ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2006 р. | № 17/492 |
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Чабана В.В.
Ковтонюк Л.В.
за участю представників: |
позивача - | не з'явивсь |
відповідача - | не з'явивсь |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий дім “Браво” |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 |
у справі господарського суду | № 17/492 міста Києва |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальності “Арті” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий дім “Браво” |
про | стягнення 73 623,29 грн. |
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Арті” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий дім "Браво" (з врахуванням уточнення позовних вимог) 70 534,21 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 10/02/04 від 10.02.2004, а також 3061,04 грн. річних.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.11.2005 (суддя Кролевець О.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 (колегія суддів у складі: Губенко Н.М., Барицької Т.Л., Ропій Л.М.), позов задоволено частково: із ТОВ “Торгово-промисловий дім “Браво” на користь ТОВ “Арті” стягнуто 70 534,21 грн. заборгованості, 2 766,31 грн. пені, 73 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Судові акти мотивовані тим, що відповідач отримав від позивача товар на суму 178 941,42 грн., а оплатив на суму 102 010,00 грн. та повернув на суму 6 397,21 грн., тобто, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 70534,21 грн., на яку на підставі ст. 625 ЦК України були нараховані 3% річних за період з 02.03.2004 по 23.06.2005 в розмірі 2 766,31 грн.
Не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, провадження у справі припинити. Касаційна скарга обґрунтована тим, що на думку скаржника судами були порушені ст.ст. 188 ГК України та 654, 670 Цивільного кодексу України.
В судове засідання 10.07.2006 представники сторін не з’явилися. Враховуючи, що про час і місце розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальності “Арті” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий дім “Браво” повідомлені належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 10/02/04 від 10.02.2004, за умовами якого позивач як продавець зобов'язався передати у власність відповідача товар: заморожені овочі та фрукти в асортименті; найменування, асортимент, кількість та ціна за одиницю товару, що передається зазначаються у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною даного договору, а відповідач, як покупець, прийняти та оплатити його в строк, визначений в договорі (п. 1.1). У пункті 2.1. договору встановлено, що загальна сума договору становить 100 000,00 грн. Позивач передав відповідачу товар на загальну суму на суму
178 941,42 грн., а оплатив на суму 102 010,00 грн. та повернув на суму 6 397,21 грн. Дані обставини відповідачем не заперечуються. Тому на підставі ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України судами зроблений висновок про обґрунтованість позовних вимог.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з таким висновком, оскільки відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до п. 2.3. договору оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу. Відповідач зобов'язується оплатити 100% вартості товару, вказаної в рахунку, протягом 21 банківського дня з моменту передачі товару позивачем. Відповідач свої обов'язки щодо оплати прийнятого товару в повному обсязі не виконав.
Доводи скаржника про те, що у нього не виник обов'язок оплатити товар отриманий ним понад загальну суму договору, оскільки строк оплати такого товару сторонами не визначений, вимоги про оплату від позивача не надходило, а умовами договору купівлі-продажу № 10/02/04 оплата товару надлишкової кількості, ніж встановлено договором не регулюється, не беруться до уваги колегією суддів Вищого господарського суду України з огляду на наступне.
Відповідно до п. п. 2, 3 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором; якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.
Договором, укладеним між сторонами, також регулюються правовідносини сторін у випадку поставки більшої кількості товару, так, відповідно до п.5.4 договору від 10.02.2004 позивач мав право відмовитися від отримання надлишкової кількості товару, втім, прийнявши її, зобов'язаний оплатити надлишково отриманий товар по договірній ціні протягом 3 банківських днів з моменту такого прийняття.
Тобто, доводи скаржника спростовуються вищевикладеним та не можуть були підставою для скасування постанови у справі, тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий дім “Браво” слід залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 –без змін.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1115, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий дім “Браво” залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 у справі №17/492 залишити без змін.
Головуючий В.Карабань
Судді: В.Чабан
Л.Ковтонюк