Справа №1/173-2007
ВИРОК
Іменем України
28 грудня 2007 року. Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Дубчака А.Г.
при секретарі Голованчук О. П.
з участю прокурора Дворжецької О. В.
адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шартороді в залі суду справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Федорівки Шаргородського району Вінницької області, мешканця с. Клекотини Шаргородського району Вінницької області, проживаючого АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше судимого Шаргородським районним судом Вінницької області від 01 жовтня 2002 року за ст. 185 ч. 2; 3 КК України до трьох років позбавлення волі; постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 03 вересня 2004 року йому було замінено не відбуту частину покарання на більш м яке у вигляді виправних робіт строком на один рік 28 днів вирахуванням 15 % заробітку на користь держави,-в скоєнні злочину передбаченого ст. 389 ч. 2 та ст, 164 ч. 1 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1 скоїв злочини передбачені ч. 2 ст. 389 та ч. 1 ст. 164 КК України, а саме ухилення від відбування виправних робіт особою, засудженою до цього виду покарання та злісне ухилення від сплати аліментів при слідуючих обставинах, а саме:
Так, ОСОБА_1, будучи раніше судимим Шаргородським районним судом Вінницької області від 01 жовтня 2002 року за ст. 185 ч. 2; 3 КК України до
2
трьох років позбавлення волі та за постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 03 вересня 2004 року маючи замінену не відбуту частину покарання на більш м яке у вигляді виправних робіт строком на один рік 28 днів вирахуванням 15 % заробітку Г0.09.2004 року був звільнений з Крижопільської виправної колонії № 113 Вінницької області.
25.09.2004 року на виконання до Шаргородськот міжрайонної кримінально-виконавчої інспекції Державного департаменту з питань виконання покарань у Вінницькій області поступила постанова Крижопільського районного суду на засудженого ОСОБА_1 про виконання вироку про застосування виправних робіт строком на один рік 28 днів.
23.11.2004 року ОСОБА_1 було викликано до кримінально-виконавчої інспекції Державного департаменту з питань виконання покарань у Шаргородському районі Вінницької області, де його було ознайомлено під розписку з порядком та умовами відбування покарання і тоді ж його було попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання передбачену ч. 2 ст. 389 КК України та встановлено дні явки.
В період виконання покарання ОСОБА_1 в порушення вимог ст.. 46 КВК України умисно допустив ухилення від відбування покарання, яке проявилося в тому, що ОСОБА_1 після звільнення з місць позбавлення волі до роботи не приступив, а працевлаштувався на роботу у ФГ «Слобідське» лише 14.01.2005 року, де працював різноробочим. Після чого 01.04.2005 року ОСОБА_1 в порушення вимог ст.. 44 КВК України написав заяву на ім. я голови ФГ «Слобідське» є. Клекотини Шартородеького району з проханням звільнити його за власним бажанням.
В загальному з призначеного покарання у вигляді одного року 28 днів виправних робіт з відрахуванням на користь держави 15 % заробітку ОСОБА_1 відбув лише 39 днів, враховуючи 8 днів лікарняних.
Крім того, ОСОБА_1 за рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 03.04.2001 року зобов язанний був сплачувати кошти (аліменти) на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2. Однак ОСОБА_1 в період з 10.09.2004 року по 01.04.2007 року , маючи реальну можливість сплачувати'аліменти на користь ОСОБА_1, умисно, з корисливих спонукань, злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дитини.
Так, ОСОБА_1 в період з 10.09.2005 року по 14.01.2005 року працевлаштувався на робот у ФГ «Слобідське» різноробочим і з метою приховування свого заробітку не повідомив про своє працевлаштування органи державної виконавчої служби. Внаслідок чого бухгалтерією ФГ «Слобідське» відрахування коштів з його заробітної плати на погашення заборгованості по сплаті аліментів не проводилося. Після звільнення з роботи на іншу роботу не працевлаштувався і не став на облік в Шаргорбдський районний центр зайнятості^ як безробітний та заборгованість по аліментам не сплатив. Внаслідок чого допустив заборгованість по аліментах на користь ОСОБА_4 на загальну суму в 4 447 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і суду пояснив, що він дійсно, будучи зобов язаяним судом відбувати покарання у вигляді виправних
3
робіт, про що його було повідомлено під розписку в установленому порядку на роботу не влаштувався, а працевлаштувався на роботу у ФГ «Слобідське» с Клекотини Шаргородського району, однак про місце працевлаштування виконавчу службу не повідомив. До того ж він, будучи зобов язанним за рішенням суду сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 для утримання дитини і добровільно аліменти не сплачував та ухилявся від відбуття покарання та сплати аліментів, в скоєному щиро розкаюється.
Крім повного визнання своєї вини підсудним його вина у пред явленому йому обвинуваченні підтверджується іншими зібраними по справі доказами, а саме:
по факту ухилення від відбування покарання у вигляді виправних робіт:
підпискою про ознайомлення ОСОБА_1 з порядком та умовами відбування покарання у вигляді виправних робіт /а.с. 7 -8 /;
довідкою СФГ «Слобідське» с Клекотини Шаргородського району про термін відбуття покарання у вигляді виправних робіт /а.с. 157;
заявою ОСОБА_1 та довідкою про звільнення його з роботи за власним бажанням з СФГ «Слобідське» /а.с. 16, 17, 36, 37/;
показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в сукупності про те, що підсудний ОСОБА_1 ухилявся від відбуття покарання у вигляді виправних робіт /а.с. 52 - 55, 77, 78, 80 - 82/;
по факту ухилення від сплати аліментів вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується слідуючими по справі зібраними доказами, а саме: матеріалами виконавчого провадження /а.с. 86-131/; довідками ФГ «Слобідське», ПП «Клекотинське» с Клекотини та Клекотинської ЗОШ с. Клекотини Шаргородського району Вінницької області в сукупності про те, що підсудний в даних підприємствах та організаціях не працює і з питанням про працевлаштування не звертався, хоча в них є вакансії /а.с. 86; 87; 140; 141/;
поданням ДВС Шаргородського РУЮ /а.с. 159/; показами потерпілої ОСОБА_4 про те, що підсудний ОСОБА_1, будучи зобов язаним сплачувати аліменти на її користь для утримання їхньої неповнолітньої дитини ухилявся від сплати аліментів і до порушення кримінальної справи не приймав міри до їх виплати.
Таким чином, оцінив всі зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що дійсно підсудний ОСОБА_1 скоїв злочини передбаченні ч. 2 ст. 389 та ч. 1 ст. 164 КК України, а саме ухилення від відбування виправних робіт особою, засудженою до цього виду покарання та ухилення від сплати аліментів, оскільки він будучи зобов язанним по рішенню суду відбувати покарання у вигляді виправних робіт та сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування виправних робіт та сплати аліментів, навмисне ухилявся від відбування виправних робіт, відбувши за період з вересня 2004 року по грудень місяць 2007 року покарання у вигляді виправних робіт лиш 39 днів виправних робіт замість одного року 28 днів виправних робіт та в період з вересня місяця 2004 року по жовтень місяць 2007 року допустив заборгованість
4
ло сплаті аліментів в розмірі 4 447 грн., яку лиш після порушення кримінальної справи частково, в розмірі 2 800 грн., погасив, в повинен нести відповідальність за вчиненні злочини.
При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь громадської небезпеки злочину, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується позитивно.
Обставинами пом'якшуючими його відповідальність- є ті, що він розкаявся у вчиненому злочині і частково погасив заборгованість по виплаті аліментів, важких наслідків від злочину не наступило.
Обставин обтяжуючих його відповідальність суд не вбачає.
Разом з тим, враховуючи, що він будучи раніше судимим на шлях виправлення не став і знову скоїв злочин, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лиш в місцях ізоляції від суспільства, а тому, -
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд,-.
ПРИСУД ИБ:
Визнати ОСОБА_1 винним за ч. 2 ст. 389 КК України і призначити йому покарання у вигляді одного- року обмеження волі.
Визнати його винним за ч. 1 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим обрати йому остаточну міру покарання за сукупністю злочинів у вигляді одного року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 та ч. 1 п. 3 ст. 72 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду та переводу менш суворого виду покарання в більш суворий, обрати йому остаточну міру покарання у вигляді одного року одного місяця обмеження волі.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити йому у вигляді підписки про не виїзд.
Вирок- може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб після його проголошення.