Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-9506/12/0170/6
25.02.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мунтян О.І.,
суддів Шереніна Ю.Л. ,
Дугаренко О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 12.12.13 у справі № 2а-9506/12/0170/6
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)
до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2013 року позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Державної податкової служби в АР Крим № 0016931702 від 23.08.2012р.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Державної податкової служби в АР Крим в АР Крим № 0016941702 від 23.08.2012р.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 14204 грн. судових витрат, з яких сплата за судовій збір у розмірі 2204 грн. та з проведення судової експертизи у розмірі 12000 грн.
На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 25.02.2014 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що 09.08.2012 р. ДПІ у м. Сімферополі ДПС АР Крим проведено документальну позапланову перевірку з питань взаємовідносин з ПП «Базіс Торг», ПП «Пан Буд», ПП «Команд» суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01.01.2009 по 31.12.2011р., за результатами проведеної перевірки був складений акт № 4370 від 09.08.2012 р.
З висновків акту перевірки вбачається, що відповідачем у ході перевірки позивача були встановлені такі порушення:
- п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 126402,00 грн.
- п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на суму 61192,00 грн., в тому числі по періодах у 2011 році на суму 61192,00 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0016931702 від 23.08.12 про збільшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 158002,5 грн., в тому числі в сумі 126402 грн. за основним зобов'язанням та в сумі 31600,5грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0016941702 від 23.08.12 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 76490 грн., в тому числі в сумі 64492 грн. за основним зобов'язанням та в сумі 15298 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.
Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).
Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Правила заповнення податкової накладної визначено у пункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України.
Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.
Відповідно до п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Відповідно до п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
- документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару);
- фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Абзацом 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За період, що перевірявся з 01.07.2009 по 31.12.2010 суб'єкт підприємницької діяльності здійснював діяльність згідно Указу Президента України від 28.06.98 № 746/99 «Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва».
Відповідно до видаткових накладних ФОП ОСОБА_3 отримав від ПП «Базис торг», ПП «Панбуд», ПП «Команд» товарів (послуг) у загальній сумі ПДВ - 126402грн., в тому числі: за серпень 2010 року у сумі ПДВ - 17190 грн., за вересень 2010р. у сумі ПДВ - 14634грн., за жовтень 2010р. - 8347 грн., за листопад 2010р. -4615грн., за січень 2011р. - 5704грн., за лютий2011р. - 6992грн., за березень 2011р. - 5970грн., за квітень 2011р. - 9030грн., за травень 2011р. - 12248грн., за червень 2011р. - 11506грн., за липень 2011р. - 16550грн., за серпень 2011 року у сумі ПДВ - 13615 грн., вартість яких віднесена до податкового кредиту за відповідні періоди.
Між ПП «ПАН БУД» та ФОП ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу від 10.01.2011р. №5 строком дії по 31.12.2011р. на поставку на адресу замовника (ФОП ОСОБА_3.) пакувального матеріалу та спецодягу на загальну суму 900000грн.
Відповідно до видаткових та податкових накладних отримано товарів на загальну суму 489698,23 грн., в тому числі ПДВ 81616,37 грн.
На підтвердження умов вказаного договору судом першої інстанції досліджені належним чином наступні податкові накладні ФОП ОСОБА_3, від ПП «ПАН БУД» за січень - серпень 2011 року, а саме:
- у січні 2011р. № 50 від 05.01.11 на суму 13707,79 у т.ч. ПДВ 2284,63 грн., № 51 від 06.01.2011 на суму 15590,63 грн., у т.ч. ПДВ 2598,44 грн., №52 від 19.01.2011 на суму 4925,09 грн., у т.ч. ПДВ 820,85 грн. всього у сумі 34223,50 грн. у т.ч. ПДВ 5703,92 грн.
- у лютому № 123 від 01.02.11 на суму 12243,82 грн., у т.ч. ПДВ 2040,64 грн., № 124 від 01.02.11 на суму 19330,58 грн., у т.ч. ПДВ 3221,76 грн., № 127 від 08.02.11 на суму 9835,69 грн., у т.ч. ПДВ 3221,76 грн., № 128 від 21.02.11 на суму 1441,52 грн., у т.ч. ПДВ 240,25 грн. всього у сумі 41951,61 грн., у т.ч. ПДВ 6991,93 грн.
- у березні 2011р. № 01.03.2011 на суму 6516,11 у т.ч. ПДВ 1086,02 грн., № 17 від 09.03.11 на суму 21355,79 грн., у т.ч. ПДВ 3559,30 грн., № 33 від 16.03.11 на суму 655,49 грн., у т.ч. ПДВ 109,25 грн., № 43 від 21.03.11 на суму 3890,11 грн., у т.ч. ПДВ 648,35 грн., № 45 від 22.03.11 на суму 3402,00 грн., у т.ч. ПДВ 567,00 грн. всього у сумі 35819,50 грн., у т.ч. ПДВ 5969,92 грн.
- у квітні 2011 р. № 4 від 01.04.11 на суму 16345,27 грн., у т.ч. ПДВ 2724,21 грн., № 10 від 04.04.11 на суму 18773,71 грн., у т.ч. ПДВ 3128,95 грн., № 24 від 11.04.11 на суму 18137,26 грн., у т.ч. ПДВ 3022,88 грн., № 65 від 27.04.11 на суму 927,68 грн., у т.ч. ПДВ 154,61 грн., всього на суму 54183,92грн., у т.ч. ПДВ 9030,65 грн.
- у травні 2011р. №4 від 03.05.11 на суму 37744,55 грн. у т.ч. ПДВ 6290,76 грн., № 19 від 06.05.11 на суму 20693,41 грн., у т.ч. ПДВ 3448,90 грн., № 72 від 27.05.11 на суму 15052,20 грн., у т.ч. ПДВ 2508,70 грн. всього на суму 73490,16 грн., у т.ч. ПДВ 12248,36 грн.
- у червні 2011р. № 16 від 02.06.11 на суму 28691,14 у т.ч. ПДВ 4781,86 грн., № 28 від 07.06.11 на суму 28935,91 грн., у т.ч. ПДВ 4822,65 грн., № 35 від 09.06.11 на суму 7799,93 грн., у т.ч. ПДВ 1299,99 грн., № 64 від 21.06.11 на суму 3609,96 грн., у т.ч. ПДВ 601,66 грн. всього у сумі 69036,94 у т.ч. ПДВ 11506,16грн.
- у липні 2011р. № 4 від 01.07.11 на суму 33126,56 грн., у т.ч. ПДВ 5521,10 грн., №15 від 04.07.11 на суму 10486,43 грн., у т.ч. ПДВ 1747,74 грн., № 23 від 07.07.11 на суму 15347,94 грн., у т.ч. ПДВ 2557,99 грн., № 32 від 12.07.11 на суму 13985,95 грн., у т.ч. ПДВ 2330,99 грн., № 42 від 15.07.11 на суму 2268,00 грн., у т.ч. ПДВ 378 грн., №51 від 19.07.11 на суму 10022,16 грн., у т.ч. ПДВ 1670,36 грн., № 60 від 21.07.11 на суму 14061,62 грн., у т.ч. ПДВ 2343,60 грн. всього у сумі 99298,69 грн., у т.ч. ПДВ 16549,78 грн.
- у серпні 2011р. №2 від 01.08.11 на суму 19927,44 грн., у т.ч. ПДВ 3321,24 грн., №9 від 02.08.11 на суму 25620,90 грн., у т.ч. ПДВ 4270,15 грн., № 26 від 05.08.2011 на суму 6090,95 грн., у т.ч. ПДВ 1015,16 грн., № 30 від 09.08.11 на суму 11108,46 грн., у т.ч. ПДВ 1851,41 грн., № 32 від 10.08.11 на суму 5574,56 грн., у т.ч. ПДВ 929,09 грн., № 52 від 16.08.11 на суму 13371,60 грн., у т.ч. ПДВ 2228,60 грн., всього у сумі 81693,91 грн., у т.ч. ПДВ 13615,65 грн.
Загальна сума складає 489698,23 грн., у т.ч. ПДВ 81616,37 грн., без ПДВ 408081,86 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_3 січень-серпень 2011р. отримано податкових накладних від ПП «ПАН БУД» та відображено у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних на суму 489698,23 гривен, у тому числі ПДВ 81616,37 гривен у відповідних періодах.
Судом встановлено, що договір купівлі-продажу укладено в усній формі, між ФОП ОСОБА_3 та ПП «Базис ТОРГ».
ФОП ОСОБА_3 . від ПП «Базис ТОРГ» за серпень 2010 року були отримані наступні податкові накладні №1113 від 02.08.10 на суму 23675,29 грн., у т.ч. ПДВ 5445,88 грн., № 1144 від 03.08.10 на суму 22545,80 грн., у т.ч. 3757,63 грн., № 1157 від 09.08.10 на суму 32427,72 грн., у т.ч. ПДВ 5404,62 грн., № 1276 від 12.08.10 на суму 10339,20 грн., у т.ч. ПДВ 1723,20 грн., № 1279 від 16.08.10 на суму 5150,94 грн., у т.ч. ПДВ 858,49 грн. всього у розмірі 101138,95 грн., у т.ч. ПДВ 17189,82 грн.
Отже, ФОП ОСОБА_3 серпень 2010 року отримано податкових накладних від ПП «Базис ТОРГ» та відображено у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних на суму 101138,95 гривен, у тому числі ПДВ 17189,82 гривен у відповідних періодах.
Також, судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_3 та ПП «Комманд» укладений усний договір купівлі-продажу.
На підтвердження вказаних правовідносин були досліджені податкові накладні, які були складені ПП «Комманд» та отримані ФОП ОСОБА_3 . за вересень -жовтень 2010 року.
За вересень 2010 р. № 711 від 01.09.10 на суму 38838,58 грн., у т.ч. ПДВ 6473,10 грн., № 713 від 26826,66 грн., у т.ч. ПДВ 4471,11 грн., № 719 від 06.09.10 на суму 8939,40 грн., у т.ч. ПДВ 1489,90 грн., № 724 від 10.09.10 на суму 11940,52 грн., у т.ч. ПДВ 1990,09 грн., № 727 від 15.09.10 на суму 1260 грн., у т.ч. ПДВ 210 грн. всього на суму 87805,16 грн., у т.ч. ПДВ 14634,20 грн.
За жовтень 2010 року № 900 від 01.10.10 на суму 10969,84 грн., у т.ч. ПДВ 1828,31 грн., № 902 від 05.10.2010 на суму 24204,23 грн., у т.ч. ПДВ 4034,04 грн., № 904 від 06.10.2010р. на суму 11546,48 грн., у т.ч. ПДВ 1924,41 грн., № 905 від 26.10.10 на суму 3365,99 грн., у т.ч. ПДВ 561 грн. всього на суму 50086,54 у т.ч. ПДВ 9347,76 грн.
Загальна сума складає 137891,70 грн., у т.ч ПДВ 22981,96 грн.
Таким чином, ФОП ОСОБА_3 вересень-жовтень 2010 року отримано податкових накладних від ПП «Комманд» та відображено у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних на суму 137891,70 гривен, у тому числі ПДВ 22981,96 гривен у відповідних періодах.
Усі надані на дослідження первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають вимогам чинного законодавства.
Також, матеріалами справи підтверджується, що сплата з боку позивача за придбаний товар у вказаних контрагентів була здійснена в повному обсязі та підтверджується банківськими виписками, що знаходяться в матеріалах справи.
Таким чином, судом першої інстанції зроблений вірний висновок, що первинними документами позивача в повному обсязі підтверджується придбання (отримання) та сплата вказаних товарів.
Таким чином, сума податку на додану вартість була сплачена позивачем, зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних товарів та була перерахована на розрахунковий рахунок контрагентрів - ПП «Базіс Торг», ПП «Пан Буд», ПП «Комманд».
Податковий кредит повністю сформований відповідно до вимог діючого законодавства та підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, що знайшли своє відображення у реєстрах отриманих податкових накладних за відповідні періоди.
Крім того, судова колегія зазначає, що згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Отже, без правової оцінки суду першої інстанції не залишилось те, що зміст статті 228 Цивільного кодексу України свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.
Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а фіктивне підприємництво з метою ухилення від сплати податків, на факт якого відповідач посилається як на підставу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, колегія суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем таких доказів надано не було. Проте, у разі наявності відповідного вироку суду, постановленого у кримінальній справі, податковий орган має право звернутись до суду про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, наведені відповідачем обставини не є належними доказами на підтвердження фіктивності проведених позивачем господарських операцій з вказаними контрагентами, а за відсутністю інших доказів з боку відповідача та враховуючи надані позивачем докази, вважає доведеними належними чином реальність проведених господарських операцій позивачем.
Крім того, висновком судово-економічної експертизи № 149/13 від 18.11.2013 року (а.с.74-82) вбачається, що висновки ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС, по взаємовідносинам по операціях з вищевказаним контрагентом викладені в акті позапланової документальної перевірки № 4370 від 09.08.2012 щодо заниження податку на додану вартість у розмірі 126402 грн., податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у розмірі 61192грн. та визнання взаємовідносин між позивачем із зазначеними контрагентами, як нікчемні, документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, не підтверджуються.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 12.12.13 у справі №2а-9506/12/0170/6 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 12.12.13 у справі №2а-9506/12/0170/6 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян
Судді підпис Ю.Л.Шеренін
підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.І. Мунтян