ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2006 р. | Справа № 13/257-4684(8а/295-4228) |
15 год. 00 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стопника С.Г.
при секретарі судового засідання Пудіш О.О.
Розглянув справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Тернопільбуд", вул. Степана Бандери, 38, м.Тернопіль, 46000
до відповідачів: 1. Монастириської районної ради, вул. Шевченка, 19, м. Монастириська, Тернопільська область, 48300
2. Монастириської міської ради, вул. Шевченка, 19, м. Монастириська, Тернопільська область, 48300
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, вул. Танцорова, 11, м.Тернопіль, 46001
За участю представників сторін:
позивача: Кулак В.В. –довіреність №01/1533 від 27.11.2006 р.;
Печений О.П. –довіреність №01/1105 від 06.09.2006 р.
третя особа: Кумчик І.В. - доручення №04 від 10.01.2006 р.
Суть справи:
про зобов'язання Монастириську районну Раду Тернопільської області: скасувати своє рішення № 21 від 26 травня 2006р.; та зобов'язання Монастириську районну раду та Монастириську міську раду забезпечити належні умови під час розбирання об'єктів незавершеного будівництва - Головного корпусу районної лікарні та котельні лікарні за адресою: вул. Сонячна, м. Монастириськ, Тернопільської області та не чинити перешкод у виконанні умов договорів №1101807 та №1101713 купівлі - продажу об'єктів незавершеного будівництва державної форми власності; стягнення з Монастириської районної ради Тернопільської області 159,168 тисяч гривень збитків на користь ВАТ "Тернопільбуд" на відшкодування шкоди, завданої прийнятим рішенням №21 від 26 травня 2006 року.
Перший відповідач відзиву не представив, однак представник проти позову в засіданні заперечив посилаючись на те, що в його діях не вбачається порушень прав позивача, а тим більше чинення якихось перешкод у реалізації його прав і виконанні обов’язків.
Другий відповідач відзиву не представив, однак представник в засіданні проти позову заперечив, посилаючись на відсутність з його боку будь-яких дій направлених на порушення прав позивача.
Третя особа представила пояснення в якому розписала процедуру приватизації об’єктів незавершеного будівництва в м. Монастириськ і повідомила, що позивач зобов’язаний виконати умови договорів купівлі-продажу в передбачені строки, а саме розібрати об’єкти та впорядкувати земельну ділянку з передачею її місцевому органу самоврядування, в противному випадку до нього будуть застосовані санкції.
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін та третьої особи роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 в порядку ст. 130 КАС України.
В засіданні оголошувалась перерва до 20.12.2006 р
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, суд встановив:
- згідно двох договорів купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва державної форми власності від 30.12.2005р., посвідчених нотаріально, актів приймання-передачі від 24.02.2006р., позивач придбав у власність об’єкти незавершеного будівництва –котельні лікарні та головного корпусу районної лікарні під розбирання. При цьому строк розбирання об’єктів та впорядкування земельної ділянки встановлений в договорах купівлі-продажу (п.5.2.1) для котельні лікарні –2 роки з моменту підписання акта приймання-передачі, а для головного корпусу районної лікарні –один рік з моменту підписання акта приймання-передачі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що Монастириською районною радою прийняте рішення №21 від 26.05.2006 р., що унеможливило виконання обов’язку і реалізації права згідно договорів купівлі-продажу від 30.12.2005 р., по розбиранню об’єктів і впорядкуванню земельної ділянки та потягло збитки.
Позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи зі слідуючого:
- приватизація об’єктів незавершеного будівництва, які придбав позивач, проводилась на підставі наказів Фонду державного майна України від 18.04.2003р. №658 та від 20.05.1998р. №980 уповноваженими органами (регіональне відділення Фонду державного майна України, за участю органів уповноважених управляти держмайном –управління капітального будівництва облдержадміністрації, Монастириської райдержадміністрації).
Таким чином, ні Закон України „Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва”, ні Положення про порядок приватизації об’єктів незавершеного будівництва затверджене наказом ФДМ України №1894 від 11.09.2000р. та зареєстроване в Мін’юсті України 28.09.2000р. за №664/4885, не наділяють органи місцевого самоврядування якимись повноваженнями з приводу приватизації об’єктів незавершеного будівництва державної форми власності, а саме отримання згоди чи погодження тощо на приватизацію об’єктів державної форми власності. Тому будь-які рішення, а в даному випадку як рішення Монастириської районної ради від 02.09.2005р. №266 так і №21 від 26.05.2006р., не носять для приватизації держмайна правових наслідків.
- рішення п’ятого скликання другої сесії Монастириської райради №21 від 26.05.2006р. по своєму змісту носить рекомендаційний характер та свідчить про міри запроваджені райрадою по зверненню до відповідних інстанцій та вищестоящих органів самоврядування з ціллю недопущення громадсько-політичних акцій протесту.
Разом з тим, вказане рішення не свідчить про певні заходи, як першого відповідача, а тим більше другого відповідача запроваджені (вчинені), що безпосередньо створили перешкоди позивачу у розбиранні придбаних об’єктів незавершеного будівництва. Таким чином, позивачем не доведено, не підтверджено та необґрунтовано яким чином рішення №21 від 26.05.2006р. першого відповідача порушило його права, а саме унеможливило розбирання придбаних об’єктів. А застосовані в цьому рішенні формулювання як: „звернутись”, „повідомити”, „направити” не носять категоричного характеру направленого на заборону позивачу виконувати умови договорів купівлі-продажу. Стосовно відкликання рішення №266 (п.1 рішення), то вищевикладено, що за відсутності повноважень по відношенню до державного майна, ця частина рішення №21 не несе правових наслідків.
- по відношенню до другого відповідача, то позивачем взагалі жодного доказу не подано в підтвердження проведення ним якихось дій, прийняття якогось документу (акту) тощо з приводу об’єктів незавершеного будівництва.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в діяльності відповідачів не вбачається дій направлених на порушення прав позивача, а саме на унеможливлення виконувати договірні обов’язки по розбиранню об’єктів незавершеного будівництва, а тим більше не вбачається причинного зв’язку між оскаржуваним рішенням та можливими збитками позивача.
Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають за їх необґрунтованістю та недоведеністю.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. В позові відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 26 грудня 2006 р. до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя С.Г. Стопник