ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2014 року Справа № 876/563/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шинкар Т.І.,
суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Калушу реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Калушу реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В :
14.10.2013р. ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом в Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області, в якому просила визнати відмову відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Калушу реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції (далі-ВДРАЦС) неправомірною та зобов'язати відповідача внести зміни до актового запису цивільного стану №141 від 19.03.2002р. про народження сина ОСОБА_2, вказавши в графі місце народження «місто Львів» замість «місто Калуш» та стягнути з відповідача всі судові витрати.
01.11.2013р. Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області винесено ухвалу про передачу справи на розгляд Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року позов задоволено частково: визнано неправомірною відмову відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Калушу реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції у внесенні змін до актового запису №141 від 19.03.2002р. про народження ОСОБА_2, у графу «місце народження»; зобов'язано відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Калушу реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції внести зміни до актового запису №141 від 19.03.2002р. про народження ОСОБА_2, вказавши у графі «місце народження» - «місто Львів» замість «місто Калуш»; стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_2, АДРЕСА_1) судові витрати в розмірі 22 грн. 94 коп.; повернуто з Державного бюджету України ОСОБА_1 ( паспорт серія НОМЕР_2, АДРЕСА_1) судовий збір, відповідно до квитанції №39/1 від 11.10.2013р. (ТВБВ №10008/0148 філії Івано-Франківського обласного управління АТ «Ощадбанк», вул.Хмельницького 62, м.Калуш, Івано-франківськ а область, 77300, отримувач Калуський міськрайонний суд 26534727, судовий збір ІК НОМЕР_1, сплачений на рахунок отримувача 31212206700015, код банку отримувача 836014) в розмірі 114 грн.70 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі №809/3401/13-а та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд при прийнятті рішення не врахував, що зазначення фактичного місця народження дитини можливе тільки за заявою обох батьків, що є порушенням п.2.4. розділу 2 Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація народження дитини може проводитись або за місцем її народження, або за місцем проживання її батьків. Крім того, у свідоцтві про народження місцем народження дитини може бути вказане її фактичне місце народження, або місце проживання її батьків чи одного з них.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суду апеляційної інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції, 25.02.2002р. ОСОБА_1 народила сина, ОСОБА_2 в пологовому будинку м.Львова, що підтверджується медичним свідоцтвом про народження №1125 від 26.07.2013р. міського клінічного пологового будинку №1 управління охорони здоров'я Львівської міської ради.
Місце реєстрації матері дитини на момент народження сина ОСОБА_2 і по даний час є м.Калуш, а батька дитини - м.Львів.
Як встановлено судом першої інстанції, у зв'язку із хворобою дитини, ОСОБА_2, реєстрацію його народження проводила бабуся - ОСОБА_3 в ВДРАЦС.
В актовому записі №141 від 19.03.2002р. про народження ОСОБА_2 в графі «місце народження» вказано «м.Калуш».
За наслідком звернення позивача до ВДРАЦС щодо внесення змін до актового запису №141 від 19.03.2002р. про народження ОСОБА_2 в графу «місце народження» з «місто Калуш» на «місто Львів», 16.08.2013р. та 17.09.2013р. відповідач письмово роз'яснив про відсутність підстав для внесення з тих підстав, що оскільки реєстрація народження дитини проводилась за місцем проживання матері за заявою бабусі, а фактичне місце народження дитини (м.Львів) могло бути зазначено в актовому записі про народження дитини тільки під час реєстрації народження дитини за заявою обох батьків. З відмовою не погодилась позивачка, подавши позов до суду.
Відповідно до ст.1 Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягає, зокрема, народження фізичної особи та її походження.
Згідно із ч.3 ст.9 даного Закону актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Відповідно до ч.1 ст.13 даного Закону державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.
Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них.
Відповідно до ч.1 ст.22 даного Закону, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
Порядок здійснення державної реєстрації актів цивільного стану в Україні регулюється Правилами реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000р. (далі - Правила №52/5).
Відповідно до п.2.1 розділу 2 Правил №52/5, в редакції чинній на момент проведення реєстрації, реєстрація народження дитини провадиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них за їх усною чи письмовою заявою, а в разі хвороби, смерті батьків або з інших причин неможливості зареєструвати народження - за заявою родичів, інших осіб або адміністрації лікувального закладу, у якому перебувала мати під час народження дитини.
Згідно п.2.4 розділу 2 Правил №52/5, якщо реєстрація народження дитини провадиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то місцем народження дитини в запису акта про народження, на бажання батьків, може бути зазначено фактичне місце народження дитини, яке підтверджується документом, що посвідчує факт її народження, або місце проживання батьків. Якщо місцем народження зазначається фактичне місце народження дитини, а не місце проживання її батьків, то про це робиться відповідна відмітка в графі «Для відміток», яка під час реєстрації скріплюється підписами батьків або одного з них. Під час реєстрації народження дитини за місцем її народження у запису акта вказується фактичне місце народження. Зазначений порядок повинен бути роз'яснений особам, які прийшли реєструвати народження дитини.
Згідно із п 2.5 розділу 2 Правил №52/5, реєстрація народження провадиться при пред'явленні, зокрема, медичного свідоцтва про народження, форми N103/о-95.
Таким чином, під час реєстрації народження ОСОБА_2 за місцем проживання його матері ОСОБА_1 закон передбачав можливість зазначення місцем його народження фактичне місце народження - м.Львів.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на те, що зазначення фактичного місця народження дитини можлива тільки за заявою обох батьків, оскільки з вищенаведених норм випливає не тільки право одного з батьків, а й право родичів у зв'язку з неможливістю батьків (хвороба дитини тощо) проводити реєстрацію народження дитини із вказанням фактичного місця народження як за письмовою так і за усною заявою.
Відповідно до п. 2.1. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.2011р. (далі - Правила №96/5), заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених ст.53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред'явленні паспорта або паспортного документа.
В п.2.5 Правил №96/5 встановлено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається, зокрема, одним із батьків неповнолітнього (малолітнього).
Згідно із п.2.12. Правил №96/5 на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.
Відповідно до п.п. 2.13.2 п.2.13. Правил №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, зокрема є постанова адміністративного суду.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інтанції погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність відмови ВДРАЦС у внесенні змін до актового запису №141 від 19.03.2002р. про народження ОСОБА_2 у графу «місце народження», оскільки аналізуючи обставини справи, подані суду документи та чинне законодавство, яким врегульовано спірні правовідносини, наявні підстави для висновку, що відповідач володів законодавчо врегульованими інструментами на вирішення цього питання в позасудовому порядку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Калушу реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі №809/3401/13-а - без змін .
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Т.І. Шинкар
Судді Н.В. Ільчишин
М.А. Пліш