03.03.2014 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 533/53/14-ц

Провадження №2/533/54/14

26 лютого 2014 року селище Козельщина Полтавської області

Козельщинський районний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Бойка Ю.О., при секретарі Шуліка Л.Г., за участю позивача ОСОБА_1, представника Козельщинської райдержадміністрації Полтавської області Пожитька П.А., представника відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Козельщинського управління юстиції Афанасьєвої С.В., представника Управління праці та соціального захисту населення Козельщиньскої райдержадміністрації Кушко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Козельщина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козельщинсько районної державної адміністрації Полтавської області та Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Автозаводської районної у місті Кременчук ради, треті особи: відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Козельщинського районного управління юстиції, Управління праці та соціального захисту населення Козельщинської районної державної адміністрації, про визнання батьківства, врахувавши складність справи, у зв'язку з чим відкладаючи, як виняток, складання повного рішення на строк п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, забезпечивши проголошення вступної і резолютивної частини рішення згідно ст. 209 ч.3 ЦПК України,

В С Т А Н О В И В :

10 січня 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Козельщинської районної державної адміністрації Полтавської області як органу опіки і піклування та соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Автозаводської районної у місті Кременчук ради, в якому просить визнати його батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7.

В обґрунтування вимог позивач посилається на наступні обставини.

З 2003 року близько року зустрічався з ОСОБА_11, а з 25 червня 2004 року вони стали проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу в АДРЕСА_1 у будинку його батьків. У них народилися спільні діти ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, яких дружина - ОСОБА_11, зареєструвала на власний розсуд на своє прізвище, написавши його ім'я в графі "по батькові".

При реєстрації народження доньки ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 вони з дружиною записали батьком саме позивача. 11 вересня 2012 року в Козельщинському відділі ДРАЦС вони уклали шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_6 у них народився син ОСОБА_14, а після пологів ІНФОРМАЦІЯ_10 його дружина ОСОБА_15 померла.

25.12.2013 року його дітей: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було відібрано і направлено до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Автозаводської районної у місті Кременчук ради, так як батьком він не записаний у свідоцтвах про народження цих дітей, то перший відповідач не довірив їх утримання і виховання, передавши на утримання другого відповідача.

Наполягає на тому, що він визнавав і визнає себе батьком усіх дітей, бажає і має намір та всі можливості їх виховувати, так як робив це з дня народження, але довести цей факт і оформити батьківство в органах РАЦС позбавлений можливості через смерть своєї дружини і їх матері. Його батьківство щодо цих дітей підтверджується фактом постійного проживання сім'єю, що посвідчується довідкою Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області, а також мати покійної дружини - ОСОБА_16, сусіди, односельці.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені ним позовні вимоги та просив задовольнити позов. Пояснив, що змушений був звернутися до суду у зв'язку з невизнанням та оспорюванням його батьківства відповідачами, що підтверджується відібранням у нього дітей, відправленням їх до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Автозаводської районної у місті Кременчук ради, а також винесенням розпорядження про надання його дітям статусу дітей-сиріт та про забезпечення подальшого влаштування їх у сім'ї громадян України або до державного дитячого закладу. Зазначив, що постійно відвідує дітей у місті Кременчук, всі пропозиції Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Автозаводської районної у місті Кременчук ради щодо необхідності забезпечення з його сторони ліками, одягом та іншим, він задовольняє.

Представник Козельщинської районної державної адміністрації Пожитко П.А. проти позову заперечував та посилався на викладені письмово заперечення відповідача, просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції посилався на наступне.

Позовні вимоги вважає необґрунтованими, незаконністю залучення до участі у справі в якості відповідача Козельщинську районну державну адміністрацію. Так, відповідно до позовної заяви гр. ОСОБА_1 предметом спору є його право (яке ґрунтується на походженні дитини - біологічній спорідненості) бути зареєстрованим органом державної реєстрації актів цивільного стану як батько дитини (ст.ст. 121, 125, 126 Сімейного кодексу України). Вказані статті СК України передбачають добровільне визнання батьківства (пункт 1 частини 2 статті 125 та частини 1 статті 126 СК України) та примусове за рішенням суду (пункт 3 частини 2 статті 125 СМК України), що передбачає наявність спору між матір'ю і батьком дитини, які не перебувають у шлюбі, про внесення органом ДРАЦС відомостей про батька дитини до актового запису про народження. У залежності від того, хто заперечує походження дитини від певного чоловіка (біологічну спорідненість), може бути відповідачем по справі: жінка, яка заперечує походження дитини від цього чоловіка (не подає разом з чоловіком, який вважає себе батьком дитини, до органу ДРАЦС заяви відповідно до частини 1 статті 126 або статті 134 СК України), а також чоловік, який не визнає походження від себе дитини і відмовляється подати до органу РАЦС заяву відповідно до частини 1 статті 126 або статті 134 СК України.

Те, що ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, - діти, які мають правовий статус дітей-сиріт відповідно до розпоряджень від 11.01.2014 року, перебувають під опікою держави в особі відповідачів не визначає останніх автоматично відповідачами у позовах про визнання батьківства, оскільки закликані як відповідачі державні органи та установа діють відповідно до норм сімейного та цивільного пправа, які регулюють питання захисту прав та інтересів дітей-сиріт та згідно з частиною 2 ст.19 Конституції України

Правовий статус дітей-сиріт ОСОБА_10 підтверджується свідоцтвом про смерть їх матері, свідоцтвом про реєстрацію шлюбу (підтверджує зміну прізвища матері ОСОБА_15 на ОСОБА_15) та довідок органу ДРАЦС про реєстрацію народження дітей, з яких вбачається, що батько дітей в актовому записі про народження записаний за заявою матері відповідно до частини 1 статті 135 СК України як ОСОБА_1 (такої особи не існує). При наданні малолітнім дітям статусу дітей сиріт відсутність піклування з боку батька дітей встановлювалася на підставі довідок органу ДРАЦС про реєстрацію народження дітей відповідно до частини 1 статті 135 СК України. До процесу реалізації (реєстрації) ОСОБА_1 свого батьківства в органах ДРАЦС Козельщинська райдержадміністрація не має відношення (визнавати чи не визнавати походження дітей від позивача).

Представник відповідача вважав за необхідне зазначити, що на вихованні в позивача після смерті матері ОСОБА_15 залишилися двоє дітей - ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6, і Козельщинською райдержадміністрацєю не розглядалося і не могло розглядатися питання визнання чи заперечення батьківства, оскільки органом ДРАЦС батьком дітей зареєстрований ОСОБА_1

Відповідач вважає, що у даній справі Козельщиинська райдержадмінстрація як орган опіки і піклування може бути залучена у порядку ч.3 ст. 45 Цивільного процесуального кодексу України та відповідно до ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України, що узгоджується з абз.2 пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006року №3 "про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".

Вважають, що позивач діє недобросовісно, оскільки вирішити питання про визнання його батьківства міг раніше при житті матері дітей, як належного відповідача по справі.

На думку відповідача питання щодо батьківства повинно розглядатися в порядку окремого провадження по встановленню факту батьківства. У цьому випадку, вважає представник Пожитько П.А., Козельщинська райдержадміністрація як орган опіки і піклування може бути залучена як заінтересована особа, що регламентується абз.5 пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3.

Як пояснив представник відповідача Пожитько П.А., позиція райдержадмінстрації за викладених обставин залишилася б незмінною щодо невизнання батьківства ОСОБА_1

Представник Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Автозаводської районної у місті Кременчук ради до суду не з'явився, однак до суду надійшла заява, згідно якої адміністрація цього закладу просить суд розглянути справу без їхньої участі в інтересах дітей. Заперечень проти позову не надходило.

Представники третіх осіб Афанасьєва С.В. і Кушко Н.В. просили ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства.

Перевіривши справу, вивчивши надані позивачем і відповідачами документи, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши правову позицію відповідачів та третіх осіб, даючи оцінку доказам у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі на підставі ст.ст. 126, 128, 135 Сімейного кодексу України виходячи з наступного.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Згідно частини першої статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про те, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення суд приходить до висновку, що має місце спір про батьківство ОСОБА_1 щодо вказаних у позовній заяві дітей між позивачем та відповідачами, про що вказує факт відібрання дітей та направлення їх до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей виконкому Автозаводської районної у м. Кременчуці ради Полтавської області, та відсутність заперечень щодо цих обставин зі сторони відповідачів. Це також підтверджується розпорядженнями голови Козельщинської районної державної адміністрації №№ 5, 6, 7, 8 від 11 січня 2014 року про надання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, статусу дітей-сиріт та покладення обов'язку на Службу у справах дітей райдержадміністрації (Пожитько П.А.) забезпечити подальше влаштування їх у сім'ї громадян України або до державного дитячого закладу (а.с. 60, 61, 62, 63). Саме невизнання за ОСОБА_1 немайнових цивільних прав зі сторони відповідачів послужило підставою виникнення цивільно-правового спору, що підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Судом встановлено, що з 25 червня 2004 року і до 21 грудня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_15 проживали однією сім'ю та виховували дітей, що визнано Козельщинська райдержадміністрацією та не заперечувалося третіми особами, та підтверджується довідкою Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області від 09.01.2014 року №8 про те, що ці особи з дітьми проживали разом і вели спільне господарство (а.с.13). З 11 вересня 2012 року проживали у зареєстрованому шлюбі (а.с.15).

Свідок ОСОБА_16 пояснила суду, що вона є матір'ю покійної ОСОБА_15, яка постійно проживала однією сім'ю з позивачем ОСОБА_15 та народили і виховували шістьох дітей. Стверджує, що батьком усіх є ОСОБА_1 Жодних сумнівів ніколи не виникало, бо до нього ставиться як до своєї дитини. Всіх дітей вважає своїми внуками, а ОСОБА_1 - добрим і порядним зятем. Вони ніколи не сварилися і не розлучалися. Сумнівів у батьківстві у неї ніколи не виникало. Повідомила, що всі діти називають його батьком. Повідомила, що ОСОБА_1 про дітей своїх турбується і зараз, відвідуючи їх у місті Кременчук у дитячому закладі.

Свідок ОСОБА_19 повідомив, що добре знав сім'ю ОСОБА_1, бо є сусідами. З ОСОБА_15 жили в мирі і злагоді. Сумнівів у батьківстві усіх дітей ніколи не виникало ні в нього, ні в односельчан. Всі діти називають його "Батьком", а коли він особисто возив ОСОБА_1 до Центру соцреабілітації - всі діти скучили і раділи.

Свідок ОСОБА_20 засвідчив, що сумнівів у батьківстві щодо всіх дітей у нього ніколи не виникало. Вони завжди були добрими сусідами з 2004 року. Дітки, яких відібрали, завжди називали ОСОБА_1 татком - "папа".

Свідок ОСОБА_21 повідомила, що добре знала покійну матір дітей та дружину ОСОБА_1, є хрещеною матір'ю одного з дітей. Між сім'ями склалися дружні відносини. Знає ОСОБА_1 як батька всіх дітей і ніколи в цьому не сумнівалася. Пояснила, що позивач відвідує дітей у реабілітаційному центрі, так як і вона їздила неодноразово з ним до цієї установи.

Дослідивши, також, в судовому засіданні свідоцтва про народження дітей (а.с. 7-12), довідку з місця роботи позивача (а.с.14), Свідоцтво про народження ОСОБА_11 (а.с.16,) свідоцтво про смерть ОСОБА_15 (а.с.17), світлини (а.с. 21,22), копії актових записів про народження дітей (а.с.44-47), довідку №4 від 24.01.2014 року та довідку №4 від 24 січня 2014 року з Козельщинської ЦРЛ (а.с.49, 50), характеристику з місця роботи на ОСОБА_1, та взявши у сукупності до уваги пояснення сторін, свідків, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження показань свідків, письмових доказів в матеріалах справи, приходить до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 повністю на підставі ст. 128 Сімейного кодексу України.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, суд, оцінюючи наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази, в їх сукупності та взаємозв'язку, вважає ці відомості достатніми для встановлення походження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 17.03.2006 року), ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 28.08.2006 року), ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 10.10.2008 року) та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 25.08.2010 року) від ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, нкпп - НОМЕР_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, а тому вважає наявними всі законні підстави для визнання батьківства останнього.

У зв'язку з тим, що позивач не заявляє вимог щодо відшкодування з відповідачів понесених ним і судових витрат суд вказане питання не вирішує.

Виходячи з вище викладеного та керуючись ст.ст. 3, 60, 61, 209, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати батьківство ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, нкпп - НОМЕР_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, щодо дитини - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 17.03.2006 року).

Визнати батьківство ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, нкпп - НОМЕР_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, щодо дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 28.08.2006 року).

Визнати батьківство ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, нкпп - НОМЕР_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, щодо дитини - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 10.10.2008 року).

Визнати батьківство ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, нкпп - НОМЕР_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, щодо дитини - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 25.08.2010 року).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Козельщинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

З повним текстом рішення можливо ознайомитися 03 березня 2014 року.

Суддя Козельщинського районного суду Ю.О. Бойко