ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

06 липня 2006 р.

№ 15/190-05

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді: суддів:

Добролюбової Т.В., Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" , м. Харків

на рішення

господарського суду Харківської області від 20.02.2006

та постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2006

у справі

№ 15/190-05

за позовом

Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", м. Харків

до	Комунального житлово –експлуатаційного підприємства №203 Фрунзенського району міста Харкова

про	стягнення 11826,88грн.

за участю представників сторін:

від позивача:

Котляр П.М. за дов. від 20.12.2005 № 1800 Александрова Т.В. за дов. від 10.01.2006 №19

від відповідача:

Калмикова О.В. за дов. від 06.04.2006 №111 Скляр В.В. за дов. від 05.04.2006 №109

ВСТАНОВИВ:

15.04.2005 року Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального житлово – експлуатаційного підприємства №203 Фрунзенського району міста Харкова (надалі - КЖЕП) про стягнення на підставі ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 1166 Цивільного кодексу України заборгованості за скид заборонених до

Доповідач: Продаєвич Л.В.

скиду зливових вод у мережі госпфекальної каналізації за період січень –лютий 2005 у сумі 11826,88грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, всупереч приписам Правил користування мережами комунального водопостачання і водовідведення у містах і селищах України, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, не забезпечив цілісність та правильну експлуатацію каналізаційних мереж і не прийняв заходів щодо недопущення зливових скидів, що підтверджується актами, складеними представниками Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", в яких зафіксовані такі порушення: несанкціонований скид зливових стоків до каналізаційного колодязя, пошкодження конструкції оглядового колодязя за адресою м. Харків, вул. Корчагінців, 52.

Поданою до суду 20.12.2005 заявою позивачем зменшена сума позовних вимог і заявлені до стягнення збитки у сумі 2365,97грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.02.2006 (суддя: Лаврова Л.С.)–позов задоволений частково. З Комунального житлово –експлуатаційного підприємства №203 Фрунзенського району міста Харкова на користь Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" стягнуто 2365,97грн.-збитків. В частині позовних вимог в розмірі 9460,91грн. - провадження у справі припинено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем неналежно виконані обов'язки, встановлені Законом України ?Про житлово - комунальні послуги?, Правилами приймання стічних вод, Положенням про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду…. щодо утримання в належному технічному стані та недопущення пошкодження каналізаційного колодязя по вул. Корчагінців, 52 у м. Харкові.

При цьому, суд виходив з приписів ст. 11 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України та вищезазначених законодавчих актів, а також із встановленого факту, що каналізаційний колодязь, до якого зливалися поверхневі води, знаходиться на прибудинковій території, обов'язок утримання якої покладений на відповідача.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, Комунальне житлово–експлуатаційне підприємство №203 Фрунзенського району міста Харкова звернулося до Харківського апеляційного господарського суду зі скаргою, яка ухвалою суду від 17.03.2006 прийнята до провадження із зобов'язанням відповідача - уточнити вимоги апеляційної скарги; позивача –надати відзив на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень; сторін надати довідку про включення до ЄДРПОУ.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 (судді: Демченко В.О. –головуючий, Барбашова С.В., Гагін М.В.) судове рішення скасоване з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постанова апеляційної інстанції вмотивована відсутністю вини відповідача в заподіянні збитків та причинно –наслідкового зв'язку між виною та збитками, оскільки з наданих позивачем актів не вбачається, що колодязь пошкоджено саме житлово –експлуатаційним підприємством, а будь–яких інших доказів на підтвердження цього факту ДКП КГ ?Харківкомуночиствод? не надано.

Крім того, апеляційна інстанція відзначила, що у матеріалах справи відсутні докази того, що каналізаційний колодязь знаходиться у межах володінь відповідача (встановлених відповідним актом на право власності чи користування земельною ділянкою), або перебуває на його балансі.

Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування:

ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2006 в частині ухвалення п.3,4,5;

постанови Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 про часткове задоволення апеляційної скарги;

рішення господарського суду Харківської області від 20.02.2006 та просить прийняти нове рішення, якими стягнути з відповідача на його користь 2365,97грн. - збитків, 23,65грн. - держмита, 23,60грн. - судових витрат.

В касаційній скарзі підприємством наведені наступні доводи:

- судом не здійснена фіксація судового процесу;

-судом апеляційної інстанції неправильно витлумачені положення ст. 614 Цивільного кодексу України;

-відповідач не довів відсутність своєї вини та того факту, що каналізаційний колодязь не знаходиться у межах його володіння;

-судом порушені вимоги ст.ст. 98, 99 Господарського процесуального кодексу України, а саме суд долучив до матеріалів справи доповнення до апеляційної скарги від 11.04.2006, тоді як це не передбачено ст. 100 цього кодексу, а також прийняв в якості доказу незавірену ксерокопію довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ та схему розташування каналізаційного колодязя.

У відзиві на касаційну скаргу Комунальне житлово –експлуатаційне підприємство №203 Фрунзенського району міста Харкова просить постанову Харківського апеляційного господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що підприємство за умовами договору та Правилами користування системами комунальними водопостачання та водовідведення …., несе відповідальність за цілісність і правильну експлуатацію згідно БніП мереж водовідведення, які знаходяться на балансі підприємства, наполягає на тому, що пошкоджений каналізаційний колодязь знаходиться на балансі позивача, що вбачається із схеми розмежування.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи і проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке:

Згідно з імперативними вимогами ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти наявні у справі докази.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 20.01.2005, 25.01.2005, 14.02.2005, 07.02.2005, 21.02.2005, 23.02.2005, 28.02.2005 представниками позивача були складені акти, в яких засвідчений факт пошкодження залізобетонної стінки оглядового колодязя з влаштуванням лотка та отвору для скиду поверхневих вод у систему госпфекальної каналізації за адресою м. Харків, вул. Корчагінців, 52.

Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", вважаючи, що відповідач несе обов'язки щодо утримання зазначеного колодязя та посилаючись на незабезпечення його належного обслуговування та ремонту, що призвело до несанкціонованого скиду зливових вод, звернувся до господарського суду із позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що:

земельна ділянка, на якій розташований каналізаційний колодязь є прибудинковою територією;

відповідачем не надані суду докази на підтвердження виконання своїх обов'язків, встановлених Законом України ?Про житлово–комунальні послуги? та іншими нормативно–правовими актами з утримання в належному технічному стані та недопущенні пошкодження каналізаційного колодязя по вул. Корчагінців, 52 у м. Харкові.

При цьому, суд послався на передбачені статтею 174 Господарського кодексу України підстави виникнення господарських зобов'язань.

Разом з тим, правильно встановивши, що відносини сторін регулюються нормативно–правовими актами, суд не врахував, що зобов'язання із заподіяння шкоди регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, не встановив сукупності необхідних складових для покладення на відповідача деліктної відповідальності, взагалі не застосував приписи ст. 1166 Цивільного кодексу України, на які в якості правових підстав позову посилався позивач у справі.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Деліктні зобов'язання є позадоговірними. Для застосування деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме - протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи, шкідливого результату такої поведінки, причинного зв’язку між протиправною поведінкою і шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду.

При цьому, протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону або договору. Протиправною бездіяльністю вважається така поведінка, коли на особу покладений юридичний обов’язок діяти у певній ситуації.

Скасовуючи рішення господарського суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний господарський суд вказаної помилки суду не усунув, дійшов передчасного висновку ?щодо відсутності порушення відповідачем зобов'язань, покладених на нього договором та відповідними нормативно –правовими актами?.

Суперечливі висновки судів попередніх інстанцій стосовно обставин справи щодо належності оглядового колодязя унеможливлюють висновок касаційної інстанції про відповідність судових актів нормам матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки встановлені Господарським процесуальним кодексом межі перегляду справи не дають касаційній інстанції права встановлювати обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові, додатково перевіряти та оцінювати докази у справі.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 ?Про судове рішення?, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Переглянуті судові акти цим вимогам повністю не відповідають.

Ухвалені без додержання вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи рішення та постанова, підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно всебічно і повно перевірити обставини по справі, проаналізувати їх та інші докази, що містяться в матеріалах справи та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вимога касаційної скарги щодо скасування п.3,4,5 ухвали Харківського апеляційного господарського суду не підлягає задоволенню, оскільки оскарження ухвал, винесених в порядку ст.98 Господарського процесуального кодексу України чинним процесуальним законодавством не передбачено.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Харківської області від 20.02.2006 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 у справі № 15/190-05 –скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Касаційну скаргу Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", м. Харків –задовольнити частково.

Головуючий, суддя

Т. Добролюбова

Суддя

Т. Гоголь

Суддя

Л. Продаєвич