ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2014 року Справа №801/9241/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кудряшової А.М.,
секретар судового засідання - Золоткова Г.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «Перлина Плюс»
до Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Перлина Плюс» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим із вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0009622200 від 06.09.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 894771,00 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 616668,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 278103,00 гривень; №0009612200 від 06.09.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 407080,00 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 312900 гривень та за штрафними санкціями в сумі 94180,00 гривень, а також №0009631702 від 06.09.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 25102,91 гривень, у тому за основним платежем в сумі 20430,21 гривень та за штрафними санкціями в сумі 4672,70 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.2010 року по 31.03.2013 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2013 року, якою встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 312900,00 гривень, заниження податку на додану вартість в сумі 617847,00 гривень, а також заниження податку з доходів фізичних осіб. На думку позивача, податковий кредит з ПДВ та витрати сформовано на підставі належних чином оформлених податкових накладних, а висновок податкового органу є необґрунтованим і таким, що суперечить чинному законодавству.
Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та завчасно, позивач про причини неявки не повідомив, відповідач надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю, вказав, що просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Суд, враховуючі, що наявні у справи документи свідчать, що позивач не втратив наміру щодо розгляду справи у судовому порядку, враховуючі, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, у тому числі є письмові заперечення відповідача у справі, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності не з'явившихся учасників процесу.
Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.
Приватне підприємство «Перлина Плюс» є юридичною особою, зареєстрованою 07.05.2009 року виконавчим комітетом Джанкойської міської ради, що підтверджується Довідкою АБ №529124 (а.с.7).
Таким чином, судом встановлено, що ПП «Перлина Плюс» є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.
Судом встановлено, що у період з 08.07.2013 року по 16.08.2013 року посадовими особами Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Перлина Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.2010 року по 31.03.2013 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2013 року.
Результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Перлина Плюс» знайшли своє відображення у Акті №02238/22-00/36260251 від 23.08.2013 року (а.с. 10-78).
Згідно акту перевірки відповідачем встановлено порушення:
- п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.137.1 ст.137. п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за період, що перевірявся на загальну суму 312900,00 гривень;
- пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.192.3 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі 617847,00 гривень;
- п.3.1. п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.19.2 «а» ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п.164.2.2 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1, ст.168 Податкового кодексу України - донараховано 20430,21 гривень податку з доходів фізичних осіб.
На підставі висновків акту перевірки Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції були прийняті податкові повідомлення-рішення №0009622200 від 06.09.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 894771,00 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 616668,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 278103,00 гривень (а.с.91), №0009612200 від 06.09.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 407080,00 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 312900 гривень та за штрафними санкціями в сумі 94180,00 гривень (а.с.90), а також №0009631702 від 06.09.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 25102,91 гривень, у тому за основним платежем в сумі 20430,21 гривень та за штрафними санкціями в сумі 4672,70 гривень (а.с.92).
Підставою для зазначених висновків податкового органу стало здійснення позивачем списання товарних запасів, які не використовувались в господарській діяльності, невідповідність повернутих накладних від покупців ПП «Курс Плюс», ТОВ «Резерв ПСА» вимогам по оформленню первинних документів, відсутність у первинних документах доказової бази щодо фактичного підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей з зазначеними контрагентами.
Вирішуючи питання про законність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки судом встановлено наступне.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою відображених у рядку 01.2 Декларацій „приріст балансової вартості запасів" показників за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2011 р. за: 3 квартали 2010р. у сумі 780596,00 грн., рік 2010 р. у сумі 663116,00 грн., 1 квартал 2011 р. в сумі 505431,00 грн. встановлено, що при визначенні приросту запасів ПП "Перлина плюс" застосовувався метод середньозваженої вартості однорідних запасів оцінки убутку запасів, які обліковуються на бухгалтерських рахунках 2 класу (в частині матеріальних витрат), а саме: 201,281, 23, 26 встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.2 Декларацій „приріст балансової вартості запасів" у Декларації з податку на прибуток підприємства на загальну суму 270172,00 грн. в т.ч. за 3 квартали 2010 р. в сумі 48962,00 грн., за рік 2010 р. в сумі 168637,00 грн., за 1 квартал 2011 р. в сумі 52573,00 грн.
Крім того, відповідачем зазначено, що ПП "Перлина плюс" за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2011 р. списувало товарні запаси використані не в господарській діяльності, а саме м'ясопродукти птиці бройлерної, ковбасних виробів та ін. ТМЦ в бухгалтерському обліку здійснені наступні бухгалтерську проводки: Дт 441 "Прибуток нерозподілений"- Кт 281 "Товари" ПП "Перлина плюс" придбані товарні запаси використало не в господарській діяльності та в бухгалтерському обліку списало за рахунок прибутку та інших витрат на загальну суму 126259,00 грн., в т.ч. у 3 кварталі 2010 р. в сумі 48961,82 грн., 4 кварталі 2010 р. в сумі 24723,88 грн., 1 кварталі 2011 р. в сумі 52573,38 грн. мало задекларувати у Додатку К1/1 декларації як "Запаси, використані не в господарській діяльності" чим у розрахунку " Приріст "-", Убуток "+" зменшити запаси на початок звітного року на запаси, використані не в господарській діяльності.
Згідно з п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно)... У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Таким чином, ПП "Перлина плюс" в порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у додатку К1 до декларації з податку на прибуток підприємств за рік 2010 станом на 01.01.2011р. занижено балансову вартість запасів у сумі 143913 грн., а також у додатку К1 до декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2010 року занижено балансову вартість запасів у сумі 48962,00 грн. за рік 2010 р. в сумі 24724,00 грн., 1 квартал 2011 р. в сумі 52573,00 грн.
Як вбачається з акту перевірки, ПП "Перлина плюс" було зменшено дохід у зв'язку з поверненням продуктів харчування, а саме: м'яса птиці, ковбасних виробів та м'ясних делікатесів. Продукти харчування отримані від ПП «Курс Плюс», ТОВ «Резерв ПСА», приватних осіб з порушенням діючого законодавства.
Перевіркою встановлено, що ПП «Перлина Плюс» поверненні накладні від покупців ПП «Курс Плюс», ТОВ "Резерв ПСА" не відповідають вимогам по оформленню первинних документів: відсутні підписи та розшифровки підписів матеріально відповідальних осіб, як з боку отримувача, так і відвантажувача, відсутні печатки юридичної особи, яка повертає ТМЦ. ТМЦ повернене кінцевим споживачем, не підтверджено поверненими накладними. Підприємством ТОВ "Резерв ПСА" було повернено ТМЦ які були відвантажені у лютому 2012р., а повернено у листопаді 2012 року (м'ясо курчине, а саме: філе, стегно, крило, серце, тушка).
Крім того, в наданих до перевірки документах не містилось доказової бази щодо фактичного підтвердження транспортування повернення ТМЦ.
У ході перевірки не надані документи, які передбачені законодавчими актами, а саме: відсутні будь-які товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання товарів у разі транспортування товару вантажним автотраспортом, акти прийома-передачи товару, довіреності на получення товару та інше.
На підставі викладеного встановлена відсутність техніко-економічних умов для виконання зазначених господарських операцій (повернення та транспортування ТМЦ). Зазначені факти свідчать про неможливість виконання даних операцій.
Таким чином, відповідачем зроблено висновок про заниження ПП "Перлина плюс" доходу в загальній сумі 1009493,00 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року в сумі 126215,00 грн., 3 квартал 2011 року в сумі 69325,00 грн., 4 квартал 2011 року в сумі 128785грн., 4 квартал 2012 року в сумі 685168,00 грн. чим порушено п.п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України.
Перевіркою не підтверджено задекларованих у рядку 05.2 „самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів", за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року у сумі 38418,00 гривень, чим порушено п.п. 5.3.9. п.5.3 ст.5 Закон України "Про оподаткування прибутку підприємства".
Відповідачем в акті перевірки також зазначено, що ПП «Перлина Плюс» на порушення п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України включено до складу податкового кредиту суму ПДВ за період з 01.07.2010 року по 30.09.2012 року у розмірі 47937,00 грн., а також за березень 2013 р. у розмірі 343965,00 грн., використання якої у межах господарської діяльності підприємством не доведено.
Крім того, з підстав відсутність патенту на здійснення діяльності щодо передачі електричної енергії у ФОП ОСОБА_1, з яким позивачем був укладений договір про спільне використання технологічних мереж основного споживача, відповідач під час перевірки дійшов висновку, про порушення позивачем п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.19.2 «а» ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»; п.п.164.2.2 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1, п.п. 168.1.2 п.168 ст.168 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим було донараховано 20430,21 гривень податку з доходів фізичних осіб.
Так, матеріали перевірки свідчать, що позивачем укладений договір №18 від 01.04.2010 року з ФОП ОСОБА_1 (основним споживачем) РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 про спільне використання технологічних мереж основного споживача.
Відповідно до наданих заяв ФОП ОСОБА_1 Джанкойською ОДПІ були видані свідоцтва платника єдиного податку за видом діяльності виробництво та реалізація ковбасних виробів.
Відповідно до статті 2 Указу дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу такого платника за підсумками звітного року, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань платника єдиного податку. Згідно із статтею 6 Указу платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком.
Відповідний патент на здійснення діяльності щодо передачі електричної енергії у ФОП ОСОБА_1 відсутній.
Таким чином, враховуючи, що при виплаті ФОП ОСОБА_1 доходу за передачу електроенергії, який не вказаний у його свідоцтві платника податку, відповідач під час перевірки дійшов висновку, про порушення позивачем п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.19.2 «а» ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»; п.п.164.2.2 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1, п.п. 168.1.2 п.168 ст.168 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим було донараховано 20430,21 гривень податку з доходів фізичних осіб.
Позивач зазначає, що твердження податкового органу про списання ПП «Перлина Плюс» товарних запасів які не використовувались у господарській діяльності є передчасними, оскільки будь-яка господарська діяльність є підприємницькою діяльністю, як в свою чергу здійснюється з відповідними ризиками та втратами, крім того товари купувалися в рамках статутної діяльності підприємства. На думку позивача, первинні документи відповідають усім встановленим нормам чинного законодавства, крім того, жодним нормативним або законодавчим актом не встановлена чітка форма для поворотних накладних, у зв'язку із чим вважає висновки відповідача про наявність порушень в частині складання накладних та відповідності їх форми передчасними.
Суд не може погодитись з вказаними твердженнями позивача з огляду на наступне.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За змістом підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 названого Закону підставою для формування податкового кредиту є податкова накладна.
В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Наведені законодавчі положення також дозволяють зробити висновок, що окрім формальних вимог щодо належного документального оформлення господарської операції, виникнення права платника податку на віднесення вартості отриманих товарів (послуг) до валових витрат, а сум ПДВ у їх вартості на включення сум податку до податкового кредиту є реальність господарської операції, здійсненої у рамках провадження фактичної економічної діяльності.
Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п.135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п. 138.8. ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Отже, віднесення сум до витрат відповідного звітного періоду можливо здійснити лише у разі підтвердження фактичного здійснення таких витрат на придбання певного товару, оплату послуг належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції.
Ознакою останньої є рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції.
Разом з тим, позивачем на підтвердження правомірності формування зобов'язань з податкового кредиту та валових витрат не надано первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», що підтверджують факт отримання товарів/послуг.
Суд звертає увагу, що ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.10.2013 року по справі призначалась судова-економічна експертиза до експертної установи за вибором позивача, проте внаслідок ухилення позивача від надання експерту необхідних для її проведення додаткових документів, матеріали справи були повернуті експертами до суду без проведення економічної експертизи.
Зокрема, експертною установою витребовувались від позивача наступні документи: головні книги за 2010-2013 роки; податкові декларації з податку на прибуток за період з липня 2010 року по березень 2013 року; відомості нарахування валових доходів та валових витрат з розшифровкою по видам доходів та витрат за період з липня 2010 року по березень 2013 року; податкові декларації з ПДВ з додатками за період з липня 2010 року по березень 2013 року; реєстр виданих та отриманих податкових накладних з податковими накладними за період з липня 2010 року по березень 2013 року; податкові декларації з податку на доходи з фізичних осіб за період з липня 2010 року по березень 2013 року; зведені регістри бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по взаєморозрахункам з контрагентами, зазначеними в акті, з первинними документами, які підтверджують отримання товарів за період з липня 2010 року по березень 2013 року; зведені регістри бухгалтерського обліку по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» з первинними документами по взаєморозрахункам з покупцями, яким були реалізовані товари, отримані від контрагентів, зазначених в акті, за період з липня 2010 року по березень 2013 року; зведені регістри бухгалтерського обліку по рахунку 311 «Поточні розрахунки в національній валюті» з первинними документами які підтверджують оплату за товари контрагентам, зазначеним, за період з липня 2010 року по березень 2013 року; зведені регістри бухгалтерського обліку о матеріальним рахункам (20,22,28) з первинними документами, які підтверджують реалізацію чи використання у власній господарській діяльності товарів, придбаних у контрагентів, зазначених в акті, за період з липня 2010 року по березень 2013 року; документи, що підтверджують наявність виробничих та матеріальних ресурсів, що були достатні для використання придбаних у контрагентів, зазначених в акті, товарів у господарській діяльності (звіт 1 ДФ, штатний розклад, оборотно-сальдова відомість по рахунку 10 «Основні засоби», документи, що підтверджують право власності на нежитлове приміщення, договори оренди чи інші документи, що підтверджують наявність виробничих споруд, перелік виробничого обладнання, та інші.), інші документи, що мають відношення до справи.
Зазначені документи експертній установі та під час розгляду справи до суду для приєднання до матеріалів або їх дослідження під час розгляду справи не надавались.
Таким чином, на час розгляду справи позивачем не надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності формування податкового кредиту та валових витрат, а також на підтвердження наявності виробничих та матеріальних ресурсів для використання придбаних у контрагентів товарів у господарській діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про неможливість спростування висновків відповідача щодо порушення позивачем норм законодавства у періоді, що перевірявся, оскільки зазначені позивачем обставини не підтверджені відповідними первинними документами, а тому суд позбавлений можливості встановити наявність або відсутність порушень з боку відповідача при проведенні перевірки та винесенні рішень.
Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, покладено на відповідача, яким доведена правомірність та обґрунтованість прийняття повідомлень-рішень. Докази, викладені відповідачем у акті перевірки та письмових заперечення спростовують доводи позивача, викладені у позовній заяві.
Під час розгляду справи суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного представленого суду доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, не встановив підстав скасування податкових повідомлень-рішень №0009622200 від 06.09.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 894771,00 гривень, №0009612200 від 06.09.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 407080,00 гривень, а також №0009631702 від 06.09.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 25102,91 гривень.
З вищевказаного вбачається, що податкові повідомлення-рішення №0009622200 від 06.09.2013 року, №0009612200 від 06.09.2013 року, а також №0009631702 від 06.09.2013 року відповідають вимогам чинного законодавства, підстави для їх скасування відсутні, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 94 КАС України якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовій збір не повертається.
Під час судового засідання, яке відбулось 04.03.2014 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 06.03.2014 року.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кудряшова А.М.