ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
05 липня 2006 р. |
№ 12/205 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого судді |
Кривди Д.С. -(доповідача у справі), |
|
суддів : |
Бакуліної С.В., Уліцького А.М., |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу |
Приватного підприємства “Адвокатська контора Ульянова” |
|
на постанову |
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.02.2006 року |
|
у справі |
№ 12/205 господарського суду Полтавської області |
|
за позовом |
Приватного підприємства “Адвокатська контора Ульянова” |
|
до |
ТОВ “Інтерком-95” |
|
про |
стягнення 21025,75грн., |
|
та за зустрічним позовом |
ТОВ “Інтерком-95” |
|
до |
1) Приватного підприємства “Адвокатська контора Ульянова” 2) МПП “Графіка” |
|
про |
визнання договору недійсним, |
за участю представників сторін від:
позивача за первісним позовом: Ульянова Ю.А. -керівник, Ульянов Р.А. -за довіреністю від 05.07.2006р.
відповідача за первісним позовом: не з'явились
відповдіача-2 за зустрічним позовом: не з'явились
Згідно розпорядження В.о. Голови судової палати Першикова Є.В. від 04.07.2006р. здійснено заміну судді Жаботиної Г.В. на суддю Бакуліну С.В.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 13.12.2005р. (суддя Тимощенко О.М.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.02.2006р. (судді Рибченко А.О. -головуючий, Зеленіна Н.І., Ткаченко Б.О.), в задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено; стягнуто з Приватного підприємства “Адвокатська контора Ульянова” та МПП “Графіка” на користь ТОВ “Інтерком-95” по 42,50грн. витрат по сплаті державного мита та 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з кожного.
В касаційній скарзі Приватне підприємство “Адвокатська контора Ульянова” просить скасувати судові рішення та постанову і прийняти нове рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача за первісним позовом, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню підлягає частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з встановлених у даній справі обставин.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Полтавської області від 18.06.2002р. по справі №10/111 задоволено позовні вимоги МПП „Графіка” до ЗАТ „Інтерком” про стягнення 77359,33грн. Вказаним рішенням із ЗАТ „Інтерком” на користь МПП „Графіка” стягнуто 77359,33грн. основного боргу, 773,59грн. витрат на держмито, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2000 грн. витрат за послуги адвоката, а всього 80250,92грн.
11.10.2002р. державним виконавцем Автозаводського відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу № 10/111 від 24.09.2002р. про стягнення з ЗАТ „Інтерком" на користь МПП „Графіка" боргу в сумі 80250,92грн.
Виконавче провадження з примусового виконання вказаного вище наказу було закінчено 27.04.2005р. в зв'язку з повним виконанням рішення суду від 18.06.2002р. по справі № 10/111. Тривалий час виконання рішення був обумовлений наданням розстрочки, згідно ухвали суду та зупиненням виконавчого провадження.
ПП „Адвокатська контора Ульянова" звернулося з позовом до ТОВ “Інтерком-95” (правонаступника ЗАТ “Інтерком”) про стягнення 16495,66грн. збитків від інфляції, заподіяні МПП “Графіка” тривалим виконанням рішення суду у справі №10/111.
17.06.2005 р. між ПП „Адвокатська контора Ульянова" та МПП „Графіка” було укладено договір уступки прав вимоги, за умовами п.1 якого первісний кредитор (МПП „Графіка”) уступає новому кредитору (ПП „Адвокатська контора Ульянова”) всі майнові права вимоги первісного кредитора, що маються у останнього внаслідок затримки виконання судового рішення господарського суду Полтавської області від 24.09.2002р. по справі № 10/111 про стягнення на користь первісного кредитора з ЗАТ „Інтерком” (ТОВ „Інтерком-95") грошових коштів. Ці майнові права вимоги полягають у праві на стягнення збитків, в тому числі і від інфляції, з винної особи, неотриманого прибутку, штрафних санкцій, пені тощо.
Суди відмітили, що посилання у договорі на рішення господарського суду Полтавської області від 24.09.2002 р. по справі № 10/111 є невірним, оскільки рішення суду винесено 18.06.2002 р., а наказ на його виконання видано - 24.09.2002 р.
ТОВ „Інтерком-95" звернулося з зустрічним позовом про визнання договору уступки прав вимоги від 17.06.2005р. недійсним, оскільки він суперечить нормам Господарського процесуального кодексу України та Закону України „Про виконавче провадження".
Суди попередніх інстанцій, визнаючи недійсним спірний договір уступки прав вимоги та відмовляючи в стягненні інфляційних збитків за первісним позовом, виходили з того, що уступка вимоги суперечить положенням ст.ст.84, 115 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких рішення господарського суду ухвалюється іменем України, є обов'язковим на всій території України та підлягає виконанню у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. Рішення господарського суду по справі №10/111 - це не угода, а тому уступка вимоги за договором від 17.06.2005р., на думку судів, суперечить чинному законодавству.
Однак, зазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом, як це передбачено ст. 43 ГПК України, з огляду на наступне.
В порушення вимог вищезазначеної норми Господарського процесуального кодексу України господарський суд не встановив обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Колегія погоджується з висновками судів про те, що після порушення провадження у справі №10/111 МПП “Графіка” набуло статусу сторони у справі, а після видачі наказу на виконання рішення по вказаній справі - статусу стягувача. Однак, як було встановлено господарськими судами, виконавче провадження з примусового виконання наказу № 10/111 від 24.09.2002р. про стягнення з ЗАТ „Інтерком" на користь МПП „Графіка" боргу в сумі 80250,92грн. було закінчено 27.04.2005р. в зв'язку з повним виконанням рішення суду від 18.06.2002р. по справі № 10/111. Відтак, у судів не було достатніх підстав стверджувати, з посиланням на ст.25 ГПК України, про заміну сторони в судовому процесі внаслідок укладення договору уступки права вимоги від 17.06.2005р.
Вирішуючи спір, суди припустилися істотної неповноти при розгляді справи, оскільки виходили лише з обставин, які стосуються майнових прав вимоги внаслідок затримки виконання судового рішення по справі №10/111, при цьому не дослідивши в повному обсязі предмет спірного договору уступки прав вимоги вцілому, що має суттєве значення для вирішення спору. Так, судами не дано правової оцінки тій обставині, що згідно п.1 спірного договору новому кредитору також уступаються всі майнові права первісного кредитора, що маються у останнього з правочину, який став підставою для винесення господарським судом Полтавської області рішення у справі №10/111.
Таким чином, для правильного вирішення спору необхідно перевірити доводи ПП „Адвокатська контора Ульянова" про наявність у нього права вимоги стягнення з відповідача за первісним позовом збитків, які утворилися у МПП “Графіка” внаслідок прострочки з боку ЗАТ “Інтерком” (“ТОВ “Інтерком-95”) виконання своїх зобов'язань за договором №3/03 від 01.03.2000р. та №24/02 від 24.02.2000р. Разом з тим передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а тому рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції підлягають скасуванню, оскільки прийняті без з'ясування судами всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. При новому розгляді справи слід врахувати наведене і вирішити спір відповідно до закону.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, п.3 ч.1 ст.1119, 11110, ст.11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства “Адвокатська контора Ульянова” задовольнити частково.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.02.2006 року та рішення господарського суду Полтавської області від 13.12.2005 року у справі №12/205 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді С.Бакуліна
А.Уліцький