Справа № 22-ц-1978-Ф/07  

Головуючий суду першої інстанції   Лісовська В.В

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції            Мудрова В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

19 грудня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого - судді   Ломанової Л.О.,

суддів  Притуленко О.В. Мудрової В.О.

при секретарі  Петриченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Судацький Агробуд» про стягнення заборгованості за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 25 липня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги, звернувся до суду із позовом до ВАТ «Судацький Агробуд» про стягнення заборгованості за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку у розмірі 16 406, 76 грн. за період з 21 серпня 2004 року по 10 квітня 2006 року.

Вимоги позову мотивовані тим, що позивач працював у відповідача на посаді заступника голови з посадовим окладом 800 грн. 21 серпня 2004 року звільнений з посади у зв'язку з скороченням штатів. При звільненні йому сплачена неоспорювана розрахункова сума в розмірі 1710, 49 грн. Зазначає, що у наслідок подання позовів прокуратурою м. Судака до суду, стало можливим стягнення з відповідача оспорюваних сум. Позивач вважає, що день фактичного розрахунку при звільненні є 10 квітня 2006 року, тобто коли з ним проведений остаточний розрахунок оспорюванних сум.

Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 25 липня 2007 року у позові відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, де, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати та ухвалите нове.

Апелянт зазначає, що спір про зарплату початий задовго до звільнення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. 1 статті 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги не відповідають вимогам трудового законодавства і задоволенню не підлягають, оскільки на момент звільнення розмір розрахункових сум позивачем не оспорювався.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Спір про розміри належних до виплати сум суд вирішує з урахуванням конкретних обставин справи, пропорційності розміру відшкодування розміру заборгованості із заробітної плати.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що позивач згідно наказу № 20 лс призначений начальником відділу постачання з 25 березня 2004 року з окладом 350 грн. у місяць. Наказом № 24 лс від 13 квітня 2004 року ОСОБА_1 переведений на посаду заступника голови правління по підприємству з окладом 800 грн. у місяць. Наказом № 58 лс від 21 серпня 2004 року позивач звільнений з роботи у зв'язку з скороченням штатів.

Матеріали справи свідчать про те, що виплата всіх належних позивачу від роботодавця сум не проведена не тільки в день звільнення, або й з часу звільнення до часу виплати перерахунку компенсації за відпуску, тобто з 21 серпня 2004 року до 10 квітня 2006 року, оскільки під час звільнення позивача відбувався спір про їх розмір, про що свідчать відповіді з прокуратури м. Судака від 10 серпня 2004 року та від 28 вересня 2004 року на колективне звернення позивача та інш. (а.с. 108, 109), відповідь Кримської республіканської профспілкової організації від 5 квітня 2004 року (а.с. 111). Крім того, неправомірні дії (вина) правління ВАТ «Судацький Агробуд» щодо незаконного встановлення розмірів заробітної плати підтверджуються наданими до суду апеляційної інстанції рішеннями Судацького міського суду АР Крим від 26 жовтня 2004 року про скасування наказів голови правління відповідача «Про нарахування заробітної плати за червень 2004 року» та «Про встановлення коефіцієнта трудової участі при нарахуванні заробітної плати ІТР і службовцем», ухваленими за заявою прокурора м. Судака до правління відповідача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність спору про суми розрахункових на момент звільнення позивача є неправильним, тобто суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи.

З матеріалів справи вбачається, що спір щодо розміру сум належних при звільненні позивачу вирішено на його користь, що підверджується рішеннями Судацького міського суду АР Крим від 3 листопада 2005 року та від 20 грудня 2005 року (а.с. 8-9).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1

Позивач вважає, що за весь час затримки розрахунку йому повинна бути сплачена сума 16 406, 76 грн., між тим, колегія суддів не може погодитись з таким доводом ОСОБА_1 виходячи з наступного.

При визначенні суми, належної до виплати позивачу, колегія суддів виходить з того: 5764, 75 гри. -сума, яка згідно висновку експертизи належала до виплати позивачу на момент звільнення.

3451, 65 грн. - це сума фактично виплачена позивачу на момент звільнення.

Різниця вказаних сум складає 2313, 10 гри., тобто це є недоплачена сума на момент звільнення, вона складає 40, 12% від суми, яка належала до виплати позивачу на момент звільнення.

Таким чином, з урахуванням пропорційності розміру відшкодування розміру заборгованості із заробітної плати, сума належна до виплати позивачу складає 6582, 39 грн. (16 406, 76 грн. х 0, 4012 = 6582, 39 грн.)

Відповідно до положень ч. 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Матеріалами справи документально підтвердженні судові витрати, а саме -витрати на проведення судово-бухгалтерської експертизи, сплачені позивачем у розмірі 3089, 50 грн. (а.с. 88).

Враховуючи наведене, вказана сума судових витрат підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У ч.3 наведеної статті зазначено, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

За таких обставин з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судового збору в сумі 65, 82 грн. та витрат на інформаційне-технічне забезпечення справи у розмірі 7. 50 грн.

На підставі наведеного, статей 116, 117 КзПП України, керуючись статтею 303. пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктами 1 та 4 частини 1 статті 309, статтями 313. 314 та 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Судацького міського суду АР Крим від 25 липня 2007 року скасувати та ухвалите нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Судацький Агробуд» про стягнення заборгованості за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку задовольнити частково. В решті вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Судацький Агробуд» на користь ОСОБА_1 6582. 39 грн. (шість тисяч п'ять сот вісімдесят дві гривні тридцять дев'ять копійок) та витрати на оплату судово-бухгалтерської експертизи в розмірі 1089, 50 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Судацький Агробуд» в дохід держави державне мито в сумі 65, 82 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7, 50 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.