Справа № 2-0117-2232/11
Провадження № 4-с/115/3/2014
УХВАЛА
Іменем України
"06" березня 2014 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого, судді Щербіни Д.С.,
при секретарі Костюковій О.В.,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову від 27.06.2012р. про повернення виконавчого документу стягувачеві, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на постанову від 27.06.2012р. про повернення виконавчого документу стягувачеві, мотивуючи свою скаргу тим, що відповідно до рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим по цивільній справі № 2-0117-2232/2011 з ОСОБА_2 на її користь стягнуто заборгованість за договором позики в розмірі 100133,59 грн. При примусовому виконанні виконавчого листа за цим рішенням старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим Івановою В.В. постановою від 17.02.2012р. відкрито виконавче провадження. Але, 27.06.2012р. державним виконавцем винесено постанову про повернення вказаного виконавчого листа стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення, а здійсненими державним виконавцем заходами щодо розшуку цього майна не надалося можливим виявити це майно. Вказану постанову заявниця взагалі не отримала, а дізналася про це з відповіді ВДВС про результати проведення виконавчих дій. Не погодившись з даною постановою, заявниця просила її скасувати, оскільки вважає, що державним виконавцем не в повному обсязі проведені виконавчі дії, оскільки при судовому розгляді справи судом забезпечувалася позовна заява, про що було винесено відповідну ухвалу суду, яку також виконував державний виконавець відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим та накладено арешт на будинок боржника.
В судовому засіданні представник заявниці у судовому засіданні вимоги скарги підтримала та просила її задовольнити.
Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим Косенков О.І. у судовому засіданні зі скаргою не погодився, мотивуючи свої заперечення тим, що державним виконавцем прийняті всі можливі заходи щодо виконання судового рішення у відповідності до діючого законодавства, але оскільки майно, на яке можливо звернути стягнення, та здійснення державним виконавцем заходи щодо розшуку цього майна до позитивного результату не призвело, постановою було повернено виконавчий лист стягувачеві.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 - у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.
Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, суд дійшов висновку про задоволення скарги з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що на примусовому виконанні в відділі державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим знаходилося виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Сакського міськрайонного суду АРК по справі № 2-0117-2232/2011 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики у розмірі 99080,99 грн та судових витрат у розмірі 1052,50 грн, а всього 100133,59 грн.
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим Іванової В.В. від 17.02.2012р. відкрито виконавче провадження за цим виконавчим документом та копії спрямовані сторонам.
У призначений для добровільного виконання строк боржник не виконав вимоги державного виконавця про добровільне виконання судового рішення.
В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем направлені вимоги до Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія», Відділення ДАІ Сакського МВ ГУ МВС України в АР Крим, Сакську ОДПІ в АР Крим ГНС, Управління пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим, Міськрайонне управління Держкомзему у м. Саки та Сакському районі АР Крим, Інспекції по догляду за техстаном машин та обладнання та Молочненську сільську раду Сакського району АР Крим щодо наявності у боржника нерухомого майна, земельних ділянок та транспорту.
Також, перевіркою встановлено, що за адресою проживання боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а здійсненими державним виконавцем заходами щодо розшуку цього майна не надалося можливим виявити це майно., вказаною у виконавчому листі, не знаходиться.
На підставі цього, постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим Іванової В.В. від 27.06.2012р. виконавчий лист Сакського міськрайонного суду АР Крим по справі № 2-0117-2232/2011 було повернуто стягучеві у зв'язку з відсутністю майна у боржника, на яке може бути звернуто стягнення, а здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені обов'язки і права державного виконавця, серед яких державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Так, на думку суду державним виконавцем не в повному обсязі проведені виконавчі дії щодо примусового виконання судового рішення, не прийнято до уваги те, що боржник за виконавчим провадженням займається господарською діяльністю щодо реалізації алкогольних напоїв, з огляду до чого має відповідні ліцензії, магазини, продукцію тощо. Не перевірено місце розташування відповідача.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно зі ст. 384 ЦПК України скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Статтею 385 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Враховуючи на те, що заявниця не отримала копію постанови, що оскаржується, написавши запит до відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим, на який відповідь не отримала, пропущений з цієї причини строк належить бути поновленим. Доказів про надіслання копії постанови, що оскаржується, в матеріалах виконавчого провадження відсутні.
Згідно з частиною 2 статті 387 цього Кодексу у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Під час судового розгляду справи суду доведено наявність порушення права заявника на неупереджене, своєчасне і в повному обсязі виконання рішення суду, з огляду до чого, суд приходить висновку про задоволення скарги.
Відповідно до ст. 388 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Частиною 1 статті 79 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позову немайнового характеру судовий збір складає 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. Таким чином, з відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції м. Севастополя належить стягнути судовий збір у доход держави у розмірі 243,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 8, 11, 291, 292, 368, 383-388 Цивільного процесуального кодексу України, -
УХВАЛИВ:
Визнати поважною причину пропуску строку для подання скарги ОСОБА_1 та поновити їй цей строк.
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову від 27.06.2012р. про повернення виконавчого документа стягувачеві старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим Іванової В.В. - скасувати.
Стягнути з відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим у дохід держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.
Ухвалу може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Щербіна Д. С.