ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2006 р. | № 11/8 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: суддів: | Добролюбової Т.В., Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства "Коломийський ДОЗ", м. Коломия, Івано –Франківська обл. |
на постанову | Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 |
у справі | № 11/8 господарського суду Івано –Франківської області |
за позовом | Підприємства з іноземною інвестицією "Про Дабл –Ю –Юкрейн", м. Київ |
до | Відкритого акціонерного товариства "Коломийський ДОЗ", м. Коломия, Івано –Франківська обл. |
про | стягнення 41 117,29грн. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Квятковська Л.В. за дов. від 10.04.2006 |
від відповідача: | Бондаренко Н.І. за дов. від 17.11.2005 |
ВСТАНОВИВ:
02.02.2004 року Підприємство з іноземною інвестицією ?Про Дабл –Ю –Юкрейн? звернулося до господарського суду Івано –Франківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства ?Коломийський ДОЗ? про стягнення на підставі ст. 161 Цивільного кодексу України заборгованості за поставлений товар у сумі 31117,29грн. та на підставі п. 3.2 договорів штрафу у розмірі 10000,00грн.
Доповідач: Продаєвич Л.В.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ВАТ ?Коломийський ДОЗ? зобов'язань за умовами договорів від 01.08.2002 за № № 1/010802, 2/010802
щодо оплати отриманого за видатковими накладними від 06.08.2002 №РН-00058, РН-00059 товару.
ВАТ ?Коломийський ДОЗ?, заперечуючи проти позову послалося на те, що: позовна заява підписана не уповноваженою особою; позивачем в одній заяві об'єднано декілька вимог з різними зобов'язаннями; від імені юридичної особи (продавця) діяв виконавчий директор, повноваження якого на право підпису договорів не підтверджено довіреністю, посилається на те що на момент укладення договорів уповноваженою особою на їх підписання був керуючий санацією Ілляшенко О.В.
Рішенням господарського суду Івано –Франківської області від 20.04.2004 (суддя: Голяк Л.Й.) позов задоволений частково. З ВАТ ?Коломийський ДОЗ? на користь Підприємства з іноземною інвестицією ?Про Дабл –Ю –Юкрейн? стягнуто 31117,29 грн. - основного боргу та 5000,00грн. - штрафу. В решті позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із доведеності факту поставки товару на адресу товариства та відповідно нездійснення останнім оплати за цей товар.
Зменшення суми штрафних санкцій суд обґрунтував перебуванням відповідача в процедурі банкрутства.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.06.2004 апеляційна скарга ВАТ ?Коломийський ДОЗ? була прийнята до провадження з призначенням її до розгляду на 13.07.2004року.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2004 провадження у справі припинено у зв'язку з необхідністю встановлення факту отримання та сплати товару ВАТ ?Коломийський ДОЗ?, а також податків з цих операцій. Матеріали справи направлені до слідчих органів для проведення розслідування і до ДПА Івано-Франківської області.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду 17.01.2006 поновлено провадження у справі.
У додаткових поясненнях ВАТ ?Коломийський ДОЗ? заперечує проти отримання товару за спірними договорами та накладними, посилаючись на пояснення Стефанюка Я.В., Дудчака Д.С. з яких вбачається, що останні товар за накладними не отримували, довіреностей на його отримання не виписувалося. Зауважує на тому, що ним було сплачено в якості попередньої оплати 6000,00грн.
Крім того, ВАТ "Коломийський ДОЗ? зазначає про те, що печатка, відбиток якої є на договорах купівлі –продажу та видатковій накладній №РН-00059 вважається загубленою, доказом чого є оголошення в газеті.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 (судді: Слука М.Г. –головуючий, Онишкевич В.В., Скрутовський П.Д.) рішення господарського суду Івано –Франківської області скасоване в частині стягнення основного боргу на суму 10000,00грн., штрафних санкцій на суму 5000,00грн. В решті судове рішення - залишене без змін.
Постанова апеляційної інстанції вмотивована доведеністю факту передачі товару за накладною №РН-00059 у сумі 27117,29грн.
У задоволенні позову про стягнення 10000,00грн. - штрафу суд апеляційної інстанції відмовив з огляду на те, що договір № 1/010802 є неукладеним, а тому відсутні підстави для стягнення штрафної санкції у сумі 5000,00грн., а при стягненні штрафної санкції за договором №2/010802 суд виходив із того, що сплинув строк позовної давності, встановлений ст. 72 Цивільного кодексу УРСР, що згідно зі ст. 80 цього кодексу є підставою для відмови у позові. Суд визнав, що передачу і отримання товару вказаного в накладній №РН - 00058 встановити неможливо, оскільки довіреність на представника оформлена неналежним чином.
У поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі та уточненнях до неї ВАТ ?Коломийський ДОЗ? просить скасувати постанову апеляційної інстанції через порушення норм матеріального права, вважає, що судом порушені та ?проігноровані? приписи Закону України ?Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом?, оскільки не з'ясовані права та повноваження, покладені на керуючого санацією в процедурі санації підприємства.
Порушення ст. 35 Господарського процесуального кодексу України скаржник вбачає у тому, що судом не надана належна правова оцінка фактам, встановленим правоохоронними органами, наполягає на тому, що факт неотримання продукції є встановленим в ході проведення перевірок. Вважає, що судом залишено поза увагою те, що поставка продукції здійснюється у м. Києві.
У відзиві на касаційну скаргу Підприємство з іноземною інвестицією ?Про Дабл –Ю –Юкрейн? просить залишити рішення та постанову у справі без змін з підстав, якими вони вмотивовані.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи на предмет повноти встановлення обставин справи, правильності застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги не знаходить підстав для її задоволення з огляду на таке:
Касаційна інстанція, з урахуванням встановлених процесуальним законодавством меж перегляду справи, передбачених ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, які не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, виходить з обставин, встановлених у даній справі попередніми судовими інстанціями.
При розгляді даної справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та це вбачається із матеріалів справи, що 01.08.2002 між сторонами у справі були укладені договори купівлі –продажу за №№ 1/010802, 2/010802, факт передачі і отримання товару за накладною від 06.08.2002 за №РН - 00059 на суму 27117,29грн. судом визнаний доведеним наявними у матеріалах справи доказами.
Заперечення факту отримання товару за вказаною накладною базується на постанові про відмову у порушенні кримінальної справи від 12.02.2002року.
Проте, зазначені доводи колегія суддів не враховує по –перше, оскільки постановою від 12.02.2005 і судовими рішеннями у цій справі встановлено вчинення підпису уповноваженою особою відповідача на накладній №РН –00059 про отримання товару; по–друге зазначений довід стосується досліджених матеріалів справи, а касаційна інстанція не встановлює обставини та не переоцінює докази.
У зв'язку з непроведенням розрахунків за товар, зобов'язання по його оплаті виникли на підставі статті 161 Цивільного кодексу УРСР, статті 526 Цивільного кодексу України (яка в силу п.4 Прикінцевих та перехідних положень цього кодексу підлягає застосуванню).
Відповідно до статті 161 Цивільного кодексу УРСР (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За загальними положеннями цивільного законодавства зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
З огляду на викладене, колегія судів Вищого господарського суду України вважає юридичну оцінку, надану господарським судом такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві.
Решта доводів касаційної скарги стосується спростування обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, а також заперечень щодо оцінки судом доказів, а тому колегією суддів касаційної інстанції до уваги не приймається з огляду на приписи статтей 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, законна і обґрунтована постанова залишається в силі, а касаційна скарга –без задоволення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 у справі № 11/8 –залишити без змін.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства ??Коломийський ДОЗ?, м. Коломия, Івано –Франківська обл.- залишити без задоволення.
Головуючий, суддя | Т. Добролюбова |
Суддя | Т. Гоголь |
Суддя | Л. Продаєвич |