Справа № 411/2569/13-к

Провадження № 11кп/782/152/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року березня місяця 4 дня

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Бас О.Є.

суддів Руденко В.В. та Каткова І.А.

при секретарі Сотниковій О.А.

з участю прокурора Мазепиної М.В.

захисника ОСОБА_1

за участю технічного спеціаліста ОСОБА_2

у присутності обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Кіровського міського суду Луганської області від 30.12.2013р., -

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець м. Кіровська Луганської області, громадянин України,

росіянин, освіта професійно-технічна, не одружений, неповнолітніх

дітей не має, не працюючий, раніше судимий: -27.07.2012р. за ст.309

ч.1 КК України до 3 місяців арешту; -10.10.2013р. за ст.185 ч.ч.1, 2,

ст.70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням

ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з

випробуванням строком 2 роки, зареєстрований та проживаючий за

адресою: АДРЕСА_1,

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.321 КК України та йому призначено покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано покарання за попереднім вироком суду від 10.10.2013р. та остаточно визначено покарання у вигляді трьох років одного місяця позбавлення волі з відбуттям його у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Запобіжний захід змінено з домашнього арешту на тримання під вартою, взятий під варту в залі суду негайно. Строк покарання обчислено з 30.12.2013р.

Доля речових доказів та судових витрат вирішена відповідно до положень ст.ст.100,124 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_3 у 20-тих числах жовтня 2013р., більш точної дати та часу встановити не преставилося можливим, знаходячись на подвір'ї напівзруйнованої будівлі в районі звалища побутових відходів по вул. Борисова м. Кіровська Луганської області, знайшов дві упаковки з двадцятьма таблетками лікарського препарату „Димедрол", який згідно з висновком експертизи є сильнодіючим лікарським засобом та не належить до категорії наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, та почав незаконно без спеціального на те дозволу зберігати його при собі з метою збуту, а 01.11.2013р. незаконно з корисливих мотивів збув ОСОБА_4 у кількості 10 таблеток.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду першої інстанції та постановити свій, більш м'який вирок. Він звертає увагу на те, що все зрозумів і тому розкаюється у вчиненому, вважає, що скоєний злочин не несе тієї суспільної небезпеки, відповідно до якої було б необхідно призначати йому таке суворе покарання.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_3, який уточнив апеляційні вимоги та просив апеляційну скаргу задовольнити з призначенням більш м'якого покарання, вислухавши захисника ОСОБА_1, який підтримав апеляційні вимоги обвинуваченого та просив задовольнити їх згідно з вимогами кримінально- процесуального та кримінального закону, думку прокурора про залишення вироку без змін, а апеляційної скарги обвинуваченого без задоволення, відтворивши частково аудиозапис судового процесу у суді першої інстанції, де обвинувачений повністю визнав себе винним та не заперечував провести судовий розгляд за підставі ч.3 т.. 349 КПК України, провівши судові дебати, надавши обвинуваченому останнє слово, від якого він відмовився , вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю визнав себе винним в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, дав свідчення по суті висунутого йому обвинувачення, у зв'язку з чим, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В апеляції та в судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_3 доведеність вини та кваліфікацію його дій не заперечує, як і не ставить питання щодо порушення його прав при застосуванні ст.. 349 КПК України.

Апеляційним судом вказані обставини перевірені відтворенням технічного аудиозапису процесу.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про скасування вироку та винесення нового вироку з призначенням більш м'якого покарання колегія суддів вважає безпідставними, тому що судом першої інстанції покарання ОСОБА_3 призначено правильно, враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд врахував , що згідно зі ст.12 КК України кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 321 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості злочинів, дані про особу, оскільки ОСОБА_3 раніше судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття в скоєнному, обставини, що обтяжують покарання - рецидив.

Як встановлено судом, про що не заперечував сам обвинувачений ОСОБА_3, він раніше неодноразово судимий, ці судимості не знаті та не погашені, останній раз вироком від 10.10.2013р. за ч.1 , 2 ст. 185 КК України до 3 ( трьох) років позбавлення волі із застосуванням ст.. 75, 76 КК України з іспитовим строком на 2(два) роки.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно забезпечено не уклінне застосування передбачених законом заходів покарання до особи, яка вчинила новий злочин через три неділі після попереднього засудження.

Кіровський міський суд при призначенні остаточного покарання ОСОБА_3 правильно застосував вимоги ст.. 71 КК України та призначив обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, оскільки ОСОБА_3 скоїв злочин за ч.1 ст. 321 КК України в період іспитового строку, після чого повторне застосування умовного засудження не допустимо за законом.

За таких обставин колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в питанні визначення виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі на зазначений у вироку термін, та не має підстав змінити йому покарання, як не мав підстав призначити інше покарання і суд першої інстанції при розгляді справи по суті.

Призначена міра покарання ОСОБА_3 повністю відповідає вимогам ст.. 65 КК України. Вирок є законним та обґрунтованим, підстав для його змін та скасування не має.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області , -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Кіровського міського суду Луганської області від 30.12.2013р. відносно засудження ОСОБА_3 за ч.1 ст. 321 КК України залишити без змін, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3- без задоволення.

На ухвалу суду учасниками кримінального провадження може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

Руденко В.В. Бас О.Є. Катков І.А.