ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2006 Справа № 31/43
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Павловського П.П.
при секретарі судового засідання
з участю представників сторін :
від позивача: Зайдес А.Я. Єрмаков В.М.
від відповідача-1: Кабаченко І.М.
від відповідача-2: Кошова А.О.
від відповідача-5: Маринич О.С.
розглянувши заяву релігійної громади “Християнська церква “Нова Віфанія” про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2005р. по справі
за позовом Релігійної громади “Християнська церква “Нова Віфанія”, м. Дніпропетровськ
до відповідача-1 Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська
відповідача-2 Криворізької філії спеціалізованого державного підприємства “Укрспец’юст”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
відповідача-3 Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська
відповідача-4 Відкритого акціонерного товариства “Дніпровськпромбуд”, м. Дніпропетровськ
відповідача-5 Дніпропетровського міського управління юстиції, м. Дніпропетровськ
про стягнення 73500гр.
В С Т А Н О В И В :
21.12.2004р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов релігійної громади “Християнська церква “Нова Віфанія” (далі Релігійна громада) до відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська (далі ВДВС), Криворізької філії спеціалізованого державного підприємства “Укрспец’юст” (далі СДП “Укрспец’юст”), Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська (далі районне Управління) та відкритого акціонерного товариства “Дніпровськпромбуд” (далі ВАТ “Дніпровськпромбуд”) про стягнення 73500гр. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 14.12.2000р. він придбав на публічних торгах майно ВАТ “Дніпровськпромбуд” –будинок культури. Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області в 2001р. вказані торги було визнано недійсними. Крім того, в 30.05.2002р. постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду вказаний будинок культури було витребувано у Релігійної громади на користь ВАТ “Дніпровськпромбуд”. При покупці приміщення позивач сплатив 73500гр., з яких районне Управління отримало 66150 гр., 7350гр. отримало СДП “Укрспец’юст” в якості комісійної винагороди. На цій підставі позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь 73500гр. та судові витрати.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2005р. (т1 а.с.119) до участі в справі в якості відповідача-5 залучено Дніпропетровського міського управління юстиції (далі міське Управління).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2005р. стягнуто з ВАТ“Дніпровськпромбуд” на користь позивача 73500гр. та судові витрати. В частині вимог до відповідача-1 в позові відмовлено. В частині вимог до відповідача-2 провадження у справі припинено. В частині вимог до відповідача-3 та 5 позов залишено без розгляду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2005р. апеляційну скаргу ВАТ“Дніпровськпромбуд” задоволено частково : рішення господарського суду Дніпропетровської області змінено, перший абзац резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: “В частині вимог до відкритого акціонерного товариства “Дніпровськпромбуд” в позові відмовити”.
В решті рішення залишено без змін.
11.09.2006р. до суду надійшла заява Релігійної громади про перегляд постанови від 31.05.2005р. за нововиявленими обставинами. В якості таких обставин позивач зазначив лист державної податкової інспекції від 11.07.2006р. та те, що апеляційну скаргу від імені ВАТ “Дніпровськпромбуд” було підписано не вповноваженою на це особою.
У своєму відзиві ВАТ “Дніпровськпромбуд” зазначило, що обставини на які посилається позивач не дає підстав для перегляду постанови апеляційного суду.
Інші учасники судового процесу відзивів не надали.
Представники відповідача-3,4 в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги не з’явились. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно суті заяви позивача колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника ВАТ “Дніпровськпромбуд”.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та обговоривши доводи викладені в заяві, колегія суддів вважає, що заява про перегляд постанови апеляційного суду задоволенню не підлягає з наступних підстав :
Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2005р. мотивована, крім іншого, тим що при продажі з торгів майна ВАТ “Дніпровськпромбуд” останнє не отримувало від покупця (Релігійної громади) грошові кошти, оскільки одержану під час торгів виручку (73500гр.) було розподілено наступним чином : 3675гр. перераховано на розрахунковий рахунок Ленінського райуправління юстиції в якості виконавчого збору; 600гр.- на р/р Ленінського райуправління юстиції за проведення експертизи; 61875гр. перераховано на користь податковій інспекції у Ленінському районі; 7350гр. отримало СДП “Укрспец’юст” в якості комісійної винагороди. З огляду на це, а також на те, що рішенням суду по справі №17/214 встановлено, що ніяких податкових боргів відповідач-4 не мав і податкова інспекція не мала підстав для примусового стягнення з ВАТ “Дніпровськпромбуд” грошових коштів, їх подальшого отримання та розпорядження ними, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції безпідставно поклав обов’язок повернути сплачені позивачем грошові кошти на ВАТ “Дніпровськпромбуд”.
Лист державної податкової інспекції (т.3 а.с.23) про те, що отримані від продажу на торгах кошти було направлено на погашення податкового боргу ВАТ “Дніпровськпромбуд” не тільки не спростовують висновки, викладені в постанові від 31.05.2005р., а й підтверджують висновок суду про те, до відповідача-4 не може бути застосовано реституцію та покладено обв’язок повернути позивачу спірну суму, яку ВАТ “Дніпровськпромбуд” від позивача не отримувало. Вказаний лист також не є підтвердженням того, що податковою інспекцією отриману під час реалізації майна суму зараховано в якості майбутніх податкових платежів ВАТ “Дніпровськпромбуд”. Таким чином, вказаним листом не спростовуються висновки апеляційного суду про те, що внаслідок продажу майна відповідач-4 не отримав ніяких грошових коштів та не зменшив на цю суму своїх зобов’язань перед третіми особами.
Що стосується доводів позивача про те, що апеляційну скаргу від імені ВАТ “Дніпровськпромбуд” подано не вповноваженою на це особою, то ці обставини не можуть бути підставами для перегляду за нововиявленими обставинами постанови суду в зв’язку з наступним.
Апеляційну скаргу ВАТ “Дніпровськпромбуд” було прийнято ухвалою апеляційного суду від 12.04.2005р. Господарський процесуальний Кодекс України не передбачає можливості перегляду ухвал про прийняття апеляційної скарги. Крім того, зазначена обставина не може вплинути на висновки суду щодо безпідставності заявленого Релігійною громадою до ВАТ “Дніпровськпромбуд” позову.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що обставини на які посилається позивач в своїй заяві не є нововиявленими в розумінні ст.112 ГПК України, що унеможливлює задоволення заяви Релігійної громади про перегляд постанови апеляційного суду.
Заявлене міським Управлінням клопотання про визнання його неналежним відповідачем задоволенню не підлягає, оскільки колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для перегляду постанови апеляційного суду, а розгляд питання про заміну відповідача, у відповідності до ст.24 ГПК України, можливий тільки під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 114 ГПК України суд, -
У Х В А Л И В :
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2005р. залишити без змін, а заяву релігійної громади “Християнська церква “Нова Віфанія” –без задоволення.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя П.П. Павловський
Суддя О.В. Чус