№ справа:123/15101/13-кСлідчий суддя:Білоусов

№ провадження:11-сс/190/133/14Доповідач:Караваєв К. М.

__________________________________________________________________________________

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2014 р. м. Сімферополь

Колегія суддів спеціалізованої судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Погребняка С.М.,

Суддів -Караваєва К.М., Осоченко А.М.,

при секретарі -Делібожко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5, діючого в інтересах ОСОБА_6, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Сімферополя АР Крим від 20 лютого 2014 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУ МВС України в АР Крим Волосюка С.А. про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Ворошиловського району Сирдар'їнської області, громадянина України, одруженого, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за участю прокурора -Кейдуна Б.В.,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Сімферополя АР Крим від 20.02.2014 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУ МВС України в АР Крим Волосюка С.А. про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 до 23.03.2014 року з визначенням суми застави у розмірі 150000,0 грн.

З таким рішенням слідчого судді не погодився захисник підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_5 та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_5 посилається на порушення слідчим та слідчим суддею вимог міжнародного публічного права, а також вимог чинного КПК України.

Так, апелянт вказує, що слідчий Волосюк С.А. під час ознайомлення його та ОСОБА_6 з клопотанням про продовження строків тримання останнього під вартою порушив вимоги ч.6 ст.107 КПК України, оскільки не застосував технічні засоби фіксації, не дивлячись на наявне про це клопотання.

Також захисник зазначає, що, у порушення п.18 ч.3 ст.42 КПК України, слідчим не вирішено його клопотання про переклад матеріалів кримінального провадження та клопотання про продовження строків тримання ОСОБА_6 під вартою на кримськотатарську мову, що, виходячи із змісту ст.14 Європейської Конвенції з прав людини у взаємозв'язку зі ст.5, свідчить про ознаки дискримінації за національною ознакою.

Апелянт стверджує, що при розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя не дотримався вимог ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та вирішив справу без врахування положень п.1 ст.5 та п.2 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини, згідно яких, забороняється безпідставне позбавлення волі та порушення принципу невинуватості.

Захисник вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням кримінального процесуального закону, оскільки на момент звернення слідчого із клопотанням до слідчого судді відсутня наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а при обранні запобіжного заходу слідчим суддею не була дана належна оцінка всім обставинам, що враховуються при обранні запобіжного заходу, відповідно до вимог ст.178 КПК України та положень п.п.2,3 ч.1 ст.194 КПК України.

Крім того, захисник просить звернути увагу на те, що, у порушенні ст.3 та п.2 ст.6 Конвенції, працівники міліції безпідставно застосували до ОСОБА_6 наручники до початку судового засідання у Київському районному суді м. Сімферополя АР Крим, а під час судового засідання утримували його за гратами, не дивлячись на те, що чинним КПК України не передбачена наявність грат у залах судового засідання.

Розглядаючи клопотання, слідчий суддя проігнорував той факт, що ОСОБА_6 має захворювання - птерігіум 2 ступеня двох очей, потрібує у дієті стіл № 11, проте слідчий ізолятор не може забезпечити йому належного лікування та харчування.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як виходить з матеріалів справи, ОСОБА_6 підозрюється в тому, що він на початку квітня 2013 року на городі за місцем свого проживання - АДРЕСА_1, висаджував і вирощував рослини роду коноплі, які в подальшому збирав, висушував та незаконно зберігав з метою збуту.

25.10.2013 року, під час обшуку домоволодіння, в якому проживає ОСОБА_6, працівниками міліції було виявлено та вилучено зазначену коноплю, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом канабіс (марихуана), масою близько 300 кг.

25.10.2013 року відомості про вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за правовою кваліфікацією злочину за ч.3 ст.307 КК України за № 12013130000000996.

25.10.2013 року о 20-00 годині ОСОБА_6 був затриманий на підставі рішення суду.

В порядку ст.ст.276-278 КПК України 26.10.2013 року було здійснено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

28.10.2013 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 23 грудня 2013 року, з визначенням застави у розмірі 340000 грн.

Постановою заступника прокурора АР Крим від 19.12.2013 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013130000000996 від 25.10.2013 року до чотирьох місяців, тобто до 26.02.2014 року.

23.12.2013 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 23.02.2014 року, з визначенням застави у розмірі 340000 грн.

Постановою заступника прокурора АР Крим від 18.02.2014 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013130000000996 від 25.10.2013 року до п'яті місяців, тобто до 26.03.2014 року.

20.02.2014 року до слідчого судді звернувся слідчий з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 до 23.03.2014 року, яке мотивує тим, що у кримінальному провадженні №12013130000000996 від 25.10.2013 року необхідно зібрати у повному обсязі характеризуючий матеріал відносно ОСОБА_6, повідомити ОСОБА_6 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, вирішити клопотання захисника ОСОБА_6 щодо перекладу процесуальних документів на кримськотатарську мову, виконати з підозрюваним та його захисником вимоги ст.ст. 290, 291 КПК України.

У клопотанні слідчий зазначив, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, перебуваючи на волі, він може незаконними способами впливати на свідків, може знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про неможливість застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 відповідає вимогам ст.184 КПК України, погоджено з прокурором та подано до слідчого судді у межах строку досудового розслідування та з дотриманням строку, передбаченого ст.199 КПК України.

Згідно з ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити зазначені вище дії.

Як вбачається із матеріалів судової справи, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється слідчим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, при цьому не працює, не має постійного джерела прибутку, міцних соціальних зв'язків за місцем проживання, у зв'язку з чим, перебуваючи на волі, він може переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків та знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити злочинну діяльність.

В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу слідчий посилався на тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6, та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Під час розгляду даного клопотання слідчим суддею були з'ясовані обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, та вірно встановлена наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України. Виклавши мотиви свого рішення в ухвалі, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам, та необхідності задоволення зазначеного клопотання слідчого.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Колегія суддів вважає, що зазначені стандарти були враховані слідчим суддею при розгляді клопотання та прийнятті за ним рішення.

Посилання захисника на те, що слідчим, у порушення вимог ч.6 ст.107 КПК України, не здійснювалася фіксація технічними засобами процесу ознайомлення його та ОСОБА_6 з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, значення для розгляду справи не має, виходячи із змісту п.14 ч.3 ст.42, ст.221 КПК України, згідно яких, під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії.

Статтею 29 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.

Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження , які не володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отримавши від слідчого копію клопотання про продовження строків тримання під вартою з доданими до нього матеріалами, ОСОБА_6, який є громадянином України, має середню освіту, з 1992 року проживає на території України, написав про це розписку, у якої зазначив, що дані матеріали не були перекладені на кримськотатарську мову, якою він добре володіє, проте ОСОБА_6 не заявлено і не зазначено, що він не володіє державною мовою.

Також під час розгляду клопотання слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 роз'яснювалися його процесуальні права та суть клопотання, при цьому останній з цього приводу ніяких заяв не робив, а лише заперечував проти продовження строку тримання його під вартою.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для скасування ухвали від 20.02.2014 року з огляду на незабезпечення перекладання клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 з доданими до нього матеріалами на кримськотатарську мову не вбачається.

Документального підтвердження про наявність перешкод для тримання ОСОБА_6 в слідчому ізоляторі за станом здоров'я у справі не має.

Законність застосування до ОСОБА_6 наручників до початку судового засідання та поміщення його за грати у залі суду не є предметом даного судового розгляду та може бути перевірена на підставі його заяви компетентними органами внутрішніх справ та прокуратури.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстав для задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного та скасування виду запобіжного заходу не вбачає.

Керуючись ст.ст.369-372,375,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Сімферополя АР Крим від 20 лютого 2014 року про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою до п'яти місяців, тобто до 23 березня 2014 року, з визначенням йому застави у розмірі 150000 гривень, - без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

Погребняк С.М. Караваєв К.М. Осоченко А.М.