АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/796/ 1054 /2014 Головуючий у 1-ій інстанції - Жежера О.В.
Доповідач - Поливач Л.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Поливач Л.Д.
суддів: Шахової О.В., Головачова Я.В.
при секретарі Охневській Т.В.
за участю осіб: представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» до ОСОБА_4, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю « Сучасна годівля тварин» про стягнення заборгованості;
за апеляційною скаргою ОСОБА_4
на заочне рішення Оболонського районного суду м.Києва від 04 грудня2012 року
в с т а н о в и л а:
Заочним рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 04.12.2012 року позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг» заборгованість зі сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 1 726 449,69 грн., заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом за період з 13.10.2009 року по 18.03.2011 року у розмірі 173 685,57 грн. та заборгованість зі сплати пені за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором за період з 18.03.2011 року по 29.07.2011 року у розмірі 2 531 484,17 грн., а також судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1700 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Посилається на незаконність ухваленого рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що укладений 18.05.2009 року між сторонами договір поруки № SR-SME005/195/2009/1 на час розгляду судом справи був припинений на підставі ст.559 ЦК України. Розмір неустойки значно перевищує суму збитків, а у апелянта відсутня реальна можливість покрити розмір неустойки. Визначена позивачем заборгованість зі сплати кредиту значно перевищує розмір збитків, завданих позивачу. Судом не застосовано ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки на момент ухвалення оскаржуваного рішення договір поруки був припинений. Крім того, судом також не застосовано ст.ст.228, 229 ЦПК України. Банком також, всупереч вимогам закону, не надано відповідачеві повної інформації щодо умов виданих кредитів. Судом не надано належної оцінки даним доказам по справі.
В суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в ній. Представник позивача ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість ухваленого судом заочного рішення. Відповідач ОСОБА_4, представник третьої особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялась. Неявка вказаних осіб в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 04.04.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та TOB «Сучасна годівля тварин» був укладений договір про надання кредитної лінії № Crl-SME 005/195/2008.
Крім того, 03.06.2008 року між даними сторонами було укладено додатковий договір №1 та 18.05.2009 року додатковий договір №2.
Відповідно до умов договору від 04.04.2008 року позивач відкрив Tовариствукредитну лінію на суму 1 053 000 грн.
Додатковим договором № 1 від 03.06.2008 року було збільшено розмір кредитної лінії на 397 000 грн. 00 коп. та додатковим договором № 2 від 18.05.2009 року встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 1 726 449 грн. 69 коп. На підставі кредитних заявок, позивач надав Tовариству відповідні транші, шляхом видачі кредитних коштів на поточний рахунок.
Пунктом 1.5. кредитного договору № Crl-SME 005/195/2008 передбачено, обов'язок позичальника повертати одержаний кредит та сплачувати проценти за його користування в порядку та строки, визначені цим договором (графіком погашення кредиту).
З метою забезпечення виконання зобов'язань TOB «Сучасна годівля тварин» за договором кредиту, між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 18.05.2009 року був укладений договір поруки № SR-SME005/195/2009/1, за умовами якого ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання відповідати перед позивачем за невиконання TOB «Сучасна годівля тварин» його зобов'язань, що виникли з кредитного договору № Сгl-SME 005/195/2008 в солідарному порядку з останньою.
За умовами Кредитного договору третя особа (TOB «Сучасна годівля тварин») мала сплачувати відсотки за плаваючою процентною ставкою, яка складається з фіксованого відсотка у розмірі 2,5 % (дві цілих і 5 десятих відсотків) річних плюс FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору).
Відповідно до п.3 частини №1 Кредитного договору FIDR - це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів Банку ставка FIDR може змінюватись Банком (збільшуватись чи зменшуватись) в порядку, передбаченому Кредитним договором. Інформація щодо розміру ставки FIDR розміщується на сайті Банку www.otpbank.com.ua, а також в приміщенні Банку (як в головному офісі, так і в інших установах Банку) на інформативних стендах.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами може бути визначений договором. Так, проценти є істотною умовою кредитного договору (ст. 1054) та обов'язково узгоджуються сторонами у самому договорі. У відповідності з п. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюєтьсядоговором.
Відповідно до п. 1.4.1.1.2 частини № 2 Кредитного договору у разі використання Плаваючої процентної ставки, проценти за користування Кредитом розраховується як FIDR + Фіксований відсоток з розрахунку Річної бази нарахування процентів.
Відповідно п. 1.4.1.1.3 частини № 2 Кредитного договору Плаваюча процентна ставка по Кредиту підлягає корегуванню протягом дії Кредитного договору щоразу після перебігу кожного 12 (дванадцятого) календарного місяця, починаючи з дати укладення Кредитного договору,якщо інше не передбачено Кредитним договором. Тобто,процентна ставка за Кредитним договором змінюється лише 1 (один) раз на рік.
Також, відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватисязалежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Тобто, Кредитний договір може визначати зміну відсоткової ставки в інших випадках, а саме в залежності від процентної ставки по строкових депозитах фізичних осіб.
Додатковим договором № 2 від 18 травня 2009р. до Договору про надання кредитної лінії № Crl-SME-005/l95/2008 від 04 квітня 2008р. було збільшено фіксований відсоток плаваючої процентної ставки до 9 % (дев'яти відсотків) річних.
Твердження апелянта, що дане збільшення процентної ставки відбулось без його згоди є безпідставним, так як 18 травня 2009 р. між ОСОБА_4та позивачем було укладено Договір поруки.
Відповідно ст.553 ЦКУкраїни поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання свого обов'язку.
Також, відповідно до п.1.1. ст.1 зазначено, що за Договором поруки Позивач зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання Боржником його Боргових зобов'язань перед Відповідачем 1 за Кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань.
В п. 1.2. Договору поруки зазначено, що ОСОБА_4 та TOB «Сучасна годівля тварин» відповідають як солідарні боржники.
Відповідно до визначення термінів Договору поруки «Кредитний договір» - це договір про надання кредитної лінії № Crl-SME-005/195/2008 від 04 квітня 2008р. укладений між Кредитором та Боржником з усіма існуючими та майбутніми змінами, доповненнями та додатками.
В Договорі поруки в п 2.2. також зазначено, що розмір боргових зобов'язань становить 1 726 449, 96 грн., а саме ліміт Кредитної лінії п 2.1.1. ст. 2 Додаткового договору № 2.
Тобто,враховуючи все вищенаведене, апеллянт, підписавши договір поруки № SR-SME005/195/2009/1 від 18 травня 2009р.,поручився за виконання Позивачем умов Кредитного договору № Crl-SME-005/l95/2008 від 04 квітня 2008 року та Додаткового Договору №2 від 18 травня 2009 р. та надав заздалегідь згоду на укладання Відповідачем 2 подальших додаткових угод та змін до даного Кредитного договору.
У зв'язку з порушенням умов Кредитного договору, Банк з 01.10.09 року підвищив Позичальнику процентну ставку на 2%.
Щодо припинення поруки, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Строк виконання основного зобов'язання за умовами Кредитного договору визначений, а саме остаточною датою повернення кредиту є 04.04.2017 року (п. 2ч.№ 1 Кредитного договору).
Тому, Договір поруки припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Згідно Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10-1393/0/4-12 від 27.09.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, а саме п. 2 Листа: «З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 11) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст.251 та ч.1 ст.252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Отже, твердження апелянта про те, що порука за Договорами поруки припинилася є безпідставними, оскільки за Кредитним договором строк виконання основного зобов'язання -04.04.2017 року.
Відповідно до ч. 1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 551 ЦК України зазначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Між Позивачем та Відповідачем укладено Кредитний договір, що єдвостороннім правочином. Це добровільне і належним чином оформлене волевиявлення обох сторін, які дійшли згоди стосовно всіх істотних умов (в тому числі і нарахування штрафних санкцій).
Відповідно до п. 4.1.1 частини № 2 Кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки. Позичальник (Відповідач) зобов'язаний сплатити Позивачу пеню в розмірі 1 % (одного відсотка) від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожен день прострочки, пеня сплачується додатково до прострочених сум.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Таким чином, своєю неправомірною бездіяльністювідповідач порушив прийняті ним на себе зобов'язання, встановлені в Кредитному договорі.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, у відповідності до ст. 629 ЦК України.
Враховуючи все вищенаведене,Боржник порушив зобов'язання, на підставі чого TOB «ОТП Факторинг Україна» має законне право нараховувати пеню за несвоєчасне виконання зазначеного зобов'язання.
Отже, заборгованість перед TOB «ОТП Факторинг Україна» за Кредитним договороми існує, вона не сплачена та не погашена.
Отже, твердження апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, на думку суду є необґрунтованими, а обставини, на які він посилається - недоведеними та не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Справу було розглянуто судом на підставі встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та належних письмових доказів, поданих позивачем.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Заочне рішення Оболонського районного суду м.Києва від 04 грудня 2012 рокузалишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: