ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 лютого 2014 року Справа № 5016/313/2012(13/29)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді Палій В.М.,

судді Васищака І.М.,

судді Овечкіна В.Е.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 12.02.2013р.

у справі господарського суду Миколаївської області № 5016/313/2012(13/29)

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок-Торг-Сервіс"

про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства

та статуту товариства в редакціях, прийнятих спірними рішеннями

загальних зборів учасників товариства,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2013р. у справі № 5016/313/2012 (13/29).

Особа, що подала скаргу, не є стороною у справі. Звертаючись з даною касаційною скаргою, скаржник посилається на те, що ухвалене у даній справі рішення стосується його прав та обов'язків, так як він являється учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок-Торг-Сервіс".

Вказана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з таких підстав

Відповідно до ст.107 ГПК України, правом касаційного оскарження прийнятих у справі судових актів наділені сторони у справі, прокурор, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Зміст названої норми свідчить, що судове рішення, оскаржуване такою особою, повинно безпосередньо стосуватися її прав та обов'язків. Суд має вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник або міститься судження про нього у відповідних правовідносинах. При цьому в мотивувальній частині рішення повинні міститися висновки суду про права та обов'язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки цих осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а і їх процесуальні права. Будь який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що судом апеляційної інстанції не вирішувалося питання відносно прав та обов'язків ОСОБА_1. Тому, викладені у касаційній скарзі вимоги не можуть бути предметом касаційного розгляду у даному спорі.

Одночасно колегія суддів враховує й те, що законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом права чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва (п.51 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008р. №13).

Враховуючи викладене, та керуючись ст. 86, 107 ГПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити ОСОБА_1 у прийнятті касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2013р. у справі № 5016/313/2012 ( 13/29).

2. Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 852,60 грн. судового збору, перерахованого відповідно до квитанції № 102 від 06.01.2014р.

Головуючий, суддя Палій В.М.

Суддя Васищак І.М.

Суддя Овечкін В.Е.