ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 січня 2014 р. (11:50) Сімферополь Справа №801/83/14
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Коваленко Х.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, Сімферопольського міського центру зайнятості
до ОСОБА_2
про стягнення,
за участю сторін:
представник Центру зайнятості Автономної Республіки Крим - Ярославцев Андрій Володимирович, довіреність №13-12-2873/0-13 від 23.07.2013 року, посвідчення №1614;
представник Сімферопольського міського центру зайнятості - Ярославцев Андрій Володимирович, довіреність №01-1740 від 31.07.2013 року, посвідчення №1614;
відповідач - не з'явився.
Суть спору: Центр зайнятості Автономної Республіки Крим в особі Сімферопольського міського центру зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійне навчання у сумі 2560,80 грн. та стягнення матеріальну допомогу, виплачену у період професійного навчання у розмірі 1761,11 грн.
У судовому засіданні, яке відбулося 30.01.2014 року представник позивачів на задоволенні адміністративного позову наполягав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.29), але повідомлення повернулось з відміткою про закінчення терміну зберігання (а.с.30), так відповідно до ст. 37 КАС України особа, яка відмовилась одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання. Клопотань, заперечень на позов не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суду не повідомив.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю відповідача.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 року забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі Фонд).
Згідно з частиною другою статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Відповідно до п.6 ст.10 Закону 1533 функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього Закону. Відповідно ч.З розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону 1533 функції виконавчої дирекції Фонду, які здійснювалися органами державної службі зайнятості відповідно до цього Закону, починаючи з 2013 року покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи.
Згідно до ст. 3 Указу Президента України "Про Державну службу зайнятості України" № 19/2013 від 16.01.2013 року Державна служба зайнятості України є правонаступником відповідних органів державної служби зайнятості. Відповідно до пп. 2 п. 5 цього Указу до завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням Державної служби зайнятості України та її територіальних органів, забезпечити виконання їх функцій відповідними органами державної служби зайнятості.
Відповідно до п.1 Положення Про Державну службу зайнятості України, затвердженого Указом Президента України "Про Державну службу зайнятості України" № 19/2013 від 16.01.2013 року (далі - Положення 19), Державна служба зайнятості України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Відповідно до п.п. 4, 5 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України По зайнятість населення" № 5067 -VI від 05.07.2012 року, який набрав чинності 01.01.2011 року (далі Закон 5067), центральний орган виконавчої влади. що реалізує державну політику сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні підрозділи є правонаступниками відповідних органів державної служби зайнятості. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Отже, судом встановлено, що позивач входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Таким чином, позивач, реалізуючі свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами є органом виконавчої влади та, відповідно, суб'єктом владних повноважень.
Судом встановлено, ОСОБА_2 відповідно до даних персональної картки НОМЕР_2 відноситься до застрахованих осіб, які мають право на матеріальні виплати без урахування страхового стажу (а.с.6).
Таким чином, судом встановлено, що відповідач відповідно до ст.6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" має право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги.
Згідно зі ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Згідно з ст.7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.
Відповідно до п.1 ст.22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Згідно з п.3 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
02.11.2012 р. ОСОБА_2 звернувся до Сімферопольського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи. У зв'язку з відсутністю підходящої роботи 09.11.2012 р. йому був наданий статус безробітного.
05.12.2012 року між відповідачем та Сімферопольським міським центром зайнятості укладений договір №015012120500004, відповідно до умов якого відповідач направлений на професійну підготовку за рахунок коштів Фонду до Кримського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості за спеціальністю «електрогазозварник» (а.с.10-11).
Відповідно до п. 2.2.1 Договору Центр зобов'язується забезпечити професійне навчання громадянці ОСОБА_4 в навчальному закладі відповідно до обраної професії (спеціальності), форми, терміну навчання за навчальним планом та програмами, затверджених та погоджених в установленому порядку (згідно з визначеним освітньо-кваліфікаційним рівнем).
22.07.2013 року на прийомі у спеціаліста Сімферопольського міського центру зайнятості ОСОБА_2 була підібрана підходяща робота за набутою професією та видано направлення на Підприємство «ЛТД Консоль-Строй». Після чого з результатом направлення 25.07.2013 року ОСОБА_2 не з'явився. 01.08.2013 року відповідач представив корінець направлення, у якому роботодавець готовий прийняти на роботу після проходження медичної комісії. Однак на цю вакансію відповідач працевлаштований не був.
Розмір матеріальної допомоги, виплаченої відповідачеві Сімферопольським міським центром зайнятості у період професійного навчання, становить 1761,11грн., що підтверджується довідкою від 12.12.2013 року (а.с.14).
Розмір витрат на професійне навчання ОСОБА_2, здійснених центром зайнятості Автономної Республіки Крим, становить 2560,80грн., що підтверджується розрахунком № 112 від 10.10.2013 року (а.с.12).
02.12.2013 р. на адресу відповідача направлений лист з пропозицією з'явитися до центру зайнятості з метою вирішення питання щодо компенсації службі зайнятості витрат на професійне навчання (а.с.13).
До теперішнього часу витрати на професійне навчання відповідачем не відшкодовані. Будь-яких документів, що підтверджують поважність причини відмови від роботи за одержаною професією, ОСОБА_2 на адресу центру зайнятості не надано.
Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533 від 02.03.2000р. сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п. 3.1.2 Договору у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати, за професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи оплату щоденного проїзду) та витрат на проживання, теж саме передбачено ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533 від 02.03.2000р., п.28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. № 308, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000р. за № 916/5137.
Згідно з п. 28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, п. 3.1.2 Договору якщо громадянин відмовляється добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Приймаючи до уваги те, що сума у розмірі 4321,91грн. відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена та у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надані докази сплати заборгованості, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Під час судового засідання, яке відбулось 30.01.2014 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 03.02.2014 року.
Керуючись ст.ст.71, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2.Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь центру зайнятості Автономної Республіки Крим витрати на професійне навчання в сумі 2560,80грн. (дві тисячі п'ятсот шістдесят гривень 80коп.).
3.Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Сімферопольського міського центру зайнятості матеріальну допомогу, виплачену у період професійного навчання в сумі 1761,11грн. (одна тисяча сімсот шістдесят одна гривня 11 коп.).
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис В.В.Петренко