Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2014 року Справа №827/317/14

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді Шаповала І.І., суддів Прохорчук О.В., Кириленко О.О., при секретарі судового засідання Дмитрієвої Т.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача (Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі) Жиліної М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі, про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06.02.2014р. ОСОБА_3 звернулася до адміністративного суду з вказаним позовом до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна М.Ю., Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі, в якому просила:

1. Визнати житлове приміщення АДРЕСА_1 введеним в експлуатацію актом Держкомісії від 08.02.2006р.;

2. Визнати рішення Державної реєстраційної служби України про відмову в державній реєстрації прав власності і їх обтяжень № 6752266 від 14.10.2013р. неправомірним;

3. Зобов'язати Державну реєстраційну службу зареєструвати право власності на житлове приміщення АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 з внесенням запису до державного реєстру прав.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягала в повному обсязі з підстав, викладених у позові (а.с.4-5). Відповідачі, а саме: Державна реєстраційна служба України та Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволін М.Ю. в судове засідання не з'явилися, позов не визнали з підстав, викладених у запереченнях (а.с. 38-42, 44-45). Представник третього відповідача - Реєстраційної служби ГУ в м.Севастополі підтримала в суді правову позицію 1 та 2 відповідачів щодо правомірності прийнятого рішення про відмову у державній реєстрації права власності на квартиру позивача.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2005р. позивач уклала договір про дольову участь в будівництві житлового приміщення на мансардному поверху в 32-х квартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Після завершення будівництва в лютому 2006р. Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту: АДРЕСА_1 був затверджений Севастопольською міською державною адміністрацією та зареєстрований в Інспекції ДАБК (а.с. 15-20). З листопада 2009 року по наступний час позивач мешкає в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджено документально (а.с. 12).

Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя № 2-2028/10 від 30.03.2010р. за позивачем визнано право власності на житлове приміщення мансарди АДРЕСА_1, площею 43,6 кв.м. (а.с. 6, 10).

В 2013 році позивач звернулася до Реєстраційної служби ГУ юстиції у м. Севастополі з заявою про державну реєстрацію житлового приміщення мансарди, на яке за нею визнано право власності. Як пояснив в суді представник Реєстраційної служби ГУ юстиції у м. Севастополі усі документи позивача відповідно до діючого в той період порядку були надіслані до Державної реєстраційної служби України в місто Київ.

14.10.2013р. Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволін М.Ю. підписав рішення № 675266 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Підставою для відмови були відсутність Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту за адресою: АДРЕСА_1, а також відсутність документа про присвоєння адреси (а.с. 23), про що також вказують в своїх запереченнях відповідачі.

Представник позивача не надав суду будь-яких достовірних доказів того, що разом із заявою про реєстрацію права власності ОСОБА_3 були надані і вказані вище документи, а відповідно до картки прийому заяви № 5890005 державним реєстратором Сіволіним М.Ю. було виявлено, що Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію в лютому 2006р. закінченого об'єкту не був поданий ОСОБА_3 разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що підтверджено документально (а.с. 25). Не має також і відомостей про документ щодо присвоєння адреси закінченого будівництвом об'єкту.

Обов'язковість наявності зазначених вище документів та процедура дій державного реєстратора передбачена Порядком державної реєстрації прав та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ № 703 від 22.06.2011р., який був чинний на момент прийняття рішення про відмову і викладене свідчить про те, що за відсутністю необхідних документів державний реєстратор дотримувався встановленого Порядку.

За таких обставин суд вважає рішення про відмову в реєстрації правомірним, оскільки перший та другий відповідачі при розгляді документів позивача та прийнятті рішення діяли на підставі та у спосіб, передбачений законодавством України. Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що згідно зі ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в реєстрації не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Щодо третього відповідача суд зазначає, що у позову не сформульовано позовних вимог до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі, не вказано які протиправні дії або бездіяльність були допущені з боку цього суб'єкта владних повноважень, тому будь-яких висновків з цього приводу суд не приймає.

Стосовно вимог позивача про визнання житлового приміщення АДРЕСА_1 введеним в експлуатацію актом Держкомісії від 08.02.2006р. суд зазначає, що відповідно до приписів ст.17-18 КАС України, розгляд таких питань не відноситься до компетенції адміністративних судів.

З врахуванням зазначеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 26.02.2014р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанова складена 27.02.2014р.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя підписІ.І. Шаповал.

Судді підписО.О. Кириленко.

підписО.В.Прохорчук.

Постанова станом на 27.02.2014р. не набрала законної сили.

З оригіналом згідно.

Головуючий суддя І.І.Шаповал.