АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження № 22-ц/796/2462/2014 Головуючий у 1й інстанції: Неганова Н.В.

Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Кулікової С.В.

при секретарі Задорожному А.Г.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м.Києва від 09 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

УСТАНОВИЛА:

30 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини від сукупного доходу, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідач участі у вихованні дитини не приймає та не надає достатньої матеріальної допомоги, хоча має постійне місце роботи, аліментів іншим особам не платить.

Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 09 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/7 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 вересня 2013 року і до повноліття дитини.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом не враховано стану здоров»я, матеріального становища та житлового забезпечення їхньої дитини, документально підтверджених витрат, які несе позивач. Не погоджується із тим, що судом взято до уваги матеріальне забезпечення теперішньої дружини відповідача (отримання допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку), яка перебуває у декретній відпустці, зазначаючи, що остання отримує більші суми матеріальної допомоги на дитину і цього судом не враховано в розрахунок визначення розміру аліментів. Одночасно вказує на те, що декретна відпустка останньої закінчується у серпні 2014 року і вона повинна стати до роботи. Посилається на неврахування судом обставин ухилення відповідача від безпосередньої участі розвитку та вихованні дитини. Звертає увагу на помилковість розрахунків суду при визначені розміру аліментів у 1/7 частині від доходу.

В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримала, посилаючись на доводи в ній викладені.

Відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Судом першої інстанції установлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та від шлюбу мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матір»ю.

Частково задовольняючи позовні вимоги та визначаючи аліменти в розмірі 1/7 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд першої інстанції урахував доходи обох батьків, їх матеріальне забезпечення, стан здоров»я відповідача, наявність хронічного захворювання, а також наявність у платника аліментів інших дітей та дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, та дійшов висновку, що такий розмір аліментів буде відповідати встановленим обставинам та вимогам закону.

З такими висновками колегія суддів погоджується.

Відповідно ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991 року визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ з відповідними змінами та доповненнями кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Обов»язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено ст.51 Конституції України та ст.180 СК України.

За правилами ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Судом першої інстанції при визначенні розміру враховано зазначені вище вимоги закону, повно і всебічно з»ясовано обставини справи та обґрунтовано визначено розмір аліментів.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом не враховано стану здоров»я, матеріального становища та житлового забезпечення їхньої дитини, а також документально підтверджених витрат, які несе позивач, відхиляються колегією суддів, оскільки є безпідставними. При цьому, судом першої інстанції враховано, що аліменти мають на меті забезпечення нормальних умов життя дитини, що не перешкоджає вирішенню у разі необхідності питання про участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою).

Доводи апеляційної скарги щодо тимчасового перебування дружини відповідача у відпустці по догляду за дитиною на висновки суду не впливають, оскільки законом передбачена зміна розміру аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану платника аліментів.

Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування або зміни судового рішення, колегією суддів не установлено.

Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Подільського районного суду м.Києва від 09 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

С.В. Кулікова