ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 січня 2014 р. Сімферополь Справа №801/8377/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Коваленко Х.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Промканат"
до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим
про скасування вимоги,
за участю представників сторін:
від позивача - не з`явився;
від відповідача - не з`явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Промканат" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративнім позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про скасування вимоги форми "Ю" від 07.08.2013 року №Ю-1858 про сплату боргу.
Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.53), надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.29).
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.54).
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промканат" (далі - TOB «Промканат») зареєстровано у якості юридичної особи 17.04.2003 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8).
Позивачем було отримано вимогу №Ю-1858 від 07.08.2013 року на загальну суму 114015,23грн, у т.ч. недоїмка-99262,36грн., штрафи - 7913,18грн., пеня - 6839,69грн. (а.с.7).
Не погодившись з вимогою №Ю-1858 від 07.08.2013 року позивач звернувся до суду. Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
ТОВ «Промканат» перереєстровано 26.06.2013 р. в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (реєстраційний номер - 15-03-8586).
Попередні місце реєстрації УПФУ у Довгинцівському районі м. Кривої ріг Дніпропетровської області.
Згідно листа УПФУ у Довгинцівському районі м. Кривої ріг Дніпропетровської області про передачу залишків боргів з єдиного соціального внеску позивача станом на 27.06.2013 р. складала 101 741,94 грн., (а.с.59) а саме :
борг по сплаті єдиного соціального внеску - 86989,07 грн.
борг по сплаті фінансової санкції - 7913,18 грн.
борг по сплаті пені - 6839,69 грн.
Тобто сума боргу з ЄСВ у розмірі 101 741,94 грн. виникла у позивача ще у період його реєстрації як платника єдиного соціального внеску у Довгинцівському районі м. Кривої ріг Дніпропетровської області. Дана сума боргу не була оскаржена у встановлений дійсним законодавством строк та у спосіб, є погодженою та вийшла до картки особового рахунку на була скерована до органів ВДВС для примусового стягнення.
Після перереєстрації TOB «Промканат» в управлінні, позивачем наданий звіт про нарахування єдиного внеску за червень 2013 року у розмірі 12 273,29 грн. (а.с.61-63).
Тобто станом на 01.08.2013 року (дата формування вимоги) загальний розмір заборгованості підприємства з єдиного внеску складає 99262,36 грн., сума заборгованості з фінансової санкції та пені була узгоджена позивачем раніше за місцем попередньої реєстрації.
Згідно пп.2 п.1 ст.1 Закону України №2464-VI „ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон про ЄСВ) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі-єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно пп.7 п.1 ст. Закона про ЄСВ - Пенсійний фонд - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
Згідно ч.1 ст.4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є: 1 )роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах , передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
На підставі ч.1 ст.5 Закону про ЄСВ - облік осіб, зазначених у частині першій ст.4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Згідно п.1 ч.2 ст.6 Закону про ЄСВ - платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та згідно ч.8 ст.9 Закону про ЄСВ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Згідно п.п. 4.1.2 п.4.1. Розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 №994/18289 (далі - Інструкція) єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Згідно п.п.4.2.4. Інструкції єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Згідно п.п.4.3.6. нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат на суми яких нараховується єдиний внесок, базовим звітним періодом є календарний місяць.
Згідно з п.6.2. Інструкції сума єдиного внеску своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені до Закону про єдиний соціальний внесок №2464 та цієї Інструкції є недоїмкою.
Органі Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки у таких випадках:
б)якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Згідно п.п.6.4. Інструкції вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок з органами податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції. Після формування вимоги, працівник управління на якого покладене обов'язки з ведення діловодства надсилає (вручає) її платнику, при цьому корінець вимоги залишається у Пенсійному фонді.
Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службової особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомлення про вручення.
Згідно з п.п.6.5. Інструкції протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені
Згідно п.п.6.8. Інструкції у разі, якщо платник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені, не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду , не оскаржив вимогу у судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки, у який зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платника на дату подання.
Згідно п.п.6.9. Інструкції якщо протягом наступного базового звітного періоду платник наростив суми боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження до органу державної виконавчої служби подається вимога тільки на суму зростання боргу.
Тобто станом на 01.08.2013 року заборгованість TOB «Промканат» складала 114 015,23 грн. Про наявність заборгованості та її розмір позивачу було відоме.
УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим у відповідності до діючого законодавства після узгодження суми заборгованості надіслав на адресу позивача вимогу №Ю-1858 про сплату суми заборгованості. Вимога отримана позивачем 12.08.2013 р. (а.с.60).
Стосовно суми заборгованості з фінансової санкції та пені, то вона виникла у позивача ще у період його реєстрації у Довгинцівському районі м. Кривої ріг Дніпропетровської області, УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим фінансову санкцію до TOB «Промканат не застосовувало та вона ніяким чином не стосується оскаржуємої вимоги.
Вимога про сплату суми боргу з єдиного внеску формується з відомостей які містяться у картці особового рахунку боржника на звітну дату, у даному випадку на перше число кожного місяця.
Враховуючи вищевикладене Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим вимогу №Ю-1858 від 07.08.2013 р. винесеною у відповідності з діючим законодавством.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно зі статтею 70 вказаного Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідачем на виконання вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України надані суду належні та допустимі докази, які підтверджують правомірність його дій.
Доводи зазначені позивачем у адміністративному позові щодо протиправності дій відповідача у ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.
За таких обставин враховуючи викладене, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення вимог позивача відсутні, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 158-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис В.В.Петренко