Справа № 106/7766/13-ц
2о/106/33/14
Категорія 9
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2014 року Євпаторійській міський суд
у складі : головуючого судді Куликовської О.М.
за участю секретаря Любіш О.Ф.
розглянувши у судовому засіданні в м. Євпаторії справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Євпаторійський міський відділ Головного управління державної міграційної служби України в Автономній республіці Крим про встановлення факту постійного проживання на території України,
ВСТАНОВИВ:
До суду с заявою звернувся ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України з травня 1991 р. по 24.08. 1991 р. та на період 13.11. 1991 р. Заява мотивована тим, що він постійно проживав на території Росії в м. Ярославль до травня 1991 р. В травні 1991 р. він переїхав з Росії до України. На території України він проживав в АДРЕСА_1 з травня 1991р. по 24.08. 1991 р. та на 13.11. 1991р. Факт його проживання підтверджується довідкою с заводу. Встановлення даного факту йому необхідно для отримання паспорту громадянина України, оскільки на даний час він не має ні громадянства Росії, ні громадянства України.
В судовому засіданні заявник та його представник підтримали заяву, дав пояснення аналогічні викладеному та змісту заяви та уточненої заяви. Просили її задовольнити.
В судовому засіданні представник Євпаторійського міського відділу Головного управління державної міграційної служби України в Автономній республіці Крим вважав заяву не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Участь у справі приймав представник прокуратури м. Євпаторія, який також вважав заяву ОСОБА_1 безпідставною та просив відмовити у її задоволенні
Суд, вислухав осіб, присутніх в судовому засіданні, дослідивши надані докази, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, суд прийшов до наступного.
З матеріалів справи вбачається, згідно паспорту громадянина СРСР серія НОМЕР_1 , виданого 27.10.1978 р., заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 р. в м. Ярославль та був зареєстрований на момент отримання паспорту в м. Ярославль. Згідно штампів про реєстрацію в паспорті, вбачається, що заявник постійно змінював місце реєстрації на території м. Ярославль. Останній запис про реєстрацію виписки з м. Ярославль значиться 25.05.1993 р. Потім в паспорті громадянина СРСР проставлений штамп відділу внутрішніх справ Євпаторійського міськвиконкому про реєстрації в АДРЕСА_2 гуртожиток з 15.07.1995 р. та знятий з реєстрації 17.12.1999 р. Також даний факт реєстрації підтверджується «листом убиття» , заповненого на ОСОБА_1 ( а.с 4-8) Інших даних про реєстрацію заявника на території України не має .
Відповідно до частини 1 статті 234 ЦПК окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про громадянство України» (далі Закон) громадянами України є, зокрема, усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України, тобто 24 серпня 1991 р. постійно проживали на території України та особи, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України»: 13 листопада 1991 р. проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
В той же час, положення Закону України «Про громадянство України» та Указу Президента України «Питання організації виконання Закону України від 27 березня 2001 року № 215/2001 «Про громадянство України», з урахуванням Указу Президента від 27.06.2006 № 588/2006 «Про внесення змін до Указу Президента України від 27.03.2001 № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» передбачають як вичерпний перелік випадків, у яких до Комісії при Президентові України з питань громадянства подається рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року, так і порядок розгляду заяв щодо набуття громадянства України, що встановлено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі Порядок) та положенням про Комісію при Президентові України з питань громадянства.
Тому, при вирішенні питання про встановлення вказаного юридичного факту, суд враховує як Закон, так і акти Президента України.
Так, у відповідності з вищезазначеними Указами Президента України, зокрема, п. 8 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 р. №588/2006), який передбачає, що процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України проходять громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 р. або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 р.,- для встановлення належності до громадянства України необхідна наявність, одночасно, таких складових:
- особа (заявник) мусить постійно проживати на території України за станом на 24 серпня 1991 року;
- особа (заявник) повинна перебувати на 24 серпня 1991 року у громадянстві колишнього СРСР;
- особа (заявник), при наявності, двох вищезазначених складових, повинна мати паспорт громадянина колишнього СРСР (або довідку органу внутрішніх справ про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала у громадянстві колишнього СРСР) ;
- особа (заявник) не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Таким чином, у сенсі положень п. 8 Порядку, юридичний факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року породжуватиме правові наслідки і тягнутиме за собою виникнення відповідного права лише за наявності вищевказаних складових.
Тому, зважаючи на наведене, до юрисдикції загального суду питання про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року входить тільки за наявності цих складових, визначених Указом Президента України.
Але в даному випадку судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 мав реєстрацію на території Росії в м. Ярославль до 25.05.1993 р. та знаходився там на військовому обліку. На території України він був зареєстрований тільки з 15.07.1995 р.
Довідка, видана 01.11.2013 р. директором ДП ЖКХ ВАТ «Славутич-Крим« Свіжевською про те, що ОСОБА_1 в період з травня 1991р по травень 1995 р. проживав за адресою АДРЕСА_1 на умові оренди житла у ОСОБА_2 є неналежним доказом та викликає сумнів відносно достовірності її видачі. (а.с . 71) Оскільки згідно наданого суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців Дочірнє підприємство «Житлово- комунальне господарство« ВАТ «Славутич -Крим« було створено та зареєстровано в реєстрі з 25.09.1999р ., а припинило свою діяльність 23.09.2008 р. Розташовано було в Сакському районі село Каменоломня та основним видом діяльності було збирання, очищення та розподілення води. (а.с. 26-27).
Завником не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своєї заяви про встановлення факту постійного проживання на території України в зазначені періоди. Надані суду виписки з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 не можуть свідчити про постійне проживання його на території України станом на 24.08.1991 р.
Згідно зі ст.1 Закону України „Про громадянство" проживанням на території України на законних підставах є проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні.
Документом, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання, є довідка про реєстрацію місця проживання.
Згідно зі ст.5 Закону України „Про пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" законними підставами перебування на території України для громадян України є належність до громадянства України, а для іноземців та осіб без громадянства -реєстрація на території України паспортного документа або наявність посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні, або документів, що посвідчують отримання статусу біженця чи притулку в Україні.
Згідно зі ст. 6 цього ж Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання шляхом подання письмової заяви.
Згідно паспорту ОСОБА_1 він офіційно був зареєстрований на території України в м. Євпаторія тільки з 15.07.1995 р. по 17.12.1999 р. Але звернувся до територіального підрозділу ДМС України в м. Євпаторія з питанням щодо легалізації свого положення на території України тільки у січні 2014 р. На його звернення йому була письмова відповідь Євпаторійським міським відділом Головного управління державної міграційної служби України в АР Крим за № 0114/145 від 25.01. 2013 р. (а.с. 72)
.На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що підстав для встановлення факту постійного проживання на території України ОСОБА_1 станом на 24.08.1991р. та на період 13.11.1991 р. не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись Законом України від 18 січня 2001 року № 2235-ІІІ "Про громадянство України", Указом Президента України «Питання організації виконання Закону України від 27 березня 2001 року «Про громадянство України» з урахуванням Указу Президента України від 27 червня 2006 року «Про внесення змін до Указу Президента України «Питання організації виконання Закону України від 27 березня 2001 року «Про громадянство України», ст. ст. 10,11,60,208-218, 234 -235,256-259 ЦПК України суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересовані особи: Євпаторійський міський відділ Головного управління державної міграційної служби України в Автономній республіці Крим про встановлення факту постійного проживання на території України - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлений 03.03. 2014 р. о 13.00 год.
Суддя: О.М. Куликовська