати 1460 гривень. Він передав йому вказані гроші. Пройшло два- три тижні, вікно ніхто не привозив та не встановлював. Коли дзвонили ОСОБА_3, то він не відповідав на дзвінки. Коли йому додзвонились, він сказав, що машина їхала з Дніпропетровська та перекинулась, вікно розбилося. Через деякий час він знову подзвонив обвинуваченому, але той відповів: «Що, не знаєш де прокуратура?» Після цього він написав заяву до міліції. В травні ОСОБА_3 сказав йому, щоб він забрав заяву з міліції, а то гірше буде. На день судового провадження ОСОБА_3 йому нічого не відшкодував, та навіть не попросив вибачення.
Із пояснень у судовому засіданні свідка ОСОБА_7 видно, що вони з чоловіком вирішили поставити металопластикове вікно. Побачивши на вулиці Менделєєва міста Сєвєродонецька офіс, де встановлюють вікна, зайшли до нього. 30 грудня 2012 року прийшов до них додому ОСОБА_3 та заміряв вікно і сказав, що через 10- 15 днів буде виконане їхнє замовлення. 18 січня 2013 року чоловік подзвонив до ОСОБА_2 і той сказав, що сьогодні привезуть вікно, після чого її чоловік вийняв сам фрамуги, щоб швидше поставили вікно, але ніхто так і не приїхав. ОСОБА_2 обіцяв на наступний день приїхати, та не приїхав і їм прийшлося забити вікно плівкою. 21 січня 2013 року вона подзвонила ОСОБА_2, але він сказав, що хлопці, які встановлюють вікна, не встигають і приїдуть завтра. Коли вони дзвонили ОСОБА_3, то він тільки обіцяв. Потім він сказав, що при транспортуванні розбилося вікно. Після того як вона йому сказала по телефону, що має намір розірвати договір і просила повернути гроші, він перестав брати слухавку взагалі. 29 січня 2013 року вони звернулися до Комітету з захисту прав споживачів, а потім до міліції. ОСОБА_3 на день судового провадження не повернув гроші і вікно не поставив.
Крім повного визнання своєї провини по епізоду № 1, вина ОСОБА_3 у вчиненні даного злочину повністю підтверджується іншими доказами по даному кримінальному провадженню.
Так, із змісту заяви свідка ОСОБА_7 до міліції від 31 січня 2013 року видно, що вона просила прийняти міри розшуку до ОСОБА_2, з яким був укладений договір про купівлю пластикового вікна, а також внесений завдаток у сумі 1460 гривень (т. 1, а.с. 5).
Із змісту договору купівлі- продажу № 365 від 30 грудня 2012 року видно, що ОСОБА_3 продає, а ОСОБА_4 купує ПВХ конструкцію, покупець сплачує продавцю аванс 70 % вартості договору у сумі 1460 гривень. Строки виконання вказаного договору 5- 21 день від дня внесення авансу покупцем (т. 1, а.с. 7).
Із змісту свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи- підприємця Серії НОМЕР_2, виданого Ленінською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим ОСОБА_3, і.н. НОМЕР_1, дата проведення державної реєстрації 28 травня 2009 року (т. 1, а.с. 21).
Із змісту сертифікату відповідності Серії ВВ № 540330, який зареєстровано в реєстрі за № UA 1.024.0121522-12, термін його дії з 27 липня 2012 року до 26 липня 2014 року, продукція: вікна, двері балконні та двері вхідні полівінілхлоридні з профілю торгівельного знаку Stеко (Болгарія) (т. 1, а.с. 22).
Суд, оцінивши всі докази по данному епізоду № 1 у їх сукупності, обгрунтовано прийшов до висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_2 і правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст. 190 КК України, оскільки він заволодів чужим майном шляхом обману, чим скоїв шахрайство.
У судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_3 по епізоду № 2 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому правопорушенні, суду пояснив, що ОСОБА_5 прийшла до нього з візиткою замовити вікно. Вони домовилися, коли можна замовити вікно і він 16 січня 2013 року під'їхав до неї додому, заміряв вікно з балконними дверима та розрахував вартість, після чого вони уклали договір. Вихід на балкон, вікно з дверима та велике вікно ПВХ виходило 4000 гривень. Він взяв передплату у сумі 2700 гривень. Установка вікон мала бути через 10- 12 днів. Замовлення було перервано, тому що він не оплатив його. Він виробнику гроші не передавав, а витратив їх на свої потреби. Гроші потерпілій ОСОБА_5 він повернув частково у сумі 790 гривень.
Із пояснень у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_5 видно, що вона на Центральному ринку міста Сєвєродонецька отримала рекламу про вікна. Вона давно хотіла замінити вікна, а тому пішла за вказаною у візитці адресою. Вона домовилась з обвинуваченим і приблизно через годину до неї додому приїхав ОСОБА_3, поміряв вікна, вони уклали договір і вона віддала йому 2700 гривень передплати за вікна. ОСОБА_3 обіцяв виконати замовлення через 10- 12 днів. Вона подзвонила ОСОБА_3 через пів місяця, а він їй сказав, що її вікно впало з машини і назвав день, коли приїдуть. Її дочка відпросилась з роботи, прийшла чекати вікно, але в цей день так ніхто і не приїхав, її дочка зверталась до ОСОБА_2 і вони домовились, що він буде повертати їй гроші частинами. ОСОБА_2 повернув 790 гривень, а одного разу відмовився повертати гроші, тоді вона з дочкою пішла до міліції та звернулась з заявою.
Із пояснень у судовому засіданні свідка ОСОБА_8 видно, що її мати ОСОБА_5 збиралась поміняти вікна, та попросила її проконтролювати процес. Вона відпросилась з роботи, прийшла чекати вікно, але в цей день так ніхто і не приїхав. Вона дзвонила ОСОБА_2, але він тільки обіцяв, то говорив, що машина перевернулась, то вікно розбилось, то ще щось вигадував. Вона прийшла до нього на офіс і сказала йому, щоб він повертав гроші частинами, він їй віддавав гроші 3 рази і повернув 790 гривень, а потім став обманювати. Коли вона йому сказала, що буде на нього подавати заяву до міліції, він став грубо з нею розмовляти та сказав, що у нього двоє дітей і його все одно не посадять. Після цього вони звернулись з заявою до міліції.
Крім повного визнання своєї провини по епізоду № 2, вина ОСОБА_2 у вчиненні даного злочину повністю підтверджується іншими доказами по даному кримінальному провадженню.
Із змісту заяви потерпілої ОСОБА_5 від 26 квітня 2013 року до міліції видно, що вона просила притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_3, який 16 січня 2013 року, приблизно о 12 годин 00 хвилин, за місцем її проживання шляхом обману заволодів її грошима (т. 1, а.с. 45).
Із змісту договору купівлі- продажу № 101 від 16 січня 2013 року видно, що ОСОБА_3 продає, а ОСОБА_5 купує ПВХ конструкцію, покупець сплачує продавцю аванс 50- 100 % вартості договору у сумі 2700 гривень. Строки виконання вказаного договору 5- 21 день від дня внесення авансу покупцем (т. 1, а.с. 47).
Із змісту свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи- підприємця Серії НОМЕР_2, виданим Ленінською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим ОСОБА_3, і.н. НОМЕР_1, дата проведення державної реєстрації 28.05.2009 року (т. 1, а.с. 21).
Із змісту сертифікату відповідності Серії ВВ № 540330, який зареєстровано в реєстрі за № ГІА 1.024.0121522-12, термін його дії з 27 липня 2012 року до 26 липня 2014 року, продукція: вікна, двері балконні та двері вхідні полівінілхлоридні з профілю торгівельного знаку Stеко (Болгарія) (т. 1, а.с. 22).
Суд, оцінивши всі докази по данному епізоду № 2 в їх сукупності, обгрунтовано прийшов до висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_2 і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 190 КК України, оскільки він заволодів чужим майном шляхом обману, чим скоїв шахрайство, вчинене повторно.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи уточненій апеляційної скарги адвоката ОСОБА_1 про відсутність складу злочину в діях ОСОБА_2 за ч.ч.1, 2 ст. 190 КК України, у зв'язку з чим не можна брати до уваги його покази про визнання вини тому, що показами потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 було доведено, що у обвинуваченого ОСОБА_2 був намір заволодіти чужим майном шляхом шахрайства, про що свідчить та обставина, що обвинувачений на неодноразові вимоги потерпілих повернути узяті у якості предоплати грошові кошти по невиконаному ним цивільно- правовому договору тривалий час не повертав, потративши на свої потреби, внаслідок чого потерпілі вимушені були звернутися із заявами про скоєний злочин до органів досудового розслідування, при цьому потерпілій ОСОБА_6 тільки лише на час слухання справи в суді була повернута частка грошової суми у розмірі 790 гривень, а повністю сума передоплати по цивільно - правовим договорам була сплачена потерпілим з боку обвинуваченого тільки після винесення вироку суду щодо нього.
При таких обставинах колегія суддів вважає необґрунтованими доводи уточненій апеляційної скарги адвоката ОСОБА_1 про те, що в діях ОСОБА_2 є цивільно - правові відносини, а не шахрайство, про що, на її думку, свідчать цивільно - правові договори купівлі - продажу № 365 від 30 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_4, та № 101 від 16 січня 2013 року, укладеного між ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_5, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, сертифікат відповідності, оскільки він брав гроші у потерпілих не з метою виконати роботу по цивільно- правовим договорам, а з метою отримання авансу та обернути його на свою користь, що підтвердили в своїх показах у судовому засіданні потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, тому що після отримання авансу ОСОБА_3 не приступив до роботи, знявши заміри, не оплатив замовлення на закупівлю ПВХ конструкцій заводу, з яким у нього був договір поставки, не встановив ПВХ конструкції замовникам у строк 5- 21 день згідно договорів купівлі- продажу із дня внесення покупцем авансу.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи уточненій апеляційній скарги адвоката ОСОБА_1 про те, що тяжкість призначеного судом покарання ОСОБА_3 не відповідає його особистості по причині того, що його анкетні дані вказані судом у вироку невірно, оскільки покарання обвинуваченому ОСОБА_3 призначено у відповідності із ст.ст. 65, 66, 67 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому суд врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, які, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії невеликої та середньої тяжкості, особу винного, який постійного місця роботи не має, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3- щире каяття, обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2- вчинення злочинів щодо осіб похилого віку.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 405, 409, 418, 419 КПК Укоаїни, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Уточнену апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Сєвєродонецького міського суду Луганскої області від 4 листопада 2013 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена учасниками судового провадження до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
Катков І.А. Бас О.Є. Руденко В.В.