ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2014 року Справа №801/980/14
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кудряшової А.М.,
секретар судового засідання - Золоткова Г.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, довіреність від 20.01.2014 року;
від відповідача - не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі ГУ Міндоходів в АРК
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки з адміністративним позовом до Бахчисарайської державної податкової служби АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.04.2013 року №0094581730 про визначення податкового зобов'язання з плати за землю фізичних осіб в сумі 7039,74 гривень, визнання 211,20 гривень - правомірною сумою податку за землю.
Позовні вимоги мотивовані відсутністю підстав для нарахування податкового зобов'язання з плати за землю фізичних осіб в сумі 7039,74 гривень покладених в основу спірного податкового повідомлення-рішення, яке не ґрунтується на податковому законодавстві України та суперечить принципу соціальної справедливості.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на задоволенні адміністративного позову.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, надіслав заперечення проти позову.
Суд, враховуючі думку позивача та його представника, які не заперечували проти розгляду справи за відсутності відповідача, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його та його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача та його представника, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, у тому числі є у письмовому вигляді позиція відповідача стосовно заявлених позовних вимог, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Державною податковою інспекцією у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби 30.04.2013 року згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 розділу II та пункту 286.5 статті 286 розділу XIII Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №0094581730 про визначення позивачу податкового зобов'язання з орендної плати з плати за землю фізичних осіб в сумі 7039,74 гривень (а.с. 3).
Позивач з вказаним повідомленням рішенням не погоджується, вважає, що його прийняття без врахування вимог ст. 274 та 276.1 Податкового кодексу України, та спричинило порушення прав позивача на рівність усіх платників перед законом, правову визначеність, соціальну справедливість, а також права позивача на обчислення суми податку на землю з урахуванням коефіцієнта 0,03, гарантованого другою частиною положення ст.274.1 Податкового кодексу України щодо 276.1.
Перевіряючи правомірність винесення відповідачем вказаного спірного податкового повідомлення-рішення, судом встановлено наступне.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.8.2 ст.8 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно пп.9.1.10 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків та зборів.
В пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України зазначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС було розраховано суму земельного податку на 2013 рік в розмірі 7039,74 гривень: 1350,00 гривень - за земельну ділянку площею 0,1212 га, на якій розташовані нежитлові будівлі контори (0,1212 Х 111,45 гривень Х 1%), 5689,74 гривень - за земельну ділянку площею 0,62 га, на якій розташовані нежитлові будівлі гаража (0,62 га Х 91,77 гривень Х 1%).
Суд зазначає, що положення Податкового кодексу України регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на норми, якими керувався податковий орган для прийняття спірного повідомлення-рішення.
Так, податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013 року №0094581730 про визначення позивачу податкового зобов'язання з плати за землю фізичних осіб в сумі 7039,74 гривень прийнято згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 розділу II та пункту 286.5 статті 286 розділу XIII Податкового кодексу України.
Відповідно до ч.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Судом встановлено та підтверджується поясненнями позивача та його представника в судовому засіданні, що переходу права власності на земельну ділянку, на якій розташовані нежитлові будівлі контори та гаража, від одного власника до іншого не відбулось. Про перехід права власності у позивача на земельну ділянку, на якій розташовані нежитлові будівлі контори та гаража, від одного власника до іншого, на протязі календарного року не посилається також відповідач у письмових запереченнях на позов.
Крім того, суд звертає увагу на норми ст. 54 Податкового кодексу України, яка визначає суми податкових та грошових зобов'язань для фізичних осіб-підприємців, та п.п.54.3.3 п.54.3 якої встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Однак, як з'ясовано під час розгляду справи ОСОБА_1 не є фізичною особою-підприємцем. Окрім того, обґрунтованих пояснень з приводу застосування саме цієї норми Податкового кодексу, відповідачем не надано, а посилання на норми податкового кодексу, яким під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідач не керувався, суд до уваги не приймає.
Таким чином, враховуючи що на протязі календарного року переходу права власності на земельну ділянку, на якій розташовані нежитлові будівлі контори та гаража, від одного власника до іншого не відбулось, приймаючи до уваги той факт, що ОСОБА_1 не є фізичною особою-підприємцем, суд вважає безпідставними посилання податкового органу у спірному повідомленні рішенні на п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 розділу II та п.286.5 ст.286 розділу XIII Податкового кодексу України та застосування вказаних норм до позивача.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно визначене податкове зобов'язання з плати за землю фізичних осіб в сумі 7039,74 гривень, у зв'язку із чим повідомлення-рішення від 30.04.2013 року №0094581730 не може бути визнаним таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача про визнання 211,20 гривень - правомірною сумою податку за землю, то у задоволенні даної частини вимог позивачу слід відмовити, оскільки визначення податку є виключно дискреційними повноваженнями Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим, тому дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, суд не має права перебирати на себе повноваження Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим у вирішенні питання по встановленню податку за землю. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Отже, суд не має повноважень щодо встановлення податку чи визнання правомірними нарахованих за ними сум податкових зобов'язань.
Таким чином, суд зазначає, що для забезпечення відновлення порушеного права ОСОБА_1 необхідно визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013 року №0094581730, прийняте Державною податковою інспекцією у Бахчисарайському районі АРК ДПС стосовно ОСОБА_1 про визначення податкового зобов'язання з плати за землю фізичних осіб в сумі 7039,74 гривень.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Під час судового засідання, яке відбулось 27.02.2014 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 28.02.2014 року.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013 року №0094581730 прийняте Державною податковою інспекцією у Бахчисарайському районі АРК ДПС стосовно ОСОБА_1 про визначення податкового зобов'язання з плати за землю фізичних осіб в сумі 7039,74 гривень.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кудряшова А.М.