№ справи:1-797/11 Головуючий суду першої інстанції:Гнусарєв Володимир Костянтинович
№ провадження:11/190/11/14 Доповідач суду апеляційної інстанції:Опанасюк О. Д.
____________________________________________________________________________________
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"20" лютого 2014 р. м. Сімферополь
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Язєва С.О.
Суддів -Опанасюка О.Д., Дорошенко Т.І.,
при секретарі за участю прокурора захисників засуджених Павленко М.В., Іоновій С. Я., Роговцевої С.С., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляціями прокурора Роговцевої С.С., засуджених ОСОБА_9 і його захисника ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_11 і його захисника ОСОБА_5, засудженого ОСОБА_10 і їх захисників ОСОБА_3, ОСОБА_14, засудженого ОСОБА_13, засудженого ОСОБА_12 на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2012 року, яким
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Сімферополя, громадянин України, який обіймав посаду начальника сектора по боротьбі з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на станції Сімферополь УМВС на Придніпровській залізниці МВС України, має звання капітан міліції, зареєстрований і проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, не судимий,
засуджений:
- за ч. 3 ст. 364 України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 роки, з конфіскацією всього особисто йому належного майна;
- за ч. 2 ст. 368 КК України на 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки, з конфіскацією всього особисто йому належного майна;
- за ч. 2 ст. 162 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто йому належного майна;
- за ч. 2 ст. 365 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки;
- за ч. 2 ст. 371 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено 8 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією всього особисто йому належного майна.
У відповідності зі ст. 54 КК України позбавлений звання «капітан міліції»;
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Сімферополя, громадянин України, який працював оперуповноваженим сектору карного розшуку лінійного відділу на станції Сімферополь УМВС на Придніпровській залізниці МВС України, має звання лейтенант міліції, зареєстрований і проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, не судимий,
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляціями прокурора Роговцевої С.С., засуджених ОСОБА_9 і його захисника ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_11 і його захисника ОСОБА_5, засудженого ОСОБА_10 і їх захисників ОСОБА_3, ОСОБА_14, засудженого ОСОБА_13, засудженого ОСОБА_12 на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2012 року, яким
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Феодосія, громадянин України, який працював оперуповноваженим сектору по боротьбі з незаконним обігом наркотиків лінійного відділення на ст. Керчь лінійного відділу на ст.Джанкой УМВС на Придніпровській залізниці МВС України, має звання лейтенант міліції, зареєстрований і проживаючий за адресою: АДРЕСА_3, не судимий,
засуджений:
- за ч.3 ст.364 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 2 роки, з конфіскацією всього особисто йому належного майна;
- за ч.2 ст.368 КК України на 6 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 3 роки, з конфіскацією всього особисто йому належного майна;
- за ч.2 ст.162 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.365 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено 6 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією всього особисто йому належного майна.
У відповідності зі ст. 54 КК України позбавлений спеціального звання «лейтенант міліції»;
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Сімферополь, громадянин України, який працював оперуповноваженим сектору по боротьбі з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на ст. Сімферополь УМВС на Придніпровській залізниці МВС України, має звання старший лейтенант міліції, зареєстрований і проживаючий АДРЕСА_4, не судимий,
засуджений:
- за ч.3 ст.364 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією всього особисто йому приналежного майна;
- за ч.2 ст.368 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки, та з конфіскацією всього особисто йому належного майна;
- за ч.2 ст.162 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто йому належного майна;
- за ч. 2 ст.365 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 роки;
- за ч.2 ст.371 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ч.1 ст.366 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією всього особисто йому належного майна.
У відповідності зі ст. 54 КК України позбавлений спеціального звання «старший лейтенант міліції»;
ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець с. Ішунь Красноперекопського району, громадянин України, який працював міліціонером 2-го відділення 1-го взводу роти Кримської зони батальйону ООП і СП при ЛУ на Придніпровській залізниці МВС України, має звання прапорщик міліції, проживаючий за адресою: АДРЕСА_5, не судимий,
засуджений:
- за ч.3 ст.364 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 2 роки, з конфіскацією всього особисто йому належного майна;
- за ч.2 ст.368 КК України на 6 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 3 роки, з конфіскацією всього особисто йому належного майна;
- за ч.2 ст.162 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.365 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 роки;
- за ч.1 ст.366 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією всього особисто йому належного майна.
У відповідності зі ст. 54 КК України позбавлений спеціального звання «прапорщик міліції».
Стягнуті в дохід держави судові витрати: з ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11 і ОСОБА_10 за проведення комп'ютерно - технічної експертизи № 3215 від 26.02.10 р. по 717 грн. з кожного; з ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10 за проведення комп'ютерно-технічної експертизи № 3214 від 18.02.10 р. і № 3213 від 26.02.10 р. по 852,9 грн. з кожного; з ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11 і ОСОБА_10 за проведення хімічної експертизи № 1/1623 від 23.10.09 р. по 109,48 грн. з кожного; з ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 за проведення почеркознавчої експертизи № 3300 від 21.01.09 р., № 3301 від 21.01.09 р. по 828,5 грн. з кожного; з ОСОБА_9 і ОСОБА_12 за проведення почеркознавчої експертизи № 3416 від 28.01.10 р. по 764,8 грн. з кожного; з ОСОБА_9 і ОСОБА_12 за проведення хімічної експертизи № 1М704 від 12.11.09 р. по 164,22 грн. з кожного; з ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11 і ОСОБА_10 за проведення комп'ютерно-технічної експертизи № 3216 від 18.02.10 р. по 430,2 грн. з кожного; з ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11 і ОСОБА_10 за проведення хімічної експертизи № 1/260 від 04.03.10 р. по 82,11 грн. з кожного; з ОСОБА_10 за проведення хімічних експертиз наркотичних засобів в сумі 1313,76 грн., за проведення комп'ютерно-технічної експертизи 3824 грн.; з ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11 і ОСОБА_10 за проведення балістичної експертизи № 5/389 від 01.12.09 р. по 125,2 грн. з кожного; з ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11 і ОСОБА_10 за проведення балістичної експертизи № 5/7 від 26.01.10 р. по 125,2 грн. з кожного; з ОСОБА_9, ОСОБА_12 і ОСОБА_10 за проведення хімічної експертизи № 1/43 від 17.01.10 р. по 109,48 грн. з кожного; з ОСОБА_13 за проведення почеркознавчих експертиз в розмірі 14409 грн.
Витрати, понесені за проведення судово-фоноскопічної експертизи в сумі 5736 грн., віднесені за рахунок держави.
Стягнуті солідарно з ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_12 на користь потерпілої ОСОБА_16 5000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди.
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України (в ред. 1960 р.).
Колегія суддів
засуджений:
- за ч. 3 ст. 364 України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 роки, з конфіскацією всього особисто йому належного майна;
- за ч. 2 ст. 368 КК України на 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки, з конфіскацією всього особисто йому належного майна;
- за ч. 2 ст. 162 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто йому належного майна;
- за ч. 2 ст. 365 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки;
- за ч. 2 ст. 371 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено 8 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією всього особисто йому належного майна.
У відповідності зі ст. 54 КК України позбавлений звання «капітан міліції»;
за участю прокурора -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_9, який працював на посаді начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на ст. Сімферополь ЛУ на Придніпровській залізниці УМВС України на транспорті, ОСОБА_10, ОСОБА_12, які працювали оперуповноваженими сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків ЛВ на ст. Сімферополь ЛУ на Придніпровській залізниці УМВС України на транспорті, ОСОБА_11, який працював оперуповноваженим сектору по боротьбі з незаконним обігом наркотиків лінійного відділення на ст. Керчь лінійного відділу на ст. Джанкой УМВС України на Придніпровській залізниці УМВС України на транспорті, ОСОБА_13, який працював міліціонером 2-го відділення 1-го взводу роти Кримської зони батальйону ООП і СП при ЛУ на Придніпровській залізниці УМВС України на транспорті, будучи офіційними представниками виконавчого органу державної влади, працівниками правоохоронного органу, посадовими особами, а ОСОБА_9 - посадовою особою, яка займає відповідальне становище, засуджені за вчинення злочинів при наступних обставинах.
1. Епізод стосовно ОСОБА_17.
ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_12, маючи інформацію про те, що ОСОБА_17 вирощує коноплю, 11.10.08 р., в денний час, діючи спільно, умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання хабара прибули на приналежному ОСОБА_9 автомобілі ВАЗ 21011, державний номер НОМЕР_1, за місцем проживання сім'ї ОСОБА_17 в АДРЕСА_6, викликали на вулицю ОСОБА_17, після чого ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_12, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, в порушення вимог ст.190 КПК України, без письмового дозволу ОСОБА_17, шляхом погроз і примусів незаконно проникли у двір його домоволодіння, стали оглядати город, де виявили кілька кущів конопель.
ОСОБА_9 почав оформляти факт виявлення конопель, ОСОБА_10 і ОСОБА_12, діючи без понятих, стали виривати зазначені кущі конопель і складати їх у дворі, при цьому вони, зловживаючи владою та службовим становищем, словесно чинили на присутніх ОСОБА_17 і ОСОБА_16 тиск, погрожуючи їм притягненням до кримінальної відповідальності та покаранням у вигляді позбавлення волі, після чого ОСОБА_9 зажадав передати їм 5000 грн. за не складання документів про виявлення і вилучення кущів конопель.
ОСОБА_17 сприйняв погрози як реальні і, з метою запобігання несприятливих для себе наслідків, змушений був зібрати з ОСОБА_16 призначену суму і передав у дворі будинку ОСОБА_9 в якості хабара 5000 грн.
Після цього ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_12, не прийнявши заходів до належного оформлення факту виявлення та вилучення конопель, зловживаючи своїм службовим становищем привласнили зазначений особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (марихуана), завантажили вилучені кущі конопель в багажник автомобіля ОСОБА_9, розпорядившись нею в подальшому на свій розсуд.
2. Епізод стосовно ОСОБА_18.
ОСОБА_9 в ході своєї службової діяльності по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, при невстановлених обставинах незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (марихуана), яке незаконно зберігав з метою збуту у своєму службовому кабінеті № 7 лінійного відділу на ст. Сімферополь за адресою: м. Сімферополь, бул. Леніна, 11.
У січні 2009 р. ОСОБА_9, умисно, з метою створення статистичних показників ефективної роботи очолюваного ним відділення, запропонував своїм підлеглим ОСОБА_10 і ОСОБА_12 злочинний план по незаконному збуту особливо небезпечних наркотичних засобів якій-небудь особі для його подальшого затримання, фальсифікації матеріалів для порушення кримінальної справи і притягнення такої особи до кримінальної відповідальності. Отримавши згоду, ОСОБА_9, перебуваючи в службовому кабінеті, вручив ОСОБА_12 12,63 г. сухого особливо небезпечного наркотичного засобу - каннабіс (марихуана) для подальшого збуту ОСОБА_18, його подальшого затримання та притягнення до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_12, діючи за вказівкою ОСОБА_9, виконуючи відведену йому частину спільного з ОСОБА_10 злочинного плану, 06.01.09 р., в денний час, знаходячись в районі будинку № 74 по вул. Калініна в м. Сімферополі, незаконно передав вказану кількість особливо небезпечного наркотичного засобу ОСОБА_19, доручивши йому продати цей наркотичний засіб ОСОБА_18
ОСОБА_19, діючи за вказівкою ОСОБА_12, не будучи обізнаним про протиправність дій ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_12, в денний час 06.01.09 р., в районі будинку № 74 по вул. Калініна в м. Сімферополі, незаконно збув отриманий від ОСОБА_12 особливо небезпечний наркотичний засіб ОСОБА_18 в обмін на мобільний телефон моделі «Флай», який в той же день передав ОСОБА_12
Після незаконного придбання наркотичного засобу, ОСОБА_10, діючи згідно своєї ролі в розробленому плані, затримав ОСОБА_18, після чого наркотичний засіб було вилучено, а ОСОБА_18 притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.309 ч.1 КК України.
3. Епізод стосовно ОСОБА_20.
ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_11, маючи інформацію про те, що ОСОБА_20 незаконно зберігає з метою збуту та збуває особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (марихуана), замість перевірки даної інформації у відповідності зі ст. 2, 4, 22, 97, 114 КПК України та ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», з корисливих мотивів, зловживаючи службовим становищем, розробили план заволодіння грошовими коштами шляхом вимагання і отримання хабара у ОСОБА_20 і його родичів за не притягнення їх до кримінальної відповідальності.
З цією метою 16.04.09 р. ОСОБА_12 рапортом доповів слідчому ЛВ на ст. Сімферополь Устименко Т.Г. про те, що ним в ході виконання доручення по кримінальній справі № 90030 встановлений ОСОБА_20, проживаючий за адресою: АДРЕСА_7, причетний до незаконного збуту наркотичних засобів.
Отримавши постанову суду про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_20, слідчий Устименко Т.Г. направила його начальнику ЛВ на ст. Сімферополь ОСОБА_67 для виконання. Проведення обшуку було доручено ОСОБА_9
21.04.09 р., на виконання злочинного плану, ОСОБА_9 передав ОСОБА_12 і ОСОБА_10 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (марихуана) вагою близько 300 г. для того, щоб вони непомітно підклали його за місцем проживання ОСОБА_20 до початку обшуку.
У той же день ОСОБА_10 і ОСОБА_12, спільно з невстановленою слідством особою, яку планувалося залучити в якості понятого при проведенні обшуку, маючи при собі отриманий від ОСОБА_9 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, виїхали в м. Феодосія, де їх зустрів ОСОБА_11
ОСОБА_11, виконуючи відведену йому роль по реалізації злочинного плану, розмістив їх у приміщенні ЛВЧД-14, де засуджені, обговоривши план скоєння злочину щодо ОСОБА_20, упакували особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (марихуана) в полімерну пляшку, проінструктували невстановлену цивільну особу і направили його до місця проживання ОСОБА_20, де ця особа підкинула пляшку з наркотичним засобом у двір домоволодіння ОСОБА_20.
Вранці 22.04.09 р. ОСОБА_9 на своєму особистому автомобілі ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1, прибув з м. Сімферополя в с. Первомайське Кіровського району спільно з доданими йому в допомогу працівниками міліції ОСОБА_21, ОСОБА_22 і ОСОБА_23, зустрівся з ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 для проведення обшуку.
Під час обшуку ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 і ОСОБА_12, у встановленому законом порядку, в присутності понятих ОСОБА_24, ОСОБА_25 і ОСОБА_26, в коморі на першому поверсі житлового будинку ОСОБА_20 виявили особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуана), розфасований в маленькі пакетики, дві кульки діаметром 3 см і 1 см особливо небезпечного наркотичного засобу смола каннабісу (гашиш), а також пристосування для вживання гашишу. Крім того, в теплиці були виявлені два ящики з розсадою рослин конопель в загальній кількості близько 100 кущів.
Зазначені наркотичні засоби були вилучені і упаковані ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12, внесені ОСОБА_9 в протокол обшуку, який після складання був підписаний понятими. Розсада конопель марихуани не була упакована і не була внесена в протокол обшуку.
Після проведення обшуку ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 погрузили в автомобілі ОСОБА_10 та ОСОБА_9 виявлені у ОСОБА_20 предмети і речовини.
У зв'язку з виявленням у ОСОБА_20 особливо небезпечних наркотичних засобів і нарковмісних рослин, засуджені непомітно для оточуючих вилучили підкинуту напередодні у дворі вказаного домоволодіння полімерну пляшку з марихуаною.
ОСОБА_9 і ОСОБА_12 доставили ОСОБА_20 в с. Первомайське Кіровського району, де ОСОБА_9, зловживаючи владою та службовим становищем, всупереч інтересам служби, погодивши свої дії з ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_11, з корисливих мотивів, в інтересах ОСОБА_20, домовився з його родичами про знищення протоколу обшуку і про звільнення ОСОБА_20 від кримінальної відповідальності за грошову винагороду, після чого 22.04.09 р. в лісопосадці поблизу м. Старий Крим Кіровського р-ну, зловживаючи владою та службовим становищем передав ОСОБА_20 його родичам, складений протокол обшуку знищив, виявлені в ході обшуку у ОСОБА_20 нарковмісні рослини і особливо небезпечні наркотичні засоби привласнив.
У подальшому, з метою укриття вчиненого ОСОБА_20 злочину, що має ознаки ст.ст.307 і 310 КК України, ОСОБА_9, умисно, продовжуючи зловживати своїм службовим становищем, виготовив інший протокол обшуку від 22.04.09 р., в який вніс завідомо неправдиві відомості про те, що при обшуку в будинку ОСОБА_20 нічого не виявлено і не вилучено, підробив в підробленому протоколі обшуку підписи від імені понятих ОСОБА_24 і ОСОБА_25, а також склав рапорт про те, що при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_20 предметів, що мають значення по справі, знайдено не було.
4. Епізод стосовно ОСОБА_27.
ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_13, будучи офіційними представниками виконавчого органу державної влади - працівниками правоохоронного органу, прибули 04.06.09 р. в м. Феодосія до місця проживання ОСОБА_27 для проведення в установленому законом порядку оперативної закупівлі наркотичних засобів і проведення обшуку в зв'язку з розслідуванням кримінальної справи № 90040.
При проведенні оперативної закупівлі наркотичних засобів було встановлено, що ОСОБА_27 в своїй квартирі АДРЕСА_8 незаконно збув ОСОБА_28 особливо небезпечний наркотичний засіб «опій ацетильований», масою 0,04 г (у перерахунку на суху речовину), а ОСОБА_28, в свою чергу, незаконно збула вказану речовину закупнику «ОСОБА_29».
Після проведення оперативної закупівлі, 04.06.09 р., близько 14 години, маючи постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 03.06.09 р. про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_27, в цілях документування його протиправної діяльності, ОСОБА_13, ОСОБА_9 і ОСОБА_10, явно перевищуючи надані їм законом владні повноваження по проведенню слідчих дій, у відсутність понятих, із застосуванням фізичної сили вибили вхідні двері квартири ОСОБА_27, після чого проникли в квартиру, де спільно почали бити ОСОБА_27, від чого останній впав на підлогу. Потім ОСОБА_13, ОСОБА_10 і ОСОБА_9 наділи на руки ОСОБА_27 наручники і, коли він не чинив і не міг чинити опір або непокору, умисно, безпричинно, незважаючи на його прохання припинити побиття, продовжували наносити ОСОБА_27 численні (більше 10 ударів) удари взутими ногами, кулаками і долонями рук по голові, по ребрах, у живіт і в інші частини тіла. Б'ючи ОСОБА_27, ОСОБА_9 питав про місце схову наркотиків, при цьому разом з ОСОБА_10 наносив ОСОБА_27 удари взутими ногами в живіт і по ребрах.
ОСОБА_12 привів у квартиру ОСОБА_27 понятих, після чого ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_13 і ОСОБА_10 стали по черзі водити ОСОБА_27 по квартирі і питати в нього про місце зберігання наркотиків і грошей, за які він збув наркотики. У зв'язку з відмовою видати гроші і вказати місцезнаходження наркотиків ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_12 і ОСОБА_10, явно виходячи за межі наданих їм законом повноважень, передбачені ст. 12 Закону України «Про міліцію», по черзі завдали ударів ОСОБА_27 кулаками рук та долонями по тулубу, по голові і в інші частини тіла. При цьому ОСОБА_13 томом енциклопедії завдав ОСОБА_27 два удари по голові, а ОСОБА_12 спричинив лежачому на підлозі в наручниках ОСОБА_27 кілька ударів ногами в область голови і тіла.
В результаті навмисних і протиправних дій ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13 і ОСОБА_12, ОСОБА_27 відчув фізичний біль і йому були заподіяні садно в області лівого передпліччя, гематома і подряпина на правому боці, забій грудної клітки справа, перелом 9 ребра праворуч.
Закінчивши проведення обшуку, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 близько 16 години цього ж дня затримали ОСОБА_27, ОСОБА_28 і ОСОБА_30 і відвезли їх в м. Сімферополь, де доставили їх для медичного огляду в КРУ «Наркологічний диспансер».
Після проходження ОСОБА_27, ОСОБА_28 і ОСОБА_30 медичного огляду 04.06.09 р. близько 20 години 40 хвилин ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_12 без складання протоколу затримання умисно, свідомо незаконно затримали вказаних осіб і утримували їх на території ЛВ на ст. Сімферополь, при цьому не повідомили прокурора і родичів ОСОБА_27 Затримавши ОСОБА_27, ОСОБА_9, ОСОБА_12 і ОСОБА_10 незаконно утримували його під вартою в кімнаті для затриманих ЛВ на ст. Сімферополь до 16 годин 06.06.09 р.
Крім того, 04.06.09 р. приблизно о 21 годині ОСОБА_12, ОСОБА_10 і ОСОБА_9, не складаючи протокол затримання, не повідомивши прокурора і родичів, незаконно затримали і утримували під вартою ОСОБА_28 в кабінеті № 6 ЛВ на ст. Сімферополь до 8 години 05.06.09 р., а ОСОБА_30 в кабінеті № 7 ЛВ на ст. Сімферополь до 2.30 години. В 02.30 годин 05.06.09 р. ОСОБА_10 відвів ОСОБА_30 в автомобіль Фольксваген-поло, реєстраційний номер НОМЕР_2, пристебнув її до себе наручниками і незаконно тримав у ньому під вартою до 8 години 05.06.09 р.
5. Епізод стосовно ОСОБА_31 і ОСОБА_32.
ОСОБА_11 в ході своєї службової діяльності отримав інформацію про те, що ОСОБА_31 і ОСОБА_32 займаються незаконним збутом особливо небезпечного наркотичного засобу марихуани на території привокзальної площі залізничного вокзалу в м. Феодосія, в зв'язку з чим мають при собі великі суми готівкових коштів. Дану інформацію він довів до відома ОСОБА_9 та ОСОБА_12, після чого вони з метою отримання хабара вступили в злочинну змову і погодили план подальших злочинних дій.
Діючи за планом, ОСОБА_9, ОСОБА_12 і ОСОБА_11, будучи офіційними представниками виконавчого органу державної влади, працівниками правоохоронного органу, умисно, з 06.06.09 р. по 16.06.09 р. з метою подальшого вимагання хабара, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, незаконно, в порушення ч. 3 ст.6 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», здійснювали візуальне спостереження за ОСОБА_31 і ОСОБА_32, двічі незаконно, в порушення Інструкції «Про порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання предметів, товарів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності», набували у ОСОБА_31 і ОСОБА_32 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (марихуана) за грошові кошти ОСОБА_9 в загальній сумі 300 грн., при цьому не складали акти огляду грошових коштів, акти огляду покупця та протоколи оперативної закупівлі, придбані наркотичні засоби не упаковували і не направляли на хімічне дослідження.
17.06.09 р. в післяобідній час ОСОБА_9, ОСОБА_11 і ОСОБА_12, явно перевищуючи службові повноваження, через сторонню особу, в порушення ст. 6, 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Інструкції «Про порядок проведення оперативної закупівлі ...», незаконно придбали у ОСОБА_32 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (марихуана) за 200 грн. Відразу після цього ОСОБА_9 і ОСОБА_12, явно перевищуючи владу, із застосуванням фізичної сили, в порушення ст.ст.28, 29 Конституції України, затримали в сквері за пам'ятником В.І.Леніну в м. Феодосія ОСОБА_32, при цьому розірвали йому сорочку, доставили його в приміщення лінійного пункту міліції на ст. Феодосія, де незаконно, перевищуючи владу, спільно з ОСОБА_11 обшукали і виявили в нього 200 грн., за які він тільки що незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (марихуана), про що склали протокол. Тут же засуджені стали чинити на нього психологічний тиск, погрожуючи притягненням до кримінальної відповідальності за ст.307 КК України, після чого помістили його в автомобіль ОСОБА_9 ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1, і залишили там під охороною, незаконно позбавивши свободи пересування.
Потім ОСОБА_9, ОСОБА_12 і ОСОБА_11, явно перевищуючи владу, зажадали від ОСОБА_31 пред'явити їм до огляду належний йому автомобіль ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_3, і в порушення ст.32 Конституції України, ст. 190 КПК України, всупереч волі ОСОБА_31, не маючи ухвали суду, не маючи письмової згоди ОСОБА_31 і без передбачених ч. 5 ст. 190 КПК України підстав, незаконно оглянули вказаний автомобіль. В ході огляду ОСОБА_9, ОСОБА_12 і ОСОБА_11 виявили в багажнику автомобіля ОСОБА_31 1,1 г (у висушеному вигляді) особливо небезпечного наркотичного засобу каннабісу (марихуана), яке вилучили і спакували, склавши протокол огляду.
Після огляду автомобіля ОСОБА_9, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 доставили ОСОБА_31 в приміщення ЛПМ на ст. Феодосія, де, погрожуючи притягненням до кримінальної відповідальності за незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, явно перевищуючи владу, не складаючи протокол, незаконно обшукали ОСОБА_31 і виявили у нього гроші в сумі приблизно 10000 грн., які одразу ж повернули ОСОБА_31, маючи умисел на подальше вимагання та отримання хабара.
Потім, не маючи на те достатніх підстав, ОСОБА_9 і ОСОБА_12, використовуючи своє службове становище, затримали ОСОБА_31 і разом з вже затриманим ОСОБА_32 доставили їх в ЛВ на ст. Сімферополь, де вони незаконно перебували до 21 години 17.06.09 р., тобто були позбавлені волі.
Автомобіль ОСОБА_31 ОСОБА_9 і ОСОБА_12 помістили на територію, що охороняється ЛВ на ст. Сімферополь, після чого незаконно, без понятих в приміщенні ЛВ на ст. Сімферополь обшукали ОСОБА_32 і ОСОБА_31, відібрали у них особисті речі, ключі від автомобіля та наявні у ОСОБА_31 гроші, які, не перерахувавши, залишили в кабінеті ОСОБА_9.
Про затримання ОСОБА_31 і ОСОБА_32 засуджені не склали відповідні протоколи, не роз'яснили затриманим їхні права, не повідомили про затримання їхніх родичів і прокурора. При цьому ОСОБА_9 і ОСОБА_12 в ЛВ на ст. Сімферополь продовжили висловлювати на адресу ОСОБА_31 і ОСОБА_32 загрози притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 307 ч. 2 КК України та позбавленням волі. Для здійснення психологічного тиску ОСОБА_12 за вказівкою ОСОБА_9 двічі поміщав ОСОБА_31 до кімнати для затриманих ЛВ на ст. Сімферополь і тримав його там в цілому близько 35 хвилин.
Всі свої дії ОСОБА_9 і ОСОБА_12 супроводжували вимогами про передачу ним хабара. Усвідомлюючи реальний характер загроз ОСОБА_9 і ОСОБА_12, ОСОБА_31 у присутності ОСОБА_32 приблизно о 21 годині 17.06.09 р. в кабінеті № 7 ЛВ на ст. Сімферополь передав ОСОБА_9 в якості хабара 5000 грн. за негайне звільнення та невжиття заходів щодо притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Отримані від ОСОБА_31 в якості хабара грошові кошти ОСОБА_9 розділив 18.06.09 р. між співучасниками злочину, передавши ОСОБА_12 700 грн., ОСОБА_11 передав через ОСОБА_12 650 грн., грошима в розмірі 3650 грн., що залишилися, ОСОБА_9 розпорядився на свій розсуд.
У зв'язку з отриманням хабара засуджені знищили придбані у ОСОБА_32 наркотичні засоби, протокол огляду ОСОБА_32 та ксерокопії грошових коштів, за які у нього були придбані наркотичні засоби, не зареєстрували факт незаконного збуту ОСОБА_32 наркотичних засобів і не прийняли передбачених ст. 97 КПК України, ст. 6 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», ст. 2 ЗУ «Про міліцію» заходів до виявлення і розкриття злочину.
6. Епізод стосовно ОСОБА_33.
У липні 2009 р. ОСОБА_9, будучи начальником сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків ЛВ на ст. Сімферополь, в ході службової діяльності отримав інформацію про те, що в с. Журавкі Кіровського р-ну по сусідству з ОСОБА_34, яка проживає в АДРЕСА_9, невідомі особи в теплиці незаконно вирощують коноплю. Замість перевірки даної інформації у відповідності зі ст.97 КПК України та ст.6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», ОСОБА_9 з корисливих мотивів розробив план заволодіння грошовими коштами шляхом вимагання у цих осіб хабара. Для виконання свого злочинного плану ОСОБА_9, зловживаючи владою, залучив свого підлеглого ОСОБА_12, з яким вступив у злочинну змову.
З зазначеної вище метою 01.08.09 р. ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_12 виїхали на належному ОСОБА_9 автомобілі ВАЗ 21011, державний номер НОМЕР_1, в АДРЕСА_9, зайшли до ОСОБА_34 у двір, звідки умисно, зловживаючи владою, незаконно проникли на сусідню ділянку ОСОБА_33, викликали його з дому, після чого вони, зловживаючи владою, стали оглядати земельну ділянку, господарські будівлі і, зокрема, теплицю, в якій було виявлено три кущі конопель.
ОСОБА_9, не запрошуючи понятих, почав складати протокол про виявлення конопель, доручивши ОСОБА_12 викопувати рослини, створюючи, тим самим, умови для вимагання хабара. При складанні протоколу ОСОБА_9 давав зрозуміти ОСОБА_33, що він буде притягнутий до відповідальності за незаконне вирощування конопель, після чого зажадав у ОСОБА_33 передати їм хабар у розмірі 3000 грн. за нескладання документів про виявлення кущів конопель та непритягнення його до передбаченої законом відповідальності. ОСОБА_33 погодився з вимогами ОСОБА_9 і передав йому 3000 грн.
Після отримання хабара ОСОБА_9 і ОСОБА_12, зловживаючи службовим становищем, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб - ОСОБА_33, в порушення вимог ст.ст.97, 190 КПК України, ст.254, 264, 265 КУпАП, п. 2.3, 3.3 Наказу МВС України № 400 від 14.04.04 р. «Про порядок прийняття, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються», п.9 Інструкції «Про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», не задокументували факт виявлення рослин коноплі, не повідомили про встановлений ними факт в підрозділ міліції, не доповіли рапортом про виявлене ними факт правопорушення і, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнили один з виявлених кущів конопель, погрузили його в багажник автомобіля ОСОБА_9, решту кущів конопель залишили в теплиці, а складені документи - знищили.
7. Епізод стосовно ОСОБА_35.
ОСОБА_11, ОСОБА_10 і ОСОБА_13, будучи офіційними представниками виконавчого органу державної влади - працівниками правоохоронного органу, маючи інформацію про те, що на присадибній ділянці ОСОБА_35 і ОСОБА_36 росте конопля, з метою отримання хабара прибули в першій половині дня 12.08.09 р. на автомобілі «Фольксваген-Поло», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_10 до місця проживання ОСОБА_35 в АДРЕСА_10.
ОСОБА_11 ОСОБА_10 і ОСОБА_13 без письмової згоди, шляхом погроз і примусів, незаконно проникли на територію домоволодіння ОСОБА_35 і почали огляд присадибної ділянки. В ході огляду виявили в городі 2 куща конопель, після чого ОСОБА_10 почав складати документи про їх виявлення, а ОСОБА_11 - фотографувати.
Після цього ОСОБА_13, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 зажадали у ОСОБА_35 хабар у розмірі 800 доларів США за не складання документів про виявлення конопель і, в разі відмови дати їм хабар, погрожували притягти ОСОБА_35 до відповідальності, позбавити її свободи і ініціювати питання про позбавлення її батьківських прав щодо двох малолітніх дітей.
ОСОБА_35 сприйняла загрози реально і викликала свого співмешканця ОСОБА_36, щоб той приніс гроші. ОСОБА_36 прибув до ОСОБА_35, де ОСОБА_13 і ОСОБА_10 повторили йому свої вимоги про передачу ним хабара. ОСОБА_36 сприйняв погрози реально і у дворі вказаного домоволодіння передав ОСОБА_13 частину необхідної суми в розмірі 1000 грн. і 200 доларів США, що за курсом НБ України становить 1545,68 грн.
Отримавши в якості хабара вказану суму, ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_10 розділили гроші між собою і, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи свої владні повноваження, діючи з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, в інтересах ОСОБА_35, в порушення вимог ст.190 КПК України, ст.265 КУпАП, п.2 інструкції «Про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», не оформивши факт виявлення та вилучення конопель, не знищивши коноплю, поїхали.
8. Епізод стосовно ОСОБА_37.
19.07.09 р. ОСОБА_12, працюючи оперуповноваженим сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків ЛВ на ст. Сімферополь, спільно з закупником під вигаданими даними «ОСОБА_38» виїхали в м. Джанкой для проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу «опій» у ОСОБА_37 Прибувши в м. Джанкой, ОСОБА_12, в порушення Інструкції «Про порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання предметів, товарів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності», без понятих, без участі другого оперативного працівника, не складаючи акт особистого огляду, навмисно, явно виходячи за межі наданих йому прав і повноважень доручив «ОСОБА_38» придбати за 100 грн. у ОСОБА_37 наркотичний засіб. Виконуючи вказівку ОСОБА_12, «ОСОБА_38» прибув до місця проживання ОСОБА_37 і спробував придбати у неї дозу особливо небезпечного наркотичного засобу групи «опій», проте ОСОБА_37 відмовилася, про що ОСОБА_38 повідомив ОСОБА_12
Надалі ОСОБА_12 умисно, з метою створення видимості роботи по боротьбі зі злочинами у сфері незаконного обігу наркотиків, діючи всупереч інтересам служби, явно перевищуючи межі наданих йому прав та повноважень, у своєму робочому кабінеті № 6 склав завідомо неправдиві документи про нібито проведену ним 19.07.09 р. оперативну закупівлю в ОСОБА_37 0,03 г. особливо небезпечного наркотичного засобу «концентрат макової соломи» (опій екстракційний), а саме: рапорт, пояснення від імені ОСОБА_19, ОСОБА_39, ОСОБА_38, акт огляду покупця, протокол добровільної видачі, супровідний лист.
У зазначених офіційних документах ОСОБА_12 виклав завідомо неправдиві відомості про те, що нібито ОСОБА_39 і ОСОБА_19 були присутні в якості понятих при огляді ОСОБА_38, при проведенні оперативної закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_37 і при видачі ОСОБА_38 придбаного особливо небезпечного наркотичного засобу, а також те, що нібито ОСОБА_37 19.07.09 р. за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_11 незаконно збула ОСОБА_38 0,03 г. особливо небезпечного наркотичного засобу «концентрат макової соломи» (опій екстракційний) за 100 грн. Крім цього, ОСОБА_12 підробив в акті огляду покупця, протоколі добровільної видачі та поясненні ОСОБА_38 підписи від його імені. 20.07.09 р. ОСОБА_12 в своєму службовому кабінеті шляхом погроз і примусів переконав ОСОБА_19 і ОСОБА_39 поставити підписи в складених ним документах.
ОСОБА_12 при невстановлених обставинах придбав 0,03 г (у перерахунку на суху речовину) особливо небезпечного наркотичного засобу «концентрат макової соломи» (опій екстракційний), яке 20.07.09 р., явно перевищуючи права і службові повноваження, направив на хімічне дослідження як речовину, нібито придбану 19.07.09 р. «ОСОБА_38» в ході оперативної закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_37
На підставі сфальсифікованого матеріалу 23.07.09 р. слідчим ЛВ на ст. Сімферополь Устименко Т.Г. було порушено кримінальну справу № 90060 за ч. 2 ст. 307 КК України, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_37, оскільки була створена реальна загроза необґрунтованого притягнення її до кримінальної відповідальності.
Також було заподіяно істотну шкоду державним та суспільним інтересам, що виразилося в неправильному застосуванні Закону та невиконанні передбачених ст. 2 КПК України завдань кримінального судочинства в тому, що кожен, хто скоїв злочин, повинен бути притягнутий до відповідальності і жоден невинний не повинен бути покараний, був підірваний авторитет і престиж органів внутрішніх справ.
Також ОСОБА_9 28.07.09 р. по даному епізоду скоїв службове підроблення при наступних обставинах.
27.07.09 р. у зв'язку з проведенням досудового слідства по кримінальній справі №90060, порушеній 23.07.09 р. за ст. 307 ч. 2 КК України, старший слідчий слідчого відділу ЛВ на ст. Сімферополь Устименко Т.Г. направила начальнику ЛВ на ст. Сімферополь доручення про допит в якості свідка ОСОБА_38 за фактом видачі їм 19.07.09 р. особливо небезпечного наркотичного засобу.
28.07.09 р. ОСОБА_9, неналежним чином виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, фактично не допитуючи в якості свідка ОСОБА_38, у своєму службовому кабінеті № 7 ЛВ на ст. Сімферополь, склав завідомо неправдивий документ - протокол допиту свідка ОСОБА_38 від 28.07.09 р., відповідно до якого останній брав участь в якості закупника при проведенні оперативної закупівлі та придбав у ОСОБА_37 і ОСОБА_40 0,03 г. особливо небезпечного наркотичного засобу «концентрат макової соломи» (опій екстракційний) за 100 грн., що 19.07.09 р. в присутності понятих складався акт огляду покупця і видано працівникам міліції, а також те, що він нібито давав пояснення з цього приводу. Після цього ОСОБА_9 підробив рукописний запис: «З моїх слів записано вірно, мною прочитано» і підписи від імені ОСОБА_38, підписав даний протокол і передав його слідчому Устименко Т.Г. для долучення до кримінальної справи № 90060.
9. Епізоди відносно ОСОБА_10 щодо ОСОБА_41.
ОСОБА_10, будучи оперуповноваженим відділення по боротьбі з незаконним обігом наркотиків ЛВ на ст. Сімферополь, виконуючи згідно ст.1, 20 Закону України «Про міліції» функції офіційного представника державного органу виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, тобто посадовою особою, працівником правоохоронного органу, на яку ч. 2 ст.19 Конституції України, ч.1 ст.3, ч.1 ст.5 Закону України «Про міліцію» покладено обов'язки діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, захищати і охороняти від протиправних посягань життя і здоров'я громадян, інтереси суспільства і держави, припиняти протиправні дії осіб, які їх здійснюють, у функціональні обов'язки якого, в тому числі, входило: здійснювати збір інформації про стан боротьби з незаконним обігом наркотиків, вести боротьбу з наркозбувачами, вивчати передовий досвід боротьби з незаконним обігом наркотиків, вживати заходів щодо впровадження їх в оперативно-розшукову діяльність щодо виявлення і розробці осіб, причетних до незаконного обігу наркотиків та осіб, які були затримані за незаконний обіг наркотиків.
Проте ОСОБА_10, отримуючи інформацію про осіб, причетних до незаконного обігу наркотичних засобів, замість документування фактів їх злочинної діяльності, зловживаючи владою та службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, розробив план особистого збагачення шляхом незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів. З цією метою він підшукував осіб, які бажають незаконно придбати особливо небезпечні наркотичні засоби, які знали його як працівника правоохоронного органу та незаконно збував наркотичні засоби.
Так, в один з днів у червні 2009 р. ОСОБА_10 придбав за нез'ясованих обставин особливо небезпечний наркотичний засіб - макову солому масою у висушеному вигляді не менше 59,3 г і особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуана), масою у висушеному вигляді не менше 2,2 г, після чого зберігав їх з метою збуту при собі, в своєму службовому кабінеті будівлі ЛВ на ст. Сімферополь по бул. Леніна, буд. 11 в м. Сімферополі, а також в автомобілі «Фольксваген-Поло», державний номер НОМЕР_2.
З метою оперативного зв'язку з покупцями наркотичних засобів ОСОБА_10 використовував мобільний зв'язок, при цьому в цілях конспірації і приховування злочинної діяльності міняв сім-карти і використовував у спілкуванні умовні найменування наркотичних засобів, зрозумілі йому і покупцям наркотичних засобів.
11.06.09 р. ОСОБА_10 приніс 2,2 г (у висушеному вигляді) особливо небезпечного наркотичного засобу - каннабіс (марихуана) на автостоянку в м. Сімферополі на площі Привокзальна, буд. 1, де з 20.45 годин до 21.45 годин зустрівся з «ОСОБА_41», якому навмисне, незаконно збув зазначений особливо небезпечний наркотичний засіб за 120 грн.
22.06.09 р. з метою незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу макова солома домовився з «ОСОБА_41» про зустріч на території двору ЛВ на ст. Сімферополь на бул. Леніна, буд. 11 в м. Сімферополі. З метою конспірації відвів ОСОБА_41 в приміщення платного туалету будівлі залізничного вокзалу ст. Сімферополь, де, переконавшись, що його дії залишаються непоміченими для оточуючих, діючи повторно, незаконно збув ОСОБА_41 13,5 г (у висушеному вигляді) особливо небезпечного наркотичного засобу макової соломи за 300 грн.
15.07.09 р. з метою незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу макова солома він домовився з «ОСОБА_41» про зустріч на території автостоянки на площі Привокзальна, буд. 1, з 18 години 40 хвилин до 20 години 00 хвилин ОСОБА_10 прибув у вказане місце на автомобілі «Фольксваген-Поло», в якому під переднім пасажирським сидінням незаконно зберігав та перевозив з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб макову солому масою у висушеному вигляді 45,8 г. З метою конспірації привіз «ОСОБА_41» на автозаправку по вул. Набережна, буд. 65-а в м. Сімферополі, де повторно незаконно збув йому 45,8 г. (у висушеному вигляді) особливо небезпечного наркотичного засобу макової соломи за 600 грн.
10. Епізоди щодо ОСОБА_13.
ОСОБА_13, будучи посадовою особою - міліціонером 2-го відділення 1-го взводу роти Кримської зони батальйону забезпечення громадського порядку та супроводження поїздів при ЛУ на Придніпровській залізниці, старшиною міліції і згідно ст. 20 ЗУ "Про міліцію" офіційним представником виконавчого органу державної влади, працівником правоохоронного органу, уповноваженим у відповідності зі ст.11 ЗУ «Про міліцію» залучати громадян до адміністративної відповідальності, з 05.01.07 р. по 17.01.07 р., діючи умисно, в особистих інтересах, з хибно зрозумілих інтересів служби, з метою штучного збільшення як особистих кількісних показників роботи, так і кількісних показників роботи адміністративної служби міліції (АСМ) ЛВ на ст. Сімферополь, всупереч інтересам служби, при виконанні службових обов'язків скоїв посадовий злочин - службове підроблення, що полягав у складанні завідомо неправдивих документів про притягнення громадян до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 178 КУпАП, при цьому вказував завідомо неправдиві відомості про місце, час і суть адміністративних правопорушень, прізвища, адресу понятих та свідків, а також підробляв підписи від їх імені, після чого передавав ці адміністративні матеріали керівництву ЛВ на ст. Сімферополь для розгляду по суті.
Так, 05.01.07 р. ОСОБА_13, перебуваючи в складі наряду з охорони громадського порядку та супроводження поїзда № 67 сполученням Москва-Сімферополь на перегоні ст. Павлоград - ст. Сімферополь Придніпровської залізниці, з метою штучного збільшення кількісних показників роботи адміністративної служби міліції ЛВ на ст. Сімферополь, склав завідомо неправдивий офіційний документ - протокол № 062835 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.178 КУпАП стосовно ОСОБА_42, в якому вказав завідомо неправдиві відомості про те, що останній 05.01.07 р. о 10.40 годині розпивав спиртні напої в плацкартному вагоні № 20 поїзда № 67, вказавши в якості свідків понятих ОСОБА_43 і ОСОБА_44, які такими не були, підробив підписи від імені ОСОБА_42, ОСОБА_43 і ОСОБА_44 На підставі складених ОСОБА_13 завідомо неправдивих документів 05.01.07 р. постановою заступника начальника ЛВ на ст. Сімферополь Соляника Ю.В. ОСОБА_42 притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді попередження.
05.01.07 р. ОСОБА_13, перебуваючи в складі наряду з охорони громадського порядку та супроводження поїзда № 67 сполученням Москва-Сімферополь, на перегоні ст. Павлоград - ст. Сімферополь, з метою штучного збільшення кількісних показників роботи адміністративної служби міліції ЛВ на ст. Сімферополь, склав завідомо неправдивий офіційний документ - протокол № 062820 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.178 КУпАП стосовно ОСОБА_45, вказавши в ньому завідомо неправдиві відомості про те, що останній 05.01.07 р. о 10.40 годині розпивав спиртні напої в плацкартному вагоні № 20 поїзда № 67, вказавши в якості свідків понятих ОСОБА_43 і ОСОБА_44, які такими не були, підробив підписи від імені ОСОБА_45, ОСОБА_43 і ОСОБА_44, після чого надав зазначений завідомо неправдивий офіційний документ для розгляду заступнику начальника ЛВ на ст. Сімферополь Соляник Ю.В., який наклав на ОСОБА_45 адміністративне стягнення у вигляді попередження.
09.01.07 р. ОСОБА_13, перебуваючи в складі наряду з охорони громадського порядку та супроводження поїзда № 67 сполученням Москва-Сімферополь, на перегоні ст. Павлоград - ст. Сімферополь, з метою штучного збільшення кількісних показників роботи адміністративної служби міліції ЛВ ст. Сімферополь склав завідомо неправдивий офіційний документ - протокол № 062865 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 178 КУпАП стосовно ОСОБА_46, вказавши в ньому завідомо неправдиві відомості про те, що останній 09.01.07 р. об 11.10 годин розпивав спиртні напої в плацкартному вагоні № 3 поїзда № 67, вказавши в якості свідків ОСОБА_47 і ОСОБА_48, які такими не були, підробивши від їх імені підписи. На підставі складених ОСОБА_13 завідомо неправдивих документів 09.01.07 р. постановою заступника начальника ЛВ на ст. Сімферополь Соляника Ю.В. ОСОБА_46 притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді попередження.
15.01.07 р. ОСОБА_13, перебуваючи в складі наряду з охорони громадського порядку та супроводження поїзда № 67 сполученням Москва-Сімферополь, на перегоні ст. Павлоград - ст. Сімферополь, з метою штучного збільшення кількісних показників роботи адміністративної служби міліції ЛВ ст. Сімферополь склав завідомо неправдивий офіційний документ - протокол № 062953 про адміністративне правопорушення за ст.178 ч.1 КУпАП стосовно ОСОБА_49, вказавши в протоколі завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_49 15.01.07 р. об 11.05 годин розпивав спиртні напої в плацкартному вагоні № 23 поїзда № 67, вказавши в якості свідків ОСОБА_50 і ОСОБА_51, які такими не були, а також підробив від їх імені підписи в протоколі, після чого надав зазначений завідомо неправдивий офіційний документ для розгляду заступнику начальника ЛВ на ст. Сімферополь Соляник Ю.В., який наклав на ОСОБА_49 адміністративне стягнення у вигляді попередження.
17.01.07 р. ОСОБА_13, перебуваючи в складі наряду з охорони громадського порядку та супроводження поїзда № 67 сполученням Москва-Сімферополь, на перегоні ст. Павлоград - ст. Сімферополь, з метою штучного збільшення кількісних показників роботи адміністративної служби міліції ЛВ ст. Сімферополь склав завідомо неправдивий офіційний документ - протокол № 063325 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.178 КУпАП стосовно ОСОБА_52, вказавши в протоколі завідомо неправдиві відомості про те, що останній 17.01.07 р. об 11.20 годин розпивав спиртні напої в плацкартному вагоні № 19 поїзда № 67, вказавши в якості свідків ОСОБА_53 і вигадану особу ОСОБА_54, які такими не були, а також підробив від їх імені підписи в протоколі, після чого надав зазначений завідомо неправдивий офіційний документ для розгляду заступнику начальника ЛВ на ст. Сімферополь Соляник Ю.В., який наклав на ОСОБА_52 адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Таким чином ОСОБА_13, будучи посадовою особою, представником влади, вчинив службове підроблення у формі внесення в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей, складання та видачі завідомо неправдивих документів, на підставі постанов заступника начальника ЛВ на ст. Сімферополь Соляник Ю.В. ОСОБА_49, ОСОБА_55, ОСОБА_46, ОСОБА_45, ОСОБА_42. притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді попередження.
В апеляціях засуджений ОСОБА_11 та його захисник ОСОБА_5 просять вирок щодо ОСОБА_11 скасувати, в зв'язку з суттєвими порушеннями кримінально-процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічності та неповноти судового слідства, неправильним застосуванням кримінального закону та в цій частині постановити новий вирок, яким виправдати його. Свої вимоги мотивують тим, що суд першої інстанції при розгляді справи, не виконав вказівки щодо повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи та не усунув неповноту і недоліки судового слідства, які були зазначені в ухвалі Апеляційного суду АР Крим від 18 жовтня 2011 року, якою скасований вирок суду від 29 червня 2011 року, а також зазначають, що вирок був скасований не в зв'язку з м'якістю покарання, об'єм обвинувачення не збільшився, але суд посилив покарання.
Апелянті також зазначають, що суд першої інстанції не мав засуджувати ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 368, ч. 3 ст. 364 КК України через те, що попереднім вироком він був виправданий за ці злочини, прокурор виправдання за ч. 3 ст. 364 КК України не оскаржував, а суд апеляційної інстанції скасував вирок у цій частині через те, що суд за цими статтями не закрив справу на підставі ст. 282 КПК України (в ред. 1960 р.), що ставить під сумнів невинність особи. Також апелянти зауважують, що вина ОСОБА_11 по епізоду ОСОБА_31 не доказана, оскільки не зважаючи на численні клопотання з боку захисту, свідки до суду не доставлялись. Посилаються також на те, що начальник слідчого відділу прокуратури АРК 22 березня 2010 року незаконно скасував постанову слідчого від 9 березня 2010 року про перекваліфікацію дій ОСОБА_11 з ч. 2 ст. 368 на ч. 2 ст. 189 КК України, пославшись на ст. 227 КПК України, оскільки слідчий в цей же день закрив справу за ч. 2 ст. 189 КК України за відсутністю складу злочину, вважає незаконним притягнення ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 368 КК України.
Апелянти також звертають увагу на те, що в заявах ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_56, ОСОБА_57 просили не викликати їх в судове засідання та підтримали свої поясненнями, які давали під час минулого судового розгляду, тобто в яких вони зазначали про вчинення злочинів іншими особами.
У доповненнях до апеляції захисник ОСОБА_5 посилається на незаконність скасування ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 18 жовтня 2011 року вироку Залізничного районного суду м. Сімферополя від 29 червня 2011 року в частині виправдання засуджених з мотивів порушення кримінально-процесуального закону.
В апеляції засуджений ОСОБА_9 просить вирок щодо нього скасувати, у зв'язку з тим, що він незаконний, та просив закрити провадження по справі та виправдувати за всіма епізодами. Апелянт також просить, якщо колегія суддів скасує вирок з направленням справи на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, просить змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на інший, не пов'язаний із позбавленням волі. Свої доводи мотивує тим, що обвинувальний вирок ґрунтується на суперечних поясненнях потерпілих і свідків, які не усунуті в ході досудового і судового слідства, а доводи захисту спростовані не були. Зокрема, не перевірені доводи захисту щодо здійснення тиску на потерпілих і членів їх сімей органами кримінального переслідування. Вказує, що вирок суду від 29 червня 2011 року був скасований ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 18 жовтня 2011 року і направлений на новий судовий розгляд не з мотивів м'якості призначеного покарання, але суд за новим вироком призначив більш суворе покарання. Зазначає, що судове слідство проведено поверхово, без належного з'ясування всіх обставин справи, не надана належна оцінка всім доказам, що містяться у матеріалах справи. Також на думку апелянта, суд не мотивував свої висновки, чому він бере до уваги одні докази та відкидає інші. Крім того, просить врахувати наявність прийнятих процесуальних рішень у справі, які виключають провадження у справі.
У доповненні до апеляційної скарги засуджений ОСОБА_9 вказує, що ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 18.10.2011 року було скасовано повністю вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя від 29.06.2011 року, в порушення ст. 365 КПК України (1960 р.), так як вказаний вирок в частині виправдання ОСОБА_9 за епізодом ОСОБА_18 за ст.ст. 307 ч.2, 364 ч.3 КК України, за ст.364 ч.3 КК України за епізодом ОСОБА_20, за ст. 368 ч.2, 364 ч.3 КК України за епізодом ОСОБА_33, ніким не оскаржувався та вийшов за межі своїх повноважень. Апелянт також посилається на те, що суд першої інстанції при ухваленні вироку не застосував кримінальний закон, в порушення ч.4 ст. 49 КК України, оскільки ОСОБА_9 необхідно було звільнити від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності.
Крім того апелянт вказує, що при розгляді справи суд першої інстанції не виконав вказівки ухвали Апеляційного суду АР Крим від 18.10.2011 року, не були перевірені доводи, викладені в апеляціях, розгляд справи був однобічним.
Засуджений ОСОБА_9 в апеляційний скарзі вказує на те, що у суді першої інстанції та при апеляційному розгляді справи неодноразово піднімалося питання про фальсифікації доказів досудового слідства.
Апелянт зауважує, що у судових засіданнях 04.05.2012 р., 10.07.2012 р., 25.07.2012 р., 09.08.2012 р., 28.08.2012 р., 06.09.2012 р., 26.09.2012 р., згідно аудитивного та лінгвістичного дослідження, брала участь одна і та же особа, яка представлялася як ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_29, ОСОБА_38 та ОСОБА_41.
На думку апелянта є неможливим винесення постанов слідчим про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 369 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України (1960 р.), стосовно потерпілих ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_31 і ОСОБА_33.
Крім того засуджений ОСОБА_9 в апеляційній скарзі посилається на те, що порушено його право на розгляд справи в розумні строки, оскільки справа розглядається вже більше 4 років.
В апеляції захисник ОСОБА_4 просить вирок щодо засудженого ОСОБА_9 скасувати, направити справу на додаткове розслідування в прокуратуру АР Крим. Також апелянт просить в разі скасування вироку, з направленням справи на новий судовий розгляд, змінити підсудність і скасувати або змінити запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд. Свої доводи мотивує тим, що пояснення свідків і потерпілих є суперечливими, що не підтверджують винність ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, а також не підтверджуються іншими доказами, які зібрані у відповідності до чинного законодавства. Апелянт зауважує, що суд належним чином не мотивував, з яких причин від відкидає докази, на які посилалась сторона захисту. На його думку, суд в мотивувальній частині вироку чітко не сформулював місце, час, спосіб вчинення та наслідки злочинів, вчинених засудженими, не встановив належним чином форми вини й мотиви скоєння кожним з них інкримінованих злочинів. Крім того зазначає, що вирок суду від 29 червня 2011 року був скасований ухвалою Апеляційного суду АР Крим і направлений на новий судовий розгляд не з мотивів м'якості призначеного покарання, а через суттєве порушення судом норм процесуального права і невідповідності мотивувальної частини вироку змісту процесуального закону, але суд за новим вироком призначив більш суворе покарання. Також вказує, що суд в мотивувальній частині вироку, яка містить формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, не навів спеціального звання засуджених, проте в резолютивній частині позбавив їх офіцерських звань працівників міліції на підставі ст. 54 КК України.
В апеляції засуджений ОСОБА_13 просить вирок щодо нього скасувати як незаконний та просив закрити провадження по справі за ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 368 КК України на підставі п. 6 КПК України (в ред. 1960 р.), за ч. 1 ст. 366 КК України на підставі ст. 11-1 КПК України (в ред. 1960 р.). Апелянт також просить, якщо в разі скасування вироку з поверненням справи на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд. Свої доводи мотивує тим, що досудове і судове слідство проведено однобічно та неповно, а також тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам через те, що інкриміновані йому злочини не вчиняв, але суд не дав доказам належної оцінки.
Апелянт також просить врахувати, що вироком суду від 29 червня 2011 року він був виправданий за ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 162 КК України, проте даний факт прокурором чи потерпілою стороною в апеляційному порядку не оскаржувався. Також зазначає, що суд не міг призначити йому більш суворе покарання, ніж за попереднім вироком, оскільки він був скасований не через м'якість призначеного покарання та об'єм обвинувачення не збільшився.
Засуджений ОСОБА_13 посилається на те, що за епізодами внесення завідомо неправдивих відомостей у протоколи про адміністративні правопорушення його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 364 КК України, в той час як інкриміновані йому дії охоплюються лише ч.1 ст. 366 КК України, за якою спливли строки притягнення його до кримінальної відповідальності.
Апелянт також звертає увагу на те, що в заявах ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_56, ОСОБА_57 просили не викликати їх в судове засідання та підтримали свої поясненнями, які давали під час минулого судового розгляду, тобто в яких вони зазначали про вчинення злочинів іншими особами.
В апеляції засуджений ОСОБА_12 просить вирок щодо нього скасувати та постановити новий вирок, оскільки він незаконний. Апелянт також просить в разі направлення справи на додаткове розслідування чи на новий судовий розгляд просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд. Свої доводи мотивує тим, що суд, постановляючи обвинувальний вирок, послався на його зізнавальні пояснення, які він дав на досудовому слідстві внаслідок незаконних методів введення досудового розслідування, в тому числі через його незаконне затримання та відмову в надані захисника. Крім того, зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази його вини, але суд першої інстанції не прийняв до уваги його доводи та не допитав усіх свідків по справі. Апелянт в апеляційній скарзі вказує, що 10 липня, 20 серпня, 17 вересня 2012 року судове засідання проводилось без участі його захисника, та при призначенні покарання належним чином не вивчив дані про його особу та обставини, що пом'якшують покарання (наявність у нього батьків похилого віку, які потребують стороннього догляду).
У доповненнях до апеляції засуджений ОСОБА_12 посилається на те, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2013 року скасовано постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 19 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 17 липня 2012 року за скаргою ОСОБА_12 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, стосовно застосування недозволених методів введення досудового слідства.
В апеляції та доповненнях до апеляції засуджений ОСОБА_10 просить вирок скасувати, в зв'язку з суттєвими порушеннями кримінально-процесуального закону, однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів і особі засудженого, та закрити провадження по справі, оскільки досудове і судове слідство проводилось з обвинувальним уклоном та доказів його вини не добуто. Свої доводи мотивує тим, що інкриміновані йому злочини не вчиняв, матеріали справи щодо нього сфальсифіковані шляхом збирання доказів з порушенням вимог КПК України та шляхом підроблення. Також апелянт зауважує, що суд при призначенні покарання не в повній мірі враховані дані про особу засудженого ОСОБА_10
В апеляції захисник ОСОБА_3 просить вирок щодо ОСОБА_10 скасувати, оскільки він незаконний та досудове слідство проведено з грубими порушеннями вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, та закрити справу в зв'язку з його невинуватістю. Свої доводи мотивує тим, що засуджений є невинним у вчиненні інкримінованих йому злочинах, оскільки з боку співробітників внутрішньої безпеки міліції, що до нього вчинені провокації, а матеріали кримінальної справи сфальсифіковані слідчим. Зокрема, ОСОБА_10 ознайомлювався з постановами про призначення експертиз після отримання їх висновків, відеофіксування слідчих дій проводилось незаконно, а потерпілі писали заяви про злочини через один - два роки після їх вчинення. Посилається, що на досудовому слідстві ОСОБА_12 викривав ОСОБА_10 у вчиненні злочинів під тиском працівників міліції та без участі захисника. Вказує, що ОСОБА_58, який є наркоманом, під диктування давав неправдиві пояснення під вимишленими прізвищами ОСОБА_59, ОСОБА_38, ОСОБА_29, ОСОБА_41. Апелянт посилається на те, що суд не усунув суперечності в поясненнях свідків і потерпілих, пояснення низки свідків ґрунтуються на припущеннях, а низки потерпілих і свідків у судовому засіданні та у минулому судовому засіданні відмовились від пояснень на досудовому слідстві, тому суд повинен був тлумачити всі сумніви на користь ОСОБА_10 Захисник також зауважує, що оскільки ОСОБА_10 був виправданий за ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 307 КК України та вирок суду від 29 червня 2011 року прокурор в цій частині не оскаржував, то суд при повторному розгляді справи не повинен був збільшувати об'єм обвинувачення та засуджувати його за цими статтями. На його думку, пред'явлене ОСОБА_10 обвинувачення за ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 371 КК України є неконкретним. Крім того апелянт посилається на те, що суд у вироку неправильно зазначив строк покарання ОСОБА_10 з 4 листопада 2009 року, в той час як він фактично незаконно тримався під вартою з 3 вересня 2009 року.
В апеляції та доповненнях до апеляції захисник ОСОБА_14 просить вирок щодо ОСОБА_10 скасувати, в зв'язку з суттєвими порушеннями кримінально-процесуального закону, однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів і особі засудженого та виправдати його. Свої доводи мотивує тим, що вирок ґрунтується на суперечливих поясненнях потерпілих і неправдивих поясненнях свідка (наркомана), та в основу покладені пояснення свідків, які підтверджують невинуватість засудженого. Апелянт матеріали справи сфальсифіковані та не містять доказів на підтвердження вини ОСОБА_10, та судове слідство проведено поверхово, без повного дослідження матеріалів справи. Крім того, зазначає, що суд не врахував, що під час проведення досудового розслідування здійснювався тиск на свідків та інших учасників процесу. З 3 вересня 2009 року до закінчення досудового слідства без санкції на обшук слідчий тричі незаконно проникав до автомобілю, яким керував ОСОБА_10 та який належить ОСОБА_14, а також відібрав ключі та технічний паспорт без складання протоколу вилучення. Також посилається, що суд при призначені покарання не врахував позитивні дані про особу засудженого та обставини, що пом'якшують покарання.
В апеляції прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи, просить вирок в частині призначеного засудженим покарання скасувати в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та постановити в цій частині новий вирок, яким призначити покарання згідно з вимогами закону. Свої доводи мотивує тим, що суд, визнавши підсудних винними у вчиненні кількох злочинів, відповідальність за які передбачена різними статтями (частинами статей) КК України, повинен був призначив кожному із засуджених додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання за кожний тяжкий чи особливо тяжкий злочин, а потім остаточно визначити його за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України. Призначивши кожному із засуджених додаткове покарання тільки за сукупністю злочинів, суд порушив вимоги ст. ст. 52, 54 КК України. Просить врахувати, що призначивши ОСОБА_12 і ОСОБА_13 покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді 2 років обмеження волі кожному, суд не мотивував своє рішення про не призначення їм додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, яке за санкцією ч. 1 ст. 366 КК України є обов'язковим. Крім того, за сукупністю злочинів у порядку ч. 1 ст. 70 КК України просить призначити ОСОБА_13 покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією всього особисто йому належного майна, на підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_13 спеціального звання «прапорщик міліції».
Колегія суддів, заслухавши доповідача, думку прокурора, якій підтримав апеляцію прокурора з доповненнями та просив скасувати вирок в частині призначення засудженим покарання з постановленням нового вироку, засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, їх захисників, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_5, які заперечували проти доводів апеляції прокурора та підтримали свої апеляції та просили їх задовольнити в повному обсязі, захисника обвинуваченого ОСОБА_9- ОСОБА_7, яка підтримали апеляційні вимоги обвинуваченого ОСОБА_9 та просила апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволенні, в останньому слові засуджені просили виправдати їх за всіма епізодами обвинувачення, перевіривши матеріали справи та обміркувавши доводи апеляції, вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, апеляції ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_13, ОСОБА_12- підлягають частковому задоволенню, апеляції засудженого ОСОБА_10, а також його захисників-адвоката ОСОБА_3 та ОСОБА_14, засудженого ОСОБА_11 та його захисника ОСОБА_5 - задоволенню не підлягають.
Винність засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинах за обставин, що викладені у вироку, підтверджується сукупністю зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів, які правильно оцінені судом і яким дана належна юридична оцінка у вироку.
Засуджений ОСОБА_12 визнав вину лише у фальсифікуванні матеріали оперативної закупівлі наркотиків у ОСОБА_37. Засуджений ОСОБА_13 свою вину визнав тільки в частині вчинення посадового підлогу при складанні адміністративних протоколів. Засуджені ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 вину свою не визнали, зауваживши, що справа розслідувана працівниками прокуратури АРК з численними порушеннями кримінально-процесуального закону. В решті пред'явленого обвинувачення вину не визнали, оскільки вважали кримінальну справу фальсифікованою.
Доводи засуджених колегія суддів вважає необґрунтованими і таким, що спростовуються доказами, перерахованими у вироку суду за всіма епізодами обвинувачення. Суд належним чином перевірив доводи ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про їх невинуватість у судовому засіданні та обґрунтовано відкинув їх.
Вина засуджених за інкримінованим їм обвинуваченням підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, зібраних у встановленому законом порядку, дослідженим в судовому засіданні та яким суд дав належну оцінку.
Епізод стосовно ОСОБА_17.
Згідно поясненням засудженого ОСОБА_9 за вказаним епізодом він показав, що святкував з гостями день свого весілля, тому у вказаний час в с. Кольчугіне не перебував. Пояснив, що міг бути за даною адресою під час проведення операції «мак», тобто в серпні - на початку вересня 2008 р., та зауважив, що він заходив на територію домоволодіння з дозволу господаря, але у зазначений період у ОСОБА_17 та у інших осіб наркотики виявлені не були, ніяких грошей не отримував.
Судом першої інстанції перевірялись доводи ОСОБА_9 про те, що 11.10.08 р. він святкував річницю весілля та нікуди в цей день не відлучався, оскільки у судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_60 і ОСОБА_61, які підтвердили пояснення засудженого. Але на думку колегії суддів суд правильно критично поставився до таких пояснень, зазначивши, що вони не відповідають обставинам справи і спростовуються поясненнями ОСОБА_17, ОСОБА_62 і ОСОБА_63, які впевнено впізнали ОСОБА_9 і підтвердили, що саме в цей день до них приїжджали з обшуком ОСОБА_9, ОСОБА_12 і ОСОБА_10, вирвали коноплю, забрали її та, отримавши хабар, поїхали. Дані обставини підтвердили ОСОБА_12 у своїх первинних поясненнях і свідок «ОСОБА_59».
Відповідно до пояснень ОСОБА_12 влітку 2008 р. він із ОСОБА_9, ОСОБА_10 дійсно виїжджали в с. Кольчугіне для перевірки інформації про те, що у дворі будинку ОСОБА_17 ростуть коноплі. Коли вони під'їхали до будинку, вийшов господар, дозволив їм увійти в двір, проте відмовився давати дозвіл на огляд, після чого вони всі разом поїхали. Також пояснив, що на досудовому слідстві давав слідчому ОСОБА_109 свідчення по даному епізоду в точній відповідності з пред'явленим обвинуваченням під тиском і вони не відповідають дійсності.
Покази ОСОБА_10, які аналогічні за змістом показам ОСОБА_12, а також зауважив, що у ОСОБА_17 в автошколі він не вчився.
На думку колегії суддів суд першої інстанції обґрунтовано критично поставився до зазначених пояснень про доведеність винуватості засуджених за вказаним епізодом, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи, які встановлені в судовому засіданні:
- згідно пояснень потерпілого ОСОБА_17, досліджених судом у порядку ст. 306 КПК України (в ред. 1960 р.), 11.10.08 р. в обідній час до нього прийшли чотири чоловіка, які представилися працівниками міліції, та повідомили йому, що необхідно провести огляд місця його проживання з метою перевірки інформації про наявність наркотичних засобів. З його дозволу вони пройшли у двір, оскільки вважав, що працівники міліції мали на це право, та виявили п'ять кущів конопель. ОСОБА_9 став заповнювати папери, двоє інших виривали коноплі. ОСОБА_17, порадившись з невісткою ОСОБА_16, запитав ОСОБА_9 про можливість залагодити ситуацію. ОСОБА_9 зажадав 5000 грн. за не складання протоколу вилучення конопель. Погодившись з такими вимогами, ОСОБА_16 зібрали необхідну суму і передали ОСОБА_9;
- у ході відтворення обстановки і обставин події, ОСОБА_17 підтвердив свої пояснення (т.6 а.с. 91 - 95);
- згідно з пояснень потерпілої ОСОБА_16, допитаної у судовому засіданні, показала, що 11.10.08 р. у дворі будинку ОСОБА_16 троє працівників міліції в цивільному одязі, проводили обшук, в ході якого були виявлені 5 кущів конопель. ОСОБА_9 складав протокол, а інші обшукували город. Також ОСОБА_9 говорив ОСОБА_17, що за 5000 грн. він не буде складати протокол. Порадившись, вони сім'єю вирішили віддати ОСОБА_9 визначену суму. Після цього працівники міліції загнали машину у двір, дістали білий підодіяльник, поклали в нього кущі конопель, помістили їх до багажнику і поїхали. Під час судового слідства потерпіла впізнала ОСОБА_9 та ОСОБА_12
- свідок ОСОБА_64 дала у судовому засіданні аналогічні пояснення, але вказала, що запам'ятала лише ОСОБА_9;
- згідно пояснень свідка ОСОБА_63, що 11.10.08 р. вона була у батьків у с. Кольчугіне, коли троє працівників міліції виривали у них коноплю, один стояв і дивився. Коноплі вирощував її брат - ОСОБА_17 ОСОБА_9 говорив ОСОБА_17, що за 5000 грн. він не буде складати протокол. Порадившись, вони сім'єю вирішили віддати ОСОБА_9 вказану суму. Сам факт передачі грошей вона не бачила, але вона знаходилася в будинку і бачила, як збиралися гроші. ОСОБА_9 починав складати протокол, але після того як йому передали гроші, протокол був знищений. Вилучену коноплю працівники міліції склали в підодіяльник, поклали до багажнику машини «Жигулі» і відвезли. Також вказала, що у дворі було 4 людини, з яких вона запам'ятала ОСОБА_9 і ОСОБА_10;
- показання свідка ОСОБА_62, які вона дала у судовому засіданні аналогічні за змістом показам свідка ОСОБА_63, при цьому вона впевнено впізнала ОСОБА_10 та ОСОБА_9
- згідно пояснень свідка «ОСОБА_59», який допитаний у судовому засіданні пояснив, що приблизно в кінці серпня 2008 р. ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10, він і якийсь «ОСОБА_65» на автомобілі ОСОБА_9 виїхали в с. Кольчугіне, оскільки ОСОБА_10, вказав що знає де в городі росте марихуана. Зайшовши у двір будинку, вони побачили, що в глибині двору росла конопля. У цей час на дворі були жінка віку 40-45 років, чоловік років 65, потім вийшли ще 2 жінки. ОСОБА_10 та ОСОБА_12 вирвали ці кущі, завантажили їх у багажник. Також він пояснив, що він не бачив, чи оформлялися будь-які документи, оскільки його і «ОСОБА_65» представили як понятих та нічого не підписували. Також добавив, що дану коноплю ОСОБА_9, ОСОБА_12 і ОСОБА_10 розділили між собою, а частину конопель ОСОБА_10 висушив та продавав.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вказав у вироку, в якості доведеності винуватості засуджених за даним епізодом, первинні пояснення ОСОБА_12 та його пояснення під час відтворення обстановки та обставин події, згідно яких ОСОБА_9 і ОСОБА_10, який вказав, що знає де в с. Кольчугіне в городі росте марихуана. З метою отримання хабара в с. Кольчугіне до АДРЕСА_6, з дозволу господаря вони, як працівники міліції увійшли у двір, де побачили кущі конопель. ОСОБА_9 почав писати протокол, а ОСОБА_12 і ОСОБА_10 за його вказівкою стали виривати коноплю. Потім господар будинку, поспілкувавшись із ОСОБА_9, через деякий час він із жінкою зайшли в будинок, потім вийшли і знову спілкувалися з ОСОБА_9
ОСОБА_12 та ОСОБА_10, вирвану коноплю складали в підодіяльник і завантажили її в багажник автомобіля. ОСОБА_9, по дорозі розділив гроші, які були отримані від ОСОБА_17. Коноплею розпорядився ОСОБА_9 (т. 5 а.с. 62 - 66).
Епізод стосовно ОСОБА_18.
Відповідно до пояснень засудженого ОСОБА_9, які він дав у судовому засіданні, факт фальсифікації збуту наркотиків ОСОБА_18 не пропонував, ніяких наркотичних засобів ОСОБА_12 для продажу ОСОБА_18 не передавав. На прохання ОСОБА_12 надати у допомогу двох співробітників для затримання ОСОБА_18, він дав йому ОСОБА_66 і ОСОБА_10, які і здійснили затримання.
Засуджений ОСОБА_12, який пояснив у судовому засіданні, що він виконував свої обов'язки, йому ніхто не доручав проведення даної операції, наркотиків у нього не було. Також пояснив, що на досудовому слідстві себе обмовив.
Згідно пояснень ОСОБА_10, який пояснив у судовому засіданні, що він ніяких наркотичних засобів ОСОБА_12 не передавав. Затримання ОСОБА_18 з наркотичним засобом здійснювалось за розпорядженням ОСОБА_9, де він і ОСОБА_66 приймали участь.
Суд першої інстанції зазначив, що такі пояснення засуджених є не достовірними, та з такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та спростовуються дослідженими і перевіреними доказами:
- згідно пояснень потерпілого ОСОБА_18, що 06.01.09 р. близько о 12 годині йому дзвонив знайомий ОСОБА_58 і запропонував його познайомити з хлопцем, який торгує наркотиками, для їх придбання. О 15 годині на зупинці біля КРПБ № 1, зустрівшись, вони пішли в бік залізничного вокзалу, де вони зустрілись із хлопцем, у якого він придбав марихуану в обмін на мобільний телефон, після чого вони з ОСОБА_58 були затримані. Наступного дня ОСОБА_9 йому сказав, щоб він не говорив слідчому про ОСОБА_58. Потерпілий зазначив, що тоді він зрозумів, що ця ситуація була заздалегідь спланована працівниками міліції з метою передати йому наркотики і затримати для порушення кримінальної справи. На слідстві та в суді вину постійно визнавав. Слідчому про ОСОБА_58 він нічого не говорив, підтвердив тільки , що купив наркотики у раніше незнайомого чоловіка на ім'я ОСОБА_18. У результаті чого, йому було заподіяно істотну шкоду працівниками міліції, оскільки у нього був великий стрес, внаслідок чого він переніс дві операції (видалення доброякісних пухлин) та зауважив, що у нього це була перша судимість;
- згідно пояснень свідка ОСОБА_19, досліджених у порядку ст.306 КПК України, у січні 2009 р. ОСОБА_12 доручив йому передати наркоману наркотики в згортку, для затримання наркоману, якого приведе ОСОБА_58. Після докладного інструктажу, через деякий час він з ОСОБА_12 на машині ОСОБА_10 поїхали в бік парку відстою поїздів. Він сказав, що боїться це робити, але ОСОБА_10 та ОСОБА_12 переконали його. Коли вони приїхали, В безлюдному місці біля річки ОСОБА_12 передав йому, ОСОБА_19, 2 паперових згортки з марихуаною. Приблизно через годину ОСОБА_58 привів покупця наркотику, представившись ОСОБА_18 він передав покупцеві згортки з наркотиками, а той в обмін дав йому мобільний телефон;
- згідно проведеної очної ставки, де потерпілий ОСОБА_18 08.12.2009 року та свідок ОСОБА_19 05.11.2009 року підтвердили свої свідчення;
- згідно пояснень свідка ОСОБА_58, який допитаний в судовому засіданні, показав, що в січні 2009 р. працівник міліції ОСОБА_12 сказав, що їм потрібен показник роботи. Запевнивши його у законності операції запропонував йому привести ОСОБА_18 на вул. Калініна і познайомити з ОСОБА_19, який продасть йому наркотики,. після чого ОСОБА_18 буде затримано і притягнуто до відповідальності. У той же день він зустрівся з ОСОБА_18, і коли вони підходили у зазначене місце, де їх чекав ОСОБА_19, він помітив машину ОСОБА_10 Познайомившись, ОСОБА_19 передав ОСОБА_18 газетний згорток, та ОСОБА_58 зрозумів, що це була марихуана. Після цього вони з ОСОБА_18 були затримані ОСОБА_10 і ще одним працівником міліції та доставлені до ЛВ на ст. Сімферополь, ОСОБА_18 завели до службового кабінету, а його, ОСОБА_58, через 10 хвилин відпустили. Більше його ніхто не допитував та не викликав;
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно поклав у вирок, в якості доведеності винуватості засуджених за даним епізодом, первинні пояснення ОСОБА_12, у яких докладно розповів, як він, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з метою створення статистичних показників ефективності роботи сектору ВБНОНЗ ЛВ на ст. Сімферополь домовились незаконно передати ОСОБА_19 наркотичний засіб для його подальшого збуту ОСОБА_18, затриманні останнього, фальсифікації матеріалів дослідчої перевірки і притягнення ОСОБА_18 до кримінальної відповідальності.
Пояснення ОСОБА_12 повністю узгоджуються з поясненнями свідків ОСОБА_19, ОСОБА_58 і потерпілого ОСОБА_18, підстав не довіряти перерахованим показам у колегії суддів не має, оскільки вони підтверджуються матеріалами справи.
ОСОБА_12 підтвердив в ході відтворенням обстановки та обставин події свої свідчення.
Крім того, під час очної ставки свідок ОСОБА_19 дав аналогічні пояснення свідченням ОСОБА_12, та доповнив, що він не брав участь у затриманні ОСОБА_18
В результаті злочинних дій ОСОБА_9, ОСОБА_12 і ОСОБА_10 вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя від 27.02.09 р. ОСОБА_18 визнаний винним за ч.1 ст.309 КК України і йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік, із застосуванням ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням.
Епізод відносно ОСОБА_20.
Відповідно до пояснень засуджених ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12, які вони дали у судовому засіданні ОСОБА_9, пояснили, що дійсно за дорученням слідчого та постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 17.04.09 р. проводили обшук в с. Журавки Кіровського району у ОСОБА_20 У результаті проведеного обшуку, ніяких наркотичних засобів за вказаною адресою не виявлено ОСОБА_20 затримано не було, але було зобов'язано явиться до слідчого. Невідповідність підпису понятого в протоколі обшуку ОСОБА_9 пояснив тим, що було виготовлено два протоколи обшуку, в яких відображено, що у ОСОБА_20 нічого не виявлено і не вилучено. Один примірник з усіма підписами залишився у ОСОБА_20, а другий, можливо, але малоймовірно, був підписаний не всіма учасниками, в зв'язку з чим він, ОСОБА_9, міг у ньому розписатися за понятого.
Колегія суддів вважає, що до зазначених пояснень, суд першої інстанції обґрунтовано поставився критично, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та спростовуються дослідженими і перевіреними в доказами:
- згідно пояснень свідка ОСОБА_59, який допитаний у судовому засіданні, що в квітні 2009 р. ОСОБА_10, ОСОБА_12 і чоловік на ім'я «ОСОБА_65» виїхали із Сімферополя до Феодосії для проведення обшуку. Зустрівшись з ОСОБА_11, всі разом поїхали в с. Журавки Кіровського району. Дорогу показував ОСОБА_11, пояснивши, що в будинку живе сім'я, яка вирощує на своїй ділянці нарковмісні рослини та займається її торгівлею. Вранці ОСОБА_10 дістав з машини наркотики, ОСОБА_12 взяв пластикову пляшку, відрізав шийку, засунув у неї наркотики, перемотав її скотчем, яка повинна була бути закинута «ОСОБА_65» у двір будинку ОСОБА_20. Вранці мав приїхати ОСОБА_9 з постановою про проведення обшуку. При проведенні обшуку у ОСОБА_20 були виявлені наркотики, розсада марихуани, пакет з наркотичним засобом, розфасованим в маленькі пакетики з надписами, які біли завантажені до машини ОСОБА_9 і ОСОБА_10, після чого виїхали з с. Журавки, та забрали з собою і ОСОБА_20. Родичі ОСОБА_20 через деякий час передали хабар працівникам міліції, після чого ОСОБА_20 звільнили. Наркотики забрали собі ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 Частину розсади відвезли до знайомих ОСОБА_11 для подальшого вирощування, а частину гашишу ОСОБА_10 і ОСОБА_11 розділили між собою;
- згідно пояснень свідка ОСОБА_25, який допитаний у судовому засіданні, в якості понятого при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_20 в с. Журавки, пояснив, що вранці 22.04.09 р. за ними на автомобілі Фольксваген приїхали троє працівників міліції, один з яких був ОСОБА_11 Під час обшуку кінолог із собакою зайшов у першу маленьку кімнату зліва і порадив оглянути пакет, в якому знаходилися пакетики маленьких розмірів з висушеними коноплями та прилад для куріння гашишу. Усередині кожного пакетика були папірці з написами «8», «12» і «10». Крім того, під час обшуку знайшли дві кульки, хтось із працівників міліції сказав, що цей наркотик є гашишем. Потім ОСОБА_11 і ОСОБА_10, оглядаючи теплицю, виявили два ящики з кущами конопель, в кожному ящику було близько 50 кущів. Потім старший з працівників міліції зачитав протокол обшуку і він, ОСОБА_25, чув, що при обшуку були вилучені виявлені гашиш, прилад для куріння і коноплі у висушеному вигляді. Чи було зазначено в протоколі про вилучення розсади конопель, він не пам'ятає. Усе вилучене опечатали і він розписався на бирках. Всі працівники міліції бачили і знали, що вилучені наркотики. Після обшуку його та іншого понятого ОСОБА_24 відвезли до Феодосії. Після цього випадку їх нікуди не викликали і не допитували. Під час судового засідання свідок ОСОБА_25 при пред'явленні для огляду копію протоколу обшуку від 22.04.09 р., пояснив, що в даному документі підписи від його імені виконані не ним, оскільки в протоколі зазначено, що нічого не вилучалося, а насправді були вилучені наркотичні засоби;
- згідно пояснень свідка ОСОБА_24 у судовому засіданні є аналогічними показам ОСОБА_25
До пояснень свідка ОСОБА_67 (начальника ЛВ на ст. Сімферополь у 2009 р., про те, що зі слів ОСОБА_9 обшук у ОСОБА_20 виявився негативним, свідків ОСОБА_23, ОСОБА_21, ОСОБА_22 , які дали аналогічні за змістом показання, свідків ОСОБА_68 та ОСОБА_69 (які є родичами ОСОБА_20) , про те, що останній не займається вирощуванням та збутом, конопель до таких свідчень свідків суд першої інстанції обґрунтовано поставився критично, оскільки пояснення зазначених свідків носять загальний характер і не містять конкретних фактів, а також свідки ОСОБА_68 і ОСОБА_69 є зацікавленими особами, а їх пояснення про те, що у них не вилучалися наркотичні засоби і вони не давали хабар працівникам міліції, не відповідають матеріалам справи та в повній мірі спростовуються об'єктивними показаннями понятих, свідка ОСОБА_59, зізнавальними показаннями самого ОСОБА_12, а також висновком почеркознавчої експертизи про підробку ОСОБА_9 протоколу обшуку.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вказав у вироку, в якості доведеності винуватості засуджених за даним епізодом, первинні пояснення ОСОБА_12 на досудовому слідстві, при відтворенні обстановки і обставин події, де він докладно розповів про обставини вчиненого злочину, зазначив місце вилучення наркотиків, а також розповів про передачу йому грошей ОСОБА_9, які були отримані за не притягнення ОСОБА_20 до відповідальності.
Епізод стосовно ОСОБА_27.
Засуджені ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10 і ОСОБА_13 у судовому засіданні дали пояснення про те, що вони виїжджали до Феодосії для проведення оперативної закупівлі наркотиків у ОСОБА_27, внаслідок чого в його квартирі провели огляд. При цьому ОСОБА_27 не били і під вартою в приміщенні для затриманих в ЛВ ст. Сімферополь не тримали, оскільки приміщення було опечатано прокуратурою заздалегідь. Також ОСОБА_28 і ОСОБА_30 вони в ЛВ на ст. Сімферополь не доставляли і не затримували, оскільки ОСОБА_28, ОСОБА_30 і ОСОБА_27-молодший були зобов'язані явкою до ЛВ і відпущені. Зауважили, що працівники міліції та прокуратури при розслідуванні справи сфальсифікували матеріали справи за даним епізодом, поклали в основу обвинувачення свідомо неправдиві пояснення зацікавлених осіб (ОСОБА_70, ОСОБА_28, ОСОБА_30 та інших), хоча всі вони є суперечливими. Крім того, засуджені показали, що потерпілий ОСОБА_27 є системним наркоманом, характеризується негативно, раніше неодноразово судимий, а пояснення по даній кримінальній справі дав під тиском працівників УВБ і слідчих прокуратури в обмін на умовну міру покарання по своїй кримінальній справі за збут наркотиків.
Колегія суддів не може погодитись з перерахованими поясненнями засуджених і аналогічними доводами їх апеляцій та апеляцій їх захисників, оскільки вони були предметом перевірки в суді першої інстанції та свого підтвердження не знайшли, та вважає обґрунтованим критичне ставлення суду до даних пояснень, оскільки вони були спростовані добутими у справі доказами:
- згідно пояснень потерпілого ОСОБА_27, 04.06.09 р він вдома продав ОСОБА_28 2 мл опію. До квартиру, зламавши двері, увірвалися, як пізніше він з'ясував, ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 та наділи на нього наручники і повалили на підлогу, ніякого опору в цей момент він не чинив і не міг чинити. Потім у квартиру ввірвався ОСОБА_9 і зі злістю завдав йому ногою удар в область ребер, від чого він відчув сильний біль. Вважав, що саме від цього удару в нього було зламано ребро. Потім працівники міліції ламали все у квартирі, били його та тягли за наручники по кімнатах, питаючи про місцезнаходження грошей і наркотиків. ОСОБА_13 наносив йому удари книгою по голові. Після обшуку його, ОСОБА_28 і ОСОБА_30 повезли в Лінійний відділ міліції до Сімферополя, де його тримали дві доби. У ЛВ міліції, він сидів в закритих кабінетах, в черговій частині в спеціальній кімнаті, де були грати і лавка. ОСОБА_27 викликали швидку допомогу, оскільки він погано себе почував, його оглянув фельдшер, також його возили на огляд, на флюорографію, який на скарги не відреагував, оскільки перед цим з ним спілкувався ОСОБА_12. 06.06.09 р. у слідчого ОСОБА_75, він почав відмовлятися від пояснень, через це ОСОБА_12 повів на другий поверх до кабінету, спричиняючи удари ногами по спині, сідницях, по ногах, де продовжив його бити. ОСОБА_27 наголосив, що він дійсно скоїв злочин, за який засуджений, але протиправними діями ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 при затриманні йому була заподіяна фізична біль, нанесена садно в області лівого передпліччя, гематома і подряпина на правому боці, забій грудної клітки справа, перелом 9 ребра праворуч;
- згідно пояснень потерпілої ОСОБА_28, дослідженими у судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України, встановлено, що 04.06.09 р., вживши у ОСОБА_27 наркотики, вона виходила з його квартири. Виходячи з квартири, невідомі люди відштовхнули її (як вона дізналася пізніше, це були працівники міліції ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13), увірвалися в квартиру і наказали стояти і нікуди не йти, тому вона все бачила. ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_13 били лежачого на підлозі ОСОБА_27, завдаючи йому ногами удари в різні частини тіла. ОСОБА_10 бив усіх, вдарив і її два рази без усякої причини, при цьому ОСОБА_9 також бив її після відповідей на його запитання, а потім пришли поняті. Після проведення обшуку ОСОБА_27 , ОСОБА_30 та її повезли в ЛВ на ст. Сімферополь. Офіційно їх не затримували. ОСОБА_27 відвели в камеру ЛВ на ст. Сімферополь і тримали там, а вона була в кабінеті з ОСОБА_12, ОСОБА_30 з ОСОБА_10, але вночі на 05.06.09 р. у відділі міліції залишилися ОСОБА_12 і ОСОБА_10, а ОСОБА_9 поїхав. ОСОБА_30 і вона до години ночі знаходилися в різних кабінетах, їх систематично перевіряли ОСОБА_12 і ОСОБА_10. Потім ОСОБА_10 пристебнувши її до себе наручниками ночував з нею у машині. Вона бачила, як ОСОБА_27 водили під конвоєм в туалет, він скаржився, що в нього зламані ребра. Відпустили їх з ОСОБА_30 після допиту у слідчого ОСОБА_75 (т.9 а.с.164-166, 181);
- в ході відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_28 (т.9 а.с.171-174) а також на очних ставках з ОСОБА_12 і ОСОБА_13 (т.9 а.с.168, 186-187), потерпіла ОСОБА_28 підтвердила свої пояснення;
- згідно пояснень свідка ОСОБА_27, який є сином ОСОБА_27, допитаний у судовому засіданні пояснив в один із днів у червні 2009 р. приблизно в обідній час вибили вхідні двері, забігли невідомі люди (5 чоловіків і одна жінка), побили батька, зламали йому ребра, розгромили квартиру, це були ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_12. Він бачив, як ОСОБА_10 наносив удари батькові, який знаходився на підлозі у наручниках, а потім його били ОСОБА_9, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 та він ніякого опору не чинив. Після обшуку батька з його співмешканкою на ім'я ОСОБА_71 і ОСОБА_28 затримали і відвезли в Сімферополь;
- згідно пояснень свідка ОСОБА_29, який допитаний у судовому засіданні, показав, що за тиждень до проведення обшуку у ОСОБА_27 ОСОБА_12, ОСОБА_9 і він приїхали до Феодосії де ОСОБА_11 показав їм повію, з якою потрібно було познайомитися. Через тиждень, приїхавши до Феодосії, він, зустрівся з нею та вона купила у ОСОБА_27 наркотики і передала йому. У машині, в якій знаходилися ОСОБА_12, його співмешканка та двоє понятих, в їх присутності він видав наркотики. Потім ОСОБА_12, його співмешканка, яка також була працівником міліції, ОСОБА_13, ОСОБА_11 і ОСОБА_9 пішли на обшук до ОСОБА_27, а він з понятими залишилися в машині. Почувши сильні звуки ударів у двері, піднявся в квартиру і побачив, що двері були вирвані, в квартирі було все перевернуто, на дивані сидів ОСОБА_27, руки в нього були в наручниках. При ньому ОСОБА_27 не били, видимих тілесних ушкоджень на ньому не було. Потім ОСОБА_27, звертаючись до ОСОБА_9, сказав: «Сильно ти мене лупанув», після чого попросив зняти наручники через те, що йому важко дихати;
- як пояснила судовий експерт ОСОБА_72, яка допитана у судовому засіданні, що вона проводила експертизу щодо ОСОБА_27. На момент проведення експертизи їй надавали карту виклику швидкої допомоги від 05.06.09 р. При огляді в слідчому ізоляторі тілесних ушкоджень виявлено не було, проте потерпілий скаржився на біль в правій половині грудної клітки. На підставі чого йому було дано направлення на проведення рентгена дослідження грудної клітки, по представленому рентгенівському знімку локалізація пошкодження була визначена орієнтовно;
- згідно пояснень свідка ОСОБА_73, який допитаний у судовому засіданні, пояснив, що він прибув 05.06.09 р. за викликом до ЛВ на ст. Сімферополь, де оглянув чоловіка, у якого не виявив перелому ребра і видимих тілесних ушкоджень, але підтвердив, що чоловік скаржився на біль в області грудної клітини;
- відповідно пояснень свідка ОСОБА_74, вона, працюючи лікарем-наркологом, 04.06.09 р. проводила огляд ОСОБА_27 На його тілі вона виявила на лівому передпліччі садно, на правому боці гематому і подряпини. Подряпини у ОСОБА_27 були «свіжі» (а.с.28 т.32);
- згідно пояснень свідка ОСОБА_75 у суді, що вона проводила досудове слідство у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_27 Запит від слідчого прокуратури або співробітників УБЕЗ про зняття заходів безпеки, розшифровки або доручення про допит закупника, до якого застосовувалися заходи безпеки в процесі оперативної закупівлі у ОСОБА_27, їй не надходив;
- відповідно до пояснень свідків ОСОБА_76 і ОСОБА_77, вони, в якості понятих, після проведення оперативної закупівлі працівники міліції пішли затримувати особу, яка збула наркотики для проведення обшуку в квартирі ОСОБА_27, зайшли в квартиру та побачили, що двері в квартиру зламані, на підлозі в передпокої лежав господар квартири, тримався рукою за правий бік, корчився від болю і стогнав. ОСОБА_10, питаючи у нього де знаходяться наркотики, бив пластиковою пляшкою по голові, а також кілька разів ударив його ногою в область стегна правої ноги (т.10 а.с.220, 222, 232-233, 234);
- згідно до протоколу огляду квартири ОСОБА_27 зафіксований факт пошкодження вхідних дверей (т.10 а.с.129-130);
- свідки ОСОБА_78, ОСОБА_79 і ОСОБА_80 підтвердили, що до затриманого ОСОБА_27 викликалася швидка допомога;
- відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2745 від 23.11.09 р. у ОСОБА_27 виявлений перелом 9 ребра праворуч по середньо-пахвовій лінії, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що підтверджує факт нанесення йому тілесних ушкоджень (т.10 а.с.117-120, 126-127);
- згідно до документів Кримського наркодиспансеру встановлено, що 04.06.09 р. о 20.25 годині оглянутий ОСОБА_27, а з 19.45 годин до 20.40 годин в цей день проводився огляд ОСОБА_28 і ОСОБА_30 (т.10 а.с.30-39, 70-71);
- відповідно до книги доставлених до ЛВ на ст. Сімферополь зафіксовано, що ОСОБА_27 доставлений 04.06.09 р. о 21 годині і о 22.10 годині переданий ОСОБА_9 Відомостей про доставку ОСОБА_28 і ОСОБА_30 у книзі не має (т.10 а.с.249-252);
- відповідно з відомостями Кримської транспортної прокуратури повідомлення про затримання 04.06.09 р. ОСОБА_27, ОСОБА_28 і ОСОБА_30 в прокуратуру не надходило (т.9 а.с.46).
При досліджені матеріалів кримінальної справи стосовно ОСОБА_27 встановлено, що обшук у його квартирі проведений 04.06.09 р. з 14.05 годин до 16.00 годин, ОСОБА_30 допитувалася у справі 05.06.09 р. з 12:00 до 12.35 годин, ОСОБА_28 допитана 05.06.09 р. з 10 до 10.40 годин, допит ОСОБА_27 розпочато 06.06.09 р. о 15.30 годині, ОСОБА_27 затриманий в порядку ст.115 КПК України 06.06.09 р. о 16 годині (т.10 а.с.155, 157-176, 179, 187, 189, 198, 214).
На думку колегії суддів пояснення потерпілих і свідків у своїй сукупності є логічними, послідовними, такими, що відповідають обставинам справи і підтверджуються матеріалами справи.
Епізод стосовно ОСОБА_31 і ОСОБА_32.
ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що ніякої попередньої змови на перевищення влади, незаконне проникнення до іншого володіння особи та на одержання хабара у них з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 не було. ОСОБА_32 вони з ОСОБА_12 затримували за підозрою в зберіганні наркотиків з метою збуту, у ході особистого огляду при цьому огляд, який проведений в присутності понятих, грошей виявлено не було. ОСОБА_32 і ОСОБА_31 доставили до Сімферополя, для здійснення перевірки повідомлення, яке надійшло про їх причетність до незаконного збуту наркотиків. ОСОБА_31 ніяких грошей їм не передавав.
ОСОБА_12 у судовому засіданні заявив, що діяв законно та в межах своїх повноважень, а на досудовому слідстві обмовив себе і ОСОБА_9 під тиском працівників прокуратури.
ОСОБА_11 у судовому засіданні, не визнаючи себе винним, пояснив, що в злочинну змову із ОСОБА_9 та ОСОБА_12 не вступав, участі в огляд не брав, грошей ні від кого не отримував.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано поставився критично до таких пояснень засуджених, оскільки вони не відповідають матеріалам справи і спростовуються дослідженими і перевіреними в судовому засіданні доказами:
- відповідно пояснень потерпілого ОСОБА_32, який у судовому засіданні, пояснив, що у першій половині червня 2009 р. йому зателефонував ОСОБА_31 і сказав, що є людина, якій потрібні наркотики. Він продав цій людині згорток конопель за 50 грн. Через 5 днів цей же чоловік попросив продати йому побільше конопель та він продав йому коноплю за 100 грн. Після цього зазначений чоловік знову зателефонував, але зустрівшись у парку, він відмовився продавати коноплю і чоловік пішов. Відразу його затримали, наділи йому на руки наручники та доставили в ЛПМ на ст. Феодосія. Працівники міліції ОСОБА_9, ОСОБА_12 і ОСОБА_81 спробували його обшукати, але ОСОБА_32 попросив присутності понятих, яких привів ОСОБА_11. Після цього його обшукали, але нічого при ньому не виявили. Працівники міліції обшукували і автомобіль ОСОБА_31. По дорозі до Сімферополя ОСОБА_9 говорив, що за збут наркотиків він і ОСОБА_31 будуть позбавлені волі, а потім натякав, що за їх з ОСОБА_31 звільнення потрібно заплатити. У Сімферополі ОСОБА_31 відвели в камеру, а його тримали в кабінеті, де весь час запитували, скільки він готовий дати за те, щоб його відпустили і не переслідували. У міліції він перебував 3-3,5 години. За цей час ОСОБА_31 кілька разів приводили з камери і вели назад. Потерпілий вказав, що ОСОБА_9 почав вимагати 100 000 грн. за їх негайне звільнення, потім зменшив суму спочатку до 30 000 грн., потім до 20 000 грн., а потім погодився відпустити їх двох за 15 000 грн. За ініціативою ОСОБА_9 їх з ОСОБА_31 залишили в кабінеті вдвох для того, щоб вони могли домовитися про суму, яку згодні передати в якості хабара міліціонерам. Поговоривши між собою, ОСОБА_32 і ОСОБА_31 вирішили, що ОСОБА_31 віддасть міліціонерам 5000 грн., а ОСОБА_32 пообіцяє привезти їм 10 тис. грн. Після цього один з працівників міліції повернув ОСОБА_31 вилучені в нього речі та гроші, взяв з них 5 000 грн. і передав їх ОСОБА_9, після чого останній звільнив їх. ОСОБА_32, будь-яких грошей , працівникам міліції не передавав;
- ОСОБА_32 під час відтворення обстановки та обставин події підтвердив свої пояснення (т. 12 а.с. 15-17);
- згідно пояснень потерпілого ОСОБА_31, які досліджені судом першої інстанції в порядку ст.306 КПК України (в ред. 1960 р.), встановлено, що в червні 2009 р. він був затриманий працівниками міліції, доставлений до ЛПМ на ст. Феодосія, де працівники міліції вивернули його кишені і виклали на стіл знайдене, при цьому в кишенях було близько 8 000 грн. Працівниками міліції самовільно було доглянуто машину ОСОБА_31 і вилучено коноплю, яку він зберігав для себе. ОСОБА_32 вже був затриманий нібито за продаж наркотиків. ОСОБА_9 та ОСОБА_12 близько о 18 годині привезли його та ОСОБА_32 до ЛВ на ст. Сімферополь, де його автомобіль поставили у дворі відділу, а їх із ОСОБА_32 допитували в різних кабінетах. ОСОБА_31 у ЛВ на ст. Сімферополь ще раз обшукали, за відсутності понятих та складання відповідного документу, виклали на стіл усі речі, в тому числі і гроші. ОСОБА_31 посадили до камери, потім його виводили та знов заводили до камери, погрожуючи, що він і ОСОБА_32 будуть позбавлені волі за збут наркотиків. Він готовий був віддати все, аби вибратися з міліції. В черговий раз, коли його привели в кабінет, він віддав ОСОБА_9 5000 грн., решту в 3000 грн. йому повернули, після чого його і ОСОБА_32 відпустили. ОСОБА_32 перед звільненням обіцяв привезти працівникам міліції гроші, проте обдурив їх і грошей не привіз. Йому, ОСОБА_31, здалося, що ОСОБА_9, ОСОБА_12 і ОСОБА_11 діяли спільно і поділили 5000 грн. між собою, тому що ОСОБА_11 був обізнаний про його діяльність, пов'язану з обміном валюти, тому міліціонери підіслали до них з ОСОБА_32 свою людину для покупки наркотиків для вимагання в подальшому хабара (т.11 а.с. 245-248);
- ОСОБА_31 під час відтворення обстановки і обставин події свої пояснення підтвердив (т. 11 а.с. 254 - 259);
- згідно пояснень свідок ОСОБА_59 встановлено, що ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_9 і ОСОБА_12 про те, що на ст.Феодосія є чоловік на ім'я ОСОБА_82, який обмінює валюту і продає марихуану. ОСОБА_11 запропонував придбати у ОСОБА_82 наркотики і проінструктував, як увійти до нього в довіру. Закупник двічі купував через ОСОБА_31 у ОСОБА_32 наркотичний засіб, при цьому ніяких понятих при придбанні наркотиків не було, будь-які документи не складалися. В черговий раз для покупки наркотиків в Феодосію приїхали ОСОБА_9, ОСОБА_12 і працівник міліції ОСОБА_81. Закупнику були вручені гроші для придбання марихуани та він купив у ОСОБА_32 коноплю за 200 грн., пакет з якою передав ОСОБА_9. Відразу після цього ОСОБА_32 був затриманий, при цьому йому завдали кілька ударів, наділи на руки наручники і доставили в ЛПМ на ст. Феодосія, де їх зустрів ОСОБА_11. ОСОБА_12 у присутності ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_81 і закупника провів особистий огляд ОСОБА_32 та знайшов у нього 200 грн., які йому дав закупник, після цього той не заперечував, що продавав наркотики. Вилучення проходило в присутності понятих, які розписалися в протоколі. Після цього ОСОБА_32 посадили в автомобіль ОСОБА_9 і залишили там з ОСОБА_81. ОСОБА_9 та ОСОБА_12 у присутності ОСОБА_11 стали проводити огляд автомобіля ОСОБА_31, в багажнику якого виявили газетний згорток. Потім ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_81, закупник, ОСОБА_32 і ОСОБА_31 на автомашинах ОСОБА_9 і ОСОБА_31 поїхали в Сімферополь, де його, ОСОБА_59, висадили біля лінійного відділу, а через кілька днів від ОСОБА_10 і ОСОБА_12 дізнався, що той, хто валюту міняв, тримався до останнього, але коли його привели в кабінет до начальника відділу, віддав гроші. ОСОБА_32 пообіцяв віддати 10 000 грн., але «кинув» їх. Крім того, свідок також пояснив, що план здійснення цього злочину ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_12 обговорювали заздалегідь і всі його схвалили. З самого початку вони збиралися отримати хабар, а наміру притягати до відповідальності ОСОБА_32 і ОСОБА_31 за збут наркотиків у них не було. ОСОБА_11 говорив, що він не зможе безпосередньо брати участь у затриманні, тому що ОСОБА_31, нібито, платить його начальнику гроші.
Суд обґрунтовано прийняв як докази потерпілих і зазначених свідків, оскільки вони послідовні, та взаємоув'язуються з письмовими доказами.
Окрім того, згідно пояснень свідків ОСОБА_83 і ОСОБА_84, які показали у судовому, що вони за запрошенням ОСОБА_11 були присутній 17.06.09 р. в якості понятих при огляді автомобіля ВАЗ-2107. Перед оглядом ніякого письмового дозволу на проведення огляду не показували, вони не чули, щоб господар машини надавав дозвіл працівникам міліції на її огляд. У багажнику було виявлено наркотичний засіб. У його присутності огляд чоловіка татарської національності не проводили. Пояснення свідків ОСОБА_83 і ОСОБА_84 узгоджуються з поясненнями потерпілих;
Згідно пояснень свідка ОСОБА_81, який підтвердив, що влітку 2009 р. він, як оперуповноважений СКР ЛВ на ст. Сімферополь, за вказівкою керівництва виїжджав два рази з ОСОБА_9, ОСОБА_12 і якоюсь цивільною особою до Феодосії з метою перевірки інформації про збут наркотиків. Під час другої поїздки інформація підтвердилася, тому після продажу наркотиків закупнику вони з ОСОБА_9 та ОСОБА_12 затримали продавця - чоловіка татарської національності, а також власника машини, яку оглядали.
Як видно з книги доставлених до ЛВ на ст. Сімферополь убачається, що в ній немає відомостей про доставку ОСОБА_31 і ОСОБА_32, але є запис про доставку в чергову частину ЛВ 17.06.09 р. ОСОБА_85 (т. 10 а.с. 249-251).
Згідно з відомостями Кримського транспортного прокурора та Керченського транспортного прокурора повідомлення про проведення обшуку автомобіля ОСОБА_31 в порядку ст.190 ч.7 КПК України до них не надходило.
Наявність адміністративного матеріалу за ст.44 КУпАП відносно ОСОБА_31, підтверджує, що засуджені, спровокувавши і виявивши факт збуту наркотиків, не маючи мети задокументувати злочинні дії ОСОБА_32 і ОСОБА_31 у сфері незаконного обігу наркотиків з метою отримання хабара (т. 11 а.с. 79-95).
На думку колегії суддів, дані обставини в повній мірі відповідають і підтверджуються первинними зізнавальними показаннями підсудного ОСОБА_12, які суд обґрунтовано визнав правдивими.
Епізод стосовно ОСОБА_37.
ОСОБА_12 у судовому засіданні вину визнав лише те, що вносив в матеріали дослідчої перевірки завідомо неправдиві відомості в присутності понятих, про проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_37. Але в іншій частині пред'явленого йому обвинувачення за даним епізодом не визнав, пояснивши, що кримінальна справа щодо нього порушена прокуратурою на підставі сфальсифікованих показань ОСОБА_38 та ОСОБА_37. Наголосив, що ОСОБА_37 дала пояснення під тиском слідчого про те, що не продавала наркотики ОСОБА_38, боячись відповідальності за виявлені у неї при обшуку співробітниками УБНОН ГУ МВС України в АР Крим та співробітниками ОВБ наркотики. Не відповідають дійсності пояснення і ОСОБА_38, який показав, що ОСОБА_37 відмовилася продавати йому наркотики, оскільки закупівлю проводив ОСОБА_38, який проживає по АДРЕСА_12, а на досудовому слідстві і в суді допитувався ОСОБА_38, який проживає за АДРЕСА_13, тобто зовсім інша людина. ОСОБА_12 також послався на те, що внаслідок його дій, будь-якої шкоди охоронюваним законом правам ОСОБА_37 завдано не було, оскільки кримінальну справу у ЛВ на ст. Сімферополь було порушено не стосовно неї особисто, а за фактом продажу наркотиків невстановленою особою.
ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що обвинувачення його у посадовому підлогу носить вигаданий характер, у нього не відбиралися зразки почерку та експертизою не встановлено, що підписи і записи в протоколі допиту ОСОБА_38, складеного від його імені, виконані саме ним, ОСОБА_9. Також просив врахувати, що він допитував свідка ОСОБА_38, який проживає в м. Сімферополі по АДРЕСА_12, а слідчий при призначенні експертизи відібрав зразки почерку у ОСОБА_38, який проживає в АДРЕСА_13, тобто в іншої особи.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано поставився критично до таких пояснень, оскільки вони не відповідають матеріалам справи і спростовуються дослідженими і перевіреними в суді доказами:
- свідок ОСОБА_37 пояснила, що вона не продавала наркотики в липні 2009 р., а також не знала про складання щодо неї документів про продаж нею 19.07.09 р. за місцем проживання наркотиків;
- згідно пояснень свідка ОСОБА_38, допитаного у судовому засіданні, встановлено, що 18.07.09 р. йому зателефонував ОСОБА_12 і запропонував взяти участь у проведенні оперативної закупівлі наркотиків у Джанкої. 19.07.09 р. вони з ОСОБА_12 приїхали в Джанкой на поїзді, ОСОБА_12 провів його на місце, де жила сім'я цигана, сказавши, що вони торгують наркотиками, і дав гроші для їх придбання, але в продажу йому було відмолено, про що він повідомив ОСОБА_12. Повернувшись до Сімферополя, ОСОБА_12 запропонував йому розписатися в документах з неправдивими поясненнями про те, що нібито вони зробили закупку наркотиків, але він відмовився розписуватися. ОСОБА_12 сказав, що сам підпише за нього документи, і попросив, у разі потреби, підтвердити, що це він розписувався в цих документах. У цей же період він зустрічався з ОСОБА_39 і той скаржився, що ОСОБА_12 змушував його розписатися у документах про оперативну закупівлю наркотику, що він погодився і підписав;
- згідно показань ОСОБА_39, допитаний у судовому засіданні, підтвердив, що 19.07.09 р. він не брав участь у якості понятого при проведенні оперативної закупівлі наркотичних засобів у м. Джанкой. Оглянувши пред'явлені йому копії документів, заявив, що підписи і рукописний текст у поясненні виконані їм, а в акті огляду покупця і в протоколі добровільної видачі - іншою особою. Пояснення про свою участь у проведенні оперативної закупівлі підписав на вимогу ОСОБА_12;
- свідок ОСОБА_19 дав аналогічні показання на досудовому слідстві;
Покази свідка ОСОБА_38 та інших свідків достовірні, взаємоув'язуються між собою та письмовими доказами:
- як видно з матеріалів кримінальної справи № 90060 вбачається, що вона була порушена 23.07.09 р. слідчим Устименко Т.Г. за ст. 307 ч.2 КК України за фактом збуту ОСОБА_38 невстановленою особою 0,03 г небезпечного наркотичного засобу «концентрат макової соломи». Усі матеріали дослідчої перевірки зібрано ОСОБА_12, який 19.07.09 р. рапортом доповів начальнику ЛВ на ст. Сімферополь про те, що їм в ході оперативної закупівлі задокументовано факт добровільної видачі закупником ОСОБА_38 полімерного відрізка з в'язкою речовиною темно-коричневого кольору. Постанова про проведення оперативної закупівлі в ОСОБА_37 винесена ОСОБА_9, санкціонована 1-м заступником прокуратури АР Крим 16.07.09 р. Також у зазначеній справі є пояснення від 19.07.09 р. ОСОБА_19 і ОСОБА_39 про те, що вони були присутні в якості понятих при проведенні оперативної закупівлі;
- згідно до акту огляду покупця 19.07.09 р. в присутності понятих ОСОБА_19 і ОСОБА_39 встановлено, що був оглянутий ОСОБА_38, якому вручено 100 грн. для проведення оперативної закупівлі опію у ОСОБА_37 Також є і протокол добровільної видачі у присутності цих же понятих закупником ОСОБА_38 речовини, придбаної ним у дівчини на ім'я ОСОБА_86 по АДРЕСА_14;
- згідно до протоколу допиту свідка від 28.07.09 р. ОСОБА_9 допитав ОСОБА_38 про обставини його участі в проведенні оперативної закупівлі наркотичних засобів 19.07.09 р. у ОСОБА_37 (т. 12 а.с. 96-138).
Як встановлено до висновку почеркознавчої експертизи № 3416 від 28.01.10 р., що рукописні записи «з моїх слів записано вірно, мною прочитано» в поясненні ОСОБА_38 від 19.07.09 р., а також протоколі допиту свідка ОСОБА_38 від 28.07.09 р. виконані не ОСОБА_38, а іншою особою. Підписи від імені ОСОБА_38 в протокол добровільної видачі від 19.07.09 р., в поясненні від 19.07.09 р., в протоколі допиту свідка від 28.07.09 р., в акті огляду покупця від 19.07.09 р. виконані не ОСОБА_38, а іншою особою (т. 12 а.с. 182).
Епізод щодо ОСОБА_33.
ОСОБА_9 у судовому засіданні наполягав на тому, що факт його незаконного проникнення в с. Журавки у двір ОСОБА_34 і незаконне проникнення в інше володіння ОСОБА_33 нічим не підтверджується і спростовується показаннями ОСОБА_34 і ОСОБА_33 про те, що працівники міліції увійшли до них з їх дозволу. В поясненнях ОСОБА_12, ОСОБА_59, ОСОБА_33, його матері та дружини, на його думку, є значні суперечності про місце виявлення кущів конопель у ОСОБА_33, їх кількості і розмірах кущів, процесі їх вилучення. Потерпілий ОСОБА_33 писав заяву і давав обвинувальні пояснення під тиском співробітників УБНОН, УВБ і органу досудового слідства. Послався на численні суперечності в поясненнях свідків про кількість осіб, які виїжджали в с. Журавки, про порядок перебування їх в автомобілях, про товщину пачки грошей, нібито переданої йому ОСОБА_33, про розташування домоволодінь ОСОБА_34 і ОСОБА_33.
ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснював, що він не здійснював незаконного проникнення і незаконного огляду земельної ділянки за місцем проживання ОСОБА_33, зізнавальні пояснення давав під тиском слідчого і співробітників ОВБ.
Колегія суддів з такими доводами засуджених та аналогічними доводами їх апеляцій та їх захисників погодитись не може, оскільки вони були предметом перевірки в суді першої інстанції та обґрунтовано визнані такими, що не відповідають матеріалам справи і спростовуються дослідженими і перевіреними в суді доказами:
- згідно пояснень потерпілого ОСОБА_33 встановлено, що в липні або серпні 2009 р. у дворі свого будинку він побачив двох чоловіків, які представилися працівниками міліції з Сімферополя. Вони, без дозволу, пройшли в теплицю, де виявили три кущі конопель, попросили лопату і сокиру, викопали один з кущів конопель і упакували в шматок полотна. Розуміючи, що його можуть притягнути до кримінальної відповідальності, поцікавився, що з ним буде. ОСОБА_9 або ОСОБА_12 сказали йому, що якщо він заплатить гроші, то все буде добре. ОСОБА_33 запропонувавши їм 3000 грн., він поїхав на своїй машині до подруги матері ОСОБА_87, у якої позичив зазначену суму грошей. Коли повернувся, ОСОБА_9 та ОСОБА_12 знаходилися в альтанці, на столі лежали складені ними документи, коноплі лежала на підлозі. ОСОБА_9 запропонував йому розписатися в документах, запевнивши, що все буде нормально. У документах було написано, що у нього вдома виявлено кущ конопель, який вилучений. Решта кущі працівники міліції не викопували, один з них сказав: «Нехай ростуть». Гроші він у присутності ОСОБА_9 та ОСОБА_12 поклав на стіл під папку, після цього працівники міліції виїхали. За даним фактом його ніхто більше не викликав, для повернення боргу він взяв гроші у своєї матері (т. 13 а.с.145, 154);
- згідно заяві ОСОБА_33, в який зазначено, що в липні-серпні 2009 р. працівники міліції вимагали від нього й отримали хабар в сумі 3000 грн. за непритягнення його до кримінальної відповідальності за виявлення за місцем його проживання рослини конопель(т.13 а.с. 80);
- під час проведення впізнання ОСОБА_33 за фотознімками впізнав ОСОБА_9 і ОСОБА_12 як працівників міліції, які 01.08.09 р. виявили за місцем його проживання кущі конопель і отримали від нього хабар у розмірі 3000 грн. (т.13 а.с.149-150);
- згідно пояснень ОСОБА_88 встановлено, що в кінці літа 2009 р. до них додому приїхали працівники міліції, вона зайшла в будинок і перебувала там. Через деякий час вона вийшла у двір, але її чоловіка ОСОБА_33 не було, працівники міліції сказали, що він зараз повернеться. Потім чоловік розповів їй, що в теплиці працівники міліції виявили і вирвали кущ конопель, тому він з метою уникнення негативних наслідків віддав їм за 3000 грн. (т.13 а.с.160-161);
- згідно пояснень свідка ОСОБА_89, які досліджені судом у порядку ст. 306 КПК України (в ред. 1960 р.), встановлено, що близько о 12 - 13 годині 01.08.09 р. вона повернулася з додому і побачила у дворі раніше незнайомих чоловіків, там же знаходився і її син. Невістки сказала, що міліціонери знайшли у них в теплиці наркотики. Після від'їзду працівників міліції син попросив у неї грошей і сказав, що домовився з працівниками міліції, щоб вони за хабар не притягували його до відповідальності. Вона дала синові 3000 грн., а він віддав їх тому, у кого позичав гроші на хабар. Сусіди бачили, як працівники міліції укладали в багажник кущ конопель, вилучений у них у дворі (т. 13 а.с.142);
- згідно пояснень свідка ОСОБА_87, які досліджені у порядку ст. 306 КПК України (в ред. 1960 р.), підтвердила, що в серпні 2009 р. ОСОБА_33 терміново зайняв у неї 3000 грн., які незабаром їй повернув (т. 13 а.с. 171);
- згідно пояснень свідка ОСОБА_59, який допитаний у судовому засіданні встановлено, що на початку серпня 2009 р. у с. Журавки Кіровського району працівниками ЛВ на ст. Сімферополь ОСОБА_9 та ОСОБА_12 проводився обшук, оскільки знали, що в теплиці одного із будинків вирощується марихуана. Проте обшук проводився з метою подальшого вимагання хабара. ОСОБА_9 взяв з собою для допомоги ОСОБА_22 і ОСОБА_90. Спочатку вони під'їхали з боку АДРЕСА_5, де живе ОСОБА_34 ОСОБА_9 та ОСОБА_12 увійшли на територію двору, повернулися приблизно через 10 хвилин. Після цього вони всі разом поїхали до іншого входу подвір'я, в провулок. ОСОБА_90 та ОСОБА_22 вийшли з машини і стали біля входу в будинок, стежили за навколишнім оточенням. ОСОБА_9 та ОСОБА_12 увійшли на територію домоволодіння, у дворі були господарі будинку. ОСОБА_9, ОСОБА_12, поняті і ОСОБА_33 увійшли в теплицю, де росли кущі конопель. ОСОБА_9 вказав ОСОБА_12 на один з кущів, який був, на його думку, самий зрілий і сказав викопати його. ОСОБА_12 за допомогою лопати викопав кущ конопель, загорнув його в поліетилен. Ниткою пакет не прошивали, поняті на бирці не розписувалися. ОСОБА_33 підійшов до ОСОБА_9 і спробував з ним домовитися. Після розмови ОСОБА_33 сів у свою машину і кудись поїхав. ОСОБА_9 в альтанці склав якийсь документ, при цьому говорив: «Треба ж якось везти назад», тобто цей документ потрібен був для прикриття перевезення марихуани, вилученої у ОСОБА_33. Потім під'їхав ОСОБА_33 і передав ОСОБА_9 пачку грошей купюрами по 100 грн. Ніхто у ОСОБА_33 не приймав пояснення, заяви про те, що він дозволяє огляд його домоволодіння не писав. Це не був обшук з метою документування незаконного обігу наркотиків, а наліт з метою здирства хабара у ОСОБА_33. Вилучена марихуана упакована не була. До відповідальності ОСОБА_33 і його дружина не притягувалися. Решту кущів конопель ніхто не вилучав і не знищував (т.13 а.с.88-92);
- згідно проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_33 було встановлено, що пояснення ОСОБА_59 про місцерозташування двору, альтанки, теплиці і шляхів підходу до двору повністю відповідають дійсності. Також в ході обшуку за вказаною адресою виявлено теплиця, автомобіль ВАЗ 2101 зеленого кольору, а також кущ конопель, який за висновком хімічної експертизи № 1/1704 від 12.11.09 р. є нарковмісною рослиною роду коноплі (т.13 а.с.110-113, 127, 133);
- згідно пояснень свідка ОСОБА_34, які досліджені судом в порядку ст. 306 КПК України (в ред. 1960 р.) встановлено, що 31.07.09 р. до них додому приїздили працівники міліції з Кіровського РВ та оглядали їх двір, а також сусідній двір ОСОБА_33. На наступний день до їхнього двору приїхало кілька машин, у двір увійшли двоє працівників міліції та запитали, чи можна пройти через їх двір на двір ОСОБА_33. Вона здогадалася, що вони шукають наркотики. Через город і через хвіртку вони увійшли в город ОСОБА_33, а потім вийшли назад. Про те, що у ОСОБА_33 була вилучена конопля, вона не знала. Працівники міліції не пропонували їй дати пояснення з приводу конопель (т.13 а.с.182);
- відповідно до показів свідок ОСОБА_91 встановлено, що на прохання ОСОБА_9 він їздив з ним і ОСОБА_12 в с.Журавки в якості понятого в серпні 2009 р. ОСОБА_9 їздив за адресами, але чи заходив він на територію будь-якого домоволодіння, чи вилучав коноплю, він не бачив. Всі події того дня пам'ятає погано;
- відповідно до пояснень свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_90 встановлено, що вони разом з ОСОБА_9, ОСОБА_12 їздили в с. Журавки на обшук або огляд. На місці ОСОБА_9 та ОСОБА_12 заходили в приватний двір, повернулися приблизно через годину. Вони нікуди не заходили (т. 8, а.с.159, т.13, а.с.209);
- згідно пояснень начальника ЛВ на ст. Сімферополь ОСОБА_67 1 - 2 серпня 2009 р. ОСОБА_9 повідомляв по ЖОІ (журналу обліку інформації) про перевірку адрес в с. Журавки. Зі слів ОСОБА_9, в одній з адрес жила 90-річна бабця (ОСОБА_34). ОСОБА_9 підтримував стосунки і обмінювався інформацією з колишнім начальником Кіровського РВ ОСОБА_92 Про виявлення кущів конопель у с. Журавки і отримання ОСОБА_9 3000 грн. в якості хабара ОСОБА_67 нічого не відомо (т.3 а.с.149-150);
Вина засуджених підтверджується і письмовими доказами по справі:
- протоколом відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_12 дав докладні пояснення про обставини проведення обшуку у ОСОБА_33 в с. Журавки (т.5 а.с. 77-81);
- згідно відповідями на запити ЛВ на ст.Сімферополь та Кіровського РВ ГУМВС України в АР Крим факт вилучення працівниками міліції наркотичних засобів 01.08.09 р. в с. Журавки Кіровського району у гр. ОСОБА_33 ними не реєструвався (т.13 а.с. 82, 85);
- журналом обліку інформації (ЖОІ) № 217 в ньому міститься запис № 93 про те, що 31.07.09 р. о 18 годині ОСОБА_9 повідомив, що по АДРЕСА_9 невідомі особи займаються вирощуванням конопель. В т. 3 справи № 8/3-2009 на а.с. 221-222 є аналогічний рапорт ОСОБА_9 від 31.07.09 р., а також його рапорт від 03.08.09 р. про те, що по АДРЕСА_9 проживає ОСОБА_34, яка відмовилася давати пояснення, ділянка повністю проглядається, при огляді кущів не виявлено. Також є супровідний лист вих. № 12/6076 від 03.08.09 р. про направлення вказаного матеріалу начальнику Кіровського РВ (т.3 а.с.12, 14, 19-20);
- поясненнями колишнього начальника Кіровського РВ ОСОБА_92 матеріал № 12/6076 від 03.08.09 р. в Кіровський РВ не надходив (т.13 а.с. 66).
Таким чином, на думку колегії суддів суд першої інстанції обґрунтовано зазначив у вироку, що винність засуджених за даним епізодом підтверджується поясненнями ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_87, ОСОБА_59, які узгоджуються між собою, а також із зізнавальними показаннями ОСОБА_12 на досудовому слідстві, відповідають обставинам справи, не суперечать показанням свідків ОСОБА_91, ОСОБА_22 та ОСОБА_90 і підтверджуються об'єктивно письмовими доказами.
Колегії суддів вважає, що суд першої інстанції правильно розцінив доводи засуджених про недоведеність їх вини як їх спробу ухилитися від відповідальності за вчинене.
Епізод стосовно ОСОБА_35.
ОСОБА_11, ОСОБА_10 і ОСОБА_13 пояснили у судовому засіданні, що обвинувачення побудоване на поясненнях потерпілого і свідків, які надані під час досудового слідства, під тиском працівників міліції, пояснення диктувалися слідчим, впізнання проводилося за вказівкою слідчого по фотографіях, які перебувають у комп'ютері слідчого, проте у суді вказані особи їх, засуджених, не впізнають, стверджуючи, що оглядали домоволодіння ОСОБА_35 і вимагали у неї хабар інші працівники міліції. Погоджуються, що 12.08.09 р. вони приїжджали до ОСОБА_35 для перевірки інформації про незаконне вирощування конопель, проте на територію домоволодіння не заходили, тому що ОСОБА_35 не дозволила їм робити огляд.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано поставився критично до цих пояснень, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та спростовуються дослідженими і перевіреними доказами;
- згідно пояснень потерпілої ОСОБА_35, які були досліджені у судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України (в ред. 1960 р.)., встановлено, що у городі у неї росли коноплі, яка виросла самосівом. 12.08.09 р. вона знаходилася вдома разом з членами своєї сім'ї, сусідкою і друзями сина, коли до її будинку приїхали ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_13, попросили впустити їх у двір. ОСОБА_10 сказав, що йому надійшла інформація про те, що у неї на городі росте конопля. Всі троє працівників міліції почали ходити по двору, ОСОБА_10 і ОСОБА_13 зайшли у времянку, шукали наркотики там. Потім ОСОБА_10 попросив її запросити понятих і ОСОБА_35 покликала ОСОБА_93 і ОСОБА_56. ОСОБА_13 звернув увагу інших працівників міліції на два кущі конопель у городі, ОСОБА_11 став їх фотографувати і запитав, чи вона судима за наркотики. Вона підтвердила цю обставину і ОСОБА_10 сказав їй, що вона буде притягнута до відповідальності і позбавлена батьківських прав. ОСОБА_13 в присутності ОСОБА_11 і ОСОБА_10 став натякати, щоб вона заплатила їм. У неї було 700 російських рублів і вона запропонувала їх міліціонерам, на що ОСОБА_13 відповів: «Ви що знущаєтеся, такі гроші пропонуєте?». Оскільки інших грошей вдома не було, вона подзвонила своєму співмешканцю ОСОБА_36 і попросила принести гроші. ОСОБА_10 складав пояснення від її імені, приїхав ОСОБА_36 і передав в її присутності ОСОБА_13 200 доларів США та 1000 грн. ОСОБА_13 узяв ці гроші і поклав їх у сумку, яка висіла у нього через плече, після чого спалив документи, які ОСОБА_10 сам передав ОСОБА_13. Потім ОСОБА_10 продиктував їй заяву і пояснення про те, що нібито працівники міліції до неї у двір не заходили, що у неї нібито немає претензій до працівників міліції. Кущі конопель ніхто не вирвав і вони залишилися в городі. При цьому вони одразу запропонували їй свої послуги у вигляді прикриття вирощування нею конопель, а ОСОБА_13 сказав: «Нехай росте, нічого, не виривайте». Приблизно через місяць до них приїжджав ОСОБА_11 і сказав: «Скоро буде облава, вирвіть коноплю» (т.14 а.с. 29-32);
- згідно показань ОСОБА_36, дослідженими у судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України (в ред. 1960 р.),встановлено, що12.08.09 р. йому подзвонила ОСОБА_35 і сказала, що до неї додому приїхали працівники міліції. Він поїхав до неї і побачив у її у дворі працівників міліції ОСОБА_13, ОСОБА_11 і ОСОБА_10. Тут же знаходилися сусіди і друзі сина. ОСОБА_13 одразу почав вимагати у нього 800 доларів США за виявлені у ОСОБА_35 наркотики, але він сказав, що у нього є тільки 200 доларів США та 1000 грн. ОСОБА_13 погодився і він передав ці гроші йому за те, щоб стосовно його співмешканки не складали протокол вилучення конопель. Після передачі грошей ОСОБА_10 передав ОСОБА_13 складені документи, які той у нього на очах спалив. ОСОБА_13 також запропонував, щоб він повідомляв їм, хто зберігає наркотики, обіцяючи ділитися з ним грошима за кожен такий факт. ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_13 швидко зібралися і поїхали, кущі конопель не вилучали. ОСОБА_35 потім розповіла, що працівники міліції без постанови зайшли до неї у двір, обшукали времянку, літню кухню і город, сфотографували коноплю, а потім, погрожуючи в'язницею і позбавленням батьківських прав, зажадали хабар, тоді вона запропонувала їм гроші, які у неї були, але їх виявилося недостатньо і тому вона зателефонувала йому, щоб він привіз гроші. Через місяць ОСОБА_11 їх попередив, що скоро повинні приїхати працівники міліції, щоб у них нічого забороненого не було (т.14 а.с.50-53);
- згідно показань свідка ОСОБА_56, які були досліджені у судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України (в ред. 1960 р.)., встановлено, що 12.08.09 р. вона прийшла до своєї подруги ОСОБА_35, у якої в цей час перебували ОСОБА_10, ОСОБА_13 і ОСОБА_11. ОСОБА_11 ходив по двору і фотографував все підряд, у тому числі коноплю. ОСОБА_10 складав якісь документи, запитав її анкетні дані і попросив бути присутньою в якості понятої при огляді ділянки ОСОБА_35. Вона погодилася, назвала свої анкетні дані і ОСОБА_10 записав їх в протокол, де було зазначено, що в городі ОСОБА_35 в її присутності виявлено 2 кущі конопель. ОСОБА_35 в її присутності не писала дозволу про те, що дозволяє провести огляд будинку. ОСОБА_13 і ОСОБА_10 говорили, що ОСОБА_35 загрожує покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, оскільки вона судима за наркотики, казали, що відвезуть її в Сімферополь. ОСОБА_13 сказав, що за 800 доларів США вони не будуть притягувати її до відповідальності. ОСОБА_35 викликала свого співмешканця ОСОБА_36, він приїхав і почав торгуватися з ОСОБА_13 і ОСОБА_10 про суму хабара, показував їм гроші, які були у нього. Згодом ОСОБА_36 сказав їй, що передав ОСОБА_13 200 доларів США та 1000 грн. Також пояснила, що бачила, як ОСОБА_13 і ОСОБА_10 після бесіди з ОСОБА_36 спалили складені ними документи. Після цього ОСОБА_10 продиктував ОСОБА_35 заяву про те, що вона не має до них претензій, що працівники міліції не заходили до них у двір і нічого не дивилися. Кущі конопель працівники міліції не чіпали, вони залишилися в городі. Виходячи з хвіртки ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_13 почали ділити отримані гроші. Вона особисто бачила, що ОСОБА_11 отримав частину грошей і поклав їх собі в кишеню. Через кілька днів вона побачила, як ОСОБА_10 міняв гроші в обмінному пункті в м. Феодосія. Побачивши її, ОСОБА_10 злякався і швидко пішов (т.14 а.с.67-69);
- згідно пояснень свідка ОСОБА_93, які досліджені під час судового слідства в порядку ст. 306 КПК України (в ред. 1960 р.) встановлено, що 12.08.09 р. вона приходила до своєї сусідки ОСОБА_35, у якої у дворі були працівники міліції, які розглядали в її городі два кущі конопель. Її дані ніхто не записував і вона ніде не розписувалася. Увечері того дня ОСОБА_35 розповіла їй, що працівники міліції вимагали від неї гроші за виявлені в її городі кущі конопель (т.14 а.с. 84);
- згідно пояснень неповнолітнього свідка ОСОБА_57 встановлено, що ОСОБА_35 - його мати. 12.08.09 р. він грав у хвіртки, коли до будинку під'їхав автомобіль Фольксваген, з якого вийшли 3 людини, водій попросив покликати матір і він покликав її. Один з працівників показав матері посвідчення і попросив впустити їх у двір. Мати впустила їх, працівники міліції ходили по двору і щось шукали, заходили у времянку, в літню кухню, потім розмовляли з мамою і просили запросити понятих, сказали, що будуть писати протокол. Потім він почув, як хтось із працівників міліції сказав: «Або ми пишемо протокол і вас веземо в міліцію, або ви даєте гроші». Він пішов на вулицю і розповів про це своєму другові. Міліціонери вимагали у матері 800 доларів. Потім приїхав вітчим ОСОБА_36, поговорив з міліцією і вони поїхали. Також свідок підтвердив, що працівники міліції взяли у його батьків гроші і спалили складені ними документи (т.14 а.с.81);
- згідно свідчень неповнолітнього ОСОБА_94, які надані під час досудового слідства аналогічні за змістом свідка ОСОБА_57, який підтвердив, що 12.08.09 р. він знаходився біля будинку ОСОБА_35, де грав з її сином. До будинку під'їхала машина, з неї вийшли три людини і попросили ОСОБА_57 покликати батьків. Той покликав матір і ті, що приїхали зайшли у двір. Через деякий час ОСОБА_57 вийшов і сказав, що приїхала міліція, шукає коноплю і вимагає гроші. Потім ОСОБА_57 покликали в двір і він більше не виходив (т.14 л.д.79).
Вина ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 підтверджується і іншими письмовими доказами:
- згідно заяви ОСОБА_35, зазначено, що 12.08.09 р. в м. Феодосія працівники міліції вимагали та отримали у неї хабар у розмірі 200 доларів США та 1000 грн. за непритягнення її до відповідальності за виявлену у дворі коноплі (т.14 а.с.20);
- свідок ОСОБА_56 за фотознімками впізнала ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_13 як працівників міліції, які вимагали 800 доларів США у ОСОБА_35 і забрали 200 доларів США та 1000 грн. (т.14 а.с.70);
- під час проведення очної ставки із ОСОБА_13, ОСОБА_36 підтвердив свої показання та пояснив, що саме йому він передав 200 доларів США та 1000 грн. за непритягнення ОСОБА_35 до відповідальності за виявлену у неї на городі марихуану (т.14 а.с. 63);
- за фотознімками ОСОБА_35 і ОСОБА_36 впізнали ОСОБА_13, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, як працівників міліції, які вимагали та отримали хабар у розмірі 200 доларів США та 1000 грн., після отримання яких ОСОБА_13 спалив складені ОСОБА_10 документи. ОСОБА_11 був присутній при отриманні хабара і фотографував обстановку у дворі (т.14 а.с.34, 54);
- під час проведення очної ставки ОСОБА_35 з ОСОБА_13 підтвердила свої пояснення та впевнено вказала на нього як на особу, який вимагав і отримав хабар (т.14 а.с.47);
- згідно до протоколу огляду легалізованих матеріалів оперативно-технічних заходів зі зняття інформації з каналів зв'язку ОСОБА_10 (з мобільного телефону НОМЕР_4), останній вів у цей період розмови з ОСОБА_11 про можливість приїхати до нього в Феодосію і варіантах заробити грошей, скаржачись на відсутність засобів до існування. У розмовах 12.08.09 р. згадується, що необхідно поміняти «тугрики», а також те, що отримали вони половину того, що хотіли, при цьому ОСОБА_10 прямо заявляє: «Він взагалі двісті приніс», що повністю відповідає поясненням ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_56 про обставини вимагання 800 доларів США та розміру виплаченої ними суми (т.1 а.с.108, 138-140, 157-162, 167-171);
- згідно до журналу обліку інформації № 217 та т.3 справи № 8/3-2009, встановлено, що ОСОБА_10 рапортом доповів, що в Феодосії по АДРЕСА_10 вирощується конопля з метою збуту, а також те, що дана інформація не підтвердилася, тому що ОСОБА_35 відмовилася показати працівникам міліції своє домоволодіння, претензій до працівників міліції вона не має (т. 3 а.с.12-31);
- згідно наявних у матеріалах справи відомостей в ЛВ на ст. Сімферополь, Феодосійському МВ, ЛО на ст. Джанкой інформація про виявлення ОСОБА_10, ОСОБА_13 і ОСОБА_11 рослин марихуани за місцем проживання ОСОБА_35 не зареєстрована (т.14 а.с.22, 24, 26);
- згідно довідки ГУ НБУ в АР Крим встановлено, що офіційний курс національної валюти України, встановлений НБУ станом на 12.08.09 р., становив 772,84 грн. за 100 доларів США (т.14. а.с.100).
Колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано прийняв як докази пояснення потерпілої ОСОБА_35, свідків ОСОБА_36, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_94, оскільки вони повною мірою узгоджуються між собою, відповідають обставинам справи і підтверджуються об'єктивно зазначеними вище письмовими доказами. У зв'язку з чим, суд першої інстанції обґрунтовано розцінив ці пояснення як правдиві. Суд правильно розцінив доводи засуджених і їх захисників про недоведеність їх вини як спробу ухилитися від відповідальності за скоєне.
Епізоди стосовно ОСОБА_10.
ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що він ніколи і нікому не продавав наркотичні речовини та зазначив, що кримінальна справа розслідувана в чисельними порушеннями кримінально-процесуального закону, а пояснення ОСОБА_41 про обставини придбання наркотиків суперечать аудіо та відеозаписам їх зустрічей. Зауважив, що його допитували протягом доби під час досудового слідства, тому він, під тиском працівників УВС і слідчого, змушений був визнати вину за даним епізодом.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з зазначеними поясненнями, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та спростовуються дослідженими і перевіреними доказами:
- згідно пояснень свідка ОСОБА_41, який на досудовому слідстві (т.1 а.с. 81, 151, 230, 233, т. 4 а.с. 179) та у судовому засіданні встановлено, що він неодноразово здобував у ОСОБА_10 наркотики протягом 2008 - 2009 років. 11.06.09 р. був запрошений працівниками УВБ для участі в якості закупника наркотичних засобів у працівника ВБНОН ЛВ на ст. Сімферополь ОСОБА_10 Він погодився і йому видали 120 грн., купюри відксерокопіювали і переписали, вручили диктофон. Після цього він по телефону домовився з ОСОБА_10 про зустріч на привокзальній площі, де за 120 грн. отримав від нього паперовий згорток з коноплею. Підійшовши до співробітників міліції та понятих, він, ОСОБА_41, пред'явив їм паперовий згорток з коноплею, який ними був оглянутий і опечатаний у приміщенні УВБ. 22 червня 2009 р. його ще раз попросили провести оперативну закупку, він погодився і йому при понятих вручили диктофон і 300 грн. З ОСОБА_10 вони зайшли на вокзалі в приміщення платного туалету, де той продав йому макову солому в паперовому згортку за 300 грн. Також 15 липня 2009 р. за аналогічних обставин працівники УВБ вручили йому 600 грн., за які він на АЗС «ТНК» придбав у ОСОБА_10 макову солому. У всіх випадках він пред'являв співробітникам внутрішньої безпеки і понятим придбані наркотики та розповідав про обставини їх придбання;
- згідно відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_41, свої пояснення свідок ОСОБА_41 підтвердив, показавши на місцевості, де і як ОСОБА_10 незаконно збував йому наркотики. Він пояснив, що ОСОБА_10 з 2008 р. збував марихуану, макову солому, таблетки екстазі, опій ацетильований та екстракційний. Свідок сам часто придбав наркотики у ОСОБА_10, оскільки це було дешевше і він знав, що з наркотиками його ніхто не затримає. Також він вказав місце, де ОСОБА_10 зберігав наркотичні засоби за місцем своєї роботи в ЛВ на ст. Сімферополь (т.4 а.с.151-160);
- згідно пояснень свідка ОСОБА_95, які досліджені в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України встановлено, що 11.06.2009 р. він був запрошений в якості понятого, при проведенні оперативної закупівлі в оперуповноваженого ВБНОН ЛОМ ОСОБА_10 був зроблений особистий огляд закупника, йому вручені грошові кошти в сумі 120 грн., диктофон. Після цього він, другий понятий, закупник, співробітники міліції виїхали в район Залізничного вокзалу, де закупник попрямував у бік приміських кас, а коли через деякий час повернувся, пред'явив паперовий згорток з коноплею, який придбав у ОСОБА_10 У приміщення УВБ, де згорток був повторно оглянутий і опечатаний (т. 1 а.с. 84-90);
- згідно пояснень свідка ОСОБА_96 аналогічними за змістом показань свідка ОСОБА_95;
- згідно пояснень свідка ОСОБА_97, дослідженими у судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України (в ред. 1960 р.) встановлено, що 22.06.09 р. він в якості понятого приймав участь при проведенні оперативної закупівлі у співробітника ВБНОН ЛОМ ОСОБА_10 Був проведений особистий огляд закупника, йому вручені грошові кошти в сумі 300 грн., диктофон. Після цього він, другий понятий, закупник, співробітники міліції виїхали в район Залізничного вокзалу, закупник вийшов з автомобіля, а коли повернувся, пред'явив паперовий згорток з маковою соломкою, пояснивши, що придбав його у ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 140);
- згідно показань свідка ОСОБА_98 які дав аналогічні показання свідка ОСОБА_97;
- згідно пояснень свідків ОСОБА_99 і ОСОБА_100, які були допитані у судовому засіданні встановлено, що 15.07.09 р. вони були запрошені працівниками ОВБ в якості понятих для проведення оперативної закупівлі наркотиків у працівника ЛВ на ст. Сімферополь ОСОБА_10 У будівлі УВБ був складений акт огляду покупця ОСОБА_41, якому вручили диктофон і гроші. Потім вони поїхали в бік залізничного вокзалу, де закупник вийшов з машини і пішов у бік приміських кас. Через деякий час той повернувся і вони поїхали назад в УВБ, де в кабінеті ОСОБА_41 добровільно видав прозорий полімерний пакет, в якому знаходилася речовина рослинного походження. ОСОБА_41 пояснив, що це макова соломка, він її придбав у ОСОБА_10;
- згідно показань свідка ОСОБА_101, які досліджені в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України (в ред. 1960 р.) встаноалено, що з ОСОБА_10 вони працювали в ЛВ на ст. Сімферополь, стосунки між ними нормальні. Після ознайомлення з матеріалами ОТМ по зняттю інформації з каналів зв'язку він, ОСОБА_101, підтвердив, що голос належить саме ОСОБА_10 (т.4 а.с.109-111);
- згідно пояснень свідка ОСОБА_102, досліджених в порядку ст. 306 КПК України (в ред. 1960 р.) встановлено, що ОСОБА_10 в грудні 2008 р. збув їй наркотичний засіб, вимагав і одержав від неї 700 доларів США, змушував її незаконно набувати для нього і передавати з Євпаторії до Сімферополя опій в «чеках» (т.4 а.с. 130-135);
- згідно пояснень свідка ОСОБА_28, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України (в ред. 1960 р.) в червні 2009 р. ОСОБА_10 в її присутності збував затриманої ОСОБА_30 за грошову винагороду наркотики - опій у шприці (т.4 а.с.144).
Правомірно суд прийняв як доказ пояснення свідка ОСОБА_103 на досудовому слідстві, відповідно до яких його знайомий ОСОБА_10, який працював в ЛВ на ст. Сімферополь, в 2008-2009 р., аж до його затримання, він вживав наркотики, зокрема, марихуану, ЛСД, амфетаміни. Також знає, що ОСОБА_10 збував наркотики. Знає близько п'яти осіб, які купували у ОСОБА_10 наркотики. ОСОБА_10 розповідав, що ці наркотики він як працівник міліції забирав у різних громадян. При цьому громадян, які незаконно зберігали ці наркотики, він до відповідальності не притягував, а вилучені наркотики забирав собі. Прослухавши легалізовані записи ОТМ по зняттю інформації з каналів зв'язку свідок пояснював, що впізнає голос ОСОБА_10 і свої розмови з ним. У розмовах ОСОБА_10 питав, як правильно курити рослинні суміші, від яких наступає ефект, аналогічний наркотичному сп'янінню. Зі слів ОСОБА_10, зазначену суміш він вилучив і привласнив у цивільної особи на вокзалі в м. Сімферополі, яка привезла цю суміш з Росії. ОСОБА_10 знав, що його телефон прослуховується і тому свої контакти намагався приховувати (т. 4 а.с. 164).
При цьому суд критично оцінив відмову свідка ОСОБА_103 показань під приводом того, що на досудовому слідстві його примушували обмовити ОСОБА_10, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Колегія суддів вважає, що пояснення на досудовому слідстві є логічними, послідовними, узгоджуються з показаннями інших свідків та відповідають іншим доказам у справі:
- згідно пояснень свідка ОСОБА_104, який у судовому засіданні показав, що знає ОСОБА_10 як працівника ЛВ на ст. Сімферополь на ім'я ОСОБА_10. Прослухавши легалізовані запису ОТМ по зняттю інформації з каналів зв'язку заявив, що впізнає свої розмови з ОСОБА_10. Ці розмови стосуються того, що в день розмов (05.08.09 р.) ОСОБА_10 передав йому речовину рослинного походження у висушеному та подрібненому вигляді, яке вживають шляхом куріння. Після вживання таких речовин настає «незрозумілий стан». Звідки цю речовину брав ОСОБА_10, йому не відомо, але передавав її ОСОБА_10 безкоштовно. Розмова зводиться до того, як вживати передану їм речовину, на скільки частин ділити і скільки часу триває ефект від нього. ОСОБА_10 повідомив, що ділити потрібно на 8 частин і що ефект триває кілька хвилин;
- згідно до постанови про проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів від 01.06.09 р. встановлено, що в 12-й відділ внутрішньої безпеки надходить оперативна інформація про те, що ОСОБА_10 займається незаконним збутом особливо небезпечного наркотичного засобу - марихуани мешканцям м. Сімферополя (т.1 а.с.44);
- згідно акту огляду покупця від 11.06.09 р. з 20 години 30 хвилин до 20 години 45 хвилин був оглянутий ОСОБА_41, якому видано 120 грн. для проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів марихуана у ОСОБА_10 (т.1 а.с.45);
- згідно до акту від 11.06.09 р. ОСОБА_41 виданий диктофон для проведення оперативної закупівлі марихуани у ОСОБА_10 (т.1 а.с.46);
- згідно протоколу оперативної закупівлі від 11.06.09 р. встановлено , що в цей день о 21 години 45 хвилин у ОСОБА_41 вилучено газетний згорток з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження, який 10 хвилин тому він придбав у ОСОБА_10 за 120 грн. в районі вул. Шаталова в м. Сімферополі (т. 1 а.с.48);
- згідно висновку хімічної експертизи № 1/938 від 07.07.09 р. підтверджується, що речовина масою 2,2 г (у висушеному вигляді) є особливо небезпечним наркотичним засобом канабіс (марихуана) (т.1 а.с.75), що підтверджує висновки суду про вид та вагу наркотичного засобу, відносно якого засудженим скоєно злочин;
- згідно з протоколом видачі, огляду і прослуховування диктофона від 11.06.09 р. на ньому є записи розмов між ОСОБА_41 і ОСОБА_10 (т.1 а.с.58);
- згідно акту огляду покупця від 22.06.09 р. убачається, що ОСОБА_41 видані гроші в сумі 300 грн. для проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_10 (т.1 а.с.104). Також ОСОБА_41 вручений диктофон для проведення оперативної закупівлі макової соломки у ОСОБА_10, про що складений відповідний акт (т.1 а.с.107);
- згідно до протоколу оперативної закупівлі від 22.06.09 р. у ОСОБА_41 вилучено речовину рослинного походження. Як пояснив свідок, дана речовина є маковою соломкою, яку він придбав у ОСОБА_10 в платному туалеті залізничного вокзалу за 300 грн. (т.1 а.с.108);
- згідно протоколу видачі, огляду і прослуховування диктофона, який був виданий ОСОБА_41, встановлено , що на диктофоні є записи розмов між ОСОБА_41 і ОСОБА_10, при цьому останній застосовує умовні найменування наркотичних речовин (т.1 а.с.116);
- згідно висновку хімічної експертизи № 1/939 від 07.07.09 р. встановлено, що речовина масою 13,5 г. (у висушеному вигляді) є особливо небезпечним наркотичним засобом маковою соломою (т.1 а.с.133), що підтверджує висновки суду про вид та вагу наркотичного засобу, відносно якого засудженим скоєно злочин;
- згідно акту від 15.07.09 р. в якому зазначено, що був оглянутий покупець ОСОБА_41 та йому видано 600 грн. для проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_10 (т.1 а.с.158), а іншим актом від 15.07.09 р. ОСОБА_41 вручено спеціальну техніку - диктофон для проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_10 (т.1 а.с.159);
- згідно до протоколу оперативної закупівлі від 15.07.09 р. о 20 годині у ОСОБА_41 в присутності понятих вилучено речовину рослинного походження світло-коричневого кольору. Під час вилучення свідок пояснив, що вказана речовина є макової соломою, яку він придбав у ОСОБА_10 в автомобілі Фольксваген в районі вул. Толстого за 600 грн. (т.1 а.с.162);
- згідно висновку хімічної експертизи № 1/1101 від 07.08.09 р. встановлено, що речовина масою 45,8 г. (у висушеному вигляді) є особливо небезпечною наркотичною речовиною макової соломою (т. 1 а.с. 181), що підтверджує висновки суду про вид та вагу наркотичного засобу, відносно якого засудженим скоєно злочин;;
- згідно протоколу видачі, огляду і прослуховування диктофона від 16.07.09 р. на ньому є записи розмов між ОСОБА_41 і ОСОБА_10, які відбулися 15.07.09 р. (т.1 а.с.188).
У суду першої інстанції, не було підстав не довіряти поясненням зазначених свідків, оскільки вони узгоджуються між собою, відповідають обставинам справи, підтверджуються зібраними по справі доказами, вони повною мірою відповідають початковим зізнавальним показанням ОСОБА_10, даними їм на досудовому слідстві в присутності адвоката, коли він свою провину в збуті наркотиків за всіма епізодами визнав повністю, заявив, що жодного заходу впливу на нього не чинилося, а також власноруч у протокол допиту вніс уточнення про те, що 22 червня і 15 липня 2009 р. збув не марихуану, як помилково вказав слідчий в протоколі, а макову солому (т.2. а.с.134).
Оперативна закупівля наркотичних засобів у ОСОБА_10 про вказаних обставинах проведена у відповідності до діючого законодавства.
Епізоди стосовно ОСОБА_13.
ОСОБА_13, на досудовому слідстві і у судовому засіданні визнав себе винним у повному обсязі за даними епізодами. Крім зізнавальних пояснень, його вина підтверджується також зібраними по справі доказами, а саме:
- адміністративними матеріалами стосовно ОСОБА_42. (т. 22 а.с.58-60), стосовно ОСОБА_45 (т. 22 а.с. 125-128, т. 24 а.с. 9-10), стосовно ОСОБА_46 (т. 22 а.с. 218-221), стосовно ОСОБА_49 (т. 23 а.с.45-48), стосовно ОСОБА_55 (т. 23 а.с.98-101), стосовно ОСОБА_52 (т.24 а.с. 9-10);
- згідно протоколу огляду книги служби нарядів встановлено, що ОСОБА_13 заступав у наряд по супроводженню поїздів 04.01.07 р., 14.01.07 р., 16.01.07 р (т. 24 а.с. 12);
Відповідно:
- висновку почеркознавчої експертизи № 1152 від 05.06.09 р. встановлено, що рукописний запис «випив сто грам горілки в плацкартному вагоні», розташований в протоколі № 062835 від 05.01.07 р. про адміністративне правопорушення, виконаний не ОСОБА_42, а іншою особою (т. 22 а.с. 96);
- висновку почеркознавчої експертизи № 504 від 24.03.10 р. встановлено, що підписи від імені ОСОБА_43, розташовані в поясненні у протоколі № 062835 виконані, ймовірно, не ОСОБА_43, а іншою особою (т. 22 а.с. 120);
- висновку почеркознавчої експертизи № 1321 від 23.06.09 р. встановлено, що підписи від імені ОСОБА_45 в протоколі № 062820, в постанові по справі про адміністративне правопорушення від 05.01.07 р. виконані не ОСОБА_45, а іншою особою (т. 22 а.с. 206);
- висновку почеркознавчої експертизи № 503 від 24.03.10 р. встановлено, що підписи від імені ОСОБА_43 в поясненні, в протоколі № 062820 виконані, ймовірно, не ОСОБА_43, а іншою особою (т. 22 а.с. 214);
- висновку почеркознавчої експертизи № 1154 від 29.05.09 р. встановлено, що підписи від імені ОСОБА_46 в протоколі № 062865, в постанові виконані не ОСОБА_46, а іншою особою (т. 22 а.с. 241);
- висновком почеркознавчої експертизи № 1155 від 29.05.09 р. встановлено, що підписи від імені ОСОБА_47 в протоколі № 062865, поясненні від його імені виконані не ОСОБА_47, а іншою особою (т. 23 а.с. 12);
- висновку почеркознавчої експертизи № 3323 від 16.02.09 р. виходить, що підписи від імені ОСОБА_50 в протоколі № 062953 та поясненні від його імені виконані, ймовірно, не ОСОБА_50, а іншою особою (т. 23 а.с. 67);
- висновку почеркознавчої експертизи № 506 від 24.03.10 р. встановлено, що підписи від імені ОСОБА_51. в протоколі № 062953 виконані, ймовірно, не ОСОБА_51., а іншою особою (т. 23 а.с. 95);
- висновку почеркознавчої експертизи № 3325 від 23.02.09 р., встановлено, що підписи від імені ОСОБА_55 в протоколі № 062975 та постанові від 15.01.07 р. виконані, ймовірно, не ОСОБА_55, а іншою особою (т. 23 а.с. 126);
- висновку почеркознавчої експертизи № 505 від 24.03.10 р., встановлено, що підписи від імені ОСОБА_51., розташовані в протоколі № 062975, виконані, ймовірно, не ОСОБА_51., а іншою особою (т. 23 а.с. 163);
- висновку почеркознавчої експертизи № 3326 від 23.02.09 р. підписи від імені ОСОБА_50, розташовані в протоколі № 062975, та поясненні від його імені, виконані, ймовірно, не ОСОБА_50, а іншою особою (т. 23 а.с. 154);
- згідно до висновку почеркознавчої експертизи № 1153 від 05.06.09 р. встановлено, що підпис від імені ОСОБА_53 в протоколі № 063325 від 17.01.07 р. виконаний, ймовірно, не ОСОБА_53, а іншою особою (т. 3 а.с. 7).
Винність засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинах за обставин, що викладені у вироку, підтверджується сукупністю зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів, які правильно оцінені судом і яким дана належна юридична оцінка у вироку.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинів і правильно кваліфікував їх дії:
ОСОБА_9:
- за ч.3 ст.364 КК України, як зловживання владою і службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним інтересам, вчинене працівником правоохоронного органу;
- за ч.2 ст.368 КК України (редакція до 07.04.11 р.), як отримання посадовою особою, яка займає відповідальне становище, в якому б то не було вигляді хабара за невиконання в інтересах того, хто дає хабар і в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з вимаганням хабара;
- за ч.2 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи, незаконне проведення в ньому огляду, вчинене службовою особою;
- за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб;
- за ч.1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, підробка документів;
- за ч.2 ст. 365 КК України, як перевищення влади і службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, що супроводжується насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями;
- за ч. 2 ст. 371 КК України, як свідомо незаконне затримання, незаконний арешт, утримання під вартою;
ОСОБА_10:
- за ч.3 ст.364 КК України, як зловживання владою і службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в особистих інтересах, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним інтересам, вчинене працівником правоохоронного органу;
- за ч.2 ст. 368 КК України (в редакції до 07.04.11 р.), як одержання службовою особою в якому б то не було вигляді хабара за невиконання в інтересах того, хто дає хабар і в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара;
- за ч.2 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи, незаконне проведення в ньому огляду, вчинене службовою особою;
- за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинений за попередньою змовою групою осіб;
- за ч.2 ст.365 КК України, як перевищення влади і службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, що супроводжуються насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями;
- за ч.2 ст.371 КК України, як свідомо незаконне затримання, незаконний арешт, утримання під вартою;
ОСОБА_11:
- за ч.3 ст.364 КК України, як зловживання владою і службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам, вчинене працівником правоохоронного органу;
- за ч.2 ст. 368 КК України (в редакції до 07.04.11 р.), як одержання службовою особою в якому б то не було вигляді хабара за невиконання в інтересах того, хто дає хабар або в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара;
- за ч.2 ст. 365 КК України, як перевищення влади і службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих йому прав і повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, державним та громадським інтересам, що супроводжується насильством, ображають особисту гідність потерпілого, діями;
- за ч.2 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи, незаконне проведення в ньому огляду, вчинене службовою особою;
ОСОБА_12:
- за ч.3 ст.364 КК України, як зловживання владою і службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним інтересам, вчинене працівником правоохоронного органу;
- за ч.2 ст.368 КК України (в редакції до 07.04.11 р.), як одержання службовою особою в якому б то не було вигляді хабара за невиконання в інтересах того, хто дає хабар і в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара;
- за ч.2 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи, незаконне проведення в ньому огляду, вчинене службовою особою;
- за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб;
- за ч.2 ст. 365 КК України, як перевищення влади і службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, що супроводжуються насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями;
- за ч.2 ст.371 КК України, як свідомо незаконне затримання, незаконний арешт, утримання під вартою;
- за ч.1 ст.366 КК України, як службове підроблення, тобто інше підроблення документів, складання завідомо неправдивих документів;
ОСОБА_13:
- за ч.2 ст.365 КК України, як перевищення влади і службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, що супроводжуються насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями;
- за ч.2 ст. 368 КК України (в редакції до 07.04.11 р.), як одержання службовою особою в якому б то не було вигляді хабара за невиконання в інтересах того, хто дає хабар і в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара;
- за ч.3 ст.364 КК України, як зловживання владою і службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадян, державним інтересам, вчинене працівником правоохоронного органу;
- за ч.2 ст.162 КК України, як незаконне проникнення у житло, інше володіння особи, незаконне проведення в них огляду, вчинене службовою особою;
- за ч.1 ст.366 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, підробка документів.
Доводи апелянтів про суттєве порушення кримінально-процесуального закону органами досудового слідства та судом, в зв'язку з неконкретним викладенням обвинувачення засудженим є необґрунтованими.
Досудовим слідством та судом обвинувачення ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 викладено конкретно у відповідності до положень ст.ст. 132, 223, 334 КПК України. Слідством та судом детально відображені всі передбачені законом елементи вчинених апелянтами злочинів, передбачених КК України з перерахуванням всіх необхідних кваліфікуючих ознак злочинів, їх винним діям дана відповідна кваліфікація.
Вирок суду відповідає вимогам ст.ст. 334 КПК України.
Доводи захисника ОСОБА_4 про відсутність у вироку вказівки скоєння злочинів «працівниками правоохоронних органів» спростовуються змістом вироку з якого видно, що судом відображені в мотивувальній частині вироку, як місце служби засуджених їх посади, та назви правоохоронних органів в яких вони проходили службу.
Безпідставними є доводи захисника ОСОБА_4 про порушення судом права на захист ОСОБА_9, оскільки судові дебати проведені за відсутності захисника та засудженого ОСОБА_12 про те, що в судових засіданнях 10.07.2012, 17.09.2012 року суд незаконно розглядав справу за відсутності його захисника, оскільки з протоколів судових засідань вбачається, що ОСОБА_9 при проведенні судових дебатів погоджувався, в тому числі і письмово на розгляд справи за відсутності захисника, а ОСОБА_12 давав таку згоду при розгляді справи 17.09.2012 року, 20.08.2012 року розгляд справи не відбувався, а 10.07.2012 року захисник приймав участь у судовому засіданні (т. 32 а.с. 236,263, т. 33 а.с. 56,145,166,т. 31 а.с.51-53).
Такими, що не відповідають матеріалам справи є і посилання ОСОБА_12 на незаконну відмову йому досудовим слідством в наданні йому захисника при його затриманні та пред'явлення обвинувачення і допиту в якості обвинуваченого. Так при допиті в якості свідка ОСОБА_12, його в наступному затриманні, його інтереси представляв захисник ОСОБА_105, а в подальшому при допиті в якості обвинуваченого, ОСОБА_12 письмово відмовився від захисника (т.4 а.с. 50,84, т.5 а.с. 1,24,27,40,50).
Судом правильно відкинуті доводі засуджених про незаконність проведення на досудовому слідстві оперативно-технічних заходів, так як такі заходи санкціоновані Апеляційним судом АР Крим ( т.1 а.с.42).
Колегія суддів вважає безпідставними доводи захисника ОСОБА_3 і засудженого ОСОБА_10 про відсутність в діях останнього складу будь якого злочину та посилання на факт відмови в порушенні кримінальних справ за ст.ст. 308, 368 КК України відносно засуджених та за ст. 369 КК України - відносно сім'ї ОСОБА_16.
Дійсно досудовим слідством постановою від 26.02.2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину за ст. 368 ч.1,2 КК України (за епізодом отримання грошових коштів 06.01.2009 року від ОСОБА_18) відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (т. 6а.с. 224-225), постановою від 22.03.2010 року припинено кримінальне провадження за відсутністю складу злочину відносно ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10 за ст. 308 КК України (за епізодом від 11.10.2008 року за фактом заволодіння наркотичними засобами, а саме кущами коноплі у ОСОБА_17 (т. 6 а.с. 19-20). Постановою від 10.02.2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину за ст. 368 ч.2 КК України відносно ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 за епізодом отримання коштів 22.04.2009 року від ОСОБА_20 ( т. 7 а.с. 232-233) та відмовлено 26.02.2010 року по факту збуту останньому в той же день наркотичних засобів відносно тих же осіб за ч.2 ст.307 КК України за відсутністю складу злочину. Але слідством вказані епізоди дій, які відображені в постановах про відмову в порушенні кримінальних справ, обвинуваченим не інкримінувались, та у вироку їх не має. А факт винесення слідством постанов про відмову в порушення кримінальної справи від 05.03.2010 року відносно ОСОБА_17 та ОСОБА_16 за ст. 369 КК України ( т. 6 а.с. 181-184) та від 10.02.2010 року відносно ОСОБА_20 за ч.2 ст. 307 КК України з передачею матеріалу для прийняття заходів адміністративного стягнення не впливає на наявність складу злочинів у засуджених по зазначеним епізодом. Перераховані постанови не скасовувались компетентними органами.
Постанова ж начальника слідчого відділу прокуратури АР Крим від 22.03.2010 року, якою скасована постанова слідчого про перекваліфікацію дій ОСОБА_11 з ч.2 ст. 368 КК України на ст. 189 ч.2 КК України відповідає вимогам ст. 227 КПК України та винесена в межах компетенції начальника відділу, що спростовує доводи засудженого ОСОБА_11.
Зізнавальні показання як ОСОБА_12 так і ОСОБА_10 на досудовому слідстві, колегія суддів вважає правдивими з огляду на те, що вони дані добровільно, підтверджуються відеозаписом вказаних слідчих дій і взаємоув'язуются з іншими перерахованими у вироку доказами.
Відповідно до постанови старшого слідчого прокуратури АР Крим від 14.02.2014 року Чувашльовою Н.І. (яка залучена в ході апеляційного розгляду справи) після перевірки заяв ОСОБА_12 про застосування недозволених методів дізнання та слідства, кримінальне провадження відносно слідчого ОСОБА_109, працівників УВБ ГУ БОЗ в АР Крим ОСОБА_106, ОСОБА_107 закрито у зв'язку з відсутності події кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 ч.2 КК України, що спростовує доводи апеляції засудженого ОСОБА_12 в цій частині.
З тих же підстав колегія суддів вважає необґрунтованими доводи всіх апелянтів про незаконні дії оперативних працівників міліції та УВБ при проведенні оперативно-розшукових заходів , з урахуванням того, що у зазначеній постанові проводилась перевірка наявності вказаних фактів та встановлена їх відсутність. По справі також проводилась перевірка працівниками прокуратури АР Крим законності дій оперативних працівників і порушень закону в їх діяльності не встановлено.
Відеофіксація слідчих дій на досудовому слідстві відповідало вимогам ст. 85-2 КПК України, у зв'язку з чим доводи захисника ОСОБА_3 про незаконність такої фіксації є неправомірними.
Доводи апелянтів про незаконність порушення кримінальної справи, в зв'язку із зверненням потерпілих по справі через значний проміжок часу (1-2 роки), не мають правового значення, оскільки всі кримінальні справи досудовим слідством порушені у відповідності до положень ст. 94, 95, 97 КПК України, в межах строків притягнення до кримінальної відповідальності. Посилання апелянтів на тиск на потерпілих та свідків, чиї показання приведені на підтвердження обвинувачення, з боку останнього колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі факти не підтверджуються матеріалами кримінальної справи.
У суду не було підстав вважати, що свідок ОСОБА_58 допитувався у справі під іншими вигаданим прізвищами ОСОБА_41, ОСОБА_29, ОСОБА_38, ОСОБА_59, що стверджував в апеляції захисник ОСОБА_4 та інші апелянти і на думку колегії суддів, суд правомірно прийняв їх пояснення як докази, з урахуванням того, що вони підтверджені іншими доказами по справі.
Даними перерахованих свідків суд правильно здійснив в порядку, передбаченому ст.ст. 52 -1, 52-3 КПК України з дотриманням заходів безпеки (в масках та окулярах), зважаючи на прохання самих свідків , які мали підстави непокоїтися за свою безпеку. Такі заходи обґрунтовано застосовані і на досудовому слідстві.
З цих же підстав суд допитував зазначених свідків у відповідності засуджених, в порядку передбаченому ст. 303 КПК України, в зв'язку з чим доводи апелянтів про незаконні допити вказаних свідків є необґрунтованими.
Посилання засуджених на недопустимість показів свідка ОСОБА_58, в зв'язку з тим, що він є наркоманом, спростовується постановою слідства від 26.02.2010 року про відмову в порушенні відносно нього кримінальної справи за ст. 307 ч.2 КК України за відсутністю в його діях складу злочину ( т. 7а.с. 20-21) та зважаючи на відсутність по справі доказів, вказані твердження не відповідають матеріалам справи. Необґрунтованими є і доводи захисника ОСОБА_4 про відсутність у ОСОБА_27 тілесних ушкоджень, оскільки судом правильно зроблений висновок про спричинення останньому ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13 і ОСОБА_12 фізичного болю, саден, забою грудної клітини справа, перелому 9-го ребра справа, на підставі пояснень самого потерпілого, свідків ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_76, ОСОБА_77, експерта ОСОБА_108, висновку судово - медичної експертизи (т. 10 а.с. 117-120), що у сукупності не суперечать показам потерпілого про спричинення тілесних ушкоджень засудженими у вказаний судом час.
Висновки фоноскопичного дослідження щодо ідентичності голосів свідків ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_38, ОСОБА_29, ОСОБА_41 від 29.04.2013 року ( т. 37 а.с. 244-251), проведеного за заявою захисника ОСОБА_4 на який посилається останній в підтвердження невинуватості ОСОБА_9, не може бути прийнятий колегією суддів як доказ, оскільки виготовлений (проведений) за межами розгляду кримінальної справи і не підтверджується іншими об'єктивними доказами.
Проведення такого фоноскопичного дослідження в судовому засіданні було неможливо, оскільки в процесі його підготовки необхідно було індентифікувати свідків, що суперечили застосованим відносно них заходів безпеки у порядку , передбаченому ст.ст. 52-1, 52-3 КПК України ( у редакції 1960 року).
Судом перевірені доводи захисника ОСОБА_14 про незаконне вилучення слідством автомобіля «Фольксвагену». Як видно із матеріалів справи (т. 31 а.с.149), слідчим обґрунтовано на підставі ст. 78 КПК України, цей автомобіль визнано речовим доказом, з огляду на те, що ним керував ОСОБА_10
Ні слідством, ні судом права ОСОБА_14 не порушені, зважаючи на факт повернення останній за ухвалою і за вироком суду зазначеного автомобіля.
З доводами апелянтів про порушення судом кримінально-процесуального закону, неповноти, однобічності судового слідства, в зв'язку з неявкою в судові засідання значної кількості потерпілих та свідків, колегія суддів не погоджується, оскільки суд обґрунтовано , в порядку передбаченому ст. 306 КПК України оголосив та дослідив їх пояснення на досудовому слідстві, та дав належну оцінку, правомірно пославшись на них як на докази, оскільки вони неодноразово не з'являлись на виклики до суду.
При цьому суд у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону оцінив за епізодом ОСОБА_35 покази потерпілої ОСОБА_35 , свідків ОСОБА_36, ОСОБА_56,ОСОБА_57 (т. 14 а.с. 29,32,47,50-53,63, 67-69, 81) правомірно оголосивши їх в порядку ст. 306 КПК України.
Посилання апелянтів на відсутність у всіх засуджених складу злочину по всім інкримінованим їм епізодам спростовується перерахованими судом у вироку показами потерпілих, свідків,письмовими доказами у їх сукупності.
Необґрунтованими є посилання всіх апелянтів на незаконне посилення судом покарання засудженим в порівнянні з скасованим вироком того ж суду від 29.06.2011 року і порушення вимог ст. 375 КПК України.
Відповідно до ухвали Апеляційного суду АР Крим від 18.10.2011 року (т. 29 а.с. 263-275) апеляцію прокурора, в тому числі і на м'якість призначеного покарання засудженим - задоволено. Скасовуючи вказаний вирок відносно всіх засуджених з причини суттєвого порушення кримінально-процесуального закону і направляючи справу на новий судовий розгляд апеляційною інстанцією було вказано на необхідність суду при новому розгляді в тому числі і перевірити доводи прокурора про м'якість призначеного покарання. Прокурор в апеляції посилається також і на невідповідність призначеного всім засудженим покарання ступеню тяжкості вчинених ними злочинів і даним про їх особи.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом не допущено порушення положень ст. 375 КПК України, а покарання засудженим судом призначене у суворій відповідності до вимог ст. 65 КК України.
При цьому колегія суддів у відповідності до положень ст.ст. 356, 365 КПК України не вправі переглядати у апеляційному порядку ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 18.10.2011 року, про що просить у своїй апеляції захисник ОСОБА_5, так як це виходить за межі компетенції апеляційного суду.
Колегією суддів перевірені і доводи захисника ОСОБА_3 і засудженого ОСОБА_10 про те, що суд незаконно засудив його за ст. 307 ч.2 КК України, захисника ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_11 про незаконне засудження останнього за ст. 368 ч.2, 364 ч.3 КК України, засудженого ОСОБА_13 про незаконне засудження останнього за ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч.2 ст. 162 КК України, які мотивують свої апеляції тим, що раніш скасованим вироком від 29.06.2011 року ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 виправдані за вказаним обвинуваченням.
Колегія судді вважає, що і в цій частині апеляції задоволенню не підлягають оскільки з тексту ухвали Апеляційного суду АР Крим від 18.10.2011 року вбачається, що попередній вирок, відносно всіх засуджених скасовано в повному обсязі , задовольнивши апеляцію прокурора, в тому числі і на незаконне виправдання засуджених.
Судом при новому розгляді справи, визнано всіх засуджених винними в інкримінованих їм злочинах не допущено порушення кримінально-процесуального закону. Вирок суду відповідає вимогам ст.ст. 334, 375 КПК України.
Факт ознайомлення засудженого ОСОБА_10 з кількома постановами при призначення експертиз на досудовому слідстві тільки після їх проведення, на що він звертає увагу з захисником в апеляціях, на думку колегії суддів, не може бути підставою для скасування вироку зважаючи на те, що цей факт не вплинув на доведеність вини засудженого. Засуджений ОСОБА_10 зі своїм захисником мали право на протязі досудового слідства заявити клопотання про призначення додаткових чи повторних експертиз.
Що стосується апеляційних вимог засудженого ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_10 про скасування вироку, в зв'язку із заінтересованістю судді Гнусарєва В.К. у результатах розгляду справи, посилання апелянтів на висловлювання суду щодо доведеності вини засуджених та про призначення покарання останнім в перервах між судовими засіданнями та на роздруківки, зроблені апелянтами ніби то розмов судді з вказаних питань, на думку колегії суддів не можуть бути підставами для скасування вироку, так як апелянтами не представлені докази на підтвердження вказаних висловлювань саме суддею - доповідачем і по зазначеній справі.
По справі не встановлено порушень кримінально-процесуального закону які безумовно тягнуть за собою скасування або зміну вироку.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу суду першої інстанції на необхідність вирішення питання в порядку, передбаченому ст.ст. 409, 411 КПК України про уточнення строку відбування покарання засудженим ОСОБА_10 строк відбування покарання зазначено з 04.11.2009 року, в той час як з протоколу його затримання (т.3 а.с.118) слідує, що засудженого затримано 04.09.2009 року і весь час до винесення вироку судом він знаходився під вартою.
При призначенні покарання засудженим суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особисті дані щодо кожного засудженого, як пом'якшуючі, так й обтяжуючі покарання обставини. Підстав для призначення їм більш м'якого покарання колегія суддів не вбачає.
На думку колегії суддів в апеляції прокурора обґрунтовано вказано, що суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_12 і ОСОБА_13 покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у виді 2 років обмеження волі кожному, не призначив їм додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, яке є обов'язковим, та не мотивував причини не призначення обов'язкового додаткового покарання.
Колегія суддів вважає, що засудженим ОСОБА_12 та ОСОБА_13 при призначенні покарання за цією статтею треба призначити обов'язкове додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 роки.
Доводи прокурора про неправильно застосування судом додаткового покарання, а саме - спеціального звання є обґрунтованими.
За вироком суду особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, засуджений за тяжкий чи особливо тяжкий злочин може бути їх позбавлений.
У постанові Верховного Суду України № 7 в п.п. 15,16 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» рекомендовано судам при постановленні вироку обговорювати питання про застосування поряд з основним покаранням відповідного додаткового для запобігання вчинення нових злочинів суд може позбавити військового, спеціального званні, рангу, чину або кваліфікаційного класу. При цьому, визнавши підсудного винним у вчиненні кількох злочинів, відповідальність за які передбачена різними статтями (частинами статей) КК України, суд повинен призначити додаткове покарання окремо за кожний злочин, а потім остаточно визначити його за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України. Призначення додаткового покарання, як основного, лише за сукупністю злочинів є неприпустимим.
Суд у порушення вказаних вимог закону та роз'яснення постанови Пленуму, призначив кожному із засуджених додаткове покарання у виді позбавлення звання тільки за сукупністю злочинів, чим допустив неправильне застосування кримінального закону.
Колегія суддів, враховуючи факт скоєння всіма засудженими великої кількості злочинів, в тому числі неодноразового вчинення ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12, тяжких злочинів, їх особливу зухвалість, вважає за необхідність позбавити спеціального звання всіх засуджених.
ОСОБА_9 скоїв злочини, передбачені ч. 3 ст. 364, ч.2 ст. 365, ч. 2 ст. 368, ч.2 ст. 307 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, за скоєння кожного з цих злочинів відповідно до ст. 54 КК України слід призначити додаткове покарання, передбачене ст. 54 КК України та позбавити ОСОБА_9 звання «капітана міліції».
ОСОБА_10, скоїв тяжкі злочини, передбачені ч. 3 ст. 364, ч.2 ст. 365, ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 307 КК України, також за скоєння кожного з цих злочинів згідно зі ст. 54 КК України йому слід призначити додаткове покарання та позбавити звання «лейтенант міліції».
ОСОБА_12, при призначенні йому покарання, підлягає позбавленню звання «старшого лейтенанта міліції» згідно зі ст. 54 КК України за скоєння ним тяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч.2 ст. 365, ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 307 КК України.
ОСОБА_11, який скоїв тяжкі злочини, передбачені ч. 3 ст. 364, ч.2 ст. 365, ч. 2 ст. 368 КК України згідно зі ст. 54 КК України підлягає позбавленню звання «лейтенанта міліції» при призначенні покарання за скоєння кожного з цих тяжких злочинів.
ОСОБА_13 підлягає позбавленню звання «прапорщик міліції» згідно зі ст. 54 КК України при призначенні покарання за скоєння кожного із тяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч.2 ст. 365, ч. 2 ст. 368 КК України.
Разом з тим, як вбачається з апеляції прокурора, де ставиться питання про призначення ОСОБА_13 основного покарання згідно з ч. 1 ст. 70 КК України у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі, однак в апеляції та доповненні до неї питання про скасування вироку у зв'язку з м'якістю призначеного основного покарання засудженим, у тому числі ОСОБА_13 не ставиться.
За таких обставин, апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, вирок суду у частині призначеного засудженим покарання - скасуванню через неправильне застосування кримінального закону при призначенні додаткового покарання з постановленням нового вироку.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне звільнити ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, від призначеного за даним вироком покарання за ст. 366 ч.1 КК України, у відповідності до вимог ст. 49, ст. 74 ч.5 КК України, задовольнивши частково їх апеляції, з урахуванням спливу трьохрічного строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за скоєння злочину невеликої тяжкості.
Колегія суддів враховує, що злочини, передбачені ст. 366 ч.1 КК України, ОСОБА_13 вчиненні у 2007 та 2009 роках, а ОСОБА_9 та ОСОБА_12 у 2009 р.
Враховуючи викладене, керуючись п. 15 Перехідних положень КПК України (в ред. 2012 р.), ст. ст. 362, 365-366, 372, 378 КПК України (в ред. 1960 р.), колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги прокурора, засудженого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_13, ОСОБА_12- задовольнити частково.
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_10 та його захисників-адвоката ОСОБА_3 і ОСОБА_14, засудженого ОСОБА_11 та його захисника ОСОБА_5 - задоволенню не підлягають.
Вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2012 року стосовно ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 в частині призначеного їм покарання скасувати через неправильне застосування кримінального закону.
Призначити покарання:
ОСОБА_9:
- за ч.1 ст.366 КК України 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 роки.
У відповідності до ст. 49, ст. 74 ч.5 КК України звільнити ОСОБА_9 від призначеного покарання за даним вироком за ст. 366 ч.1 КК України покарання, в зв'язку з закінченням строку давності.
ОСОБА_9 призначити покарання:
- за ч.2 ст.162 КК України 3 роки позбавлення волі;
- за ч.3 ст.364 України 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 роки, з конфіскацією всього особисто йому належного майна, на підставі ст. 54 КК України позбавити звання «капітан міліції»;
- за ч.2 ст.365 КК України 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки, на підставі ст. 54 КК України позбавити звання «капітан міліції»;
- за ч.2 ст.368 КК України 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки, з конфіскацією всього особисто йому належного майна, на підставі ст. 54 КК України позбавити звання «капітан міліції»;
- за ч.2 ст.371 КК України 3 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.307 КК України 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто йому належного майна, на підставі ст. 54 КК України позбавити звання «капітан міліції»;
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_9 покарання 8 (вісім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки, та з конфіскацією всього особисто йому належного майна. На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_9 звання «капітан міліції»;
ОСОБА_10:
- за ч.2 ст.162 КК України 3 роки позбавлення волі;
- за ч.3 ст.364 КК України 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 роки, з конфіскацією всього особисто йому належного майна, на підставі ст. 54 КК України позбавити звання «лейтенант міліції»;
- за ч.2 ст.365 КК України 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки, на підставі ст. 54 КК України позбавити звання «лейтенант міліції»;
- за ч.2 ст.368 КК України 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки, з конфіскацією всього особисто йому належного майна, на підставі ст. 54 КК України позбавити звання «лейтенант міліції»;
- за ч.2 ст.371 КК України 3 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.307 КК України 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто йому належного майна, на підставі ст. 54 КК України позбавити звання «лейтенант міліції».
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_10 покарання 8 (вісім) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки, та з конфіскацією всього особисто йому належного майна. На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_10 звання «лейтенант міліції»;
ОСОБА_12:
- за ч.1 ст.366 КК України 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки.
У відповідності до ст. 49, ст. 74 ч.5 КК України звільнити ОСОБА_12 від призначеного покарання за даним вироком за ст. 366 ч.1 КК України покарання, в зв'язку з закінченням строку давності.
ОСОБА_12 призначити покарання:
- за ч.2 ст.162 КК України 3 роки позбавлення волі;
- за ч.3 ст.364 КК України 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією всього особисто йому належного майна, на підставі ст. 54 КК України позбавити звання «старший лейтенант міліції»;
- за ч. 2 ст.365 КК України 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 роки, на підставі ст. 54 КК України позбавити звання «старший лейтенант міліції»;
- за ч.2 ст.368 КК України 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки, та з конфіскацією всього особисто йому належного майна, на підставі ст. 54 КК України позбавити звання «старший лейтенант міліції»;
- за ч.2 ст.371 КК України 3 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.307 КК України 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто йому належного майна, на підставі ст. 54 КК України позбавити звання «старший лейтенант міліції»;
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_12 покарання 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією всього особисто йому належного майна. На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_12 спеціального звання «старший лейтенант міліції».
ОСОБА_11:
- за ч.2 ст.162 КК України 2 роки позбавлення волі;
- за ч.3 ст.364 КК України 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 роки з конфіскацією всього особисто йому належного майна, на підставі ст. 54 КК України позбавити звання «лейтенант міліції»;
- за ч.2 ст.365 КК України 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 роки, на підставі ст. 54 КК України позбавити звання «лейтенант міліції»;
- за ч.2 ст.368 КК України 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки, з конфіскацією всього особисто йому належного майна, на підставі ст. 54 КК України позбавити звання «лейтенант міліції».
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_11 покарання 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією всього особисто йому належного майна. На підставі ст.54 КК України позбавити підсудного ОСОБА_11 спеціального звання «лейтенант міліції».
ОСОБА_13:
- за ч.1 ст.366 КК України 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки.
У відповідності до ст. 49, ст. 74 ч.5 КК України звільнити ОСОБА_13 від призначеного покарання за даним вироком за ст. 366 ч.1 КК України покарання, в зв'язку з закінченням строку давності.
ОСОБА_13 призначити покарання:
- за ч.2 ст.162 КК України 2 роки позбавлення волі;
- за ч.3 ст.364 КК України 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 2 роки, з конфіскацією всього особисто йому належного майна, на підставі ст. 54 КК України позбавити звання «прапорщик міліції»;
- за ч.2 ст.365 КК України 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 роки, на підставі ст. 54 КК України позбавити звання «прапорщик міліції»;
- за ч.2 ст.368 КК України 6 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 3 роки, з конфіскацією всього особисто йому належного майна, на підставі ст. 54 КК України позбавити звання «прапорщик міліції».
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_13 покарання 6 (шість) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією всього особисто йому належного майна. На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_13 спеціального звання «прапорщик міліції».
В порядку ст. ст. 409, 411 КПК України (в ред. 1960 р.) суду першої інстанції вирішити питання про обчислення строку відбування покарання засудженим ОСОБА_10
Запобіжний захід засудженим залишити без зміни - тримання під вартою.
В решті вирок залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений у касаційному порядку в судову палату у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженим, які тримаються під вартою - в той же строк з моменту вручення їм копій вироку.
С У Д Д І:
Язєв С.О. Опанасюк О.Д. Дорошенко Т.І.
- Номер: 1-в/332/20/16
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 1-797/11
- Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя
- Суддя: Опанасюк О.Д.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.01.2016
- Дата етапу: 02.02.2016
- Номер: 1-в/310/40/16
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 1-797/11
- Суд: Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
- Суддя: Опанасюк О.Д.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 13.01.2016
- Дата етапу: 18.01.2016
- Номер: 1-в/212/138/17
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 1-797/11
- Суд: Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу
- Суддя: Опанасюк О.Д.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.05.2017
- Дата етапу: 15.06.2017
- Номер: 1/3822/11
- Опис:
- Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
- Номер справи: 1-797/11
- Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
- Суддя: Опанасюк О.Д.
- Результати справи: розглянуто з постановленням вироку
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 30.06.2011
- Дата етапу: 21.07.2011
- Номер: 1/2027/29920/11
- Опис:
- Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
- Номер справи: 1-797/11
- Суд: Московський районний суд м. Харкова
- Суддя: Опанасюк О.Д.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 16.12.2010
- Дата етапу: 08.11.2011
- Номер: 1/6545/11
- Опис:
- Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
- Номер справи: 1-797/11
- Суд: Дзержинський районний суд м. Харкова
- Суддя: Опанасюк О.Д.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.03.2011
- Дата етапу: 19.09.2011