Справа № 22-ц-106-Ф/08
Головуючий суду першої інстанції Трубніков Ю.Л.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Мудрова В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів Мудрової В.В., Соболюка М.М.,
при секретарі Долгополовій Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі його Керченської філії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі його Керченської філії на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 29 жовтня 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2007 року ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі його Керченської філії звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з постачання теплової енергії.
Вимоги позову мотивовані тим, що внаслідок систематичного неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати комунальних послуг станом на 1 березня 2007 року за ОСОБА_1 утворилася заборгованість у розмірі 334 грн. 82 коп.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 29 жовтня 2007 року у позові відмовлено повністю.
На вказане рішення суду представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи; неповне з'ясування обставин, які мають значення для справі; порушення норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове - про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, а відповідно до частини 3 наведеної статті апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку щодо безпідставності вимог позивача за відсутності між сторонами відповідного договору.
Проте такий висновок був зроблений без урахування вимог частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до пункту 1 якої укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача.
Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про
надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, централізоване опалення - це послуга, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання. Згідно з пунктом 8 цих Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором.
Постановою Уряду АР Крим від 4 червня 1996 року № 166 введені прямі абонентські розрахунки з населенням за спожиті послуги підприємств ОП «Кримтеплокомуненерго».
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, а виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу.
З матеріалів справи вбачається, що виконавець - відповідне управління житлово-комунального господарства - участі у справі не брало, незважаючи на те, що судом було вирішене питання про права цієї особи як сторони у спірних правовідносинах, та ухвалене рішення, яким визнана відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за фактично надані виконавцем послуги, виробником яких є позивач. Послуги з теплопостачання будинку, у якому знаходиться квартира відповідачів надавалися з відповідним договором від 20 червня 2003 року № 173, укладеного між ОП «Кримтеплокомуненерго» директором Керченської філії цього підприємства з одного боку та Ленінським виробничим управління житлово-комунального господарства з іншого, (а.с. 11-16).
Відтак, суд вирішив питання про права та обов'язки особи, яка не брала участь у справі, що є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд відповідно до пункту 4 частини 1 статті 311 Цивільного процесуального кодексу України.
Під час нового розгляду справи судом першої інстанції необхідно дослідити фактичні обставини прийняття виконання відповідачем наданих послуг з теплопостачання та ухвалити рішення з урахуванням положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 5 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 311, статтею 313, пунктом 6 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі його Керченської філії задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 29 жовтня 2007 року скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.