РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 124/10355/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Лебедь О.Д.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Підлісна І. А.
РІШЕННЯ
"24" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіПідлісної І.А.,
СуддівБелинчук Т.Г. Ісаєва Г.А.
При секретаріУрденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі-Трейд» про розірвання договору купівлі-продажу, стягненні вартості товару та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі-Трейд» на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 6 грудня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А :
14.11.2013 року ОСОБА_6 звернувся до ТОВ «Комфі -Трейд» з позовом про розірвання договору купівлі - продажу пилососу, який він купив 21.06.2013 року в магазині «Комфі» за ціною 1279 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що після придбання пилососу використовувати його за призначенням не надалось можливим, оскільки за 15 хвилин після вмикання зникала потужність всмоктування, пилосос нагрівався та відмикався від електроживлення. Після проведення продавцем гарантійного ремонту в липні 2013року, вказані недоліки не були усунені. 29.07.2013 року він звернувся до відповідача з заявою про розірвання договору купівлі - продажу та повернення сплаченої за товар грошової суми. Посилаючись на відсутність істотних недоліків в товарі, відповідач відмовився від добровільного виконання його вимог. Не погоджуючись з висновками продавця товару, він за свій рахунок провів експертне дослідження технічного стану пилососа, яке виявило неможливість, та більш того небезпечність, користування ним. Неправомірними діями відповідача, якими було порушено його права, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів», заподіяно моральну шкоду, на відшкодування якої просить стягнути 41292 грн.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 6 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі -трейд» про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення вартості товару та моральної шкоди задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу пилосмоку LD VK 75102 НY, серійний номер 302 СХМ2Р186, укладений у спрощеній формі 211.06.2013 р. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі -трейд» на користь ОСОБА_6 вартість пилосмоку LD VK 75102 НY, серійний номер 302 СХМ2Р186 у розмірі 1279грн. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі -трейд» на користь ОСОБА_6 заподіяну моральну шкоду у розмірі 3000грн. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі -трейд» на користь ОСОБА_6 витрати, пов'язані з правовою допомогою у розмірі 650грн., сплачений судовий збір у розмірі 665,54грн., а всього стягнено 1609,30грн. ОСОБА_6 в решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Комфі трейд» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вказує, що товар не має істотних недоліків, а в силу п 1 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» тільки їх наявність може бути підставою для розірвання договору купівлі - продажу. Названий закон допускає відшкодування моральної шкоди у разі порушення прав споживачів виключно в певних випадках. Обсяг та час наданої правової допомоги, витрати на яку позивач просить відшкодувати, не підтверджений доказами.
Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши осіб, що з'явились до суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог в повному обсязі.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції недостатньо обґрунтованим з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.06.2013 р. позивач у магазині «Комфі» придбав пилосос LG VK 75102 HY, серійний номер 302СХМ2Р186 за ціною 1279 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 0463008652 та видатковою накладною № ЧSMSI-0045 від 21.06.2013 р.(а.с.6, 7).
Гарантійний строк встановлений - 1 рік, що сторонами не оспорювалось.
11.07.2013р. позивач звернувся з заявою №AINSMF-000000089 на ремонт пилососу, зазначивши, що пилосос через 15 хвилин після початку роботи нагрівається та вимикається від електроживлення (а.с.8).
22.07.2013 р. побутовий пристрой був отриманий покупцем з ремонту, однак при спробі використання було виявлено, що недоліки визначені у заявці на ремонт від 11.07.2013 р. не усунені.
29.07.2013 р. позивачем направлено претензію щодо розірвання договору купівлі продажу пилососу LG VK 75102 HY, серійний номер 302СХМ2Р186, укладеного у спрощеній формі 21.06.2013 р.(а.с.9).
Листом від 01.08.2013 р. вих. № 01/08-13 відповідач повідомив позивача про те, що його вимоги щодо розірвання договору купівлі продажу від 21.06.2013 р. не підлягають задоволенню з тих підстав, що у продавця відсутні дані про наявність істотних недоліків придбаного товару, які виникли з вини виробника (продавця, виконавця). Окрім того, у якості додаткової підстави для відмови у задоволенні вимог покупця, відповідач зазначив про втрату товарного вигляду пилососу (а.с.11).
13.08.2013р. позивач звернувся до Кримського науково дослідного інституту судових експертиз з письмовим зверненням від 13.08.2013р. про проведення товарознавчого дослідження.
Відповідно до висновку експертного дослідження № 2101 від 21.08.2013 р., пилосос LG VK 75102 HY, серійний номер 302СХМ2Р186, наданий на дослідження, має несправності у вигляді дефекту електромеханічної частини, які приводять до перегріву та самовільного вимикання; наявний дефект пилососу є результатом виробництва; наявність дефектів пилососу у вигляді перегрівання та самовільного вимикання унеможливлює його використання по прямому призначенню, та робить його використання для власника небезпечним (а.с.17-20). Окрім цього, експертом було встановлено, що пошкоджень пилососу у вигляді подряпин не має; будь - яких втручань в роботу пилососу споживачем не відбувалось (слідів та ознак неправильної експлуатації не має).
Відповідно до ст. ст. 57, 58, 59,64 ЦПК України дане експертне дослідження є належним та допустимим письмовим доказом.
23.08.2013р. позивач повторно звернувся до продавця з претензією щодо проведення заміни товару або повернення сплачених грошових коштів за товар у розмірі 1279 грн., а також сплати витрат, пов'язаних з проведенням товарознавчого дослідження у розмірі 293 грн. 76 коп. Відповідачем у задоволенні претензії було відмовлено (а.с.14).
Відповідно до ч.1 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми( п 1).
В п 12 ст 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» дано визначення істотного недоліку товару.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу.
Указане правило діє, якщо в нормах матеріального права не має вказівки про перерозподіл обов'язків доказування.
При вирішенні спорів про захист прав споживача слід враховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, в тому числі за спричинену шкоду, лежить на продавцеві.
Така за змістом правова позиція висловлена в Аналізі судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009-2012 рр, ВСУ), ухвалі ВСУ від 14.04.2010 року.
Позивачем доведено та надано необхідні документи на підтвердження факту укладення договору купівлі-продажу пилососу, його вартість та відповідно до висновку експертного дослідження № 2101 від 21.08.2013 р. наявності в пилососі несправності у вигляді дефекту електромеханічної частини, яка приводить до перегріву та самовільного вимикання.
Відповідачем, на якого в даних правовідносинах покладається тягар доказування відсутності істотних недоліків товару, не довів належну якість товару, відсутність в ньому істотних недоліків та існування інших обставин, які звільняють його від відповідальності.
Враховуючи перерозподіл обов'язків доказування, доводи апеляційної скарги ТОВ «Комфі -Трейд» про те, що позивач не довів наявність в товарі істотних недоліків, а отже позбавляється права на розірвання договору купівлі - продажу, є необґрунтованими, суперечать нормам матеріального та процесуального права. Посилання відповідача на акт технічного обстеження від 1.08.2013 року, який складений авторизованим сервісним центром, також не свідчать про безпідставність заявленого позову. Сервісний центр не є експертною установою, а його акт (висновок) - не є висновком експертизи, а тому не є допустимим доказом відсутності в товарі істотних недоліків. Встановлення цих фактів, зокрема існування в товарі з вини виробника (продавця, виконавця) недоліку, який робить неможливим чи недопустимим використання речі відповідно до цільового призначення, та не може бути усунений, потребує застосування спеціальних знань у галузі науки, техніки, ремесла (а.с. 12).
Таким чином, установивши при вирішенні справи на підставі доказів, яким було дано належну оцінку, той факт що пилосос було придбано з недоліками, суд обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині розірвання договору купівлі-продажу пилососу та стягнення його вартості.
Що стосується висновку суду першої інстанції про задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів вважає його необґрунтованим і в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на стягнення моральної шкоди, яка заподіяна йому внаслідок порушення його прав.
Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року надав роз'яснення, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачене нормами Конституції України або випливає з її положень, або закріплене законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
Також право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої споживачу, передбачено п.5 ч.1 ст. 4 та ст. 16 Закону № 1023ХII, відповідно до якої шкоди, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.
17 вересня 2011 року набув чинності Закон України від 19 травня 2011 року № 3390-VI «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», яким встановлено порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, які є рухомим майном.
Відповідно до цього Закону шкода - це завдані внаслідок дефекту продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.
Відповідно до ст. 711 ЦК шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, або смертю у зв'язку з придбанням товару, що має недоліки, відшкодовується відповідно до положень глави 82 цього Кодексу.
Підстави для відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), передбачені параграфом 3 глави 82 ЦК.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів діюче законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо така завдана шкода майну споживача або шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди повинно бути відмовлено.
За змістом ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про гранічний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, другою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Враховуючи загальний час надання правової допомоги фахівцем в галузі права шляхом участі в судовому засіданні, ознайомлення з матеріалами, розмір стягнених судом витрат на правову допомогу не суперечить положенням вищеназваного закону.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 313, 314, 316, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі-Трейд» задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 6 грудня 2013 року скасувати в частині стягнення моральної шкоди та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_6 в позові.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Підлісна І.А. Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А.