Справа №2-2855/07

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ іменем України

11 грудня 2006 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд у складі головуючої судді Гутій О.В. при секретарі Паллай О.В. з участю представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево справу за позовом ВАТ „ОСОБА_2 Аваль" до ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з зазначеним позовом мотивуючи тим, що згідно договору №014/4046/74/29616 від 22.09.2006 року ОСОБА_3 отримав у ОФ АППБ „Аваль", правонаступником якого являється ВАТ ОСОБА_2 Аваль", кредит в загальній сумі ЗО 000, 00 дол. (тридцять тисяч доларів США 00 центів) терміном до 21.09.2026 року зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами. Кредитні кошти були призначені для використання на споживчі цілі. В забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором був укладений договір іпотеки № 4315 від 25.09.2006 року, за яким в іпотеку банку іпотекодавцем - позичальником ОСОБА_3 передано нерухоме майно: домоволодіння під № 29 по вул. Мукачівська в с Лавки, Мукачівського району. Умови кредитного договору позивачем виконані в повному обсязі. Відповідач з свого боку умов кредитного договору не виконав, а саме п.5.1 де вказано, що позичальник має щомісячно з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, частково погашати кредит, згідно п.1.3 договору та щомісячно сплачувати відсотки за фактичне використання кредитних коштів. Оскільки відповідач ухиляється від взятих на себе зобов'язань згідно кредитного договору, позивачем направлялися йому повідомлення та претензія - вимога про необхідність погашення заборгованості які залишилися без реагування. Відповідно до п.6.5 кредитного договору банк має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання позичальником умов договорута договору застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту. Таке стягнення здійснюється за рахунок коштів, майна та майнових прав позичальника за умови попереднього, за ЗО днів, повідомлення позичальника рекомендованим листом. Станом на 09.10.2007 року заборгованість ОСОБА_3 перед ВАТ „ОСОБА_2 Аваль" становить 36 016, 91 дол. США (тридцять шість тисяч шістнадцять доларів США 42 центи), що становить 181 885, 42 грн. (сто вісімдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят п'ять гривень 42 копійки), з яких: 29 915, 00 дол. США (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсьт п'ятнадцять доларів США 00 центів), що становить 151 070, 75 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча сімдесят гривень 75 копійок) заборгованість по кредиту, 3 625, 19 дол. США (три тисячі шістсот двадцять п'ять доларів США 19 центів), що становить 18 307, 21 грн. (вісімнадцять тисяч тристо сім гривень 21 копійок) заборгованість по відсотках, 146, 18 дол. США (сто чорок шість доларів США 18 центів), що становить 738, 21 грн. (сімсот тридцять вісім гривень 21 копійок) пеня за кредит, 2 330, 54 дол. США (дві тисячі тристо тридцять доларів США 54 центи), що становить 11 769, 25 грн. (одинадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень 25 копійок) пеня по відсотках. Пеня нарахована відповідно до п.9.1 кредитного договору.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з наведених підстав і просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 224 ЦПК України суд розглянув справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору №014/4046/74/29616 від 22.09.2006 року ОСОБА_3 отримав кредит в загальній сумі 30 000, 00 дол. (тридцять тисяч доларів США 00 центів), про що свідчить меморіальний ордер № 6/74/29616 від 25.09.2006 року (а.с. 20) зі щомісячною сплатою 14% річних за користування кредитними коштами та частковим погашенням кредиту щомісяця. Однак відповідач взяті на себе зобов'язання згідно кредитного договору не виконує.

Відповідно до п. 5.5. Кредитного договору відповідач зобов'язався достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів, що визначені цим договором, у разі невиконання або неналежного виконання умов договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

Згідно із договору іпотеки від 25.09.2006 року, укладеного між сторонами, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу, зарестрованого у реєстрі за № 4316, у разі порушення боржником основного зобов'язання або умов цього договору і залишення письмової вимоги кредитора без задоволення позивач вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння під № 29 по вул. Мукачівська в с Лавки, Мукачівського району; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, в тому числі за рішенням суду.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. При цьому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

У відповідності ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу вимоги якої не звільняють боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору; згідно із ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Таким чином позовні вимоги позивача є підставними і підлягають до задоволення.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, що в даному випадку 1700 гривень державного мита та 30 гривень на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.526, 527, 549, 550, 610- 612, 625, 1050 ЦК України, суд, -

РІШИВ:

Кредитний договір №014/4046/74/29616 від 22.09.2006 року, укладений між ОФ АППБ „Аваль" та ОСОБА_3 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ВАТ „ОСОБА_2 Аваль", заборгованість за кредитним договором №014/4046/74/29616 від 22.09.2006 року у розмірі 181 885, 42 грн. (сто вісімдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят п'ять гривень 42 копійки шляхом примусового звернення стягнення на належний відповідачу предмет іпотеки домоволодіння під № 29 по вул. Мукачівська в с Лавки, Мукачівського району Закарпатської області.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ВАТ „ОСОБА_2 Аваль судовий збір у розмірі 1700, 00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) та 30

(тридцять) грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення

розгляду справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через цей суд протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набуває законної сили у порядку, встановленому ст. ст. 223, 233 Цивільного процесуального кодексу України.