АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа №: 22-ц/191/147/14Головуючий суду першої інстанції:Собєщанська Н.В.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т. І.
УХВАЛА
"03" березня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія в складі:
головуючого суддіМоісеєнко Т.І.,
суддівРоманової Л.В., Редько Г.В.,
при секретаріПомазан В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_9, який діє в інтересах ОСОБА_8, на заочне рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 червня 2013 року за договором купівлі-продажу вона придбала у ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_1. Після укладення договору купівлі-продажу їй стало відомо, що в квартирі залишилися зареєстрованими члени сім'ї колишнього власника квартири, а саме колишня дружина ОСОБА_7 та повнолітній син ОСОБА_8, відповідачі по справі.
Посилаючись на те, що відповідачі не були власниками квартири , мали реєстрацію в квартирі як члени сім'ї ОСОБА_10, позивач вважала, що із втратою права власності на квартиру ОСОБА_10, останній втратив право користування житловою площею квартири, а відповідачі, які мали проізводне від власника право користування житлом, також втратили право користування квартирою.
Позивач також зазначала, що з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 договір оренди, найму, піднайму житлої площі спірної квартири не укладала , отже у них немає права користування квартирою.
Заочним рішенням Керченського міського суду АР Крим від 16 вересня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 були задоволені. Усунено перешкоди у користуванні власністю- квартирою АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 особами, що втратили право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 13.11.2013 року заяву представника ОСОБА_7 - ОСОБА_11 про перегляд заочного рішення було залишено без задоволення. (а.с. 85)
Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 10.12.2013 року заяву ОСОБА_8 про перегляд вказаного заочного рішення залишено без задоволення. (а.с. 113-114)
Не погодившись з заочним рішенням суду, ОСОБА_9, який діє в інтересах ОСОБА_8, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, на не з'ясування всіх обставин справи, просив його скасувати та направити справу на новий розгляд .
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_10 не мав права продавати квартиру без згоди ОСОБА_7, оскільки ця квартира придбана під час сумісного проживання і за сумісні кошти його та ОСОБА_7, тобто є спільним майном . Справа за позовом ОСОБА_7 про розподіл спільної власності, в тому числі спірної квартири, з вересня 2013 року знаходиться в провадженні Керченського міського суду АР Крим, остаточне рішення по якій не прийнято. (а.с. 117-119).
На думку апелянта, оскільки за ОСОБА_7 має бути визнано право власності на частку квартири, вона, як власник, та ОСОБА_8, як член сім.ї власника, не можуть бути визнані особами, що втратили право користування житловою площею квартири.
Ухвалою апеляційного суду від 18.02.2014 року було відкрите апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та справа призначена до розгляду на 03.03.2014 року ( а.с.140,141)
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що провадження за вказаною апеляційною скаргою підлягає зупиненню до розгляду Керченським міським судом АР Крим позову ОСОБА_7 до ОСОБА_10, третя особа - ОСОБА_6, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ майна, з таких підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_6 просила суд визнати ОСОБА_7, ОСОБА_8 особами, що втратили право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1, оскільки вони не є членами її сім.ї, не мають права власності на квартиру та не укладали з нею, як власником квартири, договору найму, оренди житлового приміщення.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що в провадженні Керченського міського суду знаходиться інша цивільна справа № 107/9109/13-2/2/107/84/14 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_10, третя особа - ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ майна. Остаточне рішення по вказаній справі не прийнято. (а.с.120,122, 154-155)
Оскільки право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, то власник на підставі ст.391 ЦК України не може бути визнаний таким , що втратив право користування своїм майном, зокрема житловим приміщенням, або виселений із нього.
Таким чином, вирішення питання щодо наявності, або відсутності у ОСОБА_7 права власності на квартиру АДРЕСА_1, має істотне значення для вирішення питання щодо визнання її особою, яка втратила право користування житловою площею спірної квартири.
При цьому, право ОСОБА_8 на користування квартирою, також залежить від наявності чи відсутності у ОСОБА_7 права власності на вказану квартиру, оскільки він є її сином і членом сім.ї.
Аналогічна позиція висловлена в п.34 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності, та інших речових прав».
Наведене є підставою для зупинення провадження по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, до розгляду справи за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_10, третя особа - ОСОБА_6, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ майна.
Керуючись ст.ст. 201-203 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційне провадження по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_9, який діє в інтересах ОСОБА_8, на заочне рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2013 року - зупинити до розгляду Керченським міським судом цивільної справи №107/9109/13-2/2/107/84/14 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_10, третя особа - ОСОБА_6, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ майна, і набрання рішення по вказаній справі законної сили.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді
Т.І. Моісеєнко Л.В. Романова Г.В. Редько