ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2006 р. | Справа № 13/255-4682(8а/294-4227) |
10 год. 20 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стопника С.Г.
при секретарі судового засідання Пудіш О.О.
Розглянув справу
за позовом: Тернопільського обласного державно-комунального підприємства "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3а, м. Тернопіль, 46000
до відповідача: Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, 46000
За участю представників сторін:
позивача: Лазаренко В.О. –доручення №1212/01 від 03.11.2006р.
Цалин О.В. –доручення 1212/01 від 03.11.2006р.
відповідача: Переймибіда Р.Б. –довіреність №15497/7/10-015 від 16.03.2006р.
Максимець М.М. –довіреність №82954/7/10-015 від 11.12.2006р.
Суть справи:
про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 квітня 2006 року №000501705/0/23368 на загальну суму 9181,35 грн. в т.ч. за основним платежем 3060,45 грн. та штрафними санкціями - 6120,90 грн. платежем податку з доходів фізичних осіб.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те що матеріалами перевірки встановлено факт недоутримання та несплату податку з доходів фізичних осіб у 2005р., в результаті перерахунку за 2004 рік. Щодо уточненого перерахунку в лютому 2006р. за 2004р., то він фактично зроблений після встановлення перевіряючими факту правопорушення.
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 в порядку ст. 130 КАС України.
В засіданні оголошувалась перерва до 20.12.2006 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
- відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку діяльності позивача за період з 01.10.2004р. по 31.12.2005р. на предмет дотримання вимог податкового та валютного законодавства по результатах якої складено акт №9312/23-122/03353590 від 12.04.2006р. та прийняте податкове повідомлення-рішення №0000501703/023368 від 18.04.2006р. про донарахування та стягнення 3060,45 грн. податку з доходів фізичних осіб та 6120,9 грн. штрафних санкцій.
Як видно з акту перевірки від 12.04.2006р. (п.2.8 стор.12), позивач припустився порушення пп..6.5.2 п.6.5 ст.6, пп..19.2.а п.19.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, а саме –неутримання, неперерахування податку з доходів фізичних осіб в 2005р. в сумі 3060,45 грн., що зафіксовано в акті перевірки від 28.03.2006р. Згідно акта перевірки від 28.03.2006р., встановлено у 116 випадках неправильно проведений перерахунок податку з доходів фізичних осіб за 2004рік, а саме утримано податку 50265,1 грн., а слід було утримати 53325,55 грн. В результаті недоутримано та не перераховано 3060,45 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач правильність визначення донарахованих сум податку з доходів фізичних осіб перевіряючими не спростував, однак вказує, що методика проведення правильного перерахунку річного доходу йому відома не була, що ним застосовувалась методика, яка була передбачена Декретом КМУ „Про прибутковий податок з громадян”, що строк проведення такого перерахунку Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб” не встановлено, що правильний (уточнений) перерахунок ним зроблений в лютому 2006р. до початку перевірки.
Позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи зі слідуючого:
- згідно Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” для перерахунку береться загальний річний оподатковуваний дохід, який дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, а не середньомісячний дохід, як передбачалось в ст. 9 Декрету КМУ „Про прибутковий податок з громадян” і чим керувався позивач при проведенні перерахунку на початку 2005р. за 2004рік.
При цьому Декрет КМУ „Про прибутковий податок з громадян” за виключенням розділу ІV втратив чинність 01.01.2004р., а Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” для правильного проведення перерахунку такого формулювання як „середньомісячний дохід” не містить, на що позивачем увагу не звернуто в 2005р. (при проведенні перерахунку за 2004р.) і що привело до недоутримання та несплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб.
- посилання позивача на наявність конфлікту інтересів безпідставні, оскільки ним порівнюються норми, які чинні і норми, які втратили чинність;
- Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” дійсно не встановлює строків проведення річних перерахунків, на що посилається позивач, однак останній такий перерахунок за 2004рік зробив на початку 2005р., про що сам вказує.
Таким чином, факт проведення перерахунку в 2005році за 2004р. матеріалами справи підтверджений і ніким не піддавався сумніву. При цьому позивач припустився порушення по недоутриманню і неперерахування 3060,45 грн. податку з доходів осіб.
- ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Інструкція про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затверджена наказом ДПА України №110 від 17.03.2001р. та зареєстрована в Мін’юсті України 23.03.2001р. за №268/5459, дають можливості для самостійного виправлення помилки і отримання лише мінімальної санкції при умові самостійного виявлення до початку перевірки та погашення (в даному випадку) недоутриманих сум податку з доходів фізичних осіб. Разом з тим позивачем, посилаючись на виправлення помилки в лютому 2006р., подано докази сплати до бюджетів податку з доходів фізичних осіб в березні 2006р., коли перевірка розпочалась з 28.02.2006р. Враховуючи особливу процедуру доутримання податку з доходів фізичних осіб визначеного в результаті перерахунку за минулий звітний рік, суд міг би визнати факт самостійного виявлення помилки та початку погашення боргу при представленні доказів часткової сплати цього податку до бюджету до 28.02.2006р. (до початку перевірки), що в даному спорі місця немало.
З огляду на правила п/п 6.5.2 п.6.5 ст.6, п/п 19.2.а п. 19.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, п/п 17.1.9 п. 17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючим органом правомірно проведено донарахування та стягнення з позивача як податкового агента сум податку з доходів фізичних осіб та фінансових санкцій.
На підставі наведеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. В позові відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 25 грудня 2006 р. до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя С.Г. Стопник