Справа №22-122/08
Головуючий у 1 інстанції Шевченко І.М.
Категорія 19, 22 Доповідач Кривохижа В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І. Суддів: Черниш Т.В.
Чорнобривець О.С при секретарі Харабарі О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами Державного казначейства України, прокуратури Кіровоградської області на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 жовтня 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди, завданої прокуратурою та судом.
Зазначав, що прокуратурою м. Світловодська 12 вересня 2002 року відносно нього була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, а 10 листопада 2006 року кримінальна справа була закрита з підстав ч.2 ст. 213 КПК України - за недоведеністю його вини у вчиненні злочину. Оскільки під слідством та судом позивач перебував 49 місяців, переніс великі моральні переживання, очікуючи кримінальної репресії, стан його здоров'я погіршився, він поніс значні моральні втрати, порушились життєві зв'язки, які потребували додаткових зусиль для організації життя, терпів негативні наслідки морального характеру, він і просив стягнути моральну шкоду в сумі 39 200 грн.
В судовому засіданні позивач, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути солідарно з Державного казначейства України та прокуратури Кіровоградської області 39 200 грн. моральної шкоди.
Притягнувши до участі в справі в якості відповідача прокуратуру Кіровоградської області, ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 жовтня 2007 року позов задоволений частково. Стягнуто з єдиного казначейського рахунку Державного казначейства України на користь позивача 22 540 грн. моральної шкоди за рахунок коштів державного бюджету. В позовних вимогах, заявлених до прокуратури Кіровоградської області відмовлено.
В апеляційній скарзі Державного казначейства України ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції і постановления нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Зазначається, зокрема, що суд, встановивши строк перебування позивача під слідством з 12.09.2002 року по 10.11.2006 року, не дав належної оцінки тому
2
факту, що кримінальне переслідування позивача було фактично почато з моменту пред'явлення йому обвинувачення, а саме з 29.12.2005 року і закінчилось постановою слідчого про закриття кримінальної справи, а саме 10.11.2006 року. При цьому, суд взяв за основу розмір мінімальної заробітної плати в 460 грн. , що був встановлений з 1.10.2007 року, тоді як обвинувачення йому пред'явлено набагато пізніше, а саме з 29.12.2005 року. До того ж позивач не довів належним чином факту заподіяння моральної шкоди. Суд вийшов за межі наданих повноважень, постановивши ухвалу замість рішення.
В апеляційній скарзі прокуратури Кіровоградської області ставиться питання
про скасування ухвали суду з постановлениям рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначається, зокрема, що позивачем не надано доказів на підтвердження своїх вимог. Крім того, під слідством та судом позивач перебував з 12.09.2002 року по 10.11.2006 року, і в цей період законодавством України встановлювались різні розміри мінімальної заробітної плати, проте суд безпідставно обрахував моральну шкоду, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". До того ж судом безпідставно винесена ухвала, а не рішення.
Заслухавши доповідача, пояснення представників Державного казначейства
України, прокуратури Кіровоградської області, які підтримували доводи скарг,
позивача, який заперечував проти них, перевіривши матеріали справи в межах
доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія
суддів вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.2 ст. 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.
Судом встановлено, що згідно з обвинувальним висновком від 31.10.2002
року по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за
ч.2 ст. 367, ч.2 ст. 364 КК України кримінальна справа відносно позивача
порушена 12.09.2002 року та обрано міру запобіжного заходу 6.09.2002 року -
підписку про невиїзд. Дана справа неодноразово розглядалась судом та
направлялась для проведення додаткового розслідування. Обвинувачення за ч.2
ст. 367 КК України було пред'явлено позивачу 29.12.2005 року. А постановою суду
від 28.03.2006 року кримінальна справа повернута для проведення додаткового
розслідування і після його проведення постановою слідчого Світловодської
прокуратури від 10.11.2006 року кримінальна справа закрита за недоведеністю
його участі у вчиненні злочину. Міра запобіжного заходу скасована.
Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до п.2 ст. 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 із змінами "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" дійшов обгрунтованого висновку про те, що в зв'язку з закриттям кримінальної справи за недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину, позивач має право на відшкодування йому моральної шкоди за рахунок коштів державного бюджету за
3
час перебування під слідством та судом з 12.09.2002 року по 10.11.2006 року, тобто 49 місяців, відмовивши у позові до прокуратури Кіровоградської області.
При цьому, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 13 вищезазначеного Закону, п.14 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України розмір моральної шкоди не має бути меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством та судом.
Законом України від 13, 12.2001 року №2896-111 "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік" з 1 липня 2002 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено 165 грн. на місяць, Законом України від 26.12.2002 року №372-1Y "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік" з 1 січня 2003 року - 185 грн. , Законом України від 25.11.2003 року №1328-1Y "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2003 рік" з 1.12.2003 року - 205 грн. , Законом України від 27.11.2003 року №1344-1Y "Про державний бюджет України на 2004 рік" з 1.09.2004 -237 грн. , Законом України від 23.12.2004 року №2285-1Y "Про державний бюджет України на 2005 рік" з 1.01.2005 року - 262 грн. , з 1.04.2005 року - 290 грн. , з 1.07.2005 року -310 грн. , з 1.09.2005 року - 332 грн. , Законом України від 20.12.2005 року №3235-1Y "Про державний бюджет України на 2006 рік" з 1.01.2006 року -350 грн. , з 1.07.2006 року-375 грн.
Враховуючи термін перебування позивача під слідством та судом - з 12.09.2002 року по 10.11.2006 року, розмір відшкодування моральної шкоди не може бути меншим 12 718 грн. Проте, колегія суддів вважає, що її розмір, визначений судом в межах заявлених позовних вимог, - 22 540 грн. , відповідає конкретним обставинам справи, зокрема, перебуванню позивача на протязі 4 років і 1 місяця під слідством та судом, характеру моральних страждань, їх наслідків і інших негативних впливів внаслідок притягнення позивача до кримінальної відповідальності. Тому, враховуючи викладене, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підстав для його зміни немає.
Інші доводи скарг були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка, посилання у них на зазначення судового рішення, як ухвали, не є підставою для його скасування. Таким чином, доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 жовтня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.