Провадження № 2/107/404/104
Справа № 107/11775/13-ц
Рішення
Іменем України
07 лютого 2014 року м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Захарової К.П.
при секретарі - Дружиніної К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Керченської міської ради про визнання права власності на 1\2 частку квартири у порядку спадкування за заповітом
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_2 звернувся до Керченського міського суду із позовом до Керченської міської ради про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за заповітом. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати позивача ОСОБА_3, після її смерті відкрилася спадщина у вигляді ? частки квартири АДРЕСА_1, що належала померлої на підставі свідоцтва про право власності від 31.10.2006 року, виданого Керченським міськвиконкомом. За життя померлою був складений заповіт на його ім'я, у якому вона заповідала йому вказане майно. Також позивач зазначає, що він у встановленому законом порядку звернувся до Першої Керченської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте у цьому йому було відмовлено з мотивів не здійснення спадкодавцем за життя державної реєстрації права власності на спадкове майно. Отже, на думку позивача, він взагалі позбавлений можливості отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно, оскільки не має повноважень на здійснення його державної реєстрації. З наведеного, позивач просив суд постановити рішення, яким визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1. Заявою від 13.01.2014 року позивач зменшив позовні вимоги, та просив суд визнати за ним право власності на ? частку АДРЕСА_1.
Позивач, будучі належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності на задоволенні зменшених позовних вимог наполягав у повному обсязі.
Відповідач, будучі належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду справи у судове засідання свого представника не направив, надіслав на адресу суду листа у якому просив розгляд справи провести за його відсутності за матеріалами справи, заперечень щодо задоволення позову не наводив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції в Автономної Республіці Крим було видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_1 від 11.02.2013 року (а.с. 04).
Зі свідоцтва про народження ОСОБА_2 вбачається, що його батьками зазначені: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 05).
Заповітом від 03 липня 2012 року, померла ОСОБА_3 залишила усе належне їй майно - синові ОСОБА_2 (а.с. 06)
За життя ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 31.10.2006 року належала ? частка квартири АДРЕСА_1 (а.с. 03).
Відповідно до частини 5 статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Статтями 1268 та 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
05 грудня 2013 року ОСОБА_2 звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до Першої Керченської державної нотаріальної контори, де, відповідно витягу про реєстрацію спадкової справи, було заведено спадкову справу № 347/13 (а.с. 08)
Таким чином, після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв її син ОСОБА_2
Постановою від 05.12.2013 року державний нотаріус Першої Керченської державної нотаріальної контори відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки право власності на спадкове майно не було зареєстроване спадкодавцем за життя. Тобто не має державної реєстрації майна. (а.с. 07).
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у вигляді втрати права на спадщину.
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).
Крім того, державна реєстрація права власності, порядок якої визначений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 року № 6-54цс12).
Слід зауважити, що Європейський суд розширено тлумачить поняття «майна». Так, в постанові по справі Бейлер проти Італії (5 січня 2000 року) зазначено, що «…поняття «майно» в ст. 1 має автономне значення, яке не обмежується власністю на фізичні речі. Воно є незалежним від формальної класифікації в національному праві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, можуть розглядатися як право власності і, таким чином, як «майно» в контексті цього положення.
До майнових прав належить, зокрема, право вимоги, що виникає з приводу володіння, користування та розпорядження майном (наприклад: спадкові права та інші), право вчиняти дії щодо оформлення права власності на майно.
У постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12 зроблено висновок, що майнове право, яке можна визначити як «право очікування»,є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певним, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
З наведеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення зменшених позовних вимог, оскільки вони основані на законі.
Відповідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 57, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_2 до Керченської міської ради про визнання права власності на 1\2 частку квартири у порядку спадкування за заповітом - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд АР Крим через Керченський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення складений 27 лютого 2014 року
Суддя /підпис/ Захарова К.П.