Україна
Апеляційний суд Житомирської області
УХВАЛА
Іменем України
„ 22 " січня 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого - судді Романова О.В.
суддів: СлісарчукаЯ.А., Широкопояса Ю.В.
за участю прокурора Селюченко І.І,
захисника ОСОБА_1
виправданого ОСОБА_2
підсудного ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 17 травня 2007 року та вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 17 травня 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 17 травня 2007 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженцяАДРЕСА_1 несудимого, виправдано за ст. 368 ч.1 КК України за відсутністю в його діяннях складу злочину. Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної залишено попередній - підписку про невиїзд.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Досудовим слідством ОСОБА_2 обвинувачується в одержанні хабара
Справа №11- 36/2008
Головуючий у 1-й інстанції Галасюк Р.А.
Категорія справ : ст. 368 ч.1 КК України
Суддя-доповідач Слісарчук Я.А.
2
за невиконання належним чином своїх службових обов'язків в інтересах ОСОБА_3. з використанням свого службового становища за наступних обставин.
ОСОБА_2, обіймаючи посаду голови лікарсько-експертної комісії та лікаря невропатолога вузлової поліклініки ст. Житомир, будучи наділеним правом видавати лікарняні листи хворим, тобто являючись службовою особою, з використанням свого службового становища та діючи в інтересах того хто дає хабара, 3 березня 2006 року в період з 14 до 15 години в своєму службовому кабінеті вказаної поліклініки отримав хабар в розмірі 500 грн. від ОСОБА_3. за надання останньому лікарняного листа серії НОМЕР_1 від 3 березня
2006 року на 10 днів з метою звільнення ОСОБА_3. від праці за станом
здоров'я, хоча останній на той час не хворів.
Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 17 травня
2007 року відмовлено у задоволенні подання слідчого Коростенської
транспортної прокуратури про закриття кримінальної справи на підставі ст. ст.
44 ч.2, 369 ч.3 КК України щодо ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2року народження уродженця АДРЕСА_2 судимого
02.02.2006 року Корольовським район ним судом м. Житомира за ст. 185 ч.1
КК України на 1 рік виправних робіт з відрахуванням із заробітку засудженого 20 відсотків в дохід держави.
Органами досудового слідства ОСОБА_3пред'явлено обвинувачення в тому, що він, 3 березня 2006 року в період між 14 і 15 годинами, знаходячись в службовому кабінеті вузлової поліклініки ст. Житомир дав хабара в розмірі 500 грн. службовій особі ОСОБА_2 який обіймав посаду голови лікарсько-експертної комісії та лікаря невропатолога вузлової поліклініки ст. Житомир за видачу йому лікарняного листа терміном на 10 днів з метою звільнення від праці за станом здоров'я, хоча він на той час не хворів.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вищезазначені судові рішення подав апеляції.
Апелянт вважає, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи, просить його скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. На думку автора апеляції суд безпідставно не взяв до уваги
3
показання ряду свідків та інші докази, які стверджують про отримання ОСОБА_2. від ОСОБА_3. хабара в розмірі 500 грн.Крім цього, суд допустив істотні порушення норм кримінально-процесуального закону.
Що стосується постанови суду про відмову в задоволенні подання слідчого про звільнення ОСОБА_3. від кримінальної відповідальності за дачу хабара, то як вважає прокурор, висновки викладені в постанові також не відповідають фактичним обставинам справи, а тому вказане судове рішення підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідача, прокурора про задоволення апеляцій, виправданого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1, які вважали вирок суду законним і обгрунтованим, підсудного ОСОБА_3. про законність та обгрунтованість постанови суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 220 КПК України слідчий зобов'язаний оголосити обвинуваченому, що слідство у справі закінчено і що він має право на ознайомлення з усіма матеріалами справи, пред'явити обвинуваченому матеріали справи, при цьому скласти протокол в якому зазначити, які саме матеріали (кількість томів і аркушів) були пред'явлені для ознайомлення.
Вказаних вимог закону слідчий не дотримався.
З матеріалів справи (а.с. 196) видно, що слідчий пред'явив обвинуваченому ОСОБА_2для ознайомлення матеріали справи в томі 1 на 195 а.с, не пред'явивши йому для ознайомлення а.с. 185-1.
Прийнявши справу до свого провадження суд вказані порушеня закону не виправив, а розглядаючи справу сам допустив істотні порушення кримінально-процесуального закону.
Згідно ст. 334 ч.4 КПК України у мотивувальній частині виправдального вироку викладається :
· аналіз і оцінка доказів, як тих які були зібрані на досудовому слідстві, так і поданих у судовому засіданні;
· мотивувальний висновок суду чому він відкинув докази обвинувачення.
Суд зазначених вимог закону не виконав.
Як свідчать матеріали справи суд не дослідив та не дав оцінки доказам у справі: заяві ОСОБА_3. про те, що він дав ОСОБА_2хабара в розмірі 500 грн. (а.с. 6), заяві ОСОБА_2, який визнавав, що отримав хабара (а.с. 7), поясненням останнього при яких обставинах він отримав від ОСОБА_3. хабара (а.с. 10-12).
Також суд не зазначив чому він не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 в присутності яких ОСОБА_2 пояснював за яких обставин він отримав від ОСОБА_3
4
ОСОБА_3. хабар, а у вироку лише вказав, що вони не були очевидцями вручення ОСОБА_2хабара.
Таким чином, не дослідивши та не давши оцінки вищевказаним доказам суд прийшов до передчасного висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину.
Відповідно до ст. 369 КПК України висновки суду викладені у мотивувальній і регулятивній частинах вироку повинні бути узгоджені між собою і не можуть містити протиріч.
З вироку суду видно, що висновки, які викладені в його мотивувальній частині не узгоджуються з висновками регулятивної частини.
Так, прийшовши до висновку, що вина ОСОБА_2 в отриманні хабара, зібраними у справі доказами недоведена, суд виправдав ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 368 ч.1 КК України.
Такий вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а тому в силі залишатись не може, підлягає скасуванню, а справа - направленню на додаткове розслідування, оскільки саме на цій стадії слідчим було порушено право на захист обвинуваченогоОСОБА_2
Приймаючи до уваги, що підставою для відмови у задоволенні подання слідчого про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_3. стало постановления виправдального вироку щодо ОСОБА_2, який колегією суддів визнається незаконним, в силі залишатись не може
Постанова суду, якою відмовлено у задоволенні подання слідчого про звільнення ОСОБА_3. від кримінальної відповідальності за дачу хабара ОСОБА_2
Під час додаткового розслідування органам досудового слідства необхідно
врахувати вищенаведене, по закінченні досудового слідства ознайомити ОСОБА_2 з усіма матеріалами кримінальної справи та при необхідності провести всі інші слідчі дії.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.
Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 17 травня 2007 року щодо ОСОБА_2 та постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 17 травня 2006 року про відмову в задоволенні подання слідчого Коростенської транспортної прокуратури про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_3 ОСОБА_3
5
на підставі ст. ст. 44 ч.2, 369 ч.3 КК України скасувати, а справу направити на додаткове розслідування Коростенському транспортному прокурору.